УХВАЛА
21 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 910/4801/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,
розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Глаксосміткляйн фармасьютікалс Україна"
про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі суддів: Бенедисюка І.М. - головуючого, Колос І.Б., Малашенкової Т.М. у справі № 910/4801/20,
за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Глаксосміткляйн фармасьютікалс Україна"
на рішення господарського суду міста Києва від 05.11.2020 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2021
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Глаксосміткляйн фармасьютікалс Україна"
до Антимонопольного комітету України
про визнання частково недійсним рішення,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю "БаДМ";
спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД";
товариство з обмеженою відповідальністю "Вента. ЛТД",
приватне акціонерне товариство "Альба Україна",
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Глаксосміткляйн фармасьютікалс Україна" (далі - ТОВ "Глаксосміткляйн фармасьютікалс Україна", позивач, скаржник) звернулося 06.12.2021 до Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення господарського суду міста Києва від 05.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 (повний текст постанови виготовлено 09.11.2021) зі справи № 910/4801/20; ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю. Крім того, скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження спірних судових актів.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.12.2021 колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М. передано справу № 910/4801/20.
Позивач направив 20.12.2021 на поштову адресу Касаційного господарського суду заяву про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі суддів: Бенедисюка І.М. - головуючого (доповідача), Колос І.Б., Малашенкової Т.М. у справі № 910/4801/20.
Заява обґрунтована тим, що зазначена колегія не може брати участь у розгляді справи № 910/4801/20 і підлягає відводу в силу приписів пунктів 4, 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Так, по-перше, визначення складу суду було здійснено Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою (далі - ЄСІТС) під час реєстрації поданої касаційної скарги ТОВ "Глаксосміткляйн фармасьютікалс Україна" всупереч вимог частини першої статті 32 ГПК України, щодо порядку визначення судді для розгляду справи, шляхом "передачі судової справи раніше визначеному складу суду". А, по-друге, позивач вважає, що наявні інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів. Так, зазначена колегія ухвалювала рішення у справі № 910/5033/20, за результатом розгляду якої, на думку заявника, виявилися обставини, що свідчать про відсутність гарантій, які дозволяють виключити будь-які сумніви стосовно неупередженості та об`єктивності суддів Бенедисюка І.М., Колос І.Б., Малашенкової Т.М. у справі № 910/4801/20. Вказує, що зазначені обставини вплинули на порядок визначення суддів для розгляд справи № 910/4801/20 та є підставою для відводу вказаної колегії суддів Верховного Суду від розгляду цієї справи в силу приписів пунктів 4, 5 частини першої статті 35 ГПК України.
Розглянувши заяву ТОВ "Глаксосміткляйн фармасьютікалс Україна" про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі суддів Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М. від розгляду справи № 910/4801/20, Верховний Суд дійшов висновку про визнання її необґрунтованою, зважаючи на таке.
Стосовно доводів заявника, щодо порушення порядку визначення суддів для розгляду справи № 910/4801/20 (пункт 4 частини першої статті 35 ГПК України), колегія суддів має зазначити про таке.
Відповідно до змісту частин першої та третьої статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з частиною третьою статті 6 ГПК України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється ЄСІТС у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Відповідно до частини першої статті 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється ЄСІТС під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Підпунктом 17.4 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування ЄСІТС визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.
Розділом VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями" Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (далі - Положення № 30), визначено порядок автоматизованого розподілу судових справ між суддями, відповідно до якого первісний розподіл судових справ здійснюється модулем автоматизованого розподілу в хронологічному порядку їх надходження до суду (реєстрації). Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється модулем автоматизованого розподілу шляхом: первісного розподілу справи; додаткового визначення суддів; передачі судової справи на розгляд палати, об`єднаної або Великої Палати Верховного Суду; заміни судді в колегії або основного судді; повторного розподілу справи; передачі судової справи раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об`єднаній палаті.
Відповідно до підпункту 4 пункту 21 Розділу VIII Положення № 30 передача судової справи раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об`єднаній палаті проводиться модулем автоматизованого розподілу щодо апеляційних та касаційних скарг, що надійшли до суду апеляційної чи касаційної інстанцій після визначення судді-доповідача у цій судовій справі.
За вказаним принципом розподіляються всі справи, зокрема й у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, а не тільки дана справа.
Як вбачається із комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", справа № 910/4801/20 раніше перебувала у провадженні колегії суддів Касаційного господарського суду у складі суддів Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.
Так, ухвалою Верховного Суду від 17.05.2021 у вказаній справі відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Антимонопольного комітету України на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021, за обставин визнання касаційної скарги необґрунтованою та правильного застосовування судом попередньої інстанції норм права, що є очевидним і не викликає розумних сумнівів стосовно її застосування чи тлумачення.
