ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 902/1264/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Малашенкової Т. М. та Селіваненка В. П.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу фермерського господарства "Україна"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 (судді: Філіпова Т.Л. (головуючий), Василишин А.Р., Мельник О.В.), ухвалену за наслідками перегляду ухвали господарського суду Вінницької області від 30.12.2020 (суддя Матвійчук В.В.) про забезпечення позову у справі,
за позовом фермерського господарства "Україна" (далі - ФГ "Україна")
до товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" (далі - ТОВ "Адама Україна")
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Посвятенко Юрій Дмитрович (далі - Посвятенко Ю.Д.);
приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович (далі - Турський О.В.),
про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ФГ "Україна" звернулось до господарського суду Вінницької області з вимогою до ТОВ "Адама Україна" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Як на підстави заявлених позовних вимог посилається на те, що приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Посвятенком Ю.Д. вчинено виконавчий напис на підставі документів, які містили неправдиву інформацію відносно кількості, вартості та строків поставки товару. Не дослідивши документи, на підставі яких видано аграрну розписку, нотаріус виніс виконавчий напис на підставі документів, які не відповідають дійсності, а також порушив вимоги щодо змісту виконавчого напису.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 30.12.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/1264/20 та призначено позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 28.01.2021. Одночасно судом залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Посвятенка Ю.Д. та приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В.
Разом з позовною заявою до суду надійшла заява ФГ "Україна" від 23.12.2020 № 24/12-2 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 18.12.2020 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Ю.Д. та зареєстрованого в реєстрі за № 1965.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову ФГ "Україна" зазначає, що 21.12.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О.В. на підставі виконавчого напису вчиненого 18.12.2020 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Ю.Д., зареєстрованого в реєстрі за № 1965, відкрито виконавче провадження № 63974357 про витребування у ФГ "Україна" шляхом передачі предмета застави на користь ТОВ "Адама Україна" на підставі товарної аграрної розписки 7 040,976 т кукурудзи 3 класу, врожаю 2020 року, вирощеного на земельних ділянках, зазначених у пункті 50 товарної аграрної розписки, посвідченої 20.02.2020 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Ю.Д. за реєстровим номером 338. У разі недостатності зібраного врожаю для повного погашення за рахунок такої сільськогосподарської продукції зобов`язань боржника за вказаною аграрною розпискою - майбутній врожай будь-якої іншої сільськогосподарської продукції, що вирощується або буде вирощуватися боржником за аграрною розпискою на зазначених земельних ділянках, до повного виконання зобов`язань боржника за вищевказаною аграрною розпискою.
ФГ "Україна" зазначало, що з огляду на незаконні положення виконавчого напису у приватного виконавця є підстави для накладення арештів як на інше (відмінне від предмету застави) майно заявника (позивача), так і на майно (кукурудзу), яка зібрана не з площ, зазначених у пункті 50 аграрної розписки, що є грубим порушенням умов товарної аграрної розписки та вимог чинного законодавства, що в подальшому призведе до суттєвих перешкод у здійсненні заявником (позивачем) власної господарської діяльності.
На переконання ФГ "Україна", невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся до суду, утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення про задоволення позову.
Короткий зміст судових рішень
Господарським судом Вінницької області ухвалою від 30.12.2020 заяву ФГ "Україна" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 18.12.2020 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Ю.Д. та зареєстрованого в реєстрі за №1965, до набрання законної сили рішенням у справі №902/1264/20.
Задовольняючи вказану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що у межах зазначеного виконавчого провадження приватним виконавцем накладено арешт на майно ФГ "Україна" та, дослідивши зміст оспорюваного виконавчого напису, суд дійшов висновку, що вірогідне звернення стягнення на майно у ході виконавчого провадження з виконання оспорюваного позивачем виконавчого напису нотаріуса призведе до можливого протиправного позбавлення власника свого права власності на майно у випадку, якщо судом буде встановлена неправомірність вчинення відповідного виконавчого напису.
Суд першої інстанції також врахував, що обраний позивачем захід спрямований на ефективний захист та поновлення порушених прав і може забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, з огляду на що суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви.
Постановою Північного-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 у справі №902/1264/20 ухвалу господарського суду Вінницької області від 30.12.2020 скасовано. Прийняте нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ФГ "Україна" про забезпечення позову від 28.12.2020.
Колегія суддів зазначила, що заява ФГ "Україна" не містить будь-яких обґрунтованих доводів щодо реально існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а матеріали справи не містять доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ФГ "Україна", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову Північного-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 у справі №902/1264/20 з підстав, визначених у касаційній скарзі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Суд апеляційної інстанції не врахував, що у випадку незабезпечення позову існує реальна загроза безпідставного вилучення майна заявника, що призведе до порушення його прав, і за час вирішення судового спору спірний виконавчий напис може бути виконано, що унеможливить захист порушених прав заявника у визначений статтею 50 Закону України "Про нотаріат" спосіб.
Предметом позовної заяви є немайнова вимога рішення, задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, а тому судом апеляційної інстанції помилково досліджувалась така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а мала застосовуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову у справі, припустився неправильного застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що відповідно до статті 312 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
На порушення приписів статті 86 ГПК України судом не досліджено постанову про арешт майна боржника від 28.01.2021 у виконавчому провадженні №64319829, в якому міститься застереження відносно заборони на відчуження майна заявником.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Адама Україна" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін. Відповідач зазначає про законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції, вважає, що вона ухвалена із дотриманням збалансованості інтересів сторін та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.
РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ
Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову, яка скасована судом апеляційної інстанції.
Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом наведеної норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Верховний Суд зазначає, що, оскільки у даному випадку позивач звернувся до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема у постановах від 25.02.2019 у справі №924/790/18, від 11.10.2019 у справі №910/4762/19, від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 30.09.2020 у справі №910/19113/19, від 30.11.2020 у справі 910/217/20, від 17.12.2020 у справі №910/11857/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 13.05.2021 у справі №916/2761/20).
Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів усіх учасників; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності учасників правовідносин.
З урахуванням загальних вимог, передбачених статтями 73, 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки.
Відповідно до статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, та має право саме на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
У даному випадку позивач на підставі пункту 5 частини першої статті 137 ГПК України просив зупинити стягнення, яке вже відбувається, на підставі виконавчого напису нотаріуса.
При цьому позивач подав позов про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки вважає, що такий напис вчинено нотаріусом на підставі документів, які містили неправдиву інформацію відносно кількості, вартості та строків поставки товару, не дослідивши документи, на підставі яких видано аграрну розписку. Тобто позовна заява містить немайнову вимогу, рішення про задоволення якої не вимагатиме примусового виконання.
Звертаючись з відповідною заявою про забезпечення позову, позивач обґрунтовував її можливістю передчасного вилучення майна (звернення стягнення на яке здійснено на підставі згаданого виконавчого напису) та у майбутньому істотного ускладнення чи унеможливлення поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів ФГ "Україна", за захистом яких воно звернулося, утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи, враховуючи, що приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису, яким передбачено вилучення майна у позивача та постанову про арешт майна боржника, а позивач оскаржує такий виконавчий напис в судовому порядку шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, через те, що вважає, що такий виконавчий напис здійснено з порушенням норм чинного законодавства, - існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті (шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 18.12.2020 №1965, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно) може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду.
Адже у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи приватним виконавцем буде примусово реалізовано майно на прилюдних торгах, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Тому в даному випадку Верховний Суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 18.12.2020 №1965, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.
Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справі №924/790/18, від 11.10.2019 у справі №910/4762/19, від 06.04.2020 у справі №203/1491/19, від 30.09.2020 у справі№ 910/19113/19 тощо.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що захід забезпечення позову про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса не є тотожним з позовною вимогою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки в даному випадку до вирішення спору по суті про відповідність/невідповідність оспорюваного виконавчого напису вимогам закону лише зупиняється процедура виконання такого виконавчого напису з метою надання можливості позивачу захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження, без нових звернень до суду.
Крім того, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що у випадку оскарження в судовому порядку виконавчого напису нотаріуса шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.
Отже, Верховний Суд вважає, що при постановленні ухвали місцевий господарський суд, на відміну від суду апеляційної інстанції, правильно врахував правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, надав оцінку обґрунтованості доводів позивача, встановив безпосередній зв`язок між конкретними заходами забезпечення позову та предметом позову і правильно застосував статтю. 136 ГПК України та обрав заходи забезпечення позову, які відповідають пункту 5 частини першої статті 137 ГПК України.
