ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 102787319

Озвучення тимчасово недоступне

Провадження №11-кп/4820/199/22 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1

Справа №686/3149/21 Доповідач ОСОБА_2

Категорія: ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2022 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

обвинуваченої ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому матеріали кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020245010001736 від 12 грудня 2020 року, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченої ОСОБА_9 – адвоката ОСОБА_8 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2021 року,

у с т а н о в и л а :

Цим вироком

ОСОБА_9 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Ломачинці, Віньковецького району Хмельницької області, громадянку України, з повною загальною середньою освітою, не працює, заміжня, не має на утриманні малолітніх дітей та непрацездатних осіб, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судиму:

-24 травня 2019 року Хмельницьким міськрайонним судом за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн;

-16 липня 2020 року цим же судом за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 та ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України та призначено їй покарання:

-за ч.2 ст.185 КК України у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця обмеження волі;

-за ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України у виді 1(одного) року обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_9 покарання у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця обмеження волі.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбутий строк покарання, призначений за вироком Хмельницького міськрайонного суду від 16 липня 2020 року та остаточно визначено покарання ОСОБА_9 у виді 1 (одного) року 2 (двох) місяців обмеження волі.

Судом вирішено питання речових доказів.

За вироком суду, 03 грудня 2020 року близько 15 год 14 хв ОСОБА_9 , перебуваючи в приміщенні магазину «Таврія-В» на вулиці Зарічанській, 3/2Б у місті Хмельницькому, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переконалась у тому, що за нею ніхто із сторонніх не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, умисно, таємно, повторно, шляхом вільного доступу, викрала з полиць для продажу товару м`ясну продукцію: окіст свинячий охолоджений, вагою 3 кг вартістю 112 грн 17 коп за 1 кг, загальною вартістю 336 грн 51 коп та шию свинячу охолоджену, вагою 2 кг, вартістю 129 грн 90 коп за 1 кг, загальною вартістю 259 грн 80 коп, які належать приватному підприємству «Таврія Плюс», після чого сховала зазначений товар до власної сумки, вийшла з вищезазначеним викраденим товаром із приміщення вказаного магазину, не розрахувалась за нього та попрямувала у невідомому напрямку.

Надалі викраденим майном ОСОБА_9 розпорядилась на власний розсуд.

Указаними умисними, протиправними діями ОСОБА_9 спричинила ПП «Таврія Плюс» майнову шкоду на загальну суму 596 грн 31 коп.

07 грудня 2020 року близько 14 год 53 хв ОСОБА_9 , перебуваючи в приміщенні магазину «Таврія-В» на вулиці Зарічанській, 3/2Б у місті Хмельницькому, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переконавшись у тому, що за нею ніхто із сторонніх не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, умисно, таємно, повторно, шляхом вільного доступу, викрала з полиць для продажу товару м`ясну продукцію: шию свинячу охолоджену, вагою 4 кг, вартістю 129 грн 90 коп за 1 кг, загальною вартістю 519 грн 60 коп, яка належать приватному підприємству «Таврія Плюс», після чого сховала зазначений товар до власної сумки, вийшла з вищезазначеним викраденим товаром із приміщення вказаного магазину, не розрахувалась за нього та попрямувала у невідомому напрямку.

Надалі викраденим майном ОСОБА_9 розпорядилась на власний розсуд.

Указаними умисними, протиправними діями ОСОБА_9 спричинила ПП «Таврія Плюс» майнову шкоду на загальну суму 519 грн 60 коп.

Своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, ОСОБА_9 вчинила злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України

Крім того, 11 грудня 2020 року близько 13 год 48 хв ОСОБА_9 , перебуваючи в приміщенні магазину «Таврія-В» на вулиці Зарічанській, 3/2Б у місті Хмельницькому, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переконавшись у тому, що за нею ніхто із сторонніх не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, умисно, таємно, повторно, шляхом вільного доступу, намагалась викрасти з полиць для продажу товару м`ясну продукцію: биток свинячий охолоджений, вагою 1 кг 228 гр вартістю 137 грн 64 коп за 1 кг, загальною вартістю 169 грн 02 коп та шию свинячу охолоджену, вагою 1 кг 640 гр, вартістю 129 грн 90 коп за 1 кг, загальною вартістю 213 грн 03 коп, які належать приватному підприємству «Таврія Плюс», після чого сховала зазначений товар до власної сумки.

Надалі продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, ОСОБА_9 , не розрахувалась за вищезазначений товар, пройшла з ним за межі розрахункових кас та попрямувала до виходу з приміщення магазину, де біля виходу була зупинена працівниками служби охорони.

Таким чином, ОСОБА_9 , виконавши усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, розпорядитися майном не змогла з причин, які не залежали від її волі, оскільки була зупинена працівниками служби охорони за межами розрахункових кас в приміщенні магазину.

Указаними протиправними діями ОСОБА_9 могла спричинити ПП «Таврія Плюс» майнову шкоду на загальну суму 382 грн 05 коп.

Своїми умисними діями, які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, ОСОБА_9 вчинила злочин, передбачений ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченої ОСОБА_9 – адвокат ОСОБА_8 просив змінити вирок Хмельницького міськрайонного суду від 20 жовтня 2021 року відносно ОСОБА_9 шляхом його пом`якшення із застосуванням до останньої ст.69 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу або застосування положень ст.75 КК України та виконувати вирок окремо від попереднього.

