ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Ухвала № 141466577

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

Справа № 462/10154/26

провадження 1-кп/462/621/26

У Х В А Л А

13 листопада 2026 року м. Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі:

Головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у кримінальному проваджені №12026141390000500 від 22 липня 2026 року про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України,

встановив:

в провадженні суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.

Прокурор 10.11.2026 року подала клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.

Клопотання прокурор обґрунтовує тим, що 22 липня 2026 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України та 23.07.2026 в порядку ст.ст. 42, 276, 277 та 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

Ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 24 липня 2026 року ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19.09.2026 року, без визначення розміру застави.

16.09.2026 ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_8 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026141390000500 від 22.07.2026 за ч.3 ст.307 КК України підозрюваному ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 23.10.2026 року, який ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_8 від 20.10.2026 року продовжено до 23.11.2026 року.

Зазначає про наявність ризиків, що враховуються при обранні запобіжного заходу, які передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які не змінилися.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні проти поданого клопотання заперечили. Захисник зазначила, що в клопотанні про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно бути зазначено, що ризики не зменшились або існують нові ризики. Відтак, просять застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Захисник просила врахувати, що ОСОБА_5 є особою молодого віку, у нього є дядько, який готовий поручитися за нього. Крім цього обвинувачений має намір вчитися у вищому навчальному закладі та не має наміру ухилятися від виконання своїх процесуальних обов`язків.

З`ясувавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 24 липня 2026 року ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19.09.2026 року, без визначення розміру застави.

Ухвалами слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 16.09.2026 року та 20.10.2026 року ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 23.11.2026 року.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Позиція Конституційного Суду України, яка узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, вказує на те, що запобіжні заходи (домашній арешт та/або тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.

Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Суд, при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення враховує положення статей 368, 369, 371, 374 КПК України, змістом яких передбачено, що надання оцінки доказів у справі відбувається в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення вироку. Зазначене свідчить про те, що суд на стадії проведення підготовчого судового засідання не може робити висновок щодо «обґрунтованості підозри» шляхом надання оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення, що узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України». На думку суду, відомості, викладені в Реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також посилання прокурора в клопотанні на матеріали можуть свідчити про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованого кримінального правопорушення. Вагомість таких доказів на даний час не викликає сумнівів. Таким чином, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначає, що причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для продовження останньому запобіжного заходу з огляду на потреби судового провадження.

Таким чином, при вирішенні клопотання суд бере до уваги наявність обґрунтованої підозри в вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Обвинувачений ОСОБА_5 є особою молодого віку. З його пояснень вбачається, що він неодружений, не має на утриманні неповнолітніх чи непрацездатних осіб, непрацевлаштований, не має постійного місця проживання у місті Львові, що може свідчити про відсутність достатніх соціально-стримуючих зв`язків обвинуваченого в місці його перебування.

Cуд враховує при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стан здоров`я обвинуваченого, та можливість його подальшого перебування під вартою та вважає, що на час вирішення клопотання судом, підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.

Суд зауважує, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, за наявності встановлених судом обставин, може в подальшому ускладнити досягнення мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню.

Відтак, суд вважає встановленим, той факт, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, та прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, доведено, що перебуваючи на волі, він може переховуватись, перешкоджати кримінальному провадженню, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Беручи до уваги викладене та враховуючи, той факт, що хоча тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, суд вважає, що жодний більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам, наявність яких доведена прокурором.

Таким чином, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі обвинуваченого ОСОБА_5 зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.

Виходячи з наведеного, враховуючи специфіку інкримінованого обвинуваченому злочину та його суспільну небезпечність, суд вважає, що підстави для зміни запобіжного заходу відсутні.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування (продовження застосування) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Оскільки заявлені при обранні запобіжного заходу ризики щодо неналежної поведінки обвинуваченого не зменшилися, суд знаходить доцільним продовження раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

В клопотанні захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 з урахуванням вище викладеного, про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Керуючись ст. 176-178, 193, ч.1 ст.197, 314, 315, 372 КПК України, суд

постановив:

клопотання прокурора задоволити.

Продовжити обвинуваченому у кримінальному провадженні №12026141390000500 від 22 липня 2026 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, тобто до 11 січня 2027 року включно, без визначення розміру застави.

Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається обвинуваченому негайно після її оголошення.

Копію ухвалу направити ДУ «Львівська установа виконання покарання (№ 19)» (79007, м.Львів, вул.Городоцька, 20) - для виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м.Львова протягом п`яти діб з дня її оголошення.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_1