ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 102862138

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2022 р. Справа№ 910/8342/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 24.01.2022

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум Груп Україна"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 (повний текст рішення підписано 20.09.2021)

у справі № 910/8342/21 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум Груп Україна"

до Фізичної особи-підприємця Андріюка Ростислава Володимировича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні

позивача - Приватне акціонерне товариство "Форум Сателіт"

про виселення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Форум Груп Україна" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Андріюка Ростислава Володимировича (далі - відповідач) про виселення та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку із розірванням з 01.05.2021 договору оренди, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Форум Груп Україна" (орендар) та Приватним акціонерним товариством "Форум Сателіт" (орендодавець), договір суборенди №16053 припинив свою дію. У зв`язку з чим, позивач просив виселити суборендаря (Фізичну особу-підприємця Андріюка Р.В.) та зобов`язати повернути нежитлове приміщення, передане за договором суборенди № 16053 від 20.03.2020.

Короткий зміст рішень господарських судів та мотиви їх прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що, учасники додаткової угоди №10 до договору оренди №ОТ 1833 від 10.11.2016 врегулювали на власний розсуд власні правовідносини без створення обов`язкових для відповідача правових наслідків, оскільки відповідач не є учасником цього договору. Права відповідача ґрунтуються на іншому господарсько-правовому договорі, а саме на договорі суборенди №16053 від 20.03.2020. Суд вказав, що при врегулюванні орендних відносин між суб`єктами господарського права законодавцем встановлено лише можливість існування права вимагати розірвання господарсько-правового договору, а не права односторонньої зміни умов або розірвання укладеного договору з прямим правовим наслідком зміни або припинення зобов`язань.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Форум Груп Україна" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/8342/21 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов`язання повернути по акту приймання-передачі (повернення) нежитлове приміщення №1-006(А) загальною площею 13,52 кв.м розташованому на 1-му поверсі корпусу 2 (будівлі під літерою А), за адресою: Україна, місто Київ, вул. Героїв Космосу, буд. 4, передане за договором суборенди №16053 від 20.03.2020, та прийняти нове рішення, яким в цій частині позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Апелянт зазначає, що 16.04.2021 між Приватним акціонерним товариством "Форум Сателіт" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форум Груп Україна" (орендар) укладено додаткову угоду № 10 до договору оренди №ОТ 1833 (далі - додаткова угода №10) та досягнуто згоди з 30.04.2021 припинити дію договору оренди в частині користування орендарем приміщенням № 1-006 (А), відповідно зменшити орендовану площу нерухомого майна за рахунок повернення нежитлового приміщення № 1-006 (А) орендодавцю, та у зв`язку із чим, внесено зміни в пункт 1.1.1 предмету договору оренди.

16.09.2021 між орендодавцем та орендарем до договору оренди укладено додаткову угоду №12 (далі - додаткова угода №12), якою припинено дію договору оренди, в частині користування позивачем приміщеннями №1-004 (А) площею 35,38 кв.м та №1-005(А) площею 18,33 кв.м, відповідно зменшено орендовану площу нерухомого майна за рахунок повернення вказаних приміщень орендодавцю, та внесено зміни в пункт 1.1.1 предмету договору оренди. На думку апелянта, у зв`язку з укладанням додаткових угод №10 та №12 позивач втратив право користування приміщенням №1-006 (А), №1-004 (А) та №1-005(А).

Скаржник наголошує, що зміст статті 761 та ч. 1 та 2 статті 774 Цивільного кодексу України вказує на те, що договір суборенди (піднайму) є похідним від договору оренди (найму) і може зберігати свою чинність виключно протягом строку дії договору оренди (найму). У разі дострокового припинення (розірвання) договору оренди повністю або частково, або втрати ним чинності з інших підстав, у тому числі припиняються права наймача на орендоване майно, зокрема право передачі його в суборенду. Припинення з 30.04.2021 дії договору оренди, в частині оренди приміщення №1-006(A) мало певні наслідки, оскільки з вказаної дати повністю припинилось право позивача користуватись цим приміщенням, а відповідно припинився договір суборенди.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

В свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач за первісним позовом у своєму відзиві, поданому до суду 18.11.2021, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін. Крім того, відповідач за первісним позовом вказує, що учасники додаткової угоди №10 до договору №ОТ 1833 від 10.11.2016 врегулювали на власний розсуд власні правовідносини без створення обов`язкових для відповідача правових наслідків, оскільки відповідач не є учасником цього договору. Права відповідача ґрунтуються на іншому господарсько-правовому договорі - №16053 від 20.03.2020. За відсутності встановлених Законом підстав та укладеної позивачем та відповідачем додаткової угоди про припинення правовідносин відсутні підстави для твердження про припинення договору №16053 від 20.03.2020.

Узагальнені доводи виступів у дебатах сторін

Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду 18.01.2022 від відповідача та 21.01.2022 від позивача надійшли виступи у дебатах, які за своїм змістом є тотожними апеляційній скарзі та відзиву на апеляційну скаргу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2021 відкрито апеляційне провадження та призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум Груп Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/8342/21 на 01.12.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 оголошено перерву в розгляді справи до 20.12.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2021 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум Груп Україна" та Фізичної особи-підприємця Андріюка Ростислава Володимировича про продовження строку розгляду апеляційної скарги. Продовжено строк розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум Груп Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/8342/21. Оголошено перерву в розгляді справи до 24.01.2022.

У судовому засіданні 24.01.2022 колегія суддів протокольною ухвалою ухвалила залишити без розгляду долучені відповідачем до письмового виступу в дебатах: копії листів №59956 від 31.03.2021; №60123 від 02.04.2021; №60757 від 12.04.2021; №60854 від 13.04.2021; №61030 від 15.04.2021; №60830 від 13.04.2021; №60938 від 14.04.2021; №61156 від 19.04.2021; №62166 від 06.05.2021; №62292 від 07.05.2021; №62354 від 07.05.2021; копія витягу з ЄРДР про кримінальне провадження №12021/100080002720 відповідно до статей 118, 207 Господарського процесуального кодексу України.

Явка представників сторін

Третя особа в судове засідання, призначене на 24.01.2022, не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням, наявним у матеріалах справи.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, беручи до уваги, що явка третьої особи обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність третьої особи.

Позиції учасників справи

Представник позивача у судових засіданнях апеляційної інстанції підтримував доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов`язання повернути по акту приймання-передачі (повернення) нежитлове приміщення №1-006(А) загальною площею 13,52 кв.м. розташованому на 1-му поверсі корпусу 2 (будівлі під літерою А), за адресою: Україна, місто Київ, вул. Героїв Космосу, буд. 4, передане за договором суборенди №16053 від 20.03.2020, та прийняти нове рішення, яким в цій частині позов задовольнити.

Фізична особа-підприємець Андріюк Ростислав Володимирович та представник відповідача у судових засіданнях апеляційної інстанції заперечували проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просили її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

10.11.2016 між Публічним акціонерним товариством «Форум Сателіт» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форум Груп Україна» (орендар) укладено договір оренди №ОТ 1833 (далі - договір оренди).

Відповідно до пункту 1.1.1 договору оренди орендодавець зобов`язується передати в оперативну оренду, а орендар зобов`язується прийняти, згідно з умовами цього договору нерухоме майно (майновий комплекс), що розташований за адресою: Україна, м. Київ, вул. Героїв Космосу, буд. 4, загальною площею 21 598,70 кв.м, та включає в себе: будівля під літерою «А», «А'», площею 20 730,30 кв.м; будівля під літерою «В», площею 27,20 кв.м; будівля під літ ерою «В», площею 21,90 кв.м; будівля під літерою «Ж», площею 68,60 кв.м; споруда під літерою «Е» площею 456,70 кв.м; споруда під літерою «К» площею 294,00 кв.м (далі по тексту - «Будівлі і приміщення»).

Будівлі і приміщення належать орендодавцю на праві власності на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2008, № 18/242 та ухвали Господарського суду міста Києва від 10.09.2008 № 18/242, право власності зареєстровано Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна», реєстраційне посвідчення № 0019024 від 19.10.2009, записано в реєстрову книгу № 5з-33 за реєстровим № 584-з.

