?
УХВАЛА
24 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 916/1691/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Уркевича В. Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Одеської міської ради
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 і рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2021 у справі
за позовом Одеської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгродім ХК»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Дачно-будівельний кооператив «Нова Аркадія»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ,
про витребування майна з чужого володіння,
ВСТАНОВИВ:
19.05.2021 (згідно з відмітками Кур`єрської служби доставки) Одеська міська рада (далі - Одеська міськрада, скаржник) звернулася через Південно-західний апеляційний господарський суд з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 (повний текст складений 29.05.2021) та рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2021 у цій справі. Касаційна скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 17.06.2021.
У касаційні скарзі міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2021.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 17.06.2021 скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Уркевич В. Ю. - головуючий (суддя-доповідач), Мачульський Г. М., Краснов Є. В.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про наявність підстав для залишення скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Звідси скаржник має вказати яку саме конкретно визначену норму матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частину тощо якої статті та якого нормативно-правового акта) неправильно застосовано або порушено судами попередніх інстанцій, в чому саме полягає неправильне застосування або порушення даної норми права.
Більше того, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити: пункт 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах; пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення; пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (п. 4.6. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19).
Абзацом 1 пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Натомість у касаційній скарзі Одеської міськради хоча і зазначено однією з підстав подання касаційної скарги пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, однак не вказано в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами з урахуванням визначених процесуальним законом підстав касаційного оскарження; не зазначено постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
З огляду на викладене, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення касаційної скарги Одеської міськради без руху як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 вирішуватиметься судом після усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Одеської міської ради на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 і рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2021 у справі № 916/1691/19 залишити без руху.
2. Встановити Одеській міській раді строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали суду касаційної інстанції.
3. Роз`яснити Одеській міській раді, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Уркевич
Ухвала № 90774933
УХВАЛА
05 серпня 2020 року
м. Київ
Справа № 916/1691/19
Суддя Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду Мачульський Г.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Дачно-будівельного кооперативу "Нова Аркадія"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 та на рішення Господарського суду Одеської області від 11.03.2020
за позовом Одеської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгродім ХК"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
Дачно-будівельного кооперативу "Нова Аркадія"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
ОСОБА_1
про витребування майна з чужого володіння,
ВСТАНОВИВ:
06.07.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Дачно-будівельний кооператив "Нова Аркадія" звернувся через суд апеляційної інстанції до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 (повний текст постанови складено 17.06.2020) та на рішення Господарського суду Одеської області від 11.03.2020.
08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Оскільки скаржниками подано касаційні скарги після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-IX, то вказані скарги розглядаються в порядку, що діє після набрання чинності цим Законом.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги Дачно-будівельного кооперативу "Нова Аркадія" на відповідність вимогам статей 287-290 Господарського процесуального кодексу України, Суд вважає за необхідне залишити скаргу без руху з огляду на таке.
Подана касаційна скарга, оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №460-ІХ від 15.01.2020.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Пунктом 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
При цьому, положеннями частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 287 вказаного Кодексу, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що підставами касаційного оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 та рішення Господарського суду Одеської області від 11.03.2020 є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадках, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому в обґрунтування доводів касаційної скарги по пункту 1 частини другої статті 287 вказаного Кодексу скаржник наводить численну практику Верховного Суду України, Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, яка не врахована судами попередніх інстанцій без зазначення, які саме норми права застосовані судами невірно у даній справі до спірних правовідносин. Крім того, відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 вказаного Кодексу у касаційній скарзі не наведено норми права, які скаржник вважає порушеними з цих підстав та обґрунтування порушення норм права щодо яких відсутній висновок Верховного Суду.
Отже, зі змісту касаційної скарги вбачається, що скаржник формально зазначивши пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України як підставу звернення з касаційною скаргою, не навів норми права, які скаржник вважає порушеними та обґрунтування щодо застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.
У зв`язку з вищенаведеним, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху. Для усунення недоліків касаційної скарги, поданої на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 287 вказаного Кодексу, скаржник має навести норми права, які вважає порушеними, що застосовані без врахування правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах та обґрунтувати щодо застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.
При цьому слід зауважити, що у разі усунення недоліків поданої касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 294 вказаного Кодексу в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та визначається строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу, тому, з урахуванням зазначеного, Суд вважає за необхідне, забезпечити усім учасникам судового розгляду право на подання відзиву з врахуванням усунутих недоліків касаційної скарги.
Відповідно до частини третьої статті 169 Господарського процесуального кодексу України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З урахуванням наведених законодавчих положень, Суд встановлює у цій частині спосіб усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання суду заяви про усунення недоліків, та доказів надсилання її копії іншим учасникам справи листом з описом вкладення.
Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За змістом частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху зазначаються недоліки такої скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини четвертої статті 174 та частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у встановлений строк, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
З огляду на викладене, касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Дачно-будівельного кооперативу "Нова Аркадія" залишити без руху до 03.09.2020.
2. Встановити Дачно-будівельному кооперативу "Нова Аркадія" строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
3. Дачно-будівельному кооперативу "Нова Аркадія" надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Г.М. Мачульський