ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Ухвала № 104201612

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

**ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ**

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: [email protected]

**УХВАЛА**

"02" травня 2022 р.** ** м. Київ Справа № 911/101/21

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розглянувши у судовому засіданні

**заяву **ліквідатора** **Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» Демчана Олександра Івановича

**про **визнання наказу таким, що не підлягає виконанню

у справі №911/101/21

**про банкрутство **Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» (08350, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Глибоке, вул. Леніна, буд. 2, ідентифікаційний код 30608366)

*Учасники справи у судове засідання не з\`явились *

**УСТАНОВИВ:**

У провадженні Господарського суду Київської області (далі – суд) перебуває справа №911/101/21 про банкрутство** **Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» (далі – ТОВ «Агрохімсервіс», боржник) на стадії судової процедури – ліквідація банкрута.

Ухвалою суду від 03.11.2021, зокрема, зобов\`язано Приймак (Дубову) Оксану Анатоліївну (ідентифікаційний номер НОМЕР\_1 ) передати ліквідатору ТОВ «Агрохімсервіс» Демчану Олександру Івановичу (свідоцтво №1732 від 11.11.2015) бухгалтерську та іншу документацію, матеріальні та інші цінності боржника.

05\.11.2021 на примусове виконання вищевказаної ухвали судом видано наказ №911/101/21.

20\.04.2022 через канцелярію суду від ліквідатора надійшла заява №02-91/71 від 21.02.2022 (вх. №4440/22 від 20.04.2022) про визнання наказу суду від 05.11.2021 №911/101/21 таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі – Кодекс) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі – ГПК України), іншими законами України.

Ухвалою суду від 20.04.2022, зокрема, вищевказану заяву призначено до розгляду у судове засідання на 02.05.2022.

У судове засідання ліквідатор не з\`явився, проте, через канцелярію суду подав клопотання б/н від 02.05.2022 (вх. №4715/22) про проведення засідання без його участі, яке суд на підставі ст.ст. 42, 328 ГПК України вважає за можливе задовольнити.

Разом із цим, у судове засідання також не з\`явилась ОСОБА\_1 , однак, на електронну пошту суду направила пояснення б/н від 29.04.2022 (вх. №4695/22), в яких зазначила про те, що підтримує відповідну заяву ліквідатора та просить суд визнати наказ від 05.11.2021 №911/101/21 таким, що не підлягає виконанню. Крім того, у поясненнях заявила клопотання про розгляд зазначеної заяви без участі ОСОБА\_1 , яке суд у відповідності до ст.ст. 42, 328 ГПК України вважає за можливе задовольнити.

Розглянувши заяву ліквідатора та дослідивши наявні матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов\`язковим до виконання.

Згідно ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов\`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об\`єднаннями на всій території України.

За змістом ч. 1 ст. 232 ГПК України ухвала є судовим рішенням.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами (ч.ч. 1, 3 ст. 327 ГПК України).

Водночас, ч. 2 ст. 328 ГПК України передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов\`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв\`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

У свою чергу, зі змісту вказаної статті вбачається, що перелік підстав для визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним.

При цьому, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:

\- матеріально-правові (зобов\`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов\`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов\`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);

\- процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред\`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред\`явлення до виконання.

У межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов\`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №910/8794/17).

Так, в обґрунтування своєї заяви ліквідатор вказує на те, що у ОСОБА\_1 *відсутнє зобов\`язання* із передачі йому бухгалтерської та іншої документації, матеріальних та інших цінностей боржника, оскільки вказана особа: не підписувала будь-які документи щодо погодження на призначення керівником чи учасником ТОВ «Агрохімсервіс»; не мала ніяких взаємовідносин із боржником; не зверталась до реєстраторів про здійснення будь-яких реєстраційних дій з внесення відомостей до реєстрів; дізналась про обставини наявності справи про банкрутство ТОВ «Агрохімсервіс» з постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження на виконання ухвали суду від 03.11.2021. На підтвердження зазначених обставин, ліквідатор надав суду, зокрема: письмові пояснення ОСОБА\_1 , трудову книжку НОМЕР\_2 вказаної особи, свідоцтво про шлюб між ОСОБА\_2 та ОСОБА\_3 , серії НОМЕР\_3 від 22.12.2011.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 вищевказаного Закону державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об\`єднання, професійної спілки, її організації або об\`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об\`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, *зміни відомостей*, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

У свою чергу, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім\`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи (п. 13 ч. 2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 вказаного Закону якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Так, із змісту інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом та 23.10.2021 (дата звернення ліквідатора із клопотанням про зобов\`язання ОСОБА\_1 вчинити відповідні дії), вбачається, що засновником (учасником) та керівником ТОВ «Агрохімсервіс» з 01.12.2009 є ОСОБА\_3 .

Водночас, ані під час звернення ліквідатора до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, ані на дату проведення судового засідання учасниками справи не надано суду будь-яких доказів, які б у своїй сукупності свідчили про зміну складу учасників ТОВ «Агрохімсервіс» та (або) його керівника в установленому Законом порядку.

Отже твердження ліквідатора про те, що у ОСОБА\_1 відсутнє відповідне зобов\`язання, визначене в ухвалі суду від 03.11.2021 та ч. 2 ст. 59 Кодексу, спростовано зазначеними обставинами.

Інших матеріально-правових або процесуально-правових підстав та доказів на їх обґрунтування, які б вказували на необхідність визнання наказу суду від 05.11.2021 №911/101/21 таким, що не підлягає виконанню ліквідатором у своїй заяві не зазначено.

Керуючись ст. 2, 59 Кодексу, ст.ст. 12, 74, 76-79, 234-235, 328 ГПК України, суд

**УХВАЛИВ:**

Заяву ліквідатора** **Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» Демчана Олександра Івановича б/н від 27.01.2022 (вх. №2044/22 від 31.01.2022) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню – залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набрала законної сили 06.05.2022 та згідно ст. 255 ГПК України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів у порядку, передбаченому ст.ст. 256-257 ГПК України.

**Суддя О.С. Янюк**

_Ухвалу підписано 06.05.2022. _