10.01.22
22-ц/812/293/22
Справа № 477/1298/20
Провадження № 22-ц/812/293/22
У Х В А Л А
10 січня 2022 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі судді Царюк Л.М., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у розгляді справи - ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 09 червня 2021 року, ухвалене по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності шляхом виплати грошової компенсації та визнання права власності,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 09 червня 2021 року в задоволенні вищезазначеного позову відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, особа, яка не брала участі у розгляді справи - ОСОБА_1 , оскаржив його в апеляційному порядку та просив рішення суду скасувати в повному обсязі та ухвалити нове судове рішення.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 22 липня 2021 року вищезазначену апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліку, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, а саме для сплати судового збору в розмірі 2 522 грн 40 коп., або надання документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
05 серпня 2021 року ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали Миколаївського апеляційного суду від 22 липня 2021 року надав клопотання, в якому посилаючись на пункт 13 частини 1 статті 5 Закону «Про судовий збір», зазначає про звільнення його, як учасника бойових дій, від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року відхилено клопотання ОСОБА_1 про звільнення його, як учасника бойових дій, від сплати судового збору та апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
ОСОБА_1 оскаржив ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року у касаційному порядку.
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 грудня 2021 року ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
В постанові суд касаційної інстанції зазначено, що якщо особа на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху подала відповідне клопотання щодо зазначених в ухвалі недоліків, воно повинно бути вирішене з наведенням у процесуальному рішенні відповідних мотивів та висновків щодо такого клопотання і повідомлення заявника про результати розгляду.
У разі, якщо суд дійде висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, він зобов`язаний повідомити заявника про прийняте за його клопотанням рішення та надати можливість виконати відповідні вимоги суду, оскільки реалізація особою права на подання клопотання не може розцінюватися як ухилення від виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов до наступного висновку.
В своїй заяві від 05 серпня 2021 року ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору на підставі пункту частини 1 статті 5 Закону «Про судовий збір», як учасника бойових дій.
Відповідно до частини 1 статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржувати в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Отже, Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає тих прав, які скаржник вважає порушеними рішенням суду першої інстанції, та такими, що дають право на звернення до апеляційного суду зі звільненням від сплати судового збору.
До клопотання додана копія посвідчення ветерана війни - учасника бойових дій від 14 березня 2016 року № НОМЕР_1 . Проте, скаржником не наведено правового обґрунтування порушення його прав як учасника бойових дій у судовому рішенні, ухваленому у цивільній справі у майновому спорі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 .
Системне тлумачення чинного законодавства в контексті пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для правового висновку, що встановлене згаданою нормою звільнення від сплати судового збору стосується випадків звернення перерахованих у ній осіб за захистом прав у випадку їх незабезпечення або порушення гарантій, преференцій, наданих відповідним законодавством виключно особам, що мають відповідний статус, зокрема статус учасника бойових дій.
Таку правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір" викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, що була підтверджена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17.
Постанови Великої Палати Верховного Суду за ієрархією судових рішень мають перевагу над висновками колегії суддів, тому апеляційний суд не бере до уваги висновки колегії суддів, що викладені у постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 572/2088/17, на які посилається скаржник.
Отже ОСОБА_1 оскаржує рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області як особа, яка не брала участі у розгляді справи, а предметом спору у цій справі є припинення права власності шляхом грошової компенсації та визнання права власності, яке не зачіпає порядку, обсягу його соціальних гарантій чи будь-яким чином стосується соціального і правового захисту учасника бойових дій, а тому відсутні правові підстави звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на вказане рішення суду першої інстанції на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, оскільки подана без дотримання вимог статті 356 ЦПК України.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Так, згідно до підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подачі позовної заяви, іншої заяви і скарги.
При зверненні до суду першої інстанції позивачем було сплачено судовий збір в сумі 840 грн 80 коп. за вимогу майнового характеру та 840 грн 80 коп. за вимогу немайнового характеру.
Таким чином, судовий збір у даній справі за подачу апеляційної скарги на рішення суду складає 2 522 грн 40 коп.
За такого, на підтвердження оплати судового збору у розмірі 2 522 грн 40 коп. ОСОБА_1 необхідно надати Миколаївському апеляційному суду оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату.
Вказаний недолік перешкоджає відкриттю апеляційного провадження та є підставою для залишення апеляційної скарги особи, яка не брала участі у розгляді справи - ОСОБА_1 без руху.
Керуючись статтями 185, 357 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В:
Відмовити в задоволенні клопотання особи, яка не брала участі у розгляді справи - ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у розгляді справи - ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 09 червня 2021 року залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення недоліку, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, а саме для сплати судового збору 2 522 грн. 40 коп.
Оригінал квитанції про сплату вказаної суми надати до Миколаївського апеляційного суду.
Реквізити рахунку для сплати судового збору:
Отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг м. Миколаїв/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA318999980313111206080014478
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Миколаївський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа)
У випадку не сплати судового збору у зазначений строк апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Л.М. Царюк
Ухвала № 99250710
Ухвала
19 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 477/1298/20
провадження № 61-13260ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду Миколаївської області від 19 травня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 липня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулось до суду із заявою про забезпечення позову в даній справі.
Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 27 липня 2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову по цивільній справі № 477/1298/20.
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявами про виправлення описки в ухвалі про забезпечення позову, про винесення додаткової ухвали щодо повернення надмірно сплаченого судового збору та про винесення додаткової ухвали про витребування доказів.
Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 19 травня 2021 року в задоволенні заяв ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі суду про забезпечення позову від 27 липня 2020 року, про винесення додаткової ухвали про повернення надміру сплаченого судового збору та про витребування доказів відмовлено.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 15 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Жовтневого районного суду Миколаївської області від 19 травня 2021 року залишити без змін.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
05 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулася засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Жовтневого районного суду Миколаївської області від 19 травня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 липня 2021 року.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та пункту 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення - у випадках, встановлених законом.
Право касаційного оскарження передбачене статтею 389 ЦПК України.
У частині першій статті 353 ЦПК України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду.
Пунктами 2, 13, 19 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено можливість оскарження ухвал суду першої інстанції окремо від рішення суду: про забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів чи скасування ухвали про забезпечення доказів; про визначення розміру судових витрат; про внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення.
Пунктом другим частини першої статті 389 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Виходячи з викладеного, ухвала суду першої інстанції про відмову у виправленні описки в ухвалі, відмову у винесенні додаткової ухвали щодо повернення надмірно сплаченого судового збору та відмову у винесенні додаткової ухвали про витребування доказів, після її перегляду в апеляційному порядку не підлягає касаційному оскарженню, оскільки не зазначена в пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України.
За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи наведене, постанова Миколаївського апеляційного суду від 15 липня 2021 року не підлягає касаційному оскарженню, тому відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
У зв`язку з відмовою у відкритті провадження не підлягає окремому розгляду клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Керуючись частиною першою статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду Миколаївської області від 19 травня 2021 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 липня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:
М. Є. Червинська
С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун