ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
УХВАЛА
про оголошення перерви в судовому засіданні
"21" липня 2021 р. Справа№ 910/9673/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Пашкіної С.А.
Буравльова С.І.
секретар судового засідання - Добрицька В.С.
учасники справи згідно протоколу судового засідання
розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 (повний текст складено 22.02.2021)
у справі №910/9673/17 (суддя Пукшин Л.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт Нафта Плюс"
до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
треті особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1. Міністерство фінансів України
2. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
3. Національний банк України
про стягнення 43 041 915,13 грн
УСТАНОВИВ:
У провадженні Північного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Пашкіна С.А., Буравльов С.І. перебуває справа №910/9673/17 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №910/9673/17 до 21.07.2021.
У судове засідання, яке відбулось 21.07.2021 з`явилися представники позивача, відповідача та третіх осіб 1, 3. Представник третьої особи 2 не з`явився. Вся судова кореспонденція направлялась на адреси учасників справи, згідно відомостей ЄДРПОУ.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 216 ГПК України у чинній редакції, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 281 ГПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.
Ураховуючи те, що 21.07.2021 судом було оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2021 та беручи до уваги те, що додаткове рішення є його невід`ємною частиною, колегія суддів дійшла висновку про необхідність оголошення перерви у розгляді апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 у справі №910/9673/17.
Щодо строку розгляду апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 8 Конституції України та ч.1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фрідлендер проти Франції", рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
За таких обставин, колегія суддів оцінюючи "розумність" тривалості строку розгляду у даній справі, з метою забезпечення процесуальних прав усіх учасників спору, дійшла висновку про оголошення перерви у розгляді справи та продовження процесуального строку розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 у справі №910/9673/17.
Керуючись статтями 216, 232, 234, 270, 281 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
УХВАЛИВ:
1. Продовжити строк розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 у справі №910/9673/17.
2. Оголосити перерву у судовому засіданні у справі №910/9673/17 до 22.09.2021 о 10:40 год . Засідання відбудеться в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, зал судових засідань № 15 (ІІ поверх).
3. Копію ухвали надіслати учасникам апеляційного провадження.
Головуючий суддя В.В.Андрієнко
Судді С.А. Пашкіна
С.І. Буравльов
Постанова № 71738443
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" січня 2018 р. Справа№ 910/9673/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлєва М.Л.
суддів: Разіної Т.І.
Чорної Л.В.
при секретарі судового засідання - Малайдах А.І.
за участю учасників справи згідно протоколу судового засідання від 22.01.2018 у справі №910/9673/17 (в матеріалах справи).
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.10.2017
у справі №910/9673/17 (суддя Сташків Р.Б.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс"
до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1.Міністерство фінансів України, 2.Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, 3.Національний банк України
про стягнення 43 041 915,13 грн.
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі-відповідач), в якому просить зобов'язати відповідача зарахувати (повернути) безпідставно списані з його рахунків грошові кошти в рахунок оплати за договором про придбання акцій, оскільки такого розпорядження на їх списання позивач не надавав. Крім того, позивач посилається на те, що він не є пов'язаною з відповідачем особою, що також унеможливлювало списання цих коштів з його поточних та депозитних рахунків на підставі ст. 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
13.09.2017 від позивача надійшла до Господарського суду міста Києва заява про зміну предмету позову, в якій, окрім первісних вимог, заявив нову вимогу про визнання відповідно до ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України договору про придбання акцій №22/2016 від 20.12.2016 недійсним.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2017 у справі №910/9673/17 заяву позивача про зміну предмету позову від 13.09.2017 із доданими до неї документами повернуто без розгляду на підставі ст.63 ГПК України.
Не погодившись із прийнятою ухвалою суду першої інстанції від 11.10.2017, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу суду скасувати та об'єднати в одне провадження розгляд цієї апеляційної скарги з розглядом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" (позивача) на рішення господарського суду міста Києва від 11.10.2017 у даній справі, посилаючись на порушення норм процесуального права, а саме 22 ГПК України (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної ухвали суду) та на неврахування постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування господарським процесуальним кодексом України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011.
Учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.
У відповідності до вимог нової редакції Господарського процесуального кодексу України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч.3 ст.56 ГПК України). Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст.58 ГПК України).
Однак, Міністерство фінансів України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з'явилися, своїх представників (законних представників або адвокатів) не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останніх.
У відповідності до п.9 п.1 Розділу ХІ «Перехідних положень» ГПК України справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до положень ст.22 ГПК України (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної ухвали суду) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що шляхом подачі заяви про зміну предмету позовних вимог у справі, ним фактично доповнено заявлені первісні вимоги додатковою вимогою про визнання недійсним договору про придбання акцій №22/2016 від 20.12.2016, тому його думку підстави позову не змінилися. В зв'язку з чим позивач стверджує, що судом першої інстанції в порушення норм ст.22 ГПК України безпідставно залишив подану заяву без розгляду.
При цьому, у відповідності до постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування господарським процесуальним кодексом України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011, на яку позивач посилається в апеляційній скарзі, Господарським процесуальним кодексом, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:
- подання іншого (ще одного) позову, чи
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи
- об'єднання позовних вимог, чи
- зміну предмета або підстав позову.
У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.
Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.
Враховуючи зазначене та дослідивши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що подана позивачем заява за своєю суттю та змістом є зміною як предмету так і підстав позову.
За таких обставин, оскільки законодавством не передбачено подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно залишено дану заяву без розгляду.
В той же час, судова колегія звертає увагу позивача на те, що він не позбавлений права звернутися з відповідним позовом у загальному порядку.
Стосовно вимоги позивача об'єднати в одне апеляційне провадження розгляд скарги на вказану ухвалу суду, з розглядом скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 11.10.2017 у справі №910/9673/17, судова колегія зазначає, що Господарським процесуальним кодексом України від 1992 року зі змінами та доповненнями, так і у чинній редакції згідно Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 не передбачено можливості об'єднання апеляційних скарг на різні судові рішення в одне провадження.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, учасниками справи не надано.
Доводи, наведені позивачем (апелянтом) в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи. Також, відсутні підстави для скасування чи зміні оскаржуваного рішення суду в розумінні ст.277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційні скарги та скасування оскаржуваної ухвали.
Судові витрати на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 252, 255, 263, 269-271, 273, 275, 276, 281-285 та Розділом ХІ «Перехідних положень» Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімус Плюс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.10.2017 у справі №910/9673/17 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.10.2017 у справі №910/9673/17 залишити без змін.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 23.01.2018
Головуючий суддя М.Л. Яковлєв
Судді Т.І. Разіна
Л.В. Чорна