ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 98511520

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

УХВАЛА

про оголошення перерви в судовому засіданні

"21" липня 2021 р. Справа№ 910/9673/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Пашкіної С.А.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Добрицька В.С.

учасники справи згідно протоколу судового засідання

розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 (повний текст складено 22.02.2021)

у справі №910/9673/17 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт Нафта Плюс"

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

треті особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Міністерство фінансів України

2. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

3. Національний банк України

про стягнення 43 041 915,13 грн

УСТАНОВИВ:

У провадженні Північного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Пашкіна С.А., Буравльов С.І. перебуває справа №910/9673/17 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №910/9673/17 до 21.07.2021.

У судове засідання, яке відбулось 21.07.2021 з`явилися представники позивача, відповідача та третіх осіб 1, 3. Представник третьої особи 2 не з`явився. Вся судова кореспонденція направлялась на адреси учасників справи, згідно відомостей ЄДРПОУ.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 216 ГПК України у чинній редакції, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 281 ГПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Ураховуючи те, що 21.07.2021 судом було оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 та беручи до уваги те, що додаткове рішення є його невід`ємною частиною, колегія суддів дійшла висновку про необхідність оголошення перерви у розгляді апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 у справі №910/9673/17.

Щодо строку розгляду апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 8 Конституції України та ч.1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фрідлендер проти Франції", рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За таких обставин, колегія суддів оцінюючи "розумність" тривалості строку розгляду у даній справі, з метою забезпечення процесуальних прав усіх учасників спору, дійшла висновку про оголошення перерви у розгляді справи та продовження процесуального строку розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 у справі №910/9673/17.

Керуючись статтями 216, 232, 234, 270, 281 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Продовжити строк розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 у справі №910/9673/17.

2. Оголосити перерву у судовому засіданні у справі №910/9673/17 до 22.09.2021 о 10:40 год . Засідання відбудеться в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, зал судових засідань № 15 (ІІ поверх).

3. Копію ухвали надіслати учасникам апеляційного провадження.

Головуючий суддя В.В.Андрієнко

Судді С.А. Пашкіна

С.І. Буравльов

Постанова № 72790651

Відкрити повний перегляд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/9673/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.

за участю секретаря: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

(головуючий - Сташків Р.Б.)

від 11.10.2017

та постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Яковлєв М.Л. судді:, Разіна Т.І., Чорна Л.В., )

від 22.01.2018

у справі № 910/9673/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс"

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерство фінансів України,

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

Національний банк України

про стягнення 43 041 915,13 грн,

за участю представників сторін:

від позивача - Савенко О.О.;

від відповідача - Мисник Н.В.;

від третьої особи 1 - не з'явився;

від третьої особи 2 - не з'явився;

від третьої особи 3 - Уколов О.Л.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" (далі - ТОВ "Оптімус Плюс") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк") про зобов'язання відповідача зарахувати (повернути) безпідставно списані з його рахунків грошові кошти в рахунок оплати за договором про придбання акцій.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" подало до Господарського суду міста Києва заява про зміну предмету позову, в якій, окрім первісних вимог, заявило вимогу про визнання недійсним договору про придбання акцій №22/2016 від 20.12.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2017 у справі №910/9673/17 заяву позивача про зміну предмету позову від 13.09.2017 із доданими до неї документами повернуто без розгляду, оскільки, суд першої інстанції дійшов висновку, що поданою заявою про зміну предмету позову позивач фактично змінив і предмет, і підставу первісного позову, заявивши нову позовну вимогу про визнання договору недійсним.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.10.2017 залишено без змін. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2017 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 у справі №910/9673/17, ТОВ "Оптімус Плюс" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначені судові рішення, в якій просить їх скасувати, а справу передати на розгляд суду апеляційної інстанції.

Узагальнені доводи ТОВ "Оптімус Плюс", викладені у касаційній скарзі:

- заява ТОВ "Оптімус Плюс" стосувалася лише зміни предмету позову, шляхом доповнення його вимогою про визнання недійсним договору про придбання акцій №22/2016 від 20.12.2016, з яким товариство ознайомилося під час розгляду даної господарської справи, підстави позову не змінювались;

- рішення касаційного суду за наслідками розгляду даної касаційної скарги має значення у контексті застосування положень нової редакції Господарського процесуального кодексу України, в яких йдеться про визнання недійсним повністю чи у певній частині пов'язаного з предметом спору правочину, який суперечить закону, а саме частини 3 статті 184, частини 3 статті 237. Так, суд апеляційної інстанції, скасувавши ухвалу суду першої інстанції про повернення без розгляду заяви позивача про зміну предмета позову, не зобов'язаний передавати справу на розгляд суду першої інстанції, яким уже хвалено рішення по суті позовних вимог, але може самостійно дати оцінку законності правочину пов'язаного з предметом спору.

Ухвалою Верховного Суду від 16.02.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Оптімус Плюс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 у справі №910/9673/17, призначено до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 у справі №910/9673/17 на 13.03.2018. Цією ж ухвалою було надано учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу, який не перевищує 15 днів з дня вручення цієї ухвали.

ПАТ КБ "Приватбанк" у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Оптімус Плюс" просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання відзивів на касаційну скаргу ТОВ "Оптімус Плюс".

Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "Оптімус Плюс" з огляду на таке.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, яка була чинною на момент подання ТОВ "Оптімус Плюс" заяви про зміну предмета позову, до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

ТОВ "Оптімус Плюс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ КБ "Приватбанк", предметом якого є зобов'язання відповідача зарахувати (повернути) безпідставно списані з його рахунків грошові кошти в рахунок оплати за договором про придбання акцій.

У заяві про зміну предмета позовних вимог ТОВ "Оптімус Плюс" просило визнати недійсним з моменту укладення договір про придбання акцій № 22/2016 від 20.12.2016, укладений між ТОВ "Оптімус Плюс", від імені якого діяв Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи Шевченко А.М., та ПАТ КБ "Приватбанк", від імені якого діяв Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи Славкіної М.А.

З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що подавши заяву про зміну предмета позову, ТОВ "Оптімус Плюс" фактично було заявлено ще одну позовну вимогу, чим змінено як предмет, так і підстави позову, що не було передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній на момент вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Частиною 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки господарськими судами було правильно застосовано норму статті 22 Господарського процесуального кодексу України, в редакції до 15.12.2017, то відсутні правові підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Доводи ТОВ "Оптімус Плюс" щодо висновку касаційного суду про застосування положень частини 3 статті 184, частини 3 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів відхиляються, оскільки предметом касаційного провадження є перегляд ухвали суду першої інстанції, якою повернуто без розгляду заяву позивача про зміну предмета позову та постанови суду апеляційної інстанції, прийнятої за наслідками її перегляду. Суд касаційної інстанції не перевіряє застосування судами попередніх інстанцій зазначених скаржником процесуальних норм, а лише норми статті 22 Господарського процесуального кодексу України, в редакції до 15.12.2017.

Керуючись статтями 236, 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.10.2017 у справі № 910/9673/17 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В.Студенець

Судді О.Баранець

Г.Вронська