Зазначав, що з вказаним вироком суду першої інстанції не погоджується, та вважає його таким, що підлягає зміні в частині призначеного покарання.

Посилався на те, що суд першої інстанції не в повній мірі надав оцінку пом`якшуючим обставинам по справі, що призвело до призначення занадто суворого покарання.

Звертав увагу, що не надано належної оцінки суспільній небезпеці правопорушень завданих ОСОБА_9 та причини та умови, які наштовхнули її на вчинення нею саме таких дій.

З огляду на це, на його думку, наявні такі обставини, як щире каяття, активне сприяння встановленню істини по справі, добровільне відшкодування завданих ОСОБА_9 збитків потерпілій стороні.

Також, не враховано судом першої інстанції позицію потерпілої сторони з приводу відсутності будь-яких претензій як матеріального, так і морального характеру.

За таких обставин, на думку сторони захисту, вирок суду першої інстанції підлягає зміні із призначенням ОСОБА_9 покарання, не пов`язаного з обмеженням волі щодо неї.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду з викладом змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги; обвинувачену ОСОБА_9 та її захисника ОСОБА_8 на підтримання доводів апеляційної скарги; думку представника потерпілого ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» ОСОБА_7 на підтримання апеляційної скарги; прокурора ОСОБА_6 в заперечення проти апеляційної скарги; перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про таке.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.

Умотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Апеляційний перегляд оскаржуваного вироку здійснюється у відповідності з вимогами ч.1 ст.404 КПК України, в межах поданої апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції щодо доведеності винуватості, правильності кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_9 за ч.2 ст.185 та ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України в апеляційній скарзі не оспорюються, тому в цій частині вирок суду першої інстанції не перевіряється.

Колегія суддів за наслідками розгляду вказаного кримінального провадження приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення доводів апеляційної скарги з огляду на таке.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, загальні засади призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного і доцільного заходу примусу (покарання).

Відповідно до вказаних засад особі, яка вчинила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з принципу співмірності, цей захід примусу (покарання) за своїм видом і розміром має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що місцевий суд обґрунтовано, з урахуванням норм чинного законодавства призначив обвинуваченій ОСОБА_9 покарання саме у виді обмеження волі.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_9 , суд першої інстанції належно врахував всі обставини для призначення покарання відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України.

При призначенні покарання належним чином враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини справи, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Частиною 1 ст.69 КК України встановлено, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Повноваження суду призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто, якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі:

-вони можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до ст.66 КК України;

-істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв`язку з мотивами кримінального правопорушення, поведінкою особи під час вчинення кримінального правопорушення та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку правопорушення та небезпечність винуватої особи.

Згідно з вимогами ст.75 КК України для звільнення особи від відбування покарання із випробуванням необхідно враховувати не тільки дані про особу засудженого, а й обставини, що пом`якшують покарання і свідчать про можливість його виправлення без відбування покарання, ступінь тяжкості вчиненого злочину, виходячи з особливостей та обставин його вчинення.

Можливість застосування чи незастосування положень ст.75 КК України суд може прийняти лише у випадку, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи і всі ці дані в сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Колегія суддів приходить до висновку, що вказані вимоги закону під час призначення покарання обвинуваченій судом першої інстанції було дотримано.

Окрім того, встановлено, що ОСОБА_9 раніше судима, характеризується посередньо, заміжня, немає на утриманні малолітніх дітей та непрацездатних осіб, не працює, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, вчинила злочин під час іспитового строку.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченій, обґрунтовано визнано, що вона визнала свою вину, щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю злочину та добровільно відшкодувала завдані збитки.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій, не встановлено.

Колегія суддів погоджується з тим, що призначене судом першої інстанції покарання обвинуваченій ОСОБА_9 є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення останньої та попередження вчинення нею нових злочинів.

Призначене обвинуваченій ОСОБА_9 покарання є належно вмотивованим і обґрунтованим.

Водночас колегія суддів дослідила і оцінила всі обставини, які мають значення для справи, та врахувала, що положення ст.ст.69, 75 КК України застосовується лише в тому разі, коли для цього є певні умови і підстави.

Обставини, зазначені в апеляційній скарзі сторони захисту, не дають можливості звільнення ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання на підставі ст.75 КК України із встановленням іспитового строку або призначення їй покарання, нижче від найнижчої межі, або іншого, більш м`якого виду покарання.

Застосування вказаних положень закону не сприятиме виправленню обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів.

Виходячи з наведених положень закону, при призначенні покарання судом першої інстанції у достатній мірі враховані ті обставини, на які посилається захисник у поданій апеляційній скарзі.

Зазначені обставини у їх сукупності, на думку колегії суддів, не такою мірою пом`якшують покарання та істотно не знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, щоб давало підстави для застосування положень ст.69 КК України та ст.75 КК України.

Колегія суддів звертає увагу, що саме таке покарання з огляду на вимоги ст.50 КК України узгоджується із загальними засадами кримінальної відповідальності та відповідає його меті як заходу примусу.

Тому підстав для зміни призначеного покарання колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419, 426 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_9 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_9 – адвоката ОСОБА_8 – без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4