УХВАЛА
29 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 620/6136/20
адміністративне провадження № К/9901/46013/21
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року у справі №620/6136/20 за позовом Служби автомобільних доріг у Чернігівській області до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «СпецКомплектПостач», про визнання протиправним та скасування висновку,
УСТАНОВИВ:
Служба автомобільних доріг у Чернігівській області звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «СпецКомплектПостач», в якому просила визнати протиправним і скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про результати проведення моніторингу процедури закупівлі від 27 листопада 2020 року № UA-2020-06-19-004357-b.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року - скасовано, адміністративний позов Служби автомобільних доріг у Чернігівській області - задоволено.
Визнано протиправним і скасовано висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про результати проведення моніторингу процедури закупівлі від 24 листопада 2020 року № 315 (від 27 листопада 2020 року № UA-2020-06-19-004357-b).
Не погоджуючись з вищенаведеним рішенням суду апеляційної інстанції, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області подало касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2021 року касаційну скаргу повернуто скаржнику у зв`язку із відсутністю підстав касаційного оскарження.
13 грудня 2021 року Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області повторно звернулось до Верховного Суду.
За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328 - 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Із касаційної скарги встановлено, що скаржник посилається на пункти 2 та 3 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до яких підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо є необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Так скаржник зазначає, що Шостий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові від 16 вересня 2021 року посилається на висновки Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 160/9513/18, від 05 березня 2020 року у справі № 640/467/19, від 23 квітня 2020 року у справі № 160/5735/19, від 11 червня 2020 року у справі № 160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справі № 160/11304/19, від 21 січня 2021 року у справі № 400/4458/19, від 13 травня 2021 року у справі №160/13090/19, від 12 серпня 2021 року у справі №420/2785/19. Оскільки відповідач не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність, на думку відповідача, є необхідність відступу від таких висновків.
Разом з тим, необхідність відступу від висновку, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду має виникати з певних визначених об`єктивних причин і такі причини повинні бути чітко визначені та аргументовані скаржником при посиланні на пункт 2 частини 4 статті 328 КАС України.
Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду можуть бути, зокрема, зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж винесення рішення Європейського суду з прав людини, висновки якого мають бути враховані національними судами; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, необхідність забезпечити єдність судової практики у застосуванні норм права тощо.
Водночас, скаржником жодним чином не обґрунтована необхідність відступлення від сформованих висновків Верховного Суду щодо застосування норм права.
Скаржник також вказав, що підставою касаційного оскарження є пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, тобто відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», якою законодавець визначає, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.
Разом з тим, статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» про відхилення тендерних пропозицій містить 3 частини та перелік відповідних пунктів. Крім того, щодо деяких пунктів наявні висновки Верховного Суду. Однак, скаржником не конкретизовано, який саме пункт та частина вказаної статті потребує висновку Верховного Суду.
Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права (пункт, частину, статтю) судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Разом з тим, скаржником не вказано конкретний пункт статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», який потребує висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Зміст касаційної скарги зводиться до незгоди відповідача із оскаржуваним судовим рішенням та обґрунтуванням такої незгоди відповідними посиланнями на нормативно-правові акти України, а також посиланням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
В решті доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
В контексті наведеного слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 08.02.2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обгрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року у справі №620/6136/20 за позовом Служби автомобільних доріг у Чернігівській області до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «СпецКомплектПостач», про визнання протиправним та скасування висновку - повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. Е. Мацедонська