ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
УХВАЛА
"22" грудня 2021 р. Справа№ 910/6820/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Добрицька В.С.
учасники справи згідно протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника АТ «Альфа-Банк»
про відвід головуючого судді Андрієнка В.В.
у справі №910/6820/20
за апеляційною скаргою Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю
на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 (повний текст рішення складено та підписано 12.10.2021)
у справі №910/6820/20 (суддя Гулевець О.В.)
за позовом Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю
до Акціонерного товариства "Альфа-банк"
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство "СЕТАМ"
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "КГС Інвест"
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Валлерком"
третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Осипенко Дмитро Олегович
третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство юстиції України
третя особа-6, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "УРБАН ГРАД"
про визнання недійсними результатів торгів, актів про реалізацію, свідоцтва, скасування державної реєстрації, відновлення чинності запису про право власності
УСТАНОВИВ:
У провадженні Північного апеляційного господарського суду перебуває справа №910/6820/20, головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Буравльов С.І., Шапран В.В.
29.11.2021 у розгляді справи оголошено перерву до 22.12.2021.
22.12.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про відвід головуючому судді Андрієнку В.В.
В обґрунтування своєї заяви представник зазначав, що суддя Андрієнко В.В., який входить до складу колегії суддів у даній справі та є одночасно головуючим суддею у цій колегії суддів, неодноразово приймав участь у перегляді рішень суду першої інстанції у спорах між позивачем та відповідачем. Зазначені обставини, на переконання відповідача, ставлять під сумнів неупередженість судді Андрієнка В.В. у даній справі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 7, 8 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Статтями 38, 42 ГПК України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, в тому числі і про відвід судді з підстав передбачених статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України. Відвід повинен бути вмотивованим.
Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон), зокрема, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України. Цей Закон набрав чинності 08.02.2020.
Статтею 35 ГПК України визначено підстави для відводу (самовідводу) судді. Відповідно до положень ч.1 ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), серед іншого, якщо: 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) зазначено, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
За змістом статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.
При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).
Господарський процесуальний кодекс України не установлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Перевіривши наведені заявником доводи на обґрунтування заяви про відвід головуючого судді Андрієнка В.В. щодо неупередженості, колегія суддів дійшла висновку про їх безпідставність з огляду на таке.
Згідно з п. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 35 ГПК України).
Такими чином, розглянувши доводи заявника, наведені в обґрунтування заяви про відвід судді Андрієнка В.В., колегія суддів дійшла висновку, що останні не є такими, що містять аргументи, які б свідчили про упередженість судді і які б в розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України могли бути підставою для відводу судді, а відтак, колегія суддів вважає її необґрунтованою.
Відповідно до ч. 2 ст. 232 ГПК України, процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Відповідно до ч. 11 ст. 39 ГПК України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 35, 38, ч. 3, 9 ст. 39, 202, 216, 232 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
УХВАЛИВ:
Відхилити заяву Акціонерного товариства "Альфа-банк" про відвід головуючого судді Андрієнка В.В. у справі №910/6820/20.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя В.В.Андрієнко
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран