УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №293/557/19 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч.1 ст.152 КК України Доповідач ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2022 року. Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретарі
судового засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7
за участі:
прокурорів: ОСОБА_8 , ОСОБА_9
захисника обвинуваченого
ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_11
захисника обвинуваченого
ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_13
обвинувачених: ОСОБА_10 , ОСОБА_12
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі, кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_14 та захисника обвинуваченого ОСОБА_10 – адвоката ОСОБА_11 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 29 вересня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
Цим вироком:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бежів, Черняхівського району Житомирської області, громадянина України, одруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого
засуджено за ч.1 ст.152 КК України на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Строк покарання обвинуваченому ОСОБА_10 ухвалено рахувати з моменту його затримання, з 04.01.2019.
Запобіжний захід, у виді тримання під вартою, обвинуваченому ОСОБА_10 останній раз продовжено до 27.03.2022 .
Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Згідно вироку, близько 24 години 03.01.2019 до 06 години 04.01.2019 у ОСОБА_10 , який знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел, направлений на здійснення з ОСОБА_15 статевих зносин із застосуванням фізичного насильства, порушення її статевої свободи та недоторканості.
У вказаний день, час та місці, ОСОБА_10 , з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на згвалтування ОСОБА_15 , усвідомлюючи, що потерпіла не здатна вчинити йому реальний опір в силу його значної переваги у фізичній силі, перебуваючи в середині вказаного житлового будинку поклав потерпілу на ліжко, застосовуючи фізичне насильство до потерпілої, насильно проти її волі , роздягнув потерпілу ОСОБА_15 , знявши штани та нижню білизну. Розуміючи наміри обвинуваченого ОСОБА_10 потерпіла ОСОБА_15 почала чинити опір, заподіявши обвинуваченому ОСОБА_10 тілесні ушкодження: 2 півмісяцеві синці на обличчі з права, садна в лівій завушній ділянці, садна шиї, синець в правій потиличній ділянці, садна на вушній раковині з права. З метою подолання опору потерпілої, ОСОБА_10 , використовуючи перевагу у фізичній силі, вчинив з потерпілою ОСОБА_15 насильницький статевий акт у природній формі.
Своїми умисними діями, які виразились в згвалтуванні, тобто в статевих зносинах із застосуванням фізичного насильства ОСОБА_10 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.152 КК України.
Цим же вироком:
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Бежів, Черняхівського району Житомирської області, громадянина України, одруженого, працюючого фрезерувальником в ПП ОСОБА_16 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимого
виправдано за ч.3 ст.152 КК України, у зв`язку з недоведеністю його винуватості.
Згідно матеріалів провадження, ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.152 КК України за таких обставин.
03.01.2018, близько 22 години 03.01.2019 до 06 години 04.01.2019 у ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , які знаходилися на території домоволодіння ОСОБА_15 , за адресою: АДРЕСА_1 , де в останніх виник спільний злочинний умисел, направлений на групове згвалтування ОСОБА_15 .
У вказаний день, час та місці, реалізуючи свій злочинний умисел на групове згвалтування ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , з метою подолання опору ОСОБА_15 , застосовуючи фізичну силу схопив потерпілу своїми руками під руки за тулуб та утримував останню в такому положенні, а в цей час ОСОБА_10 , за допомогою мотузок, які взяв з собою зв`язав руки та ноги потерпілої. Подолавши таким чином волю потерпілої до опору, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , взявши на руки потерпілу понесли її до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Діючи узгоджено, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на групове згвалтування ОСОБА_15 , перебуваючи всередині вказаного житлового будинку, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 поклали потерпілу на ліжко, розуміючи їх наміри потерпіла почала чинити активний опір. З метою подолання опору потерпілої ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , діючи узгоджено, тримаючи із застосуванням сили потерпілу ОСОБА_15 за руки та за ноги, частково зтягнули з неї штани та нижню білизну та продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на групове згвалтування, застосовуючи до ОСОБА_15 фізичне насильство, яке виразилось в утриманні потерпілої ОСОБА_15 із застосуванням сили за руки і ноги та проти її волі вступили з нею у статеві зносини природнім способом.
Своїми умисними діями, які виразились в згвалтуванні, тобто в статевих зносинах із застосуванням фізичного насильства вчиненого групою осіб ОСОБА_12 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.152 КК України.
Виправдовуючи обвинуваченого ОСОБА_12 суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що допитана у суді потерпіла ОСОБА_15 розповіла, що статеві відносини з ОСОБА_12 в неї відбулись за її добровільної згоди. Крім цього, допитанй у суді свідок ОСОБА_17 вказав, що про згвалтування потерпілої йому нічого невідомо. А також тим, що стороною обвинувачення не було надано суду будь-яких інших доказів про згвалтування потерпілої групою осіб, крім протоколів слідчих експерементів за участі обвинувачених.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, прокурор Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_14 та захисник обвинуваченого ОСОБА_10 – адвокат ОСОБА_11 подали апеляційні скарги, згідно яких:
- прокурор ОСОБА_14 - просить оскаржуваний вирок суду скасувати та ухвалити новий, яким ОСОБА_10 і ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.152 КК України та призначити їм покарання у виді 7-ми років позбавлення волі, кожному. Крім цього просить, в ході апеляційного розгляду повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, що підтверджуються письмовими матеріалами цього провадження, а саме: протоколом та відеозаписом слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_18 від 13.03.2019; протоколом та відеозаписом слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_17 від 04.01.2019; протоколом та відеозаписом слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_10 від 05.01.2019; протоколом та відеозаписом слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_12 від 05.01.2019; протоколом заяви про вчинене кримінальне правопорушення потерпілої ОСОБА_15 від 04.01.2019; висновком судово – медичної експертизи № 380 від 29.01.2019 стосовно обвинуваченого ОСОБА_12 ; висновком судово – медичної експертизи № 381 від 29.01.2019 стосовно обвинуваченого ОСОБА_10 ; висновком судової молекулярно – генетичної експертизи № 19/10-1/172-СЕ/19 від 06.05.2019; висновком судової молекулярно – генетичної експертизи № 19/10-1/170-СЕ/19 від 07.05.2019.
