УХВАЛА
29 листопада 2021 року
Київ
справа №360/503/21
адміністративне провадження №К/9901/34244/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М., провівши підготовчі дії до касаційного розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2021,
УСТАНОВИВ:
Ухвалою Верховного Суду від 01.10.2021 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2021.
За приписами пунктів 2, 3, 5 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи; вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції; вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 КАС України, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Під час проведення підготовки справи до касаційного розгляду встановлено, що скаржником у касаційній скарзі заявлено клопотання про розгляд справи за його участю в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програми «Easycon».
Проаналізувавши матеріали касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень, колегія суддів вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, у тому числі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а тому у задоволенні зазначеного клопотання слід відмовити.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25.04.2002 у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Верховний Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи № 360/503/21 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 24.01.2020 у справі № 9901/491/19 (11-1189заі19).
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наявність клопотання скаржника про розгляд вказаної справи за його участю, відсутність клопотання від іншого учасника справи про розгляд справи за його участю, враховуючи вимоги пункту 1 частини першої статті 345 КАС України та відповідну практику Європейського суду з прав людини, розгляд цієї справи можливо провести в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.
В порядку, встановленому статтею 340 КАС України, проведені необхідні підготовчі дії з підготовки справи до касаційного розгляду, у тому числі вирішено питання про можливість її розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 241, 248, 327, 340, 345, 359 КАС України, суддя-доповідач
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за його участю в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Закінчити підготовку даної справи до касаційного розгляду.
Вказану справу призначити до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 30.11.2021, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 5.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко,
Суддя Верховного Суду