USRCD

Unified State Register
of Court Decisions

Ухвала № 138572305

Reading aloud is unavailable for now

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected]

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"27" липня 2026 р. Справа№ 910/12559/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання - Безрука Д.Д.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 27.07.2026:

від позивача: Сімонова Є.О. - адвокатка, посвідчення № 6709/10;

від відповідача: Лялюк Д.О. - адвокатка, посвідчення № 002759; Самсонович О.А. - адвокат, посвідчення № 000970;

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 (повний текст підписано 31.10.2023)

у справі №910/12559/20 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"

до Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк"

про визнання зобов`язань припиненими,

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (далі - позивач, Завод) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (далі - відповідач, Банк) про визнання зобов`язання припиненим.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021, позовні вимоги було задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду від 17.05.2023 касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.02.2021 у справі №910/12559/20 скасовано. Справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду справи Господарський суд міста Києва рішенням від 16.10.2023 позовні вимоги задовольнив. Визнано припиненими всі зобов`язання Заводу перед Банком у зв`язку з їх повним виконанням, проведеним належним чином, за укладеними між сторонами кредитними договорами від 02.08.2010 № 4Н10149Д, від 01.07.2010 № 4Н10121Д, від 01.07.2010 № 4Н10130Д, від 01.10.2010 № 4Н10261Д.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 03.09.2024 скасував рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у справі №910/12559/20. У позові відмовив. Стягнув з позивача на користь відповідача витрати по сплаті судового збору.

Постановою Верховного Суду від 19.11.2024 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 у справі 910/12559/20 скасовано. Справу № 910/12559/20 передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 було, зокрема, прийнято апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у справі №910/12559/20 до провадження; призначено до розгляду апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у справі №910/12559/20 у судовому засіданні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 закрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Дніпроазот" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у справі №910/12559/20. Судове засідання призначене 02.04.2025 не відбулося, оскільки 25.03.2025 до суду апеляційної інстанції надійшов запит про надіслання матеріалів справи № 910/12559/20 до суду касаційної інстанції.

23.04.2025 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалив постанову, якою касаційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпроазот" залишено без задоволення. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 у справі № 910/12559/20 залишено без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2025 призначено апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у справі №910/12559/20 до розгляду.

Судом апеляційної інстанції оголошувались перерви, розгляд справи відкладався, продовжувався строк розгляду справи, задовольнялись клопотання сторін про продовження строку розгляду справи, неодноразово відкладався розгляд скарги.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2025 у справі № 910/12559/20 було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 у справі № 910/12559/20. Витребувано з Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/12559/20.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.11.2025 у справі № 910/12559/20 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів" залишено без задоволення. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 у справі № 910/12559/20 залишено без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2025 було поновлено апеляційне провадження у справі № 910/12559/20. Розгляд справи №910/12559/20 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у справі №910/12559/20 призначався в судове засідання.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 було провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у справі №910/12559/20 зупинено до закінчення розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Експі" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 у справі №910/12559/20 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду. Направлено матеріали справи №910/12559/20 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.02.2026 касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Експі" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 у справі № 910/12559/20 закрито.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 поновлено апеляційне провадження у справі № 910/12559/20. Розгляд справи №910/12559/20 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 призначено на 18.02.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у справі №910/12559/20 зупинено до повернення Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду матеріалів справи до суду апеляційної інстанції. Направлено матеріали справи № 910/12559/20 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2026 було поновлено апеляційне провадження у справі № 910/12559/20. Розгляд справи №910/12559/20 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 призначено на 05.03.2026.

Судом апеляційної інстанції розгляд справи відкладався, оголошувались перерви, зокрема, востаннє на 27.07.2026. Різні юридичні особи оскаржували рішення суду першої інстанції в порядку ч. 1 ст. 254 ГПК України.