Серед іншого не заслуговують на увагу і доводи скаржника щодо того, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень не було здійснено зустрічне забезпечення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам прави надано відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Суд апеляційної інстанції у розгляді відповідної заяви про забезпечення позову припустився неправильного застосування норм процесуального права, а саме статей 136, 137 ГПК України, що згідно із статтею 312 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. Водночас скасування ухвали місцевого господарського суду з даної справи судом апеляційної інстанції здійснено за відсутності підстав для цього, передбачених статтею 277 ГПК України, що свідчить про порушення апеляційною інстанцією й зазначеної норми процесуального права. Натомість ухвала суду першої інстанції від 30.12.2020 є обґрунтованою і такою, що відповідає завданню та основним засадам господарського судочинства, закріпленим у статтях 2, 11 ГПК України, тому зазначену ухвалу відповідно до статті. 312 ГПК слід залишити в силі, задовольнивши, таким чином, касаційну скаргу.
Судові витрати
Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на ТОВ "Адама Україна" тому що за його апеляційною скаргою було скасовано рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу фермерського господарства "Україна" задовольнити.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 у справі №902/1264/20 скасувати.
3. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 30.12.2020 у справі №902/1264/20 залишити в силі.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Адама Україна" на користь фермерського господарства "Україна" 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп судового збору за розгляд касаційної скарги.
Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Вінницької області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Малашенкова
Суддя В. Селіваненко
Ухвала № 95201352
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: [email protected]
___________________________________________________________________________
УХВАЛА
"25" лютого 2021 р. Cправа № 902/1264/20
Господарський суд Вінницької області у складу судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Фермерського господарства "УКРАЇНА" (вул. Островського, 29, с. Стара Прилука, Липовецький район, Вінницька область, 22511)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" (вул. М. Пимоненка, буд. 13, офіс 4А/41, м. Київ, 040450)
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Посвятенка Юрія Дмитровича ( АДРЕСА_1 )
Приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича ( АДРЕСА_2 )
про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню
за участю секретаря судового засідання Марущак А.О.,
представників сторін:
позивача - Долиняний С.В. згідно ордеру;
відповідача - Бідний Є.М. за довіреністю;
третьої особи 1 - не з`явився;
третьої особи 2 - не з`явився
В С Т А Н О В И В :
На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Фермерського господарства "УКРАЇНА" з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В якості підстав заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Посвятенком Юрієм Дмитровичем вчинено виконавчий напис на підставі документів, які містили неправдиву інформацію відносно кількості, вартості та строків поставки товару. Не дослідивши документи, на підставі яких видано аграрну розписку, нотаріусом винесено виконавчий напис на підставі документів, які не відповідають дійсності, а також порушено вимоги щодо змісту виконавчого напису.
Ухвалою суду від 30.12.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/1264/20 з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 28.01.2021. Одночасно судом залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Посвятенка Юрія Дмитровича та приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича.
Разом з позовною заявою до суду надійшла заява № 24/12-2 від 23.12.2020 Фермерського господарства "УКРАЇНА" про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 18 грудня 2020 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Юрієм Дмитровичем та зареєстрованого в реєстрі за № 1965.
За результатами розгляду заяви № 24/12-2 від 23.12.2020 Фермерського господарства "УКРАЇНА" про забезпечення позову судом 30.12.2020 постановлено ухвалу, якою вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 18.12.2020 приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Юрієм Дмитровичем та зареєстрованого в реєстрі № за №1965.
Ухвалою суду від 28.01.2021 підготовче засідання відкладено на 25.02.2021.
Ухвалою суду від 09.02.2021 судове засідання, призначене на 25.02.2021 у справі № 902/1264/20 постановлено провести в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Вінницької області. Забезпечено участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" у розгляді справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за поштовою адресою для реєстрації в EASYCON - ІНФОРМАЦІЯ_2.
23.02.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання б/н від 22.02.2021 (вх. №01-48/18/21) скріплене електронним цифровим підписом представника відповідача - адвоката Бідного Є.М. про застосування заходу зустрічного забезпечення у справі № 902/1264/20 шляхом встановлення обов`язку Фермерському господарству "УКРАЇНА" внести на депозитний рахунок Господарського суду Вінницької області грошові кошти у розмірі 25 196 547,41 грн. Аналогічне клопотання надійшло до суду засобами поштового зв`язку 25.02.2021.