Строк оренди становить з 01.01.2017 до 30.11.2019 (п. 1.2. договору оренди).

Згідно з пунктом 1.3 договору оренди метою оренди визначено здачу будівель і приміщень в оперативну суборенду під офіси, торгівельні площі, заклади громадського харчування або побутового обслуговування та здійснення іншої господарської діяльності суборендарів невиробничого характеру. Сторони погодились, що передача будівель і приміщень в суборенду здійснюється орендарем без необхідності попереднього письмового погодження з орендодавцем.

01.01.2017 орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно (майновий комплекс), яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Героїв Космосу, 4, загальною площею 21 598,70 кв.м, що підтверджується актом прийому-передачі будівель і споруд від 01.01.2017.

Додатковою угодою № 7 від 23.03.2020 до договору оренди №ОТ 1833 від 10.11.2017 сторони дійшли згоди продовжити строк оренди договору до 31.12.2026.

Надалі, 20.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Форум Груп Україна» (орендар) та Фізичною особою-підприємцем Андріюк Ростиславом Володимировичем (суборендар) укладено договір суборенди № 16053 (далі - договір суборенди).

Відповідно до пункту 2.1 договору суборенди в порядку та на умовах, визначених договором, орендар зобов`язується передати в суборенду, а суборендар зобов`язується прийняти приміщення (нежитлове приміщення, загальною площею 13,52 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Героїв Космосу, 4, №1-006(А)) та сплачувати орендну плату, інші платежі, передбачені договором.

Пунктом 2.3 договору суборенди передбачено, що приміщення передається суборендарю для його використання в господарській діяльності суборендаря для розміщення магазину по продажу кави та аксесуарів і кав`ярні.

Згідно з пункту 3.1 договору суборенди сторони погодили, що строк суборенди приміщення становить з 01.10.2020 (дата початку строку суборенди) до 25.09.2023 (дата закінчення строку суборенди).

Передача приміщення суборендарю в дату початку строку суборенди та його повернення орендарю в дату закінчення строку суборенди оформлюється відповідними актами прийому-передачі (п. 3.2 договору суборенди).

Пунктами 10.1, 10.2 договору суборенди визначено, що у випадку неможливості подальшого використання приміщення або будівлі в цілому за призначенням, у зв`язку із пошкодженням приміщення внаслідок впливу обставин непереборної сили та пов`язаним з цим проведенням реконструкції або капітального ремонту, а також в інших випадках необхідності проведення капітального ремонту будівлі, в якій знаходиться приміщення, або самого приміщення, орендар зобов`язаний не пізніше ніж за один місяць до його початку повідомити суборендаря про намір здійснити капітальний ремонт.

Після вручення або направлення повідомлення суборендарю про намір орендаря розпочати капітальний ремонт, суборендар зобов`язаний протягом строку, зазначеного в повідомленні орендаря, звільнити приміщення, при цьому дія договору тимчасово призупиняється на строк проведення капітального ремонту, якщо сторони не домовляться про інше шляхом укладення відповідної додаткової угоди до даного договору.

01.10.2020 орендар передав, а суборендар прийняв нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Героїв Космосу, 4, № 1-006(А), площею 13,52 кв.м, що підтверджується актом прийому-передачі приміщення від 01.10.2020.

16.04.2021 між Публічним акціонерним товариством «Форум Сателіт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форум Груп Україна» укладено додаткову угоду № 10 до договору оренди №ТО 1833 від 10.11.2016 (далі - додаткова угода №10).

