18\.07.2025
Справа № 522/21065/21
Провадження по справі № 1-кс/522/4210/25
**УХВАЛА**
**ІМЕНЕМ УКРАЇНИ**
18 липня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді – ОСОБА\_1 ,
за участі секретаря судового засідання – ОСОБА\_2 ,
розглянувши заяву ОСОБА\_3 про відвід слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА\_4 від розгляду заяви ОСОБА\_3 про роз\`яснення ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 10.05.2023 року, (справа №522/21065/21),
за участі:
заявника – ОСОБА\_3 , –
**ВСТАНОВИВ:**
До Приморського районного суду надійшла заява ОСОБА\_3 про відвід слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА\_4 від розгляду заяви ОСОБА\_3 про роз\`яснення ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 10.05.2023 року, (справа №522/21065/21).
В обґрунтування вимог заявник посилається на те, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 15.11.2024 року, якою зобов\`язано уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА\_3 про вчинення кримінального правопорушення від 25.10.2024 року та розпочати досудове розслідування, в тому числі відносно судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА\_4 .
В судове засідання прокурор не з\`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.
Суддя ОСОБА\_4 в судове засідання не з\`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши доводи заявленого відводу слідчому судді, заслухавши пояснення заявника ОСОБА\_3 , дійшов такого висновку.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 75 КПК України, відвід може бути заявлений лише тому судді, який розглядає кримінальне провадження.
Статтею 75 КПК України визначено перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.
Так, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
1\) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім\`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім\`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов\`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
У чинному кримінальному процесуальному законі закріплено інститут відводу (самовідводу) судді, який, по суті, є єдиним способом вирішення конфлікту інтересів в їхній професійній діяльності, прямо передбаченим законом. При цьому, інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть, якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов\`язком судді. Вказане випливає з принципу об\`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки судді, відповідно до якого об\`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання своїх обов\`язків.
Кримінальне процесуальне законодавство висуває загальні вимоги до вмотивованості відводу, тому суд також застосовує практику ЄСПЛ як джерело права.
Суд керується сталою практикою ЄСПЛ в оцінці вмотивованості відводу, зокрема критеріями, що були чітко висвітлені у справі Mironenko та Martenko проти України (Рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року, заява № 4785/02, параграфи 66-71) та в основоположних справах Wettstein проти Швейцарії (Рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року, заява № 33958/96, параграфи 42-44) та Kyprianou проти Кіпру (Рішення ЄСПЛ від 15 грудня 2005 року, заява № 73797, параграфи 119, 121). ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб\`єктивного та об\`єктивного критеріїв. За суб\`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об\`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб\`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку самого судді, що означає необхідність встановити, чи мав останній у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об\`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суддя достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості, відповідно до практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Стосовно об\`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є в цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об\`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», № 33949/02, § 49-52, від 09.11.2006).
Згідно ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз\`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Отже, нормою КПК чітко визначено, що роз\`яснення судового рішення здійснюється тим складом суду, який його ухвалив. Крім того, під час роз\`яснення судового рішення судом не змінюється його зміст, а лише висвітлюються ті частини рішення, які є незрозумілими.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 94 КПК України, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв\`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Таким чином, під час розгляду заяви ОСОБА\_3 про відвід слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА\_4 , судом не встановлено існування будь-яких сумнівів в об\`єктивності судді та його неупередженості під час розгляду заяви ОСОБА\_3 про роз\`яснення ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 10.05.2023 року, що було б підставою для його відводу.
Приймаючи до уваги відсутність підстав, визначених ст. 75, 76 КПК України для задоволення відводу слідчого судді ОСОБА\_4 , суд визнає доводи заяви ОСОБА\_3 , необґрунтованими та безпідставними, та такими, що не свідчать про можливу упередженість та необ\`єктивність слідчого судді ОСОБА\_4 під час розгляду заяви ОСОБА\_3 про роз\`яснення ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 10.05.2023 року, (справа №522/21065/21).
З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що заява ОСОБА\_3 про відвід слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА\_4 від розгляду заяви ОСОБА\_3 про роз\`яснення ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 10.05.2023 року, (справа №522/21065/21), задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 75, 80, 81, 372, 376 КПК України, –
**ПОСТАНОВИВ:**
В задоволенні заяви ОСОБА\_3 про відвід слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА\_4 від розгляду заяви ОСОБА\_3 про роз\`яснення ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 10.05.2023 року, (справа №522/21065/21) – відмовити.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
**Суддя Приморського районного суду**
**м. Одеси ОСОБА\_5 **