Свої апеляційні вимоги прокурор ОСОБА_14 аргументує тим, що в оскаржуваному вироку суд першої інстанції допустив невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішення фактичним обставинам кримінального провадження; істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до призначення покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення особі обвинуваченого та безпідставного його виправдання.
На думку прокурора, суд належним чином не оцінив докази сторони обвинувачення, внаслідок чого необгрунтовано виправдав обвинуваченого ОСОБА_12 та засудив за ч.1 ст.152 К України обвинуваченого ОСОБА_10 .
Вважає що дії обох обвинувачених повинні бути кваліфіковані за ч.3 ст.152 КК України.
Зазначає, що сукупність вищевказаних доказів, в сукупності свідчать про те, що згвалтування потерпілої ОСОБА_15 було вчинено саме групою осіб - ОСОБА_10 та ОСОБА_12 .
Показання потерпілої ОСОБА_15 про те, що вона оговорила ОСОБА_12 та вступила з останнім в статеві відносини добровільно прокурор ОСОБА_14 розцінює як зміну показів.
Аргументує свою позицію тим, що потерпіла написала заяву про її згвалтування відносно двох обвинувачених – ОСОБА_10 та ОСОБА_12 . При цьому, останні, в ході проведення з ними слідчих експериментів від 05.01.2019 прямо вказали, що потерпіла вступати з ними в статеві відносини не бажала, внаслідок чого вони застосували до неї фізичну силу, з метою зламати її опір.
Вказує на характер виявлених в обох обвинувачених тілесних ушкоджень, описаних в висновках СМЕ № 380 та 381 від 29.01.2019, які на думку прокурора не могли бути спричинені потерпілою добровільно, а також на висновки вищевказаної судової молекулярно – генетичної експертизи № 19/10-1/172-СЕ/19 від 06.05.2019, згідно яких, генетичні ознаки клітин, виявлених у піднігтьовому вмісті правої тат лівої рук ОСОБА_19 містять генетичні ознаки, як самої потерпілої, так і обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_12 .
Крім цього, про згвалтування потерпілої саме групою осіб, на думку прокурора ОСОБА_14 свідчать надані під час слідчого експерименту та в ході судового розгляду провадження, показання неповнолітнього свідка ОСОБА_17 , з яких слідує, що після спільного вживання спиртних напоїв, обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_12 запропонували зняти одяг з потерпілої ОСОБА_15 , яка була проти цього.
Окремо у своїй апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_14 наголошує на безпідставності зазначених в оскаржуваному вироку висновків суду з приводу невизнання доказом вини обвинувачених слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_18 від 13.01.2019, у зв`язку з тим, що остання відмовилась від дачі показань в суді. Вважає, що цей доказ у зв`язку з іншими вищевказаними доказами підтверджує факт згвалтування потерпілої саме групою осіб.
Вказує, що такі висновки суперечать правовим позиціям викладеним у постановах об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 14.09.2020, у справі № 740/3597/17 та Третьої судової палати цього ж суду від 17.03.2021, у справі № 761/10306/15-к.
- адвокат ОСОБА_11 – не оспорюючи кваліфікацію дій свого підзахисного – обвинуваченого ОСОБА_10 просить змінити оскаржуваний вирок, в частині призначення останньому покарання, призначити йому покарання у виді 3-х років позбавлення волі, зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_10 строк його попереднього ув`язнення, з 04.01.2018 по день оголошення рішення, вважати останнього таким, що відбув покарання та звільнити його з-під варти в залі суду.
Свої вимоги аргументує тим, що призначене обвинуваченому ОСОБА_10 покарання є занадто суворим.
Вказує, що при призначенні розміру покарання суд не в достатній мірі врахував особу її підзахисного, згідно яких, останній раніше несудимий, є особою молодого віку, визнав вину та сприяв розкриттю злочину під час досудового розслідування.
Крім цього, зазначає про проблеми зі здоров`ям обвинуваченого ОСОБА_10 , а саме про те, що останній навчався в Кмитівському спеціальній школі – інтернаті для осіб з вадами розумової відсталості, знаходився на лікуванні в КНП «Обласний медичний центр психічного здоров`я», де йому встановлено діагноз: легка розумова діяльність з вираженою емоційно – вольовою нестійкістю по збудливому типу. 12.07.2017, ОСОБА_10 був прооперований та йому встановлено діагноз - гостра перфоративна виразка шлунку, розлитий перитоніт. При цьому, в умовах СІЗО його стан погіршився та 22.08.2021 ОСОБА_10 був госпіталізований в КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Горбачевського» з діагнозом: шлункова кровотеча.
Посилається також на те, що від дій її підзахисного тяжких наслідків не настало, потерпіла не наполягала на суворості призначеного покарання, з цивільним позовом не зверталась.
Крім цього, на думку адвоката ОСОБА_11 суд першої інстанції належним чином не мотивував, чому призначив обвинуваченому ОСОБА_10 майже найсуворішу міру покарання, передбачену санкцією ст.152 КК України.
Заслухавши доповідача, обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , адвокатів ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , які підтримали апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_11 та заперечили проти апеляційної скарги прокурора ОСОБА_20 , прокурора ОСОБА_9 , яка підтримала апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_14 та заперечила проти апеляційної скарги адвоката ОСОБА_11 , перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора ОСОБА_14 підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга адвоката ОСОБА_11 не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до положень ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як вбачається з оскаржуваного вироку, суд першої інстанції даних вимог дотримався. Вірно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 152 КК України та прийшов до правильних висновків з приводу виправдання обвинуваченого ОСОБА_12 за ч.3 ст.152 КК України, у зв`язку з недоведеністю його винуватості.
