ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 97555478

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2021 р. Справа№ 910/16693/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Пашкіної С.А.

секретар судового засідання - Добрицька В.С.

учасники справи згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Фізичної особи-підприємця Ткача Володимира Миколайовича про розподіл судових витрат

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 (повне рішення складено: 09.03.2021)

у справі №910/16693/20 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Ткача Володимира Миколайовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія"

про стягнення 1 194 093,84 грн

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 у справі №910/16693/20 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія" на користь Фізичної особи-підприємця Ткача Володимира Миколайовича 1 150 000 (один мільйон сто п`ятдесят тисяч) грн 00 коп. основного боргу, 3 450 (три тисячі чотириста п`ятдесят) грн 00 коп. інфляційних втрат, 8 128 (вісім тисяч сто двадцять вісім) грн 77 коп. 3% річних, 32 515 (тридцять дві тисячі п`ятсот п`ятнадцять) грн 07 коп. пені, 17 911 (сімнадцять тисяч дев`ятсот одинадцять) грн 41 коп. судового збору та 40 000 (сорок тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гренландія" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 у справі №910/16693/20 та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.

11.05.2021 на адресу суду від Фізичної особи-підприємця Ткача Володимира Миколайовича надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому, зокрема, викладено клопотання про розподіл судових витрат у зв`язку із розглядом справи на стадії апеляційного провадження. У додатках до відзиву міститься Акт приймання-передачі наданих послуг від 11.05.2021 №11-05/2021-Т за Договором №26-10/2020 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 26.10.2020.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 у справі №910/16693/20 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2021 клопотання Фізичної особи-підприємця Ткача Володимира Миколайовича про розподіл судових витрат у справі №910/16693/20 призначено до розгляду на 03.06.2021. Надано можливість відповідачу у строк до 02.06.2021 надати суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, у даній справі.

Колегія суддів зазначає, що станом на дату слухання клопотання відповідач не направив на адресу суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Розглянувши наявні матеріали, перевіривши доводи клопотання Фізичної особи-підприємця Ткача Володимира Миколайовича про розподіл судових витрат колегія суддів установила наступне.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Порядок розподілу судових витрат визначено статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частинами 4, 8 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як зазначалось вище, частиною 5 ст. 126 ГПК України установлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Згідно з частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У матеріалах справи наявний договір №26-10/2020 від 26.10.2020 про надання правової (професійної правничої) допомоги, який укладено між АО "Дія Закону" та Фізичноюособою-підприємцем Ткачем Володимиром Миколайовичем, відповідно до умов якого сторони визначили, що адвокат приймає на себе зобовязання в період дії цього договору представляти інтереси клієнта у Господарському суді м. Києва, а у разі необхідності у Північному апеляційному господарському суді, по всіх питаннях пов`язаних з розглядом господарської справи за позовом ФОП Ткач В.М. до ТОВ "Гренландія" про стягнення заборгованості за договором №58-85 від 03.07.2020. Пунктом 4.1. договору, сторони визначили, що данний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до завершення провадження у справі у суді першої інстанції, а у разі необхідності в судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Як убачається із клопотання позивача, останнім було надано детальний розрахунок послуг з правової допомоги, а саме:

- аналіз ухвали ПАГС від 19.04.2021 та апеляційної скарги відповідача у справі №910/16693/20, узгодження правової позиції з клієнтом 2 год, вартість однієї год становить 2000,00 грн;

- складання відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Гренландія» у справі №910/16693/20 - 3 год, вартість однієї години становить 2000,00 грн;

- підготовка до участі, участь та виступ у судовому засіданні у ПАГС 19.05.2021.

З урахуванням вищенаведеного можна дійти висновку, що загальна сума до стягнення становить 14 000,00 грн.

Крім того позивачем було надано акт приймання-передачі наданих послуг №11-05/2021-Т за Договором №26-10/2020 від 26.10.2020. У даному акті сторони визначили, що загальна суманаданих послуг становить 10 000,00 грн.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Надавши оцінку усім доданим до клопотання доказам, урахувавши критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, реальності понесення адвокатських витрат, а також розумності їх розміру, колегія суддів дійшла висновку, про задоволення витрат у розмірі 10 000,00 грн.

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Фізичної особи-підприємця Ткача Володимира Миколайовича про розподіл судових витрат за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія" у справі №910/16693/20 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія" (03058, м. Київ, вул. Західна, 11, кв. 34, код 36196836) на користь Фізичної особи-підприємця Ткача Володимира Миколайовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 10 000,00 грн (десять тисяч) витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді справи №910/16693/20 у суді апеляційної інстанції.

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є невід`ємною складовою основного судового рішення та може бути оскаржена відповідно до ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 10.06.2021.

Головуючий суддя В.В.Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

С.А. Пашкіна

Ухвала № 98513232

Відкрити повний перегляд

УХВАЛА

22 липня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/16693/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Уркевича В.Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021, додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2021

за позовом Фізичної особи-підприємця Ткача Володимира Миколайовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія"

про стягнення 1 194 093,84 грн,

ВСТАНОВИВ:

17.06.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю "Гренландія" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 (повний текст постанови складено 25.05.2021) додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 разом з клопотаннями про поновлення строку на касаційне оскарження та зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2021.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що її подано з порушенням статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою визначено форму і зміст касаційної скарги.

Відповідно до статті 288 ГПК України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

При цьому слід зазначити, що як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), № 3236/03, 03.04.2008, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Вказане рішення Європейського суду з прав людини застосовується у даній справі як джерело права і його висновки про можливість відновлення процесуального строку лише за умови наведення відповідних причин, а можливість їх наведення, як вже зазначалось, залежить від їх доведення, не дають правових підстав зробити мотивований висновок по суті заявленого клопотання.

Пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пункту 7 частини першої, пункту 1 частини четвертої статті 290 ГПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується та до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята 19.05.2021, повний текст складено та підписано 25.05.2021, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останній день строку, встановленого для оскарження зазначеного судового рішення в касаційному порядку, припадав на 14.06.2021.

Касаційну скаргу подано 17.06.2021, тобто скаржником пропущено строк, встановлений статтею 288 ГПК України, для подання касаційної скарги.

В касаційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому скаржник зазначає про те, що повний текст оскаржуваної постанови ним було отримано 31.05.2021, проте доказів на підтвердження отримання постанови скаржником до касаційної скарги не додано, відтак Суд вважає наведені підстави пропуску неповажними.

Частиною 3 статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням зазначеного, скаржнику потрібно надати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду належні докази отримання оскаржуваної постанови (копія конверту суду, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, тощо).

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

За змістом частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху зазначаються недоліки такої скарги, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України.

Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 292 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Клопотання скаржника про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 у справі № 910/16693/20 вирішуватиметься після усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія" залишити без руху до 22.08.2021.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Гренландія" строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Гренландія" надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

4. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Є.В. Краснов

В.Ю. Уркевич