ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/212/19
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
03 червня 2022 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Ключкович В.Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України подало апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи апелянтом не долучено доказу сплати судового збору.
Частиною 1 статті 4 цього Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч.2 ст. 4 Закону №3674-VI передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч.2 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п.п.2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви та скарги.
Станом на 01 січня 2019 року приписами Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 11 листопада 2018 року №2629-VIII встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921,00 грн.
Таким чином, судовий збір при поданні апеляційної скарги сплачується у розмірі 1152 грн. 60 коп. (1921,00 грн. * 0,4) *150% ).
Судовий збір необхідно сплатити на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК в м. Києві/Печерс.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Відповідно до приписів ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року прийнято в порядку спрощеного провадження (а.с.145-149) та направлена ГУ ДФС у Київській області на електронну адресу - [email protected] (а.с.151-152).
Вперше апеляційна скарга була подана апелянтом 15.01.2021 року, згідно зі штемпелем на поштовому конверті (а.с.160).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду 19 лютого 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з недотриманням п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, та в подальшому ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року дану апеляційну скаргу повернуто апелянту.
Звертаючись вдруге до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою 17 грудня 2021 року відповідно до ШКІ 0315126192038 на поштовому конверті, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції апелянт зазначив, що чинним процесуальним законом не заборонено вдруге подавати апеляційну скаргу після повернення вперше поданої, Конституцією України гарантовано право на апеляційне оскарження судового рішення, а ГУ ДПС у Київській області вчинялися активні дії, спрямовані на апеляційне оскарження судового рішення.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №820/4420/18.
Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 500/2544/19.
Крім іншого, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 підкреслила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.
Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Суд звертає увагу на те, що вдруге апеляційну скаргу було подано 14.12.2021, тобто майже 1 (один) рік з моменту прийняття оскаржуваного рішення 16.12.2020 та майже через вісім місяців з моменту постановлення ухвали від 21.04.2021 про повернення вперше поданої апеляційної скарги. При цьому будь-яких доказів, що підтверджує вчинення ааелянтом активних дій, спрямованих на сплату судового збору протягом цього періоду, матеріали апеляційної скарги не містять.
Обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому у відповідності до статей 169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту необхідно надати строк для усунення недоліків.
Керуючись ч.3 ст. 298, п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суддя, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.
Роз`яснити апелянту, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У разі неусунення недоліків у вищезазначений строк, до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач В.Ю. Ключкович