Вина обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК України доводиться наступними, дослідженими в суді першої інстанції доказами:
- протоколом заяви про вчинене кримінальне правопорушення потерпілої ОСОБА_15 від 04.01.2019 про її зґвалтування ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , яке мало місце у період з 22 години 03.01.2019 по 06 годину 04.01.2019;
- наданими в суді показаннями потерпілої ОСОБА_15 , яка пояснила, що у день зазначений в обвинувальному висновку, близько 23 години, до її будинку заходили ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_17 . Після цього, близько 1-ї години ночі, вона разом з вищевказаними особами прийшли в будинок ОСОБА_10 . Крім них там були вітчим та мати ОСОБА_10 . Після приходу в даний будинок вона ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_17 вживали спиртне, в якій кількості не пам`ятає. Мати та вітчим ОСОБА_10 знаходились в одній кімнаті з ними. В будинку світилось світло. Протиправні дії відносно неї вчиняли ОСОБА_17 та ОСОБА_10 , утримували, знімали одяг. ОСОБА_12 при цьому взагалі у кімнаті не було, він курив на вулиці. У відповідь на дії останніх вона нанесла ОСОБА_10 ляпас, а ОСОБА_17 вкусила за палець. Потім ОСОБА_10 вдарив її 2 рази по обличчю, сам її тримав. ОСОБА_17 не випускав її з хати, тримав за руки, ОСОБА_10 її роздягав. Також ОСОБА_17 забрав у неї телефон, та коли вона хотіла вийти з хати-відштовхував від дверей. ОСОБА_10 силою примушував її до статевих відносин в які вона з ним і вступила. Світло при цьому було вимкнене. Матір та вітчим ОСОБА_10 на дії останнього не реагували, бо боялись, а ОСОБА_12 був відсутній у кімнаті. Вказала, що ОСОБА_12 , в той день вона також вступала в статеві відносини, але добровільно. Після цього вступила в вищевказані статеві відносини з ОСОБА_10 . Близько 06 години ранку вона покинула даний будинок та пішла додому, де зустріла своїх вітчима та маму, але з ними не розмовляла. В той же день звернулась з заявою про згвалтування до Черняхівського відділу поліції. В подальшому, в будинку ОСОБА_10 працівники поліції знайшли її туш для вій та олівець, які випали з її сумочки. Після приїзду працівників поліції, останні складали якісь документи, які вона підписувала після їх прочитання;
- наданими в суді показаннями обвинуваченого ОСОБА_10 , який повністю визнав вину у вчиненні інкримінованого йому злочину та розповів, що близько 10 год. вечора, з 3 на 4 січня 2019 року прийшов до нього додому брат ОСОБА_12 .. Вони та його вітчим випили пляшку горілки, поспілкувалися. Десь через годину прийшов ОСОБА_17 і ОСОБА_21 , вони ще випили. Остання почала цілуватися з ОСОБА_12 , який сказав їм з ОСОБА_17 вийти на вулицю. Що вони там робили йому невідомо. Після цього ОСОБА_12 вийшов з будинку, закурив та пішов додому. ОСОБА_17 побіг до сусідки. Після цього, він зайшов до будинку та почав розпивати з ОСОБА_15 спиртне та почав приставати до останньої. ОСОБА_15 спочатку була не проти, а потім почала скаржитись. Після чого, то він її «заламав», поклав на ліжко, роздягнув і спричинив їй насилля. З потерпілої він знімав: куртку, кофту, футболку, ліфчк, туфлі, штани, плавки. ОСОБА_15 в свою чергу кричала. Після того, як відбувся статевий акт остання вдягнулася та сказала, що він вкрав у неї сумочку, два телефона, паспорт і 7 тисяч гривень, а також сказала, що розкаже своєму хлопцю, що він її згвалтував. На що він їй відповів, що нічого той хлопець йому не зробить, бо він його брат. Наступного дня поліцейські почали його «накручувати», вказувати, що казати та погрожували. На другий день їх привезли на слідчий експеримент, де знайшли сумку ОСОБА_15 . Остання при цьому вона хотіла забрати заяву, але їй цього зробити не дали;
- наданими в суді показаннями обвинуваченого ОСОБА_12 , який не визнав себе винуватим у пред`явленому обвинуваченні та розповів, що у ніч з 03.01.2019 року на 04.012019 року він був дома, потім вирішив навістити свого двоюрідного брата ОСОБА_10 , щоб з ним випити. Вдома в останнього знаходились його матір, вітчим та ОСОБА_17 . Всі разом вживали горілку. Хтось запропонував піти в гості до ОСОБА_15 , яка на даний час є його дружиною. В будинку останньої знаходились її матір, вітчим та батько ОСОБА_17 . Там всі продовжували вживати спиртне. Потім всі пішли до будинку ОСОБА_10 , де також пили горілку - самогонку. ОСОБА_15 теж вживала спиртне. Розлиття алкоголю відбувалось десь після 11-12 години ночі. Під час цього розпиття, в кімнаті горіло світло. ОСОБА_15 вкусила за палець ОСОБА_17 . В подальшому він попросив ОСОБА_10 та ОСОБА_17 вийти, після чого світло вимкнули. Коли останні вийшли, вони з ОСОБА_15 вирішили вступити в статеві відносини, оскільки вже давно зустрічались та займались цим. Статевий акт був добровільний. Після його закінчення ОСОБА_15 почала одягатись, а він попрощавшись з останньою вийшов на вулицю, закурив сигарету та пішов. ОСОБА_10 та ОСОБА_17 стояли на дворі та бачили, що він вийшов. З ними він також попрощався. Про те, що ОСОБА_15 згвалтував ОСОБА_10 дізнався лише наступного дня. Розповів, що потерпіла мене на досудовому слідстві його оговорила, через те, що була зла на нього, так, як він за неї не заступився. Розповів, що під час проведення слідчого експерименту слідчі на нього чинили тиск. Погрожували, що будуть бити. Казали, що йому все одно не повірять, якщо він буде говорити, що вищевказаний статевий акт з ОСОБА_15 був за добровільною згодою;