Отже, провадження у вказаній справі не закінчено, оскільки касаційного перегляду прийнятих по суті справи судових актів першої та апеляційної інстанцій Верховним Судом не здійснювалося.
Відповідно абзацу другого підпункту 2.3.44 пункту 2.3 Положення № 30 раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються також: апеляційні та касаційні скарги, що надійшли до суду відповідної апеляційної чи касаційної інстанцій після визначення судді-доповідача у цій судовій справі, якщо провадження не закінчено.
Водночас Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до рішення зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.04.2021 № 4, збори суддів Касаційного господарського суду вирішили передавати раніше визначеному для розгляду конкретної справи складу суду (судді-доповідачу, колегії суддів) касаційні скарги, що надійшли до касаційного суду після визначення судді-доповідача у цій справі, крім випадків надходження судової справи після нового її розгляду судом нижчої інстанції, після її розгляду палатою, об`єднаною палатою та Велико Палатою.
Як підсумок визначення складу колегії суддів Касаційного господарського суду для розгляду касаційної скарги ТОВ "Глаксосміткляйн фармасьютікалс Україна" на рішення господарського суду міста Києва від 05.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 зі справи № 910/4801/20 здійснено за результатами проведення автоматизованого розподілу судової справи в порядку, передбаченому підпунктом 2.3.44 пункту 2.3, підпунктом 4 пункту 21 Положення № 30, і підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.12.2021.
Стосовно доводів заявника, щодо наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів Бенедисюка І.М., Колос І.Б., Малашенкової Т.М. у справі № 910/4801/20 (пункт 5 частини першої статті 35 ГПК України), колегія суддів має зазначити про таке.
Вимогами змісту статей 35, 36 ГПК України визначено підстави для відводу, (самовідводу) судді.
Відповідно до статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, установлених статтею 36 цього Кодексу.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції (далі - Конвенція) про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" наголосив на тому, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді, що узгоджується із висновками, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 9901/22/17.
Наявність безсторонності для цілей, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" від 24.05.1989).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".
За змістом статті 6 Конвенції суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" від 21.12.2000).
Суд також враховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини у рішенні від 15.07.2020 у справі № 16695/04 Газета Україна-Центр проти України. В розрізі розгляду вказаної справи Європейський Суд вказав, що суб`єктивний критерій, то презумпція особистої неупередженості судді, який діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. При цьому важливим залишається також об`єктивний критерій окремо від поведінки суддів та наявність обставин існування переконливих фактів, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Проте посилання у заяві про відвід на існування підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України слід визнати необґрунтованими. Доводи, викладені у заяві про відвід стосовно упередженого ставлення колегії суддів Бенедисюка І.М., Колос І.Б., Малашенкової Т.М. до ТОВ "Глаксосміткляйн фармасьютікалс Україна" через наявність у зазначених суддів сформованої правової позиції, висловленої під час ухвалення постанови у справі № 910/5033/20 від 16.12.2021, самі по собі не є безумовною підставою, яка викликає сумнів у неупередженості чи об`єктивності суддів під час розгляду цієї справи у розумінні статей 35, 36 ГПК України.
Окрім того, Касаційний господарський суд зазначає, що заява про відвід не містить належного обґрунтування та доказів на підтвердження того, що колегія суддів Бенедисюк І.М., Колос І.Б., Малашенкова Т.М. має приватний інтерес, що пов`язаний з результатами вирішення цієї справи. При цьому заявником не надано доказів, які б свідчили та/або могли свідчити про наявність можливого сумніву у заінтересованості в результатах розгляду справи № 910/4801/20 за участі ТОВ "Глаксосміткляйн фармасьютікалс Україна" та які б свідчили про упередженість колегії суддів.
З урахуванням наведених обставин та вимог процесуального законодавства, заява про відвід колегії суддів Бенедисюка І.М., Колос І.Б., Малашенкової Т.М. у справі № 910/4801/20 не містить посилання на обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності колегії суддів, а тому Верховний Суд визнає заяву про відвід необґрунтованою.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 314 ГПК України, Касаційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Визнати доводи, викладені у заяві товариства з обмеженою відповідальністю "Глаксосміткляйн фармасьютікалс Україна" про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі суддів: Бенедисюка І.М. - головуючого, Колос І.Б., Малашенкової Т.М. у справі № 910/4801/20, необґрунтованими.
2. Передати касаційну скаргу з додатками до неї зі справи №910/4801/20 та заяву про відвід на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід колегії суддів: Бенедисюка І.М., Колос І.Б., Малашенкової Т.М.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос
Суддя Т. Малашенкова