?
**УХВАЛА**
24 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 916/1691/19
**Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Уркевича В. Ю.,**
**розглянувши матеріали касаційної скарги** Одеської міської ради
**на постанову **Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 **і рішення** Господарського суду Одеської області від 05.02.2021 у справі
**за позовом **Одеської міської ради** **
**до **Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгродім ХК»,
**третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача** - Дачно-будівельний кооператив «Нова Аркадія»,
**третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача** - ОСОБА\_1 ,
**про** витребування майна з чужого володіння,
**ВСТАНОВИВ:**
19\.05.2021 (згідно з відмітками Кур\`єрської служби доставки) Одеська міська рада (далі - Одеська міськрада, скаржник) звернулася через Південно-західний апеляційний господарський суд з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 (повний текст складений 29.05.2021) та рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2021 у цій справі. Касаційна скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 17.06.2021.
У касаційні скарзі міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2021.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 17.06.2021 скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Уркевич В. Ю. - головуючий (суддя-доповідач), Мачульський Г. М., Краснов Є. В.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про наявність підстав для залишення скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1\) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2\) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3\) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4\) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Звідси скаржник має вказати яку саме конкретно визначену норму матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частину тощо якої статті та якого нормативно-правового акта) неправильно застосовано або порушено судами попередніх інстанцій, в чому саме полягає неправильне застосування або порушення даної норми права.
Більше того, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити: пункт 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах; пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення; пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (п. 4.6. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19).
Абзацом 1 пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Натомість у касаційній скарзі Одеської міськради хоча і зазначено однією з підстав подання касаційної скарги пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, однак не вказано в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами з урахуванням визначених процесуальним законом підстав касаційного оскарження; не зазначено постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
З огляду на викладене, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення касаційної скарги Одеської міськради без руху як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 вирішуватиметься судом після усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
**УХВАЛИВ:**
1\. Касаційну скаргу Одеської міської ради на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 і рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2021 у справі № 916/1691/19 залишити без руху.
2\. Встановити Одеській міській раді строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали суду касаційної інстанції.
3\. Роз\`яснити Одеській міській раді, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
**Суддя В. Ю. Уркевич **
Ухвала № 82498254
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: [email protected]
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"19" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1691/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.
розглянувши заяву Одеської міської ради про забезпечення позову за (вх.№ 2-2877/19 від 18.06.2019р.)
по справі № 916/1691/19
за позовом Одеської міської ради (65004, м.Одеса, пл.Думська,1, код ЄДРПОУ 26597691)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Украгродім ХК» (01030, м.Київ, вул. Рейтарська,17, приміщення 14, код ЄДРПОУ 41579998)
про витребування майна з чужого володіння.
ВСТАНОВИВ:
18.06.2019р. Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Украгродім ХК», в якій просить суд:
- витребувати від ТОВ «УКРАГРОДІМ ХК» на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради земельну ділянку площею 0,0577 га, за адресою: м. Одеса, вул. Посмітного 9, цільове призначення: для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер: 5110137500:52:020:0121, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1133985651101;
- витребувати від ТОВ «УКРАГРОДІМ ХК» на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради земельну ділянку площею 0,003 га, за адресою: м. Одеса, вул. Посмітного 9, цільове призначення: для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер: 5110137500:52:020:0120, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1134189351101, а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.
Одночасно з поданням позовної заяви до суду, позивачем Одеською міською радою до Господарського суду Одеської області було подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом:
- заборони органам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією прав та обтяжень на земельну ділянку площею 0,0577 га, цільове призначення - для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер: 5110137500:52:020:0121, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1133985651101;
- заборони органам державної реєстрації прав, державним реєстраторам у тому числі нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією прав та обтяжень на земельну ділянку площею 0,003 га, цільове призначення - для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер: 5110137500:52:020:0120, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1134189351101;
- накладення арешту на земельну ділянку площею 0,0577 га, цільове призначення - для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер: 5110137500:52:020:0121, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1133985651101;
- накладення арешту на земельну ділянку площею 0,003 га, цільове призначення - для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер: 5110137500:52:020:0120, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1134189351101.
В обґрунтування заяви, позивач посилається на те, що за інформацією, яка міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 17.10.2016 р. приватний нотаріус Київського нотаріального округу Легкобит Станіслав Олександрович на підставі договору дарування земельної ділянки від 03.02.2005 року за № 86 та прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 20.10.2016 року № 31954454 зареєстрував за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0607 га, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Посмітного, 9, цільове призначення: для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер 5110137500:52:020:0119, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1060050751101, яке, на його думку, відбулось за відсутності інформації про наявність/відсутність державного акту на право власності на земельну ділянку, тобто з порушенням приписів законодавства України та прав територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради.