29.06.2026 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від позивача надійшло клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі №910/12559/20 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/4863/22 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Клопотання про зупинення апеляційного провадження обґрунтовано тим, що у судових справах № 910/14224/20, № 910/4863/22 та № 910/12559/20 відповідачем є АТ КБ «ПриватБанк». Предметом спору у зазначених справах є визнання припиненими усіх зобов`язань АТ НЗФ (справи № 910/14224/20, № 910/12559/20) та АТ «ЗФЗ» (справа № 910/4863/22) перед АТ КБ «ПриватБанк» за відповідними кредитними договорами у зв`язку з їх повним виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи тотожність предмета спору, подібність правовідносин у справах № 910/14224/20, № 910/12559/20 та № 910/4863/22, а також передачу справи №910/4863/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, можна стверджувати, що зупинення провадження у справі № 910/12559/20 сприятиме реалізації принципу правової визначеності та забезпеченню єдності судової практики щодо застосування норм права, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.10.2022 у справі № 910/14224/20.

Отже, з метою виконання завдань та дотримання основних засад господарського судочинства позивач вважає, що наявні обґрунтовані підстави для зупинення апеляційного провадження у справі № 910/12559/20, оскільки наведені вище обставини свідчать про неможливість об`єктивного, всебічного, повного та законного розгляду судом апеляційної інстанції даної справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/4863/22 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Через що просив зупинити апеляційне провадження у справі №910/12559/20 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/4863/22 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

У судове засідання, яке було призначене на 27.07.2026, з`явилася адвокатка позивача, адвокат та адвокатка відповідача.

Адвокатка позивача підтримала подане клопотання про зупинення апеляційного провадження, просив задовольнити подане клопотання. Адвокати відповідача залишили вирішення даного питання на розсуд суду.

Розглянувши клопотання позивача про зупинення апеляційного провадження до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/4863/22 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Статтями 227, 228 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 270 та пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд апеляційної інстанції може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити апеляційне провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Зміст статті 228 ГПК України свідчить про те, що зупинення провадження є саме правом суду. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 915/547/17.

Зупинення провадження у справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії. Тобто інститут зупинення судового провадження застосовується не просто у зв`язку із виникненням підстав, передбачених процесуальним законом, а обумовлюється наявністю обставин, які створюють об`єктивні перешкоди для здійснення судового розгляду (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27.02.2023 у справі №380/7845/21).

Отже, за змістом вказаної норми зупинення провадження у справі з цієї підстави є правом, а не обов`язком суду. Таке право може бути реалізовано за наявності двох умов: 1) правовідносини є подібними; 2) палата, об`єднана палата, Велика Палата Верховного Суду, здійснює перегляд справи (аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 31.01.2022 у справі № 910/22748/16, від 13.01.2023 у справі № 911/3023/19, від 20.11.2023 у справі № 910/14224/20, від 18.11.2024 у справі № 907/1115/23, від 22.01.2025 у справі № 910/8568/23).

Пунктом 7 частини 1 статті 228 ГПК України забезпечений механізм наступної можливості правильного застосування певної норми права судами першої та апеляційної інстанції шляхом врахування майбутніх висновків палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо суперечливих або неоднозначних тлумачень такої норми права.

Верховний Суд зазначав, що подібність правовідносин визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет) (ухвала об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2020 у справі №910/4450/19).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що порівнювати подібні правовідносини необхідно за критеріями: предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 305/1180/15-ц, від 19.06.2018 у справі №922/2383/16, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин конкретизувала висновки Верховного Суду щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів.

Зпоміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.

У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи (див. постанови від 27 березня 2018 року у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25 квітня 2018 року у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16 травня 2018 року у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 5 червня 2018 року у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31 жовтня 2018 року у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 5 грудня 2018 року у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30 січня 2019 року у справі №706/1272/14-ц (пункт 22). Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини). За частиною 1 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (частина 6 статті 13 названого Закону).

Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац 3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005 та абзаці 1 підпункт 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 №1-рп/2015).

Юридична визначеність дає можливість учасникам суспільних відносин передбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх легітимних очікуваннях, зокрема, у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізоване (Рішення Конституційного Суду України від 05.06.2019 №3-р(І)/2019).

Принцип правової визначеності вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їхні рішення не викликали сумнівів (п.61 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumаrescu v. Romania), заява №28342/95). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (п.123 рішення ЄСПЛ у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії" (Lupeni Greek Catholic Parish and Others v. Romania), заява №76943/11).

