ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
УХВАЛА
про відмову у забезпеченні позову
"15" грудня 2021 р. Справа№ 910/17228/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Євсікова О.О.
Попікової О.В.
за участю секретаря судового засідання: Поливач В.Д.,
за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання від 15.12.2021,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський" про забезпечення позову,
за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський"
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2021, повний текст складено 16.07.2021
у справі №910/17228/19 (суддя Саванчук С.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Регіон-Капітал"
до 1. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський"
2. ОСОБА_1
3. Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово"
4. Державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" Гнатюк Мирослави Валеріївни
5. Державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" Осьмачка Кирила Олександровича
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
ОСОБА_2
Товариство з обмеженою відповідальністю "Земельний Центр"
ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED)
про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, договору купівлі-продажу, статуту ТОВ "Агрофірма "Хотівський", скасування рішень державного реєстратора,
В С Т А Н О В И В :
У провадженні колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді Євсіков О.О., Попікової О.В. перебуває справа №910/17228/19, розгляд якої ухвалою від 29.11.2021 призначено на 15.12.2021 о 15 год. 20 хв.
14.12.2021 до Північного апеляційного господарського суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Регіон-Капітал" надійшла заява про забезпечення позову, у якій заявник просить:
Прийняти заяву про забезпечення позову.
Застосувати до Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомбі «ХОТІВСЬКИЙ» (Ідентифікаційний код: 00849405) заходи забезпечення позову, зокрема:
- забезпечити позов шляхом заборони державним реєстраторам, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вчиняти/здійснювати/проводити будь - які реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» відносно/щодо Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «ХОТІВСЬКИЙ» (Ідентифікаційний код: 00849405), а саме: реєстрації внесення змін до установчих документів; реєстрації будь - яким чином скасування існуючої редакції статуту, проводити передачу реєстраційної справи товариства, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема, але не виключно, про зміну складу та часток засновників товариства, розмір статутного капіталу, виключення учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, зміну органів управління товариства, зміну місцезнаходження товариства.
- забезпечити позов шляхом заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вносити зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо часток учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «ХОТІВСЬКИЙ» (Ідентифікаційний код: 00849405): внесення змін до статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «ХОТІВСЬКИЙ» (Ідентифікаційний код: 00849405) та затвердження нової редакції статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «ХОТІВСЬКИЙ».
- забезпечити позов шляхом заборони загальним зборам учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат «ХОТІВСЬКИЙ» (Ідентифікаційний код: 00849405) приймати такі рішення: про визначення та перерозподіл часток учасників товариства у статутному капіталі товариства: про внесення змін до статуту товариства та затвердження нової редакції: про реєстрацію змін у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Окрім зазначеного, позивач посилаючись на положення ст. 139 ГПК України, наполягає на відсутності підстав для зустрічного забезпечення.
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.09.2021 заяву №910/17228/19 передано раніше визначеному складу суду: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Попікова О.В.
До судового засідання від 15.12.2021 з`явилися представник позивача та третьої особи на стороні позивача. Інші учасники справи до судового засідання не з`явилися. Про дату, час та місце судового засідання повідомленні належним чином.
У судовому засіданні від 15.12.2021 представник позивача та третьої особи на стороні позивача підтримав подану заяву про забезпечення позову, просив її задовольнити.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що відповідно до положень ч.1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Заявник зауважує, що, починаючи з 22.01.2018 чотири рази відбувся перепродаж частки, яка належить позивачу, а також відбувається збільшення статутного капіталу. Зазначені неправомірні дії призвели до зменшення розміру частки позивача у відсотковому розмірі та номінальній вартості.
Вказані обставини ускладнюють та унеможливлюють реалізацію корпоративних прав позивача щодо управління корпоративними правами, унеможливлюють поновлення порушених прав та інтересів позивача. Крім того, у зв`язку із перепродажем часток, унеможливлюється виконання рішення суду.
Розглянувши вказану заяву, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для її задоволення з урахуванням наступного.
Згідно зі статтею 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 1 частини 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.
Отже, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
За своєю суттю інститут забезпечення позову є інститутом попереднього судового захисту, метою запровадження якого є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за умови існування очевидної небезпеки шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у ст. 14 ГПК України та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Отже, враховуючи загальні вимоги, передбачені статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки.
Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 78 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відтак, з урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, вищенаведене свідчить, що в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Подібна правова позиція висловлена, зокрема, у Постанові Верховного Суду від 13.01.2020 по справі № 922/2163/17, від 03.04.2020 у справі №904/4511/19.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.
Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Проте, за висновками апеляційного суду, враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства та особливості застосування заходів забезпечення позову, заявником не подано жодного доказу та не наведено достатніх підстав які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення майбутнього позову у вигляді заборони державним реєстраторам вчиняти певні дії чи заборони загальним зборам приймати певні рішення, ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача, у разі набранням рішенням законної сили.
Не є належним свідченням невиконання в майбутньому судового рішення самі лише посилання позивача на інформацію щодо продажу частки. Доводи представника заявника в обґрунтування забезпечення позову ґрунтуються лише на його посиланнях.
Як зазначалось, заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Однак, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів вчинення відповідачами дій, що у подальшому могло б призвести до ускладнення виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Отже, заявником не наведено суду жодних достатніх підстав, які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у даній справі або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Крім того, обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості. (Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 лютого 2018 у справі № 911/2930/17).
Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, а заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Регіон-Капітал" про забезпечення позову з підстав, викладених у ній, задоволенню не підлягає.
Відповідно до пункту 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 136, 137, 140, 234, 281 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви від 13.12.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Регіон-Капітал" про забезпечення позову.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її підписання та підлягає оскарженню у строки та в порядку передбаченими ст. ст. 287-288 ГПК України.
Повний текст ухвали суду складено та підписано - 16.12.2021.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді О.О. Євсіков
О.В. Попікова