ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 103951918

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2022 р. Справа№ 910/19805/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Коробенка Г.П.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 (повний текст складено 11.10.2021)

у справі №910/19805/20 (суддя Селівон А.М.)

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодім Сервіс"

2. ОСОБА_1

про стягнення 54 842,77 грн,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року Акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодім Сервіс" (далі - відповідач 1) та ОСОБА_1 (далі - відповідач 2), у якому просило стягнути солідарно з відповідачів 54 842,77 грн, у тому числі: 46 450,69 грн заборгованості за кредитом, 5 373,81 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 3000,00 грн заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 18,27 грн пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.10.2019 між позивачем та відповідачем 1 був укладений кредитний договір шляхом підписання через систему інтернет-клієнт-банкінгу Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ", а з відповідачем 2 у цей же день був укладений договір поруки №POR1572258545059. Позивач, на виконання умов кредитного договору, надав відповідачу 1 кредит в розмірі 100 000,00 грн, який не був повернутий у встановлений строк в повному обсязі, тому з відповідачів підлягає солідарному стягненню заборгованість за кредитом, відсотками та нарахованою пенею.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодім Сервіс" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" 46 450 грн 69 коп. заборгованості за кредитом, 5 373 грн 81 коп. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 3000 грн 00 коп. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 18 грн 27 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодім Сервіс" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" по 1051 грн судового збору з кожного.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення, а провадження закрити.

Скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки директором ТОВ "Теплодім Сервіс" ОСОБА_1, який був одночасно і засновником товариства, був отриманий кредит в розмірі 100000,00грн для забезпечення обігових коштів товариства і можливості виконання господарської діяльності; на час подання позову засновником і директором товариства є ОСОБА_2 (з 30.01.2020); про зміну засновника і керівника Приватбанку було повідомлено 02.02.2020; переведення зобов`язань щодо поруки за договором кредиту з моменту зміни засновника не відбувалось, тому з моменту зміни засновника ОСОБА_1 не надавав згоду на поручительство по існуючому кредиту; з наданих позивачем доказів не вбачається документа чи доказу, який би підтверджував підписання договору поруки між банком та апелянтом, за яким останній має нести солідарну відповідальність із основним боржником; також у матеріалах справи відсутній договір кредиту, який би визначав права і обов`язки сторін, умови повернення, строк дії та інші істотні умови такого договору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18 січня 2022 року поновлено строк на апеляційне оскарження, зупинено дію оскаржуваного рішення, відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 10 лютого 2022 року, сторонам роз`яснено, що апеляційна скарга буде розглянута у письмовому провадженні, без виклику учасників справи.

Позивач отримав ухвалу суду 25.01.2022, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, однак у встановлений судом строк не скористався правом подати відзив на апеляційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

Ухвала, яка направлялась відповідачу 1 на адресу державної реєстрації, повернута поштою з довідкою "Адресат відсутній за вказаною адресою", отже, згідно положень ч.7 ст. 120 ГПК України, ухвала вважається врученою.

Частиною 2 ст. 270 ГПК України встановлено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 30 жовтня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплодім Сервіс" через систему інтернет-клієнт-банкінгу підписано Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі - Заява), згідно якої відповідач 1 приєднався до розділу 1.1 "Загальні положення" та підрозділу 3.2.8 Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі - Умови), що розміщені на сайті АТ КБ Приватбанк pb.ua та разом із заявою складають Кредитний договір б/н від 30.10.2019 (далі - Кредитний договір) (а.с.14-17, 19-24).

Заява про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" підписана від імені ТОВ "Терплодім Сервіс" шляхом накладання електронно-цифрового підпису директора ОСОБА_1 у системі інтернет-клієнт-банк Приват-24, та накладення кваліфікованої електронної печатки відповідача 1, про що зазначено в тексті самої Заяви, а факт підписання підтверджується роздруківкою файлу результату перевірки електронного цифрового підпису (а.с.18).

Договір є чинним з моменту підписання клієнтом Заяви про приєднання та перерахування банком кредитних коштів на рахунок клієнта. Строк дії договору встановлюється з дня його укладання і до повного виконання сторонами зобов`язань за договором (п. п. 3.2.8.11 п. 3.2.8 Заяви).

Умовами п.п. 1.2.-1.6 Заяви сторонами погоджено розмір кредиту у сумі 100 000 грн, строк кредитування 12 місяців з дати видачі коштів клієнту та порядок сплати процентів за користування кредитом, а також порядок погашення заборгованості за кредитом.

Зокрема, визначено, що перші шість місяців проценти за користування кредитом складають 1,7% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з сьомого місяця - 1,5% від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту). У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитним договором встановлена сплата процентів у розмірі 4% від суми простроченої заборгованості. Погашення заборгованості відбувається щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. Погашення процентів відбувається щомісяця до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом.

Пунктом 3.2.8.1 Заяви встановлено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміні. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредиту, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послугу "КУБ", а також в системі Приват24.

Відповідно до п.п. 3.2.8.3.1 п. 3.2.8.3 Заяви повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених в Заяві.