Передаючи справу № 910/4863/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду Верховний Суд в ухвалі від 25.06.2026 зазначив, зокрема, таке: «

- За результатами аналізу змісту судових рішень у справі, що розглядається (№910/4863/22) та у справі № 910/14224/20, яка розглянута Великою Палатою Верховного Суду (на яку посилається скаржник у касаційній скарзі), слід зазначити, що правовідносини у цих справах є подібними, зокрема за суб`єктним складом: відповідач АТ КБ «ПриватБанк»; предмет і підстави заявленого позову: предметом спору в обох зазначених справах є визнання припиненими зобов`язань Заводу перед Банком за відповідними кредитними договорами у зв`язку з їх повним виконанням, проведеним належним чином; у обох зазначених справах підставою виникнення спору визначено невизнання Банком права Заводу на припинення зобов`язань за кредитними договорами, обґрунтовану виключно обставинами звернення Банку до суду іншої держави з позовом;

- Як встановлено судом апеляційної інстанції, що не заперечується відповідачем, між сторонами відсутні будь-які спори щодо виконання спірних кредитних договорів, використання коштів позивачем не за цільовим призначенням не є запереченням їх повернення, до матеріалів справи долучено довідки відповідача про відсутність заборгованості позивача перед відповідачем за спірними кредитними договорами, відповідач судового спору за участю позивача як кредитор за Кредитними договорами не ініціює. При цьому, позивачем не доведено суду належними, допустимими та достовірними доказами, як інформація у позові, поданому Банком до Окружного суду в Тель-Авіві (Ізраїль) впливає на правову визначеність у відносинах Банку та Заводу, на які права реально впливає чи потенційно може вплинути, які ризики створює;

- Місцевий господарський суд задовольняючи позов не встановив будь-яких обставин того, що позивач в Україні мав захищений законом інтерес, за захистом якого він звернувся до суду з відповідним позовом, як і не обґрунтував, як ця інформація впливає на правову визначеність у відносинах Банку та Заводу, на які права реально впливає чи потенційно може вплинути, які ризики створює;

- Наведені обставини свідчать про відсутність у позивача у справі №910/4863/22 як порушеного права, так і законного інтересу у правовій визначеності щодо прав і обов`язків у відносинах з відповідачем за кредитними договорами. Водночас, як зазначалося вище, відсутність порушеного (оспорюваного) права або охоронюваного законом інтересу позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин;

- Зважаючи на викладене, з урахуванням положень статей 2, 14, 269, 300 ГПК щодо меж розгляду справи судом, на думку Верховного Суду, є підстави для відступу від висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статей 4, 5 ГПК, статей 15, 16, 599 ЦК, статті 20 ГК у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 19.10.2022 у справі № 910/14224/20, що стосується порушення законного інтересу позивача в правовій визначеності та способу його захисту.».

У п. 4 ч. 4 ст.17 Закону "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

Згідно з ч.6 ст. 13 Закону "Про судоустрій і статус суддів" та ч. 4 ст. 236 ГПК висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 228 ГПК суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з п.11 ч.1 ст. 229 ГПК провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.7 ч.1 ст. 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Оскільки правовий висновок щодо застосування ст. 4, 5 ГПК, статей 15, 16, 599 ЦК, статті 20 ГК у подібних правовідносинах у справі № 910/4863/22 може мати суттєве значення для правильного вирішення спору у цій справі, колегія суддів, з метою дотримання єдності судової практики вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження у цій справі № 910/12559/20 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/4863/22 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду. Метою зупинення апеляційного провадження в даній справі, з урахуванням тривалого знаходження її в провадженні суду, є дотримання розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції, з урахуванням необхідності забезпечення єдності судової практики.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що клопотання позивача про зупинення апеляційного провадження у справі № 910/12559/20 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 228, 229, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Клопотання Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про зупинення апеляційного провадження у справі №910/12559/20 - задовольнити.

2. Зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у справі № 910/12559/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/4863/22.

3. Зобов`язати учасників справи повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду справи № 910/4863/22.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст.ст. 287-291 ГПК України до Верховного Суду.

Повний текст ухвали складено та підписано - 27.07.2026.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич