ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________
_______________________________________________________________
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: [email protected], web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
"20" червня 2022 р.
м. Житомир
Справа № 906/370/22
Господарський суд Житомирської області у складі судді Соловей Л.А.,
перевіривши матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 (м.Житомир)
до Громадської організації "Гаражний кооператив "Світанок плюс" (м.Житомир)
про визнання недійсними рішення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про визнання недійсним рішення, оформленого протоколом №05/09/19 засідання позачергових загальних зборів громадської організації "Гаражний кооператив "Світанок Авто" від 05.09.2019.
Відповідно до ч.1 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що вона подана без додержання вимог ст.ст.162, 164 та ст.172 ГПК України з огляду на наступне.
Статтею 162 ГПК України встановлено вимоги щодо змісту позовної заяви.
Так, відповідно до ч.1 ст.162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Пунктом 5 ч.3 ст.162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Суд зазначає, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предмет спору це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстава позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.
Великою Палатою Верховного Суду 04.12.2019 у справі 917/1739/17 зроблено висновок, що правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові. Суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом необхідно керуватися при вирішенні спору. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Тобто чинне законодавство України не передбачає можливість подання позовної заяви взагалі без зазначення правових підстав позову, а саме без нормативно-правової кваліфікації обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Крім того, не визначення позивачем нормативно-правової кваліфікації обставин у справі порушує права відповідача при подані відзиву на позовну заяву на аналіз обраного позивачем способу захисту порушеного права, погодження або заперечення підстав позову та можливості визначення своєї нормативно-правової кваліфікації обставин у справі, оскільки у відповідності до п.5 ч.3 ст.165 Господарського процесуального кодексу України відзив повинен містити заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.
Отже, суд зобов`язаний надати оцінку нормативно-правової кваліфікації обставин у справі та в разі встановлення невідповідності такої правової кваліфікації сторін дійсним обставинам справи застосувати матеріальні норми права, предметом регулювання яких є спірні правовідносини.
Разом з тим, суд не уповноважений на самостійне визначення правових підстав позову замість позивача.
Однак позовна заява про визнання недійсним рішення, оформленого протоколом №05/09/19 засідання позачергових загальних зборів громадської організації "Гаражний кооператив "Світанок Авто" від 05.09.2019, не містить жодного посилання на матеріальне право, яким керується позивач при поданні даного позову, тобто відсутні правові підстави позову, що є порушенням п.5 ч.3 ст.162 ГПК України.
Крім того, п.7, 8 та 9 ч.3 ст.162 ГПК передбачено, що позовна заява має містити, відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
Однак матеріали позовної заяви не містять відомостей, перелічених в п.п. 7, 8 та 9 ч.3 ст.162 ГПК.
Також, відповідно до ч.4 статті 164 ГПК України до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Натомість, до позовної заяви не надано копії (або оригіналу) оскаржуваного рішення, оформленого протоколом №05/09/19 засідання позачергових загальних зборів громадської організації "Гаражний кооператив "Світанок Авто" від 05.09.2019, як і не надано клопотання про витребування останнього.
З урахуванням встановлених недоліків, на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом: визначення правових підстав позову; зазначення відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Також, позивачу слід подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи та копію (або оригінал) оскаржуваного рішення, оформленого протоколом №05/09/19 засідання позачергових загальних зборів громадської організації "Гаражний кооператив "Світанок Авто" від 05.09.2019.
Приписами ч.3, 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. ОСОБА_1 протягом протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом подання заяви про усунення недоліків з доказами надіслання її копії відповідачу листом з описом вкладення.
3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою на підставі ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
4. Ухвала набирає законної сили 20.06.2022 та оскарженню не підлягає.
Суддя
Соловей Л.А.
друк. 2 прим.
1- до матеріалів позовної заяви;
2- позивачу (рек.)