Позивачем зазначено, що 18.11.2016 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смекалін Сергій Олександрович на підставі посвідченого ним договору купівлі-продажу № 433 та прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 32435461 зареєстрував за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,0607 га, кадастровий номер: 5110137500:52:020:0119, за адресою: м. Одеса, вул. Посмітного, 9, яка в подальшому була поділена на дві окремі земельні ділянки з кадастровими номерами: 5110137500:020:0120 та 5110137500:020:0121, без згоди дійсного власника, територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради.
30.10.2018 р. ОСОБА_2 , як засновник та кінцевий бенефіціарний власник (контролер) ТОВ «УКРАГРОДІМ ХК» у якості внеску до статутного капіталу даного Товариства вносить зазначені земельні ділянки. Так, державним реєстратором КП «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Антоненко Оксаною Сергіївною на підставі протоколу загальних зборів від 17.10.2018 року № 17/10, видавник: ТОВ«УКРАГРОДІМ ХК», акту приймання-передачі майна від 17.10.2018 року № 17/10-1, видавник: ТОВ «УКРАГРОДІМ ХК» та Коваленко О.І., прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.10.2018 року № 43769563, згідно з яким за ТОВ «УКРАГРОДІМ ХК» зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,0577 га, за адресою: м. Одеса, вул. Посмітного, 9, цільове призначення: для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер: 5110137500:52:020:0121, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1133985651101, номер запису про право власності: 28658558. Того ж дня державним реєстратором КП «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» Антоненко Оксаною Сергіївною на підставі протоколу загальних зборів від 17.10.2018 року № 17/10, видавник: ТОВ «УКРАГРОДІМ ХК», акту приймання-передачі майна від 17.10.2018 року № 17/10, видавник: ТОВ «УКРАГРОДІМ ХК» та Коваленко О.І., прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.10.2018 р. № 43770476, згідно з яким за ТOB «УКРАГРОДІМ XK» зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,003 га, за адресою: м. Одеса, вул. Посмітного 9, цільове призначення: для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер: 5110137500:52:020:0120, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1134189351101, номер запису про право власності: 28659342.
На підставі вищенаведеного, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав Одеської міської ради на захист свого права власності щодо земельних ділянок та ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, якщо воно буде прийнято на користь Одеської міської ради. З метою запобігання здійсненню подальшого відчуження спірного нерухомого майна його власником під час розгляду справи у суді, внаслідок чого для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль, що полягатимуть у необхідності звернення із аналогічним позовом до нового власника, права якого також можуть бути порушені внаслідок такого відчуження, заявник вважає, що існують підстави для забезпечення цього позову.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Таким чином, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.
Зі змісту заяви вбачається, що Одеська міська рада припускає можливість подальшого відчуження спірного нерухомого майна земельних ділянок його власником під час розгляду справи у суді, внаслідок чого для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль, що полягатимуть у необхідності звернення із аналогічним позовом до нового власника, права якого також можуть бути порушені внаслідок такого відчуження та невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав Одеської міської ради на захист свого права власності щодо земельних ділянок та ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, якщо воно буде прийнято на користь Одеської міської ради.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Заявником в обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову не надано жодного належного та допустимого доказу для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони органам та суб`єктам державної реєстрації прав, у тому числі нотаріусам, приймати рішення та вчиняти дії, пов`язані з державною реєстрацією прав на земельну ділянку площею 0,0577 га, цільове призначення - для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер: 5110137500:52:020:0121, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1133985651101 та на земельну ділянку площею 0,003 га, цільове призначення - для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер: 5110137500:52:020:0120, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1134189351101.
Також, заявником не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження свого припущення щодо можливості відчуження відповідачем вказаних земельних ділянок, а тому вказані припущення не можуть визнаватися судом як достатні підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арештів на земельну ділянку площею 0,0577 га, цільове призначення - для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер: 5110137500:52:020:0121, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1133985651101 та на земельну ділянку площею 0,003 га, цільове призначення - для індивідуального дачного будівництва, кадастровий номер: 5110137500:52:020:0120, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1134189351101.
За таких обставин, господарський суд вважає заяву Одеської міської ради про забезпечення позову необґрунтованою, у зв`язку з чим така заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви Одеській міській раді про забезпечення позову (вх.№ 2-2877/19 від 18.06.2019р.) у справі №916/1691/19 відмовити.
Ухвала набрала законної сили 19.06.19р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали Господарського суду Одеської області.
Суддя Ю.І. Мостепаненко