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди №10 сторони дійшли згоди 30.04.2021 зменшити орендовану площу майнового комплексу за рахунок повернення нежитлового приміщення № площею 13,52 кв.м, розташованого на 1 поверсі другого корпусу (будівлі під літерою «А'») за адресою: м. Київ, вул. Героїв Космосу, буд. 4, у зв`язку з чим викладено п. 1.1.1 договору у наступній редакції:

« 1.1.1 Орендодавець зобов`язується передати в оперативну оренду, а орендар зобов`язується прийняти, згідно умов цього договору, нерухоме майно (майновий комплекс), що розташований за адресою: Україна, м. Київ, вул. Героїв Космосу, буд. 4, загальною площею 21 585,18 кв.м, та включає в себе: будівля під літерою «А» площею 12 929,85 кв.м; будівля під літерою «А'», площею 7 786,93 кв.м; будівля під літерою «Б», площею 27,20 кв.м; будівля під літерою «В», площею 21,90 кв.м; будівля під літерою «Ж», площею 68,60 кв.м; споруда під літерою «Е» площею 456,70 кв.м; споруда під літерою «К» площею 294,00 кв.м.

Згідно з п. 3 додаткової угоди №10 від 16.04.2021 орендар зобов`язується повернути орендодавцю за актом прийому-передачі нежитлового приміщення № 1-006 (А) площею 13,52 кв.м, розташованого на 1 поверсі другого корпусу (будівлі під літерою «А'»), на умовах та у стані, передбачених договором, 30.04.2021.

25.03.2021, 02.04.2021 , 13.04.2021, 19.04.2021 позивач звертався до ФОП Андріюка Р.В. з листами, в яких повідомив, що власник будівель - ПАТ «Форум Сателіт» звернувся до ТОВ «Форум Груп Україна» із вимогою про дострокове розірвання договору оренди з 30.04.2021 у зв`язку з необхідністю проведення реконструкції. У зв`язку з чим, позивач повідомив про дострокове розірвання договору суборенди №16053 від 20.03.2020 та необхідністю звільнення займаного приміщення 30.04.2021.

У відповідь ФОП Андріюк Р.В. у листах від 31.03.2021, 12.04.2021, 15.04.2021, 30.04.2021 повідомив позивача про те, що умовами договору не передбачено односторонне дострокове розірвання договору внаслідок запланованих та незапланованих реконструкцій. Також, зазначив, що пунктами 10.1 та 10.2 договору суборенди передбачено призупинення, а не розірвання договору на строк проведення капітального ремонту. При цьому, звільнення приміщення суборендарем виконується тільки в тому випадку, якщо неможливе подальше використання займаного приміщення або будівлі в цілому. Звернув увагу, що не є стороною договору оренди та не має відношення до їх зобов`язань.

22.04.2021 відповідач направив позивачу лист з проханням надати йому можливість зайняти іншу вільну площу, яка наявна у достатній кількості у майновому комплексі, зокрема площею 28,44 кв. м та 35,54 кв. м.

Позивач листом № 61632 від 23.04.2021 повідомив відповідача про неможливість задоволення його прохання, оскільки на зазначені приміщення укладені попередні договори суборенди з потенційними суборендарями.

07.05.2021 ФОП Андріюк Р.В. звернувся до позивача із заявою, в якій просив вирішити технічну проблему з відновлення електропостачання до орендованого приміщення, однак позивач листом № 62354 від 07.05.2021 повідомив про припинення дії договору суборенди з 30.04.2021 та зазначив, що власник будівель самостійно укладає договори з постачальниками комунальних послуг, до яких позивач не має відношення.

Звертаючись з позовною заявою, позивач просив виселити Фізичну особу-підприємця Андріюка Р.В. (суборендаря) та зобов`язати повернути нежитлове приміщення, передане за договором суборенди № 16053 від 20.03.2020.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пункт 3 статті 774 Цивільного кодексу України визначає, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктами 1, 2 ст. 774 Цивільного кодексу України визначено, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

Так, договір суборенди укладено зі строком дії до 25.09.2023, тобто в межах строку дії договору оренди, який продовжено до 31.12.2026. Крім того, договір суборенди від 20.03.2020 укладено за наявності відповідної попередньої згоди власника (пункт 1.3 договору оренди від 10.11.2016).

Отже, відповідач з моменту укладення договору суборенди від 20.03.2020 отримав право платного користування визначеним цим договором майном строком до 25.09.2023.