- наданими в суді поясненням неповнолітнього свідка ОСОБА_17 , який розповів, що 03 січня близько 7 години вечора він зайшов до ОСОБА_10 додому, там вони пили пиво. З ними була мати ОСОБА_10 зі своїм співмешканцем. Потім до них приєднався ОСОБА_12 . Після цього вони пішли додому до ОСОБА_15 , трохи в неї посиділи, а далі він погано пам`ятає події. Згадує, що провів ОСОБА_15 до будинку ОСОБА_10 , де вони також трохи посиділи, вживали спиртне. Хотів ОСОБА_15 обійняти, але вона його вкусила за палець, внаслідок чого він почав шукати в будинку бинт, щоб перемотати рану від укусу. ОСОБА_12 просив, аби він з ОСОБА_10 вийшли. Через деякий час ОСОБА_12 покликав їх хати, вони зайшли. Потім ОСОБА_10 почав чіплятись до ОСОБА_15 , остання казала, що не треба. При цьому він стояв на дверях та не випускав ОСОБА_15 з будинку. У будинку горіло світло, потім хтось його вимикав. Про пропозицію зняти з ОСОБА_15 . Стосовно статевих відносин ОСОБА_15 із ОСОБА_12 та ОСОБА_10 він нічого в той вечір не знав, про все дізнався лише наступного дня. Чи кликала на допомогу ОСОБА_15 він не чув, оскільки в хаті грала музика із колонки. Бачив, як будинок залишав ОСОБА_12 , при цьому вони з ним перекурили та він поліз на горище будинку ОСОБА_10 , де ліг спати. На слідчому експерименті він розповів все, як було. Під час досудового слідства ніякого тиску на нього ніхто не чинив;
- наданими у суді показаннями свідка ОСОБА_22 , який розповів, що він проживає з матір`ю потерпілої ОСОБА_15 . Вночі, о котрій годині не пам`ятає до них додому прийшли ОСОБА_10 .Ю, ОСОБА_12 та ОСОБА_17 . Останні у дверях будинку вибили шибки. Вживав в той день алкоголь. У зв`язку з цим не пам`ятає, чи були в когось з останніх в руках якісь предмети, а також того, коли додому ОСОБА_15 ;
-поясненням свідка ОСОБА_23 , який в судовому засіданні пояснив, що обвинувачені не його родичі, а ОСОБА_15 це сестра його троюрідної дочки. В той день, коли трапились події, хтось постукав у двері хати. Хто відкрив двері-він не пам`ятає та чи щось було в руках у хлопців, які прийшли до хати, він теж не пам`ятає. Конфліктів у нього із хлопцями не було, до нього лише виступав із претензіями його син ОСОБА_17 . ОСОБА_12 та ОСОБА_10 згодом пішли, а його малий почав йому тріпати нерви та теж вийшов із хати;
- протоколом обшуку від 04.01.2019 з оптичним диском до нього, відповідно до змісту якого, у будинку АДРЕСА_1 , під час обшуку, проведеного 04.01.2019 у період з 12 години 13 хвилин по 13 годину 08 хвилин виявлено та вилучено шнурок та пасок сірого кольору, в`язану жіночу шапку зеленого кольору, на підлозі косметичний олівець, туш для вій, на верхній полиці у буфеті три скляні чарки, які мали запах алкоголю. На поверхні матрацу ліжка, що знаходиться біля печі, виявлено пляму, яка в ультрафіолетових променях змінювала забарвлення. З цього місця зроблено виріз тканини;
- протоколом огляду місця події від 04.01.2019, зі змісту якого, у ході цього огляду вилучено нижню білизну (труси, футболку) потерпілої ОСОБА_15 ;
- протоколом огляду місця події від 04.01.2019, з участю ОСОБА_12 , зі змісту якого в ході цього огляду в останнього було вилучено його одяг ( в`язаний светр коричневого кольору, штани синього кольору та труси синього кольору;
- протоколом огляду місця події від 04.01.2019 з участю ОСОБА_10 , зі змісту якого у ході цього огляду в останнього вилучено кофту червоного кольору, труси сірого кольору, штани зеленого кольору;
- протоколом слідчого експерименту та диском з відеозаписом до нього, за участі підозрюваного ОСОБА_12 від 05.01.2019, зі змісту яких вбачається, що останній, на місці злочину, в присутності понятих та інших учасників слідчої дії розповів, що 04.01.2019 він дійсно вступив у статеві відносини з ОСОБА_15 проти волі останньої. Статевий акт відбувався за утримання потерпілої ОСОБА_10 та ОСОБА_17 , остання при цьому виривалася та кричала. Чи вступав з ОСОБА_15 у статеві відносини ОСОБА_10 не бачив;
- протоколом слідчого експерименту та диском з відеозаписом до нього, за участі підозрюваного ОСОБА_10 від 05.01.2019, зі змісту яких вбачається, що останній, на місці злочину, в присутності понятих та інших учасників слідчої дії розповів, що 04.01.2019, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння він дійсно вступив у статеві відносини з ОСОБА_15 проти волі останньої. ОСОБА_12 та ОСОБА_17 утримували потерпілу. ОСОБА_12 у статеві відносини з ОСОБА_15 не вступав;
- протоколом слідчого експерименту та диском з відеозаписом до нього, за участі свідка ОСОБА_17 від 05.01.2019, зі змісту яких вбачається, що останній, на місці злочину, в присутності понятих та інших учасників слідчої дії розповів, що в ніч з 03.01.2019 на 04.01.2019, разом з ОСОБА_12 , ОСОБА_24 та ОСОБА_15 вживали в даному будинку спиртне. В ході даного розпиття алкоголю він разом ОСОБА_12 та ОСОБА_10 утримували ОСОБА_15 та роздягали її. ОСОБА_12 просив його та ОСОБА_10 вийти з будинку, після чого сам залишився в приміщенні з потерпілою. В подальшому ОСОБА_12 пішов додому. ОСОБА_10 також чіплявся до ОСОБА_15 . Факту згвалтування потерпілої ОСОБА_12 чи ОСОБА_10 він не бачив;
- висновком № 380 від 29.01.2019 судово-медичної експертизи підозрюваного ОСОБА_12 , та актом судово-медичного обстеження № 64, згідно змісту яких у ОСОБА_12 виявлено: садно на мочці вуха справа, садно на шиї зліва, які утворилися від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли б бути нігті пальців рук сторонньої особи; садно на статевому члені, яке утворилося від дії твердого предмету. Вказані тілесні ушкодження могли утворитися в термін та за обставин, вказаних обстеженим. Обстежувався ОСОБА_12 04.01.2019 о 17 годині 15 хвилин, будь-яких інших тілесних ушкоджень в ділянці статевих органів, аномалій розвитку, рубцевих змін, які б унеможливлювали здійснення статевого акту у ОСОБА_12 не виявлено;
