УХВАЛА
08 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/15404/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Бакуліної С. В. (доповідач),
розглянувши матеріали касаційної скарги Національного банку України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2022 (головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Микальська Ю.Б., Іоннікова І.А.) та рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 (суддя Балац С.В.)
у справі №910/15404/19
за позовом Національного банку України
до 1. Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК",
2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання права на часткове задоволення кредиторських вимог, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Національний банк України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" (далі - Банк) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку та до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про (з урахуванням заяви про зміну предмета позову), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку щодо нездійснення обліку коштів в сумі 23830007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором №ВКЛ-2022390/1 на окремому аналітичному рахунку;
- визнати протиправними дії Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку щодо неподання до Фонду звернення та супровідних документів про позачергове задоволення вимог НБУ шляхом перерахування 23830007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором №ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за кредитними договорами;
- зобов`язати Банк в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку подати до Фонду звернення та супровідні документи про позачергове задоволення вимог НБУ в сумі 23830007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором №ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за кредитними договорами;
- визнати протиправною бездіяльність Фонду щодо неспрямування коштів у сумі 23830007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором №ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за кредитними договорами;
- зобов`язати Фонд розглянути звернення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку щодо позачергового задоволення вимог НБУ шляхом спрямування коштів у сумі 23830007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором №ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог НБУ за кредитними договорами.
Господарський суд міста Києва рішенням від 26.07.2021 у справі №910/15404/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2022, позов задовольнив частково; зобов`язав Публічне акціонерне товариство "ДЕЛЬТА БАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернення та супровідні документи про позачергове задоволення вимог національного банку України в сумі 23830007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав Акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" за договором кредитної лінії від 30.09.2013 №ВКЛ-2022390/1, укладеним між Акціонерним товариством "ДЕЛЬТА БАНК" та Публічним акціонерним товариством "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ", в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за кредитними договорами: від 22.10.2008 №51, від 05.11.2008 №64, від 11.11.2008 №86/11-08/СТ, від 11.09.2008 №39/09-08/СТ, від 29.12.2008 №144, від 29.12.2008 №144/1, від 30.12.2008 №144/2, від 31.12.2008 №144/3, від 05.01.2009 №144/4, від 12.01.2009 №144/5, від 29.01.2009 №144/6, від 06.02.2009 №144/7, від 11.02.2009 №144/8, від 13.02.2009 №144/9, від 16.02.2009 №144/10, від 27.02.2009 №144/11, від 04.03.2009 №144/12, від 05.03.2009 №144/13, від 13.03.2009 №144/14, від 20.03.2009 №144/15, від 06.04.2009 №144/16, від 15.04.2009 №144/17, від 17.04.2009 №144/18, від 30.04.2009 №144/19, від 03.06.2009 №144/20, укладених між Національним банком України та Публічним акціонерним товариством "ДЕЛЬТА БАНК". Провадження у справі в частині решти вимог до Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ДЕЛЬТА БАНК" - закрив. У задоволенні вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - відмовив повністю.
Національний банк України звернувся 18.05.2022 (згідно з даними на поштовому конверті) до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: (1) поновити строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 у справі №910/15404/19; (2) скасувати зазначені судові рішення в частині закриття провадження у справі та в частині відмови в задоволенні позовних вимог; (3) ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Національного банку України в повному обсязі, а саме: визнати протиправною бездіяльність Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку щодо нездійснення обліку коштів в сумі 23830007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором №ВКЛ-2022390/1 на окремому аналітичному рахунку; визнати протиправними дії Банку в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку щодо неподання до Фонду звернення та супровідних документів про позачергове задоволення вимог НБУ шляхом перерахування 23830007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором №ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за кредитними договорами; визнати протиправною бездіяльність Фонду щодо неспрямування коштів у сумі 23830007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором №ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог за кредитними договорами; зобов`язати Фонд розглянути звернення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку щодо позачергового задоволення вимог НБУ шляхом спрямування коштів у сумі 23830007,93 грн, отриманих від продажу майнових прав Банку за Договором №ВКЛ-2022390/1, в рахунок часткового погашення кредиторських вимог НБУ за кредитними договорами; (4)в частині задоволеної позовної вимоги залишити рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 у справі №910/15404/19без змін.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.
Виходячи з приписів частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Пунктом третім частини другої статті 287 ГПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження вищезазначених судових рішень, Національний банк України посилається на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Так, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.
Разом з тим, скаржником не дотримано вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки ним чітко не наводиться відповідної норми (норм) права (щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду), єдину практику застосування якої (яких) необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання, та не обґрунтовано, в чому полягає непогодження із ним.
У зв`язку з вищенаведеним, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху відповідно до частини другої статті 292 ГПК України. Для усунення недоліків касаційної скарги, скаржник має зазначити норму (норми) права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтувати необхідність формування правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Отже, способом усунення недоліків касаційної скарги Національного банку України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 у справі №910/15404/19 є викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.
Також відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921,00 грн.
Скаржник оскаржує судові рішення попередніх інстанцій про відмову у задоволенні двох вимог немайнового характеру.
Підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір встановлений у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Частиною четвертою статті 6 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Національний банк України оскаржує судові рішення попередніх інстанцій про закриття провадження у справі стосовно розгляду чотирьох немайнових вимог.
З урахуванням викладеного при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 15368,00 грн (1921,00 (прожитковий мінімум на момент звернення з позовом) х 200%) х 4-ри немайнові вимоги).
Натомість скаржником не додала до касаційної скарги документа, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Отже, скаржнику необхідно сплатити судовий збір та надати суду документ, що підтверджує сплату 15368,00 грн за наведеними нижче реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету: 22030102
Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Символ звітності банку: 207
- Призначення платежу *;101; _________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом __________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа).
Ураховуючи викладене, касаційна скарга Національного банку України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 у справі №910/15404/19 підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків, а саме подання Верховному Суду: (1) нової редакції касаційної скарги, в якій скаржник має вказати норму (норми) права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтувати необхідність формування правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи; (2) документа про сплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги в установленому законом порядку та розмірі, а саме у сумі 15368,00 грн.
Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із касаційною скаргою.
При цьому Суд звертає увагу скаржника на те, що нову редакцію касаційної скарги слід подати до Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків іншим учасникам справи.
З огляду на залишення касаційної скарги без руху, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження залишається без розгляду до усунення недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Національного банку України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 у справі №910/15404/19 залишити без руху.
2. Надати Національному банку України строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз`яснити Національному банку України, що невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.
(Докази виконання вимог цієї ухвали надсилати/подавати на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя С. В. Бакуліна