У відповідності до пункту 3.2.8.9.1 Заяви за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно пунктів 3.2.8.1, 3.2.8.3 цього договору клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в пункті 3.2.8.3.2.

Відповідно до розділу 3.2.8.5 Заяви клієнт зобов`язався оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з пунктом 3.2.8.3.2; повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені договором, у терміни і в сумах, як встановлено в пунктах 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2, 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2, а також зазначені в заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Так, відповідно до пункту 3.2.8.3.2 Заяви за користування послугою клієнт сплачує щомісячно протягом всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в заяві та тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими.

Пунктом 3.2.8.3.3 Заяви передбачено, що при порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов`язання клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у заяві.

Нарахування прострочених процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується (п. 3.2.8.9.2 Заяви).

Згідно п.3.2.8.9.3 Заяви сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві.

Відповідно до п. 3.2.8.9.7 Заяви розрахунок і нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у терміни, вказані в заяві, кожного місяця, на наступний день після дня отримання клієнтом кредиту або дня погашення чергової частини боргу і проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на первісну суму кредиту.

Клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту (п.п.3.2.8.3.1.3 Заяви).

Відповідно до п. 3.2.8.10.1 Заяви у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2, п. 3.2.8.9 цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється методом "факт/360", тобто, для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів.

Пунктом 3.2.8.10.3 Заяви сторони погодили, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язання здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов`язання мало бути виконане клієнтом.

Строк дії договору відповідно до п. 3.2.8.11 Заяви сторони погодили з моменту підписання клієнтом Заяви про приєднання та перерахування банком кредитних коштів на рахунок клієнта до повного виконання сторонами зобов`язань за договором.

Сторони також узгодили графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом (додаток № 1 до Заяви про приєднання).

Свої зобов`язання за Кредитним договором позивач виконав належним чином, надавши 31.10.2019 відповідачу 1 кредитні кошти у розмірі 100000,00грн, що підтверджується випискою про рух коштів на рахунку № НОМЕР_1 (а.с.27).

Факт отримання та розмір наданих позивачем кредитних коштів відповідачем 2 визнається у апеляційній скарзі, в якій він вказує, що кредит отримувався товариством для забезпечення обігових коштів товариства і можливості виконання господарської діяльності.

Крім цього, 30 жовтня 2019 року між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", як кредитором, та ОСОБА_1 , як поручителем, було укладено Договір поруки №POR1572258545059 від 29.10.2019 (далі - договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ "Теплодім Сервіс" (боржник за договором, відповідач 1 у справі) зобов`язань за угодами-приєднанням до розділу 3.2.8 Умов "Кредит Куб" (далі - Угода 1) (а.с.36).

Договір поруки підписаний ОСОБА_1 шляхом накладання електронно-цифрового підпису у системі інтернет-клієнт-банк Приват-24, що підтверджується роздруківкою файлу результату перевірки електронного цифрового підпису (а.с.37).

Зі змісту пункту 1.1.1 Договору поруки вбачається, що поручитель відповідає за зобов`язаннями боржника по сплаті, зокрема, кредиту у розмірі 100 000 грн, процентної ставки за користування кредитом перші шість місяців у розмірі 1,7% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з сьомого місяця - 1,5 відсотка від початкового розміру кредиту, за період користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.3 Угоди 1 - 4% в місяць від суми простроченої заборгованості.

Водночас цим же пунктом визначено - якщо під час виконання угоди 1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, то поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібно.

У пункті 1.2 Договору поруки сторони погодили, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою 1 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. При цьому, згідно цього пункту, поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

У відповідності до п. 1.5 Договору поруки у випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою 1 боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

За умовами п.2.1.2 Договору поруки у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого умовами п.1.1 цього Договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного зобов`язання. Не направлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за Угодою, незалежно від факту направлення чи не направлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Як зазначено в п.4.1 Договору поруки, сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 років після укладення цього Договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за Кредитним договором цей Договір припиняє свою дію.

Позивач вказує, що він свої зобов`язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу 1 кредит у розмірі 100000 грн, що підтверджується виписками по рахунку (а.с.27-35), однак у зв`язку з непогашенням кредиту, у відповідача 1 виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 54 842,77 грн, у тому числі: 46 450,69 грн заборгованості за кредитом, 5 373,81 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 3000,00 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 18,27грн пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.26).

У зв`язку із несплатою вказаної заборгованості позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути заборгованість за Кредитним договором у розмірі 54842,77 грн у солідарному порядку з обох відповідачів (боржника та поручителя).

За наслідками розгляду даного спору суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов`язки сторін у справі виникли на підставі Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ", згідно якої відповідач 1 приєднався до Умов та правил надання послуги "КУБ", що разом із заявою складають Кредитний договір б/н від 30.10.2019, який укладений між позивачем і відповідачем 1, та договору поруки від №POR1572258545059, який укладений 30.10.2019 між позивачем і відповідачем 2.