Водночас, у позивача виникло кореспондоване зобов`язання забезпечити реалізацію права відповідача протягом встановленого договором строку.

Опосередковано носієм такого ж зобов`язання є і Приватне акціонерне товариство "Форум Сателіт" (власник приміщень), оскільки зобов`язання з передачі майна та забезпечення користування цим майном у нього виникло на підставі договору оренди від 10.11.2016.

Суд зазначає, що договір суборенди є самостійним договором, до якого застосовуються положення про договір найму.

Одностороння відмова від господарсько-правового договору допустима лише як виключення з загального правила у випадках, прямо передбачених договором або законом.

Цивільний кодекс України передбачає три основні види односторонньої відмови від договору:

1) як санкцію за порушення умов договору другою стороною;

2) як право на вчинення односторонньої відмови без застосування мір цивільно- правової відповідальності;

3) як безпідставну відмову від договору за відсутності порушень умов договору другою стороною з покладенням на сторону, що відмовилася, негативних правових наслідків, передбачених договором або законом.

В усіх перерахованих випадках одностороння відмова від договору не спричиняє, як правило, його автоматичне припинення або розірвання, оскільки інша сторона має право оспорити односторонню відмову від договору у суді, який може як визнати її неправомірною (правомірною) так і визнати на вимогу однієї із сторін договір розірваним із застосуванням відповідних правових наслідків до винної сторони.

Якщо ж відмова безпідставна, суд може на вимогу позивача зобов`язати виконати договір, за винятком тих випадків, коли законом стороні надається безумовне привілеєве право на відмову від договору або визнати його розірваним.

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управленої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Таким чином, автоматичне припинення господарсько-правового зобов`язання внаслідок відмови від договору одним з його учасників є юридично неможливим за виключенням встановлення такого права самим договором і за умови, що така договірна умова не порушує вимог законодавства.

Пунктом 15.3 договору суборенди визначені умови, за яких договір може бути припинений шляхом односторонньої відмови орендаря від договору. Проте, суд зазначає, що вказаний пункт договору не містить такої підстави як необхідність проведення ремонтних робіт.

Отже, укладений між позивачем та відповідачем договір суборенди від 20.03.2020 не встановлює право орендодавця в односторонньому порядку відмовитись від договору та не встановлюють автоматичне припинення зобов`язань внаслідок цієї відмови.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Форум Груп Україна» у листах до відповідача посилалось на пункти 10.1 та 10.2 договору суборенди від 20.03.2020, однак суд зазначає наступне.

Пунктами 10.1, 10.2 договору суборенди визначено, що у випадку неможливості подальшого використання приміщення або будівлі в цілому за призначенням, у зв`язку із пошкодженням приміщення внаслідок впливу обставин непереборної сили та пов`язаним з цим проведенням реконструкції або капітального ремонту, а також в інших випадках необхідності проведення капітального ремонту будівлі, в якій знаходиться приміщення, або самого приміщення, орендар зобов`язаний не пізніше ніж за один місяць до його початку повідомити суборендаря про намір здійснити капітальний ремонт.

Після вручення або направлення повідомлення суборендарю про намір орендаря розпочати капітальний ремонт, суборендар зобов`язаний протягом строку, зазначеного в повідомленні орендаря, звільнити приміщення, при цьому дія договору тимчасово призупиняється на строк проведення капітального ремонту, якщо сторони не домовляться про інше шляхом укладення відповідної додаткової угоди до даного договору.

Колегія суддів зазначає, що скаржник ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надав докази пошкодження приміщення внаслідок впливу обставин непоборної сили. При цьому, у пункті 10.2 договору зазначено, що дія договору повинна тимчасово призупиняється на строк проведення капітального ремонту, а не припинятися. Таким чином, вказані пункти договору суборенди не дають право орендарю на односторонню відмову від договору.

Сторони договору оренди від 10.11.2016 не могли вирішувати свої відносини без урахування прав, волевиявлення та законних інтересів фактичного користувача майном, права якого базуються на чинному господарсько-правовому договорі.