-висновком № 134 від 15.01.2019 судово-медичної експертизи неповнолітнього ОСОБА_17 , згідно змісту якого зазначено, що на 1-й фаланзі 3-го пальця лівої кисті по долонній поверхні - наявна пігментована ділянка неправильної округлої форми, розміром 1x1 см, яскраво-рожевого кольору. На фоні якої - 2 смугоподібні садна розташовані паралельно одне до одного, в косо- вертикальному напрямку, розміром0,3х0,2 см, вкритих сухою кірочкою, нижче рівня оточуючих тканин з відшаруванням по периферії;
- висновком № 381 від 29.01.2019 судово-медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_10 , актом судово-медичного обстеження № 63, згідно висновку експертизи у ОСОБА_10 виявлено: 2 півмісяцеві синці на обличчі справа, які утворилися від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли б бути зуби сторонньої особи; садна на лівій завушній ділянці, садна на шиї, синець в правій потиличній ділянці, садна на вушній раковині справа, які утворилися від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли б бути нігті пальців рук сторонньої особи; садно на статевому члені, яке утворилося від дії твердого предмету. Будь-яких інших тілесних ушкоджень в ділянці зовнішніх статевих органів, аномалій розвитку, рубцевих змін, сторонніх предметів та килеподібних вип`ячувань, які б унеможливлювали б здійснення статевого акту, у ОСОБА_10 не виявлено;
- висновком № 29/ц від 11.02.2019 судово-медичної цитологічної експертизи. Згідно якого, кров підозрюваного ОСОБА_12 належить до групи А (11) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АБО. При дослідженні його сухого зразка крові за допомогою реакції абсорбції - елюції (РАЕ) виявлений супутній антиген 11 ізосерологічної системи АБО. Кров підозрюваного ОСОБА_10 належить до групи А (II) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АБО. При дослідженні його сухого зразка крові за допомогою реакції абсорбції - елюції (РАЕ) виявлений супутній антиген 11 ізосерологічної системи АБО. Кров свідка ОСОБА_17 належить до групи О (І) з ізогємаглютинінами анти - А та анти - Б ізосерологічної системи АБО. Кров потерпілої ОСОБА_15 належить до групи О (І) з ізогємаглютинінами анти - А та анти - Б ізосерологічної системи АВО. При судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту рук підозрюваного ОСОБА_12 (об. 1, 2) знайдені поодинокі епітеліальні клітини багатошарового плоского епітелію, статева належність яких не встановлена в зв`язку з деструктивними змінами в ядрах клітин.
Походження клітин в підньогтьовому вмісті обох рук підозрюваного ОСОБА_12 від нього самого не виключається, як і за рахунок клітин будь- якої іншої людини, в крові якої вони знаходяться. Походження клітин від підозрюваного ОСОБА_10 не виключається. Домішки клітин від свідка ОСОБА_17 та потерпілої ОСОБА_15 також не виключаються, так як їм властивий антиген Н. Кров у даних об`єктах не виявлена;
- висновком № 37/ц від 13.02.2019 судово-медичної цитологічної експертизи, згідно якого зазначено, до яких груп належить кров підозрюваних ОСОБА_12 і ОСОБА_10 , свідка ОСОБА_17 та потерпілої ОСОБА_15 .
При судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту рук потерпілої ОСОБА_15 (об. 1,2) знайдені епітеліальні клітини багатошарового плоского епітелію, статева належність яких не встановлена в зв`язку з деструктивними змінами в ядрах клітин. При серологічному дослідженні знайдених клітин за допомогою реакції змішаної аглютинації (РЗА) виявлені антигени А і Н ізосерологічної системи АВО.
Враховуючи одержані дані та групову належність крові осіб, які проходять у справі, можна прийти до висновку, що антиген А, виявлений в піднігтьовому вмісті рук потерпілої ОСОБА_15 і не властивий їй, міг виникнути за рахунок клітин людини, в крові якої він знаходиться, в тому числі як від підозрюваного ОСОБА_12 , так і від підозрюваного ОСОБА_10 . Домішки клітин від свідка ОСОБА_17 також не виключається, так як йому властивий антиген Н. Кров у даних об`єктах не виявлена;
- висновком № 35/ц від 12.02.2019 судово-медичної цитологічної експертизи, згідно якого зазначено до яких груп належить кров підозрюваних ОСОБА_12 і ОСОБА_10 , свідка ОСОБА_17 та потерпілої ОСОБА_15 . При судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту рук підозрюваного ОСОБА_10 (об. 1, 2) знайдені епітеліальні клітини людини, статева належність яких встановити не можливо із-за непридатності більшості клітин для цитологічного обліку.
При серологічному дослідженні за допомогою реакції змішаної аглютинації (РЗА) на клітинах виявлені антигени А і Н ізосерологічної системи АВО, що не виключає походження даних клітин від підозрюваного ОСОБА_10 , як і за рахунок клітин будь-якої іншої людини, в крові якої вони знаходяться. Походження клітин від підозрюваного ОСОБА_25 не виключається. Домішки клітин від свідка ОСОБА_17 та потерпілої ОСОБА_15 також не виключаються, так як їм властивий антиген Н. Кров даних об`єктах не виявлена;
-висновком № 97 від 13.02.2019 судово-медичної імунологічної експертизи, згідно якого в мазках і тампоні з вмістом піхви потерпілої ОСОБА_15 , об. № 2,3 знайдено сперму з домішкою крові. Групова належність сперми з домішкою крові не встановлювалася за для збереження матеріалу для подальшої молекулярно-генетичної експертизи. (По об`єктах Х° 2,3 проводилася генно-молекулярна експертиза, висновок від 07.05.2019).
У змиві з волосся лобка потерпілої ОСОБА_15 , об. № 1 сперматозоїдів не знайдено;
-висновком № 30/ц від 14.02.2019 судово-медичної цитологічної експертизи. У висновку зазначено, до яких груп належить кров підозрюваних ОСОБА_12 і ОСОБА_10 , свідка ОСОБА_17 та потерпілої ОСОБА_15 .
При судово-медичній експертизі накладень з статевого органу підозрюваного ОСОБА_12 (об. 1,2,2а) виявлені сліди крові людини та голівки сперматозоїдів. Статеву належність крові встановити не можливо із-за її недостатньої кількості. В мазках відбитках та змиві зі статевого органу підозрюваного ОСОБА_12 знайдені клітини поверхневих шарів багатошарового епітелію з глікогеном, але ядра знадяться у стані пікнозу і непридатні для визначення Х-хроматину, знайдені клітини походять з піхви статевозрілої жінки. При серологічному дослідженні виявлені антигени А і Н ізосерологічної системи АВО, що не виключає походження цих слідів за рахунок клітин статевозрілої жінки, крові та сперми чоловіка, в крові яких містяться антигени А і Н ізосерологічної системи АВО, в тому числі і за рахунок клітин потерпілої ОСОБА_15 та сперми, крові підозрюваного ОСОБА_12 , якщо у останнього були пошкодження слизової оболонки, які супроводжувалися зовнішньою кровотечею;
- висновком № 98 від 13.02.2019 судово-медичної імунологічної експертизи, згідно якого у вирізках із плавок, що належать потерпілій ОСОБА_15 об. №1,2 знайдена сперма, крім того в об. № 2 -домішка крові. Групова залежність сперми не встановлювалася за для збереження матеріалу для подальшої молекулярно-генетичної експертизи.
(По об`єктах №1,2 проводилася генно-молекулярна експертиза, висновок від 07.05.2019).
У вирізці з футболки, що належить ОСОБА_15 , об.№ 3 сперматозоїдів не виявлено;
- висновком № 39/ц від 25.02.2019 судово-медичної цитологічної експертизи, у якому зазначено, до яких груп належить кров підозрюваного ОСОБА_12 та потерпілої ОСОБА_15 , а також, що на наданих на дослідження трусів підозрюваного ОСОБА_12 (об. 1,2) в об.1 виявлена кров людини, статева належність якої не встановлена через відсутність в препаратах клітин крові, придатних для даного виду дослідження; клітини піхвового епітелію з домішками епітеліальних клітин, які належать особі чоловічої генетичної статі та багато чисельні голівки сперматозоїдів. В об. 2 виявлені поодинокі голівки сперматозоїдів та поодинокі епітеліальні клітини, статева та регіональна належність клітин не встановлена в зв`язку з недостатньою кількістю в препаратах ядер клітин, придатних для статево- специфічної диференціації.
При серологічному дослідженні змішаних слідів в об. 1, та клітинах виявлені антигени А і Н ізосерологічної системи АВО.
Враховуючи отримані результати та групи крові осіб, які проходять у справі, знайдені сліди- на трусах підозрюваного ОСОБА_12 (об. 1) утворилися при змішуванні клітин піхвового епітелію жінки, сперми і епітеліальних клітин чоловіка, та крові особи (осіб), в крові якої (яких) містяться антигени А і Н ізосерологічної системи АВО, в тому числі за рахунок клітин піхвового епітелію потерпілої ОСОБА_15 , сперми і епітеліальних клітин та крові підозрюваного ОСОБА_12 . Домініка крові в даному об`єкті від потерпілої ОСОБА_15 не виключається, так як її крові властивий антиген Н ізосерологічної системи АВО. При судово-медичній експертизі наданих на дослідження джинсових штанів підозрюваного ОСОБА_12 (об.3,4,5) знайдена кров людини статева належність якої не встановлена в зв`язку з відсутністю в препаратах клітин крові, придатних для даного виду дослідження. В об. 3,4 знайдені поодинокі епітеліальні клітини, статева та регіональна яких не встановлена через відсутність в препаратах ядер клітин, придатних для статево-специфічної диференціації; в об.5 знайдені багато чисельні голівки сперматозоїдів, клітини піхвового епітелію з домішками епітеліальних клітин, які належать особі чоловічої генетичної статі.
При серологічному дослідженні крові (об. 3,4), змішаних слідів і на клітинах (об.5) виявлені антигени А і Н ізосерологічної системи АВО.
Враховуючи отримані результати та групи крові осіб, які проходять у справі, знайдена кров на джинсових штанах підозрюваного ОСОБА_12 (об.3,4) могла утворитися за рахунок особи (осіб) в крові якої (яких) містяться вищевказані антигени, в тому числі і від нього самого. Виключити домішку крові в даних об`єктах від потерпілої ОСОБА_15 неможливо, так як її крові властивий антиген Н ізосерологічної системи АВО. Знайдені сліди в об.5 могли утворитися при змішуванні клітин піхвового епітелію жінки, сперми і епітеліальних клітин чоловіка та крові особи (осіб) в крові якої (яких) містяться антигени А і Н із серологічної системи АВО, в тому числі за рахунок клітин піхвового епітелію потерпілої ОСОБА_15 , сперми, епітеліальних клітин та крові підозрюваного ОСОБА_26 . Домішка крові в даному об`єкті від потерпілої ОСОБА_15 не виключається, так як її крові властивий антиген II ізосерологічної системи АВО;
- висновком № 338 від 30.01.2019 судово-медичної експертизи, потерпілої ОСОБА_15 , акт судово-медичного обстеження № 55, згідно якого у ОСОБА_15 будь-яких видимих тілесних ушкоджень на волосистій частині голови, обличчі, обох верхніх та нижніх кінцівок, тулубі, в ротовій порожнині, в області анального отвору та статевих органів не виявлено.
На час проведення судово-медичного обстеження ОСОБА_15 виповнилося повних 18 років тому вона досягла статевої зрілості;
- висновком № 38/ц від 22.02.2019 судово-медичної цитологічної експертизи, у якому зазначено, до яких груп належить кров підозрюваного ОСОБА_10 та потерпілої ОСОБА_15 , а також в наданих на дослідження трусах підозрюваного ОСОБА_10 (об. 1,2) знайдені поодинокі епітеліальні клітини та в об. 1 сліди крові людини, статева належність крові не встановлена через відсутність в препаратах клітин крові, придатних для даного дослідження. Статева та регіональна належність епітеліальних клітин не встановлена в зв`язку з відсутністю в препаратах ядер клітин, придатних для статево-специфічної диференціації. При неодноразовому серологічному дослідженні групова належність слідів крові (об.І) не встановлена через невиявлення жодного з антигенів ізосерологічної системи АБО, що можливо через їх мінімальну кількість.
При судово-медичній експертизі наданих на дослідження штанів підозрюваного ОСОБА_10 (об.3) знайдені поодинокі епітеліальні тканини, регіональну та статеву належність яких встановити неможливо в зв`язку з відсутністю в препаратах ядер клітин, придатних для даного виду дослідження;
- висновком № 49-2019 від 05.02.2019 судово-психіатричної експертизи підозрюваного ОСОБА_12 , у відповідності до якого ОСОБА_12 міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в період часу, до якого відноситься інкримінований йому протиправний вчинок; може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на даний час. По своєму психічному стану не потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру;
- висновком № 42-2019 від 29.01.2019 судово-психіатричної експертизи підозрюваного ОСОБА_10 , у відповідності до якого ОСОБА_10 міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в період часу, до якого відноситься інкримінований йому протиправний вчинок; може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на даний час по своєму психічному стану не потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характер;
- висновком судово-психіатричної експертизи № 196-2021 від 01.06.2021, згідно якої ОСОБА_10 в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому протиправні вчинки, виявляв клінічні ознаки емоційно-нестійкого розладу особистості за експлозивним типом, що відповідає критеріям шифру Б 60.3 міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду, однак, клінічні ознаки знаходяться в межах патології особистості.
ОСОБА_10 міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в період часу, до якого відноситься інкримінований йому протиправний вчинок.
ОСОБА_10 виявляє клінічні ознаки емоційно-нестійкого розладу особистості за експлозивним типом, що відповідає критеріям шифру Б 60.3 МКХ-10, однак, клінічні ознаки знаходяться в межах патології особистості.
ОСОБА_10 в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності, який би позбавляв його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними-не перебував і не перебуває, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в період часу, до якого відноситься інкримінований йому протиправний вчинок; може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на даний час.
ОСОБА_10 за своїм психічним станом не потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру;
- протоколом пред`явлення речей для впізнання від 06.02.2019 з ілюстративною таблицею, згідно якого потерпіла серед наданих їй для впізнання туші для вій впізнала вилучену під час огляду місця події від 04.01.2019 в будинку Коломійців по АДРЕСА_1 .;
- протокол пред`явлення речей для впізнання від 06.02.2019 з ілюстративною таблицею, згідно якого потерпіла серед наданих їй для впізнання косметичних олівців впізнала вилучений під час огляду місця події від 04.01.2019 в будинку ОСОБА_27 по АДРЕСА_1 .;
- висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № 19/10- 1 172-СЕ/19 від 06.05.2019; згідно якої досліджувалися (об. 1,2), знайдені під час проведення судово- цитологічної експертизи №37/ц від 13.02.2019, епітеліальні клітини багатошарового плоского епітелію, статева належність яких не встановлена в зв`язку з деструктивними змінами в ядрах клітин.
Згідно висновку у результаті проведеного дослідження встановлено генетичні ознаки зразків букального епітелію підозрюваного ОСОБА_10 (об`єкт № 1), підозрюваного ОСОБА_25 ( об`єкт № 2), свідка ОСОБА_17 (об`єкт № 3), потерпілої ОСОБА_15 (об`єкт № 4) та клітин, виявлених у піднігтьовому вмісті правої (об`єкт № 5) та лівої (об`єкт № 6) рук ОСОБА_15 , які наведено в таблиці 1.1 додатку 1.
Генетичні ознаки клітин, виявлених у піднігтьовому вмісті правої (об`єкт № 5) та лівої (об`єкт № 6) рук ОСОБА_15 є змішаними, збігаються між собою, містять генетичні ознаки ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 і не містять генетичні ознаки ОСОБА_17 .
Походження клітин, виявлених у піднігтьовому вмісті правої та лівої рук ОСОБА_15 від ОСОБА_17 виключається;
- висновком судової молекулярно-генетичної експертизи №19/10/1/170-СЕ/19 від 07.05.2019;
На дослідження надавалися об`єкти № 2,3 (мазки і тампон з вмістом піхви потерпілої ОСОБА_15 ), виявлені в ході проведення судово- імунологічної експертизи № 97 від 13.02.2019 та об`єкти 1,2 (зразки сперми з домішкою крові в об`єкті № 2) виявлені при проведенні судово-імунологічній експертизі № 98 від 13.02.2019.
Відповідно до результатів проведеного дослідження встановлено генетичну ознаки слідів крові та сперми, виявлених у мазках (об`єкти № 1,2) та слідів крові, сперми і клітин, виявлених на вирізках з плавок (об`єкт № 5) ОСОБА_15 , які наведено в таблиці 1.1 додатку 1.
Генетичні ознаки слідів крові, сперми і клітин, виявлених у тампоні з вагінальним вмістом ОСОБА_15 (об`єкт № 3) не встановлено, у зв`язку з деградацією (руйнуванням) ДНК у вказаному об`єкті.
Генетичні ознаки слідів сперми і клітин, виявлених на вирізках з плавок ОСОБА_15 (об`єкт № 4) не встановлено, у зв`язку з недостатньою кількістю ДНК у вказаному об`єкті.
Генетичні ознаки слідів крові та сперми, виявлених у мазках (об`єкти №№ 1,2) та слідів крові, сперми і клітин, виявлених на вирізках з плавок (об`єкт № 5) ОСОБА_15 є змішаними, збігаються між собою, містять генетичні ознаки ОСОБА_15 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 .
Усі зазначені докази є належними та допустимими, доводять вину ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152 КК України, як безпосередньо так і «поза розумним сумнівом», тобто відповідно до критерію передбаченого рішенням ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (заява № 16437/04), згідно якого передбачається доведення стороною обвинувачення перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів того, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні злочину, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
З приводу висновків суду про виправдання ОСОБА_12 у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.3 ст.152 КК України, з підстав недоведеності його вини, то з такими висновками апеляційний суд також погоджується.
Згідно матеріалів провадження, 04.01.2019, потерпіла ОСОБА_15 звернулась до правоохоронних органів з заявою про вчинене відносно неї згвалтування ОСОБА_10 та ОСОБА_12
05.01.2019, в ході проведення слідчих експериментів ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , на місці вчинення злочину, в присутності понятих та своїх захисників розповіли, що 04.01.2019 дійсно, по черзі, не групою осіб вступали в статеві відносини з ОСОБА_15 проти її волі.