25.02.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання б/н від 25.02.2021 (вх. №01-48/22/21) скріплене електронним цифровим підписом представника відповідача - адвоката Бідного Є.М. про застосування заходу зустрічного забезпечення у справі № 902/1264/20 шляхом встановлення обов`язку Фермерському господарству "УКРАЇНА" внести на депозитний рахунок Господарського суду Вінницької області грошові кошти у розмірі 26 114 986,61 грн.
На визначену судом дату з`явились представники позивача та відповідача. Треті особи правом участі в засіданні суду не скористались.
При розгляді справи представник відповідача підтримав подані до суду клопотання про застосування заходу зустрічного забезпечення та наполягав на їх задоволенні.
Представник позивача заперечив проти задоволення означених клопотань.
Розглянувши клопотання ТОВ "АДАМА УКРАЇНА" б/н від 22.02.2021 (вх. №01-48/18/21) та б/н від 25.02.2021 (вх. №01-48/22/21) про застосування заходу зустрічного забезпечення у справі № 902/1264/20, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у їх задоволенні, з огляду на наступне.
Подані клопотання обґрунтовується тим, що вжиття заходів забезпечення позову у даній справі шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису може спричинити завдання відповідачу збитків, позаяк, до закінчення розгляду справи відповідач позбавлений можливості звернення стягнення на кукурудзу 3 класу (врожаю 2020 року), яка мала бути поставлена позивачем та Договором поставки та Аграрною розпискою відповідачу, а в подальшому, поставлена відповідачем Міжнародним трейдерам за Пов`язаними договорами поставки.
При цьому відповідач наголошує, що за порушення Пов`язаних договорів поставки, він зобов`язаний буде сплатити Міжнародним трейдерам штрафні санкції. Окрім того, за доводами відповідача, він може зазнати збитків, що полягають в пред`явленні Міжнародними трейдрами вимог до відповідача про відшкодування різниці між вартістю кукурудзи 3 класу (врожаю 2020 року), яка була закріплена в Пов`язаних договорах поставки, та вартістю кукурудзи, яку Міжнародні трейдери змушені будуть закупити/закупили зважаючи на невиконання відповідачем його зобов`язань за Пов`язаними договорами поставки.
За розрахунками відповідача, наведеними у клопотанні б/н від 22.02.2021 (вх. №01-48/18/21), орієнтовний розмір можливих збитків (без урахування упущеної вигоди) становитиме 25 196 547,41 грн. Тоді як у клопотанні б/н від 25.02.2021 (вх. №01-48/22/21), розрахований відповідачем орієнтовний розмір можливих збитків (без урахування упущеної вигоди) встановлено в розмірі 26 114 986,61 грн.
Також відповідач вказує на наявності ризику відчуження позивачем предмета застави третім особам у зв`язку із зупиненням стягнення на підставі виконавчого напису. За доводами заявника (відповідача) позивачем вже вчиняються спроби реалізувати предмет застави, про що йому стало відомо на початку лютого 2021 року.
Відповідно до ст. 141 Господарського процесуального кодексу України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.
Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення. Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення. Ухвала про зустрічне забезпечення може бути оскаржена разом із ухвалою про забезпечення позову або окремо.
Відтак, зустрічне забезпечення є гарантією відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів.
Натомість, відповідачем до клопотань про застосування заходів зустрічного забезпечення не долучено жодних доказів на підтвердження понесення ним можливих збитків у зв`язку із застосуванням заходів забезпечення позову ухвалою суду від 30.12.2020.
Вжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Посвятенка Юрія Дмитровича № 1965 від 18.12.2020 лише відстрочить на період розгляду судової справи проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні №64319829 щодо виконання оскаржуваного виконавчого напису.
Одночасно суд зазначає, що позивач звернувся до суду з позовною вимогою немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання. У разі відмови в задоволенні позову у цій справі після набрання рішенням суду законної сили вжиті заходи забезпечення позову припинять свою дію, а приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук В.В. продовжить вчиняти виконавчі дії, спрямовані на стягнення заборгованості за оскарженим виконавчим написом від 18.12.2020 № 1965.
Відтак, заявником (відповідачем) не доведено необхідності вжиття відповідного заходу зустрічного забезпечення, не визначено та не доведено суму можливих збитків, як і не доведено наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування зустрічного забезпечення.
Доводи відповідача про наявність ризику відчуження позивачем предмета застави третім особам у зв`язку із зупиненням стягнення на підставі виконавчого напису є безпідставними, позаяк, як зазначає сам відповідач, в межах виконавчого провадження № 63974357 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О.В. 22.12.2020 було винесено постанову про арешт предмета застави (7 040,976 тон кукурудзи 3 класу, врожаю 2020 року).
Судом встановлено, що 04.01.2021 постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. у виконавчому провадженні № 63974357, за заявою стягувача, виконавчий документ - виконавчий напис № 1965 від 18.12.2020 повернуто стягувачу, припинено чинність арешту боржника та скасовані інші заходи примусового виконання рішення, зокрема припинено чинність арешту зерна кукурудзи, накладеного за поставами про арешт майна боржника від 22.12.2020.
Поряд з цим, 28.01.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64319829 з примусового виконання виконавчого напису № 1965 від 18.12.2020.
В межах виконавчого провадження № 64319829 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком В.В. 28.01.2021 винесено постанову про арешт майна боржника, за якою накладено арешт на майно, а саме: 7 040,976т. кукурудзи 3 класу, врожаю 2020 року, вирощеної на земельних ділянках, зазначених в п. 50 Товарної аграрної розписки, посвідченої 20.02.2020, номер за реєстром 338, приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Посвятенком Юрієм Дмитровичем, дата реєстрації в Реєстрі аграрних розписок 20.02.2020, номер запису 3067. У разі його відсутності чи недостатності - врожаю іншої сільськогосподарської продукції, що вирощується чи буде вирощуватися на вказаних у п. 5 Аграрної розписки земельних ділянках, що належать боржнику - ФГ "УКРАЇНА".
Відтак, наявність арешту на предмет виконавчого напису № 1965 від 18.12.2020 унеможливлює його віджучення позивачем третім особам.
Із врахуванням наведених положень закону, особа, звертаючись до суду із заявою про зустрічне забезпечення, повинна аргументувати та довести відповідними доказами в порядку статей 73, 76-79 Господарського процесуального кодексу України наявність можливості заподіяння збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у справі.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем не надано доказів того, що саме у зв`язку із вжитими заходами забезпечення позову він зазнає збитків у заявленому розмірі, а також доказів співмірності із заходами забезпечення позову, застосованими судом. Сама по собі ухвала про забезпечення позову від 30.12.2020 не є та не може стати причиною понесення підприємством збитків у розмірі 26 114 986,61 грн. Отже, за відсутності відповідного обґрунтування та доказів на підтвердження клопотань про зустрічне забезпечення позову, відсутні підстави стверджувати про можливі збитки заявника, які будуть понесені у майбутньому, в зв`язку з чим вимога відповідача про зустрічне забезпечення, наведена у клопотаннях б/н від 22.02.2021 (вх. №01-48/18/21) та б/н від 25.02.2021 (вх. №01-48/22/21) задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 141, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" б/н від 22.02.2021 (вх. №01-48/18/21) про застосування зустрічного забезпечення відмовити.
2. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМА УКРАЇНА" б/н від 25.02.2021 (вх. №01-48/22/21) про застосування зустрічного забезпечення відмовити.
3. Копію ухвали направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, та на відомі суду адреси електронної пошти сторін: позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; представника відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2; третьої особи приватного нотаріусам Вінницького міського нотаріального округу Посвятенка Ю.Д. - ІНФОРМАЦІЯ_3.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України .
Ухвалу підписано 01.03.2021
Суддя Матвійчук В.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - ФГ "УКРАЇНА" (вул. Островського, 29, с. Стара Прилука, Липовецький район, Вінницька область, 22511)
3 - ТОВ "АДАМА УКРАЇНА" (вул. М. Пимоненка, буд. 13, офіс 4А/41, м. Київ, 040450)
4 - Приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Посвятенко Ю. Д. ( АДРЕСА_1 )
5 - Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський О.В. ( АДРЕСА_2