Згідно з частинами 1 і 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Приписами статей 626 та 627 ЦК України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, останній має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини 4 статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (стаття 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Згідно із статтею 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

У матеріалах справи міститься Заява про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ", в якій наявні всі істотні умови, передбачені для кредитного договору, яка підписувалась електронним цифровим підписом директора ТОВ "Теплодім Сервіс" ОСОБА_1 30.10.2019 та електронною печаткою вказаного товариства, і сам ОСОБА_1 у апеляційній скарзі підтверджує факт отримання банківського кредиту.

Також у матеріалах справи міститься Договір поруки, який підписаний електронним цифровим підписом ОСОБА_1 30.10.2019, як фізичною особою.

Наведеними доказами спростовуються доводи апелянта про відсутність у матеріалах справи договору кредиту та документу, який би підтверджував належне підписання ним договору поруки.

Договори у встановленому порядку не були оспорені, не визнані недійсними, а отже, є обов`язковими для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1054 ЦК України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (стаття 1048 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (частина 3 статті 1049 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу 1 кредитні кошти в розмірі 100 000,00 грн, які використовувались останнім у власній господарській діяльності, однак у встановлений строк (12 місяців) не були повернуті, у зв`язку із чим станом на день подання позову утворилась заборгованість в розмірі 46 450,69 грн, що підтверджується банківськими виписками про рух коштів та розрахунком заборгованості.

Розрахунок заборгованості та банківські виписки є належними та допустимими доказами, що підтверджують наявність та розмір заборгованості за кредитом. Наведене узгоджується з правовими висновками, які викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №910/1580/18, від 23.09.2019 у справі №910/10254/18, від 26.02.2020 у справі №911/1348/16, від 19.11.2020 у справі №910/21578/16 та від 18.02.2021 у справі №904/3242/18.

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем 1 вказаної суми заборгованості за тілом кредиту, а тому позовні вимоги в цій частині є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно положень ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Умовами Заяви встановлено, що перші шість місяців проценти за користування кредитом складають 1,7% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з сьомого місяця - 1,5% від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту). У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитним договором встановлена сплата процентів у розмірі 4% від суми простроченої заборгованості.

Відповідно до пункту 3.2.8.3.2 Заяви за користування послугою відповідач 1 сплачує щомісячно протягом всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в заяві та тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими.

У відповідності до умов Заяви позивачем нараховані і заявлені до стягнення 5 373,81 грн відсотків, нарахованих на прострочену заборгованість та 3000,00 грн відсотків у вигляді щомісячної комісії. Розрахунок відсотків перевірено судом, він є арифметично та методологічно вірним, а тому позовні вимоги в цій частині також є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Окрім цього, у зв`язку із простроченням відповідачем 1 виконання зобов`язання з погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом у строки, визначені Заявою та Умовами, позивачем нарахована пеня в сумі 18,27 грн. за період 24.11.2020.

У відповідності до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до п. 3.2.8.10.1 Заяви у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2, п. 3.2.8.9 цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється методом "факт/360", тобто, для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Однак, пунктом 3.2.8.10.3 Заяви сторони погодили, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язання здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов`язання мало бути виконане клієнтом.

Таким чином, у зв`язку із простроченням відповідачем 1 виконання зобов`язання з погашення кредиту та процентів за користування кредитом у строки, визначені кредитним договором, позивачем обґрунтовано нарахована пеня в сумі 18,27 грн. за період 24.11.2020, розмір якої перевірено судом і він визнаний вірним, тому ці вимоги також підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Матеріалами справи підтверджується, що з метою забезпечення зобов`язань позичальника за кредитним договором між позивачем та відповідачем 2 було укладено договір поруки, за яким поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. При цьому поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності, і у випадку невиконання боржником зобов`язань боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, з огляду на солідарний обов`язок боржника за основним зобов`язанням і поручителя, кредитор має право вибору звернення з вимогою до них спільно чи до будь-якого з них окремо.

Статтею 559 ЦК України встановлені наступні підстави для припинення поруки:

- порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання;

- порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем;

- порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов`язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу;

- порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується, що забезпечене порукою зобов`язання не припинялось, а зміна зобов`язання не відбувалась без згоди поручителя, оскільки ОСОБА_1 , будучи як поручителем, так і засновником та керівником ТОВ "Теплодім Сервіс", мав усвідомлювати свої дії при підписанні як кредитного договору від імені юридичної особи, так і договору поруки від власного імені.

Також у матеріалах справи відсутні докази відмови позивача від прийняття належного виконання зобов`язання від боржника чи поручителя, як і відсутні докази переведення боргу на іншу особу.

Доводи апелянта про те, що з 30.01.2020 керівником і засновником товариства є інша особа, відхиляються судом, оскільки зміна складу учасників господарського товариства не впливає на чинність договору поруки і не є підставою для припинення поруки.

Таким чином, враховуючи факт порушення умов укладеного кредитного договору з боку позичальника, апеляційний господарський суд приходить до висновку про підставність стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів у солідарному порядку.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, наведені норми чинного законодавства, місцевий господарський суд дійшов юридично вірного висновку про те, що позовні вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13.04.2022.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.А. Кравчук

Г.П. Коробенко