ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Ухвала № 113333515

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 384/50/23

Провадження № 1-кп/384/29/2023

28 серпня 2023 року смт. Вільшанка

Вільшанський районний суд

Кіровоградської області

у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Вільшанка обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022121110000556 від 05 жовтня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Вільшанка Вільшанського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 27.01.2022 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді двох років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України від призначеного покарання звільненого з іспитовим строком один рік,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в:

До Вільшанського районного суду Кіровоградської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022121110000556 від 05 жовтня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України. В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_7 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки в обвинувальному акті прокурором не чітко сформульовано пред`явлення обвинувачення, крім того, не зазначено доказів на підтвердження вказаних обставин, вчинення злочину за пред`явленою кваліфікацією є лише припущенням, що не відповідає дійсним та фактичним обставинам справи. Також обвинувальний акт не містить належних та допустимих доказів способу та наявного умислу вчинення злочину, що інкримінується ОСОБА_3 . Окрім цього, як вбачається з тексту обвинувального акту: «Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_8 відповідно до статті 76 Кримінального кодексу України: - рецидив злочинів». Особа ОСОБА_8 не встановлена, крім того, в обвинувальному акті відсутнє висунуте обвинувачення вказаній особі, обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відсутні. Крім того, посилання прокурора в обвинувальному акті на дії указу Президента «Про введення в дію військового стану», як юридичного факту, не можуть вважатись правовою підставою кваліфікування дії особи за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки жодних бойових дій на території Вільшанської громади не відбувалось. Обвинувачений ОСОБА_3 клопотання захисника підтримав, просив його задовольнити. Прокурор у підготовчому засіданні зазначила, що підстав для задоволення клопотання захисника про повернення обвинувального акту немає, просить відмовити в його задоволенні. Зазначає, що вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України. Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні щодо повернення обвинувального акту покладався на розсуд суду. Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд вважає, що в задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору слід відмовити, виходячи з наступного. Згідно з ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст.468 - 475 цього Кодексу; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4 - 8 частини першої або частиною другою ст.284 цього Кодексу; 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; 4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Зі змісту цієї норми закону чітко слідує, що єдиною передбаченою законом підставою для повернення обвинувального акту прокурору є невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України. Відповідно до ч.4 ст.110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам передбаченим ст.291 КПК України. Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим. Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування. Інших вимог до обвинувального акта, ніж перелічені вище, чинний КПК України не передбачає.

Доводи захисника про те, що формулювання обвинувачення, наведене в обвинувальному акті, є нечітким, слід визнати безпідставними, виходячи з наступного.

Деталі обвинувачення у кримінальному процесі (певні конкретні фактичні обставини) мають суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (справа «Маттоціа проти Італії» від 25.07.2000 р.).

Проте конкретність обвинувачення є оціночною категорією та може бути перевірена лише в ході судового розгляду справи, адже на стадії підготовчого судового засідання суд не може давати оцінку кваліфікації дій обвинуваченого, доказам чи фактичним обставинам кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

У разі ж повернення обвинувального акту судом першої інстанції з підстав неконкретності обвинувачення, вказівки суду спонукають органи досудового слідства на проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, чим нівелюється процесуальна самостійність прокурора на визначення обсягу достатніх доказів для складання обвинувального акту та дотримання принципу змагальності, згідно з яким саме прокурор як сторона обвинувачення звертається до суду з обвинувальним актом, та свідчить про те, що суд певним чином перебирає на себе функції, які не притаманні йому.

При цьому, з метою недопущення порушення права особи на захист через неконкретність обвинувачення та можливого скасування рішення суду першої інстанції з підстав незабезпечення гарантій на справедливий суд, прокурор відповідно до положень ст. 337 КПК України в ході судового розгляду може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення тощо.

Суд, в силу цієї ж норми має право вийти за межі висунутого обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Щодо посилання захисника на те, що в обвинувальному акті зазначено «Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_8 відповідно до статті 76 Кримінального кодексу України: - рецидив злочинів», суд вважає, що наявність описки в одному із абзаців обвинувального акта, де помилково зазначено прізвище, ім`я та по батькові не обвинуваченого, а іншої особи, не може бути підставою для повернення обвинувального акта, оскільки із попереднього і наступного змісту обвинувального акту вбачаються однозначні відомості, що обвинувачення висунуто одному обвинуваченому ОСОБА_3 . Тому, технічна описка, допущена в обвинувальному акті, не впливає на суть пред`явленого обвинувачення в цілому та не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 20.09.2018 року у справі №653/301/16-к, суд може повернути обвинувальний акт прокурору лише у випадках допущення суттєвих недоліків у викладі фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Разом з тим, суд відзначає, що повернення обвинувального акту із зазначених в клопотанні обвинуваченого підстав, призведе до затягування розгляду кримінального провадження, і як наслідок, до порушення передбачених ст. 28 КПК України розумних строків судового розгляду.

В той час як про обов`язковість дотримання розумного строку розгляду кримінальних справ неодноразово наголошував та встановлював порушення і Європейський суд з прав людини (справи «Вітрук проти України» від 16.09.2010, «Юртаєв проти України» від 31.01.2006 та інші).

Таким чином, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстави для його повернення прокурору відсутні, тому клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314-316, 372, 376 КПК України, -

п о с т а н о в и в

Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта прокурору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали складено та оголошено 01 вересня 2023 року о 09:00 год.

Суддя ОСОБА_1