Відповідно, учасники додаткової угоди №10 до договору оренди від 10.11.2016 врегулювали на власний розсуд власні правовідносини без створення обов`язкових для відповідача правових наслідків, оскільки відповідач не є учасником цього договору.

Права відповідача ґрунтуються на іншому господарсько-правовому договорі - а саме договорі суборенди від 20.03.2020, в якому не передбачено право орендаря на припинення договору у зв`язку з проведенням реконструкції або капітального ремонту.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що укладення між відповідачем та третьою особою додаткової угоди №10 про зменшення розміру орендованих на підставі договору оренди від 10.11.2016 приміщень саме на розмір приміщення, яким користується відповідач, доводить направленість цієї юридичної дії на шкоду відповідачу.

За відсутності встановлених Законом підстав та укладеної позивачем та відповідачем додаткової угоди про припинення правовідносин відсутні підстави для твердження про припинення договору №16053 від 20.03.2020.

Згідно із частиною другої та третьої статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

У даному випадку мають місце майнові відносини трьох осіб - позивача, відповідача та третьої особи. Відповідно, кожний з учасників цих правовідносин не може одноособово або за участі другого (без участі третього) вирішувати будь-які питання без урахування прав, інтересів та волевиявлення третього учасника правовідносин.

Укладений між позивачем та відповідачем договір суборенди від 20.03.2020 не встановлює право орендодавця в односторонньому порядку відмовитись від договору та не встановлюють автоматичне припинення зобов`язань внаслідок цієї відмови.

Статтею 781 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи - наймача, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша) та у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем (частина друга).

Крім того, досить чітко та однозначно сформульована законодавцем норма частини першої статті 291 Господарського кодексу України: одностороння відмова від договору оренди не допускається. Ця норма не передбачає будь-яких винятків з встановленого правила.

Відповідно до частини другої статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

викупу (приватизації) об`єкта оренди;

ліквідації суб`єкта господарювання-орендаря;

загибелі (знищення) об`єкта оренди.

Частиною 3 цієї ж статті Кодексу встановлене правило, за яким договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Таким чином, наведені правові норми унеможливлюють існування договірного господарсько-правового інституту одностороннього (за наявності прямих заперечень іншого або інших учасників угоди) розірвання договору оренди майна з прямим правовим наслідком автоматичного припинення зобов`язань.

Застосування правових конструкцій Цивільного кодексу України без урахування встановлених Господарським кодексом України особливостей правового регулювання саме господарсько-правових відносин є прямим порушенням вимог частини другої статті 4 та статті 7 Господарського кодексу України.

Таким чином, господарсько-правовий договір оренди може бути достроково припиненим у випадку відсутності взаємної згоди (стаття 291 Господарського кодексу України) лише за дотримання двох умов: 1) наявність визначених Цивільним кодексом України правових підстав та 2) дотримання порядку, встановленого статтею 188 Господарського кодексу України.

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Таким чином, при врегулюванні орендних відносин між суб`єктами господарського права законодавцем встановлено лише можливість існування права вимагати розірвання господарсько-правового договору, а не права односторонньої зміни умов або розірвання укладеного договору з прямим правовим наслідком зміни або припинення зобов`язань.

Правове врегулювання відносин сторін господарсько-правого договору оренди статтями 291 та 188 Господарського кодексу України не передбачає можливість автоматичного припинення відповідних зобов`язань з моменту направлення вимоги або претензії.

Виходячи з наведеного, твердження позивача про припинення дії договору суборенди від 20.03.2020 не відповідає дійсним обставинам справи.

Враховуючи вказане вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в частині зобов`язання повернути по акту приймання-передачі (повернення) нежитлове приміщення №1-006(А) загальною площею 13,52 кв.м розташованому на 1-му поверсі корпусу 2 (будівлі під літерою А), за адресою: Україна, місто Київ, вул. Героїв Космосу, буд. 4, передане за договором суборенди №16053 від 20.03.2020.

На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум Груп Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/8342/21 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/8342/21 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум Груп Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/8342/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.09.2021 у справі № 910/8342/21 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Форум Груп Україна".

4. Матеріали справи №910/8342/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 31.01.2022.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім