ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 102273748

Озвучення тимчасово недоступне

28.12.21

22-з/812/207/21

Справа № 487/674/19

Провадження № 22-з/812/207/21

УХВАЛА

28 грудня 2021 року м.Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі судді:

головуючої судді Бондаренко Т.З.,

суддів Крамаренко Т.В., Темнікової В.І.,

розглянувши заяву

ОСОБА_1

про виправлення описки в ухвалі Миколаївського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року, постановленої у справі за його заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення того ж суду від 24 березня 2021 року у справі за позовом

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Єдність Миколаїв» до ОСОБА_1 за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за житлово - комунальні послуги,-

В С Т А Н О В И В:

До Миколаївського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Миколаївського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року про залишення заяви останнього про перегляд за нововияаленими обставинами рішення Миколаївського апеляційного суду від 24 березня 2021 року у справі № 487/674/19 без розгляду.

Дослідивши вказану заяву, суд зазначає таке.

Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зроблено висновок, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Велика Палата Верховного Суду переконана, що використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої статті 2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України.

Аналогічно Європейський суд з прав людини, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див., ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).

Подана ОСОБА_1 заява про виправлення описки містить неприпустимі висловлювання на адресу суддів Миколаївського апеляційного суду ОСОБА_4 , Крамаренко Т.В., Темнікової В.І. у зв`язку з їхньою службовою діяльністю.

Суд зазначає, що така мова перебуває поза нормальним стилем спілкування, в першу чергу, у діловому мовленні, що використовується в офіційному спілкуванні (між установами, окремою особою і установою, між посадовими особами, тощо).

Суд апеляційної інстанції вважає такі дії заявника виявом неповаги до суду й інших учасників процесу та констатує, що подання такої заяви є зловживанням ним його процесуальним правом, невиконанням обов`язку керуватися завданням цивільного судочинства.

Враховуючи вище викладене, заяву про виправлення описки слід повернути ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України.

Керуючись статтею 44 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в судовому рішенні повернути заявникові.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: Т.З. Бондаренко

Т.В.Крамаренко

В.І.Темнікова