17. 03.2019, потерпіла ОСОБА_15 надала письмову заяву, згідно якої відмовилась від проведення подальших слідчих дій, надання показань, зазначивши, що показання щодо обставини вчиненого щодо неї злочину надасть у суді.
Будучи допитаною в ході судового засідання потерпіла ОСОБА_15 розповіла, що гвалтував її тільки ОСОБА_10 , а з ОСОБА_12 вона вступила в статеві відносини добровільно, а заяву відносно останнього написала у зв`язку з тим, що він начебто не заступився за неї перед ОСОБА_10 . Також розповіла, що на момент розгляду справі в суді вона вже одружилась з ОСОБА_12 і ніяких претензій до нього не має.
Допитаний в суді першої інстанції ОСОБА_12 також розповів, що в той день у нього були добровільні статеві відносини з ОСОБА_15 , а на слідчому експерименті він вказав про недобровільність цих статевих відносин у зв`язку з тим, що на нього здійснювали тиск працівники поліції.
Будь-яких інших доказів, які могли б бути належними доказами факту згвалтування ОСОБА_15 групою осіб, а саме ОСОБА_10 та ОСОБА_12 в матеріалах провадження немає.
Крім цього, в матеріалах провадження відсутні будь-які дані про те, що ОСОБА_15 притягувалась до будь-якого виду юридичної відповідальності за неправдиве повідомлення про злочин та надання неправдивих показів в якості потерпілої.
Вищевказані обставини ставлять під сумнів факт згвалтування ОСОБА_15 ОСОБА_12 .
Згідно вимог ст. 62 Конституції України та ч.4 ст.17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень ч.3 ст.373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене у сукупності, у суду першої інстанції були всі юридичні підстави для виправдання ОСОБА_12 за ч.3 ст.152 КК України та засудження ОСОБА_24 за ч.1 ст.152 КК України.
З урахуванням наведеного, а також того, що в суді були належним чином досліджені усі вищевказані докази, в тому числі і ті на які у своїй апеляційній скарзі посилається прокурор, апеляційний суд вважає безпідставними апеляційні вимоги прокурора щодо повторного дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження.
У зв`язку з вищезазначеним, апеляційні доводи прокурора ОСОБА_14 про те, що згвалтування потерпілої ОСОБА_15 було здійснено саме групою осіб, ОСОБА_28 та ОСОБА_24 є безпідставиними, а апеляційні вимоги прокурора про засудження останніх за ч.3 ст.152 КК України такими, що не підлягають задоволенню.
Крім цього, у зв`язку з вказаним, є безпідставними і апеляційні твердження прокурора про те, що суд першої інстанції допустив невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішення фактичним обставинам кримінального провадження; істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до призначення покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення особі обвинуваченого ОСОБА_10 та безпідставного його виправдання.
З приводу апеляційних доводів прокурора ОСОБА_14 про те, що суд в оскаржуваному вироку не визнав доказом вини обвинувачених протокол слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_18 від 13.01.2019, то з такими доводами апеляційний суд погоджується, оскільки зі змісту цього протоколу слідчого експерименту та відеозапису до нього вбачається, що ОСОБА_18 була присутня в приміщенні, де гвалтували ОСОБА_15 , бачила хто був у цьому приміщенні, тобто частково підтверджує саму подію кримінального правопорушення. А тому, такий доказ не може не вважатись доказом вини обвинуваченого.
У зв`язку з вищевказаним, а також враховуючи правові позиції викладені у постановах об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 14.09.2020, у справі № 740/3597/17 та Третьої судової палати цього ж суду від 17.03.2021, у справі № 761/10306/15-к, згідно яких слідчий експеремент є самостійним процесуальним джерелом доказів, апеляційний суд вважає за необхідне визнати протокол слідчого експерименту та відеозапис до нього, за участі свідка ОСОБА_18 (матір обвинуваченого) від 13.01.2019 доказом вини обвинуваченого ОСОБА_10 .
З приводу апеляційних доводів адвоката ОСОБА_11 про суворість призначеного ОСОБА_10 покарання за ч.1 ст.152 КК України, такі доводи є безпідставними, оскільки дане покарання призначене в межах санкції цієї норми закону.
Крім цього, зі змісту оскаржуваного вироку вбачається, що суд врахував: особу обвинуваченого, згідно яких обвинувачений ОСОБА_10 посередньо характеризується за місцем проживання, до кримінальної відповідальності не притягувався, не працює; тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких; обставини, що пом`якшують покарання - повне визнання вини, відсутність обставин, що обтяжують покарання, на підставі чого прийшов до висновків, що виправлення та перевиховання ОСОБА_10 не можливе без ізоляції від суспільства.
З такими твердженнями суду першої інстанції, їх мотивацією та розміром призначеного ОСОБА_10 покарання апеляційний суд також погоджується.
Щодо апеляційних доводів про адвоката ОСОБА_11 про те, що обвинувачений ОСОБА_10 має проблеми зі здоров`ям, а також про те, що потерпіла ОСОБА_15 просила останнього суворо не карати, то такі доводи сторони захисту в даному випадку апеляційний суд не вважає за підставу для призначення ОСОБА_10 менш суворого покарання з таких підстав.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_10 на даний час не може утримуватись в умовах позбавлення волі у зв`язку зі станом здоров`я.
У висновками зазначених вище судово-психіатричних експертиз вказано, що останній, що останній на час вчиненні кримінального правопорушення міг керувати своїми діями та усвідомлював їх значення.
Крім цього, ОСОБА_10 обвинувачується у кримінальному правопорушенні вчиненому проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, при тому, як згідно положень ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_10 більш суворого покарання, як те, що призначив суд першої інстанції також немає.
Будь-яких інших порушень норм матеріального та процесуального права, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного вироку апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.405, 407 КПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_10 – адвоката ОСОБА_11 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу прокурора Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_14 – задовольнити частково.
Змінити вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 29 вересня 2021 року в його мотивувальній частині – визнати як доказ вини обвинуваченого за ч.1 ст.152 КК України ОСОБА_10 протокол слідчого експеременту з доданим до нього відеозаписом, за участі свідка ОСОБА_18 від 13.01.2019.
У решті вирок суду першої інстанції залишити без зміни.
На ухвалу суду може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: