RUEDJ

Registre unifié
des décisions de justice

Ухвала № 97278614

Lecture à voix haute momentanément indisponible

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"28" травня 2021 р. Справа№ 910/570/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Копитової О.С.

суддів: Мартюк А.І.

Пашкіної С.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги публічного акціонерного товариства «Сбербанк Росії»

на рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2017 року

(повний текст складено 24.04.2017 року)

у справі №910/570/16 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України"

до Публічного акціонерного товариства "Сбербанк", Публічного акціонерного товариства "Сбербанк Росії" (рос. Публичного акционерного общества "Сбербанк России"), м. Москва, Російська Федерація, Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" (Укрпатент), Фізичної особи-підприємця Олєйнікова Ігоря Васильовича

про припинення порушення прав та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.04.2017 року по справі №910/570/16 позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним повністю свідоцтво України на знак для товарів і послуг № 183294, № 183296, власником якого є Публічне акціонерне товариство "Сбербанк"; визнано недійсним свідоцтво України на знак для товарів і послуг № 151584, власником якого є Публічне акціонерне товариство "Сбербанк", в частині його реєстрації для всіх товарів 14 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (далі - МКТП); визнано недійсною повністю міжнародну реєстрацію на торговельну марку № 1069810, № 1114550, № 1117613, власником яких є Публічне акціонерне товариство "Сбербанк Росії"; визнано недійсною міжнародну реєстрацію на торговельну марку № 1113875, власником якої є Публічне акціонерне товариство "Сбербанк Росії" в частині її реєстрації для всіх товарів 09 та послуг 36 класів МКТП; визнано недійсною міжнародну реєстрацію на торговельну марку № 1113876, власником якої є публічне акціонерне товариство "Сбербанк Росії", в частині її реєстрації для всіх товарів 09 та послуг 36 класів МКТП; визнано недійсною міжнародну реєстрацію на торговельну марку № 1116554, власником якої є Публічне акціонерне товариство "Сбербанк Росії", в частині її реєстрації для всіх товарів 09 класу МКТП; визнано недійсною міжнародну реєстрацію на торговельну марку № 1120118 власником якої є Публічне акціонерне товариство "Сбербанк Росії", в частині її реєстрації для всіх товарів 09 класу МКТП; зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсними повністю свідоцтв України № 183294 та № 183296 на знаки для товарів і послуг, визнання недійсним свідоцтва України № 151584 на знак для товарів і послуг, в частині реєстрації його для всіх товарів 14 МКТП та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність"; зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України повідомити Міжнародне Бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності про визнання недійсними повністю на території України міжнародних реєстрацій №1069810, №1114550 та №1117613, визнання недійсними на території України міжнародних реєстрацій №1113875 та №1113876, в частині їх реєстрації для товарів 09 та послуг 36, 38 класів МКТП; заборонено публічному акціонерному товариству "Сбербанк" незаконно використовувати знак для товарів і послуг "СБЕРБАНК" за свідоцтвом України № 82116, володільцем якого є Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", зокрема, шляхом: надання послуг, ідентичних та/або споріднених із послугами, для яких даний знак зареєстрований; виготовлення та продажу товарів, споріднених із товарами, для яких даний знак зареєстрований; застосування його в комерційному найменуванні, в рекламі, в діловій документації, в мережі Інтернет, в назві доменних імен; зобов'язано фізичну особу-підприємця Олєйнікова Ігоря Васильовича здійснити переделегування доменного імені sberbank.ua на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України". Здійснено розподіл судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції публічне акціонерне товариство «Сбербанк Росії» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд зупинити дію рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2017 року та постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 року у справі №910/570/16 до завершення апеляційного провадження за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Сбербанк Росії». Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» скасувати, в задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» відмовити повністю. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 року у справі №910/570/16 скасувати. Також апелянт в апеляційній скарзі клопоче про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 07.05.2021 року апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Сбербанк Росії» передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Мартюк А.І., Пашкіної С.А.

В зв'язку з тим, що матеріали зазначеної справи згідно даних програми Діловодство спеціалізованого суду знаходяться в Північному апеляційному господарському суді на розгляді, в провадженні колегії суддів Отрюх Б.В. (головуючий), Остапенко О.М., Грек Б.М., листом від 12.05.2021 року витребувано матеріали справи для вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги публічного акціонерного товариства «Сбербанк Росії».

18.05.2021 року до Північного апеляційного господарського суду від акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» надійшли заперечення на відкриття провадження за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Сбербанк Росії».

Заперечення обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення було ухвалене 18.04.2017 року, а апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «Сбербанк Росії» подана 07.05.2021 року, тобто після спливу чотирьох років з моменту ухвалення рішення судом першої інстанції. Також представник акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» зазначає, що скаржник був належним чином повідомлений про відкриття господарським судом міста Києва провадження у справі №910/570/16, про розгляд даної справи судом апеляційної інстанції та про факт ухвалення самого оскаржуваного рішення, про що між іншим свідчать відомості вказані в позовній заяві поданій публічним акціонерним товариством «Сбербанк Росії» до Державної служби інтелектуальної власності та публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», про визнання свідоцтва України на знак для товарів та послуг №82116 недійсним, яка датована 03.06.2016 року, поданій до господарського суду міста Києва та на підставі якої було відкрите провадження у справі №910/11005/16.

24.05.2021 року надійшли матеріали справи №910/570/16.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги публічного акціонерного товариства «Сбербанк Росії», Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

В розумінні ч.3 ст. 129 Конституції України право на апеляційне оскарження є складовою права кожного на звернення до суду будь-якої інстанції відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Стаття 256 Господарського процесуального кодексу України передбачає право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Судом встановлено, що оспорюване рішення господарського суду міста Києва прийнято 18.04.2017 року, тоді як з апеляційною скаргою на вказане рішення банк звернувся лише 07.05.2021 року, тобто зі значним пропуском встановленого ст. 261 Господарського процесуального кодексу України строку.

Публічне акціонерне товариство «Сбербанк Росії» зазначає, що не було повідомлено про розгляд справи як судом першої інстанції так і судом апеляційної інстанції, а представники публічного акціонерного товариства «Сбербанк Росії» не були присутні під час розгляду справи. Також публічне акціонерне товариство «Сбербанк Росії» зазначає, що про факт ухвалення оскаржуваного рішення суду йому стало відомо з публікації на сайті публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», яка була розміщена 30.04.2021 року.

Тобто апелянт, звертаючись з апеляційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2017, року наполягає на наявності обставин передбачених п. 1 ч. 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, а саме неповідомлення апелянта про розгляд справи.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що ухвалою господарського суд міста Києва від 22.04.2016 року, з метою повідомлення відповідача по справі публічного акціонерного товариства «Сбербанк Росії» зупинено провадження у справі №910/570/16 у зв'язку із зверненням із судовим дорученням про надання правової допомоги до Арбітражного суду міста Москви для вручення судових документів на території Російської Федерації.

Як вбачається з ухвали Арбітражного суду міста Москви присутній в судовому засіданні 25.04.2016 року представник публічного акціонерного товариства «Сбербанк Росії» Мальцев А.С. відмовився від отримання документів №910/570/16 від 01.02.2016 року.

Таким чином, представнику публічного акціонерного товариства «Сбербанк Росії» Мальцеву А.С., повноваження якого на представництво інтересів апелянта перевірені та підтверджені Арбітражним судом міста Москви, було відомо про розгляд справи №910/570/16 господарським судом міста Києва.

Крім того, матеріали справи містять докази щодо повідомлення відповідача про розгляд справи апеляційним судом, так зокрема ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2017 року, однак, у судовому засіданні Арбітражного суду міста Москви 02.10.2017 року представник публічного акціонерного товариства «Сбербанк Росії» Мальцев А.С. повторно відмовився отримувати документи суду, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, питання щодо повідомлення публічного акціонерного товариства «Сбербанк Росії» про час та місце розгляду справи досліджувалось Верховним Судом під час розгляду касаційної скарги публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2019 року та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 08.07.2019 року встановлений факт належного повідомлення апелянта про розгляд зазначеної справи.

Враховуючи викладене, доводи скаржника в апеляційній скарзі щодо неповідомлення його про розгляд справи судом першої інстанції спростосуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підстав для поновлення строку не вбачається, в зв'язку з чим згідно ч.1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України у відкритті апеляційного провадження слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути публічному акціонерному товариству «Сбербанк Росії».

Керуючись ст.ст. 234, 254, ч.2 ст.261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

У Х В А Л И В:

1.Відхилити клопотання публічного акціонерного товариства «Сбербанк Росії» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду м. Києва від 18.04.2017 року по справі №910/570/16.

2.Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Сбербанк Росії» на рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2017 року по справі №910/570/16.

3.Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Сбербанк Росії» на рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2017 року по справі №910/570/16 з доданими до неї документами повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття колегією суддів та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя О.С. Копитова

Судді А.І. Мартюк

С.А. Пашкіна

Постанова № 56093751

Ouvrir la consultation complète

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2016 р. Справа№ 910/570/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Остапенка О.М.

Разіної Т.І.

за участю секретаря судового засідання Маковея Ю.І.,

представників сторін:

від позивача - Огнев’юка Я.В., Нукулеско Д.С.,

від відповідача-1 - Гулейкова І.Ю.,

від відповідача-3 - Костенко К.О.,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.01.2016

у справі № 910/570/16 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

до 1. Публічного акціонерного товариства "Сбербанк",

2. Публичного акционерного общества "Сбербанк России" (Публічного акціонерного товариства "Сбербанк Росії"), м. Москва, Російська Федерація,

3. Державної служби інтелектуальної власності України,

4. фізичної особи-підприємця ОСОБА_6

про припинення порушення прав та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2016 у справі № 910/570/16 заяву Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - Ощадбанк) про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №910/570/16 задоволено та вжито заходи до забезпечення позову.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" (далі - Сбербанк) звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.01.2016.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити скаргу без задоволення, оскаржувану ухвалу - без змін.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Ощадбанк звернувся з позовом до Сбербанку, Публічного акціонерного товариства "Сбербанк Росії", Державної служби інтелектуальної власності України (далі - Служба), фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про:

визнання недійсними свідоцтв України на знак для товарів і послуг;

визнання недійсними на території України міжнародних реєстрацій на торговельну марку;

зобов'язання Служби внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про визнання недійсними свідоцтв та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність";

зобов'язання Служби повідомити Міжнародне Бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності про визнання недійсними на території України міжнародних реєстрацій на торговельну марку;

заборону Сбербанку незаконно використовувати знак для товарів і послуг належний Ощадбанку;

зобов'язання Сбербанк внести зміни до своїх установчих документів, якими видалити з найменування ПАТ "Сбербанк" слово "СБЕРБАНК" та подати оновлений варіант установчих документів на реєстрацію до державного реєстратора протягом трьох днів після внесення таких змін;

зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 здійснити переделегування доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Ощадбанку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Ощадбанк є власником знака для товарів і послуг "СБЕРБАНК" за свідоцтвом України НОМЕР_1, зареєстрованого для послуг 36 класу МКТП, при цьому торговельні марки за свідоцтвами України НОМЕР_2, НОМЕР_3, № НОМЕР_4 та за міжнародними реєстраціями НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, які належать Сбербанку є схожими до ступеня змішування із торговельною маркою позивача і зареєстровані для споріднених товарів і послуг.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 в мережі Інтернет здійснюється делегування доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1, яке є схожим до ступеня змішування із торговельною маркою позивача, а на сайті, який за ним закріплено, пропонуються фінансові послуги Сбербанком.

Крім того, в 2015 році Сбербанк змінив своє найменування з публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" на ПАТ "Сбербанк", яке не має розрізняльної здатності із позначенням "Сбербанк", яке належне позивачу.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з частиною першою статті 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач подано до господарського суду клопотання про забезпечення позову шляхом:

заборони Сбербанку передавати повністю або частково виключні майнові права інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України НОМЕР_2, НОМЕР_3 та НОМЕР_4 іншим особам або ж відмовлятися від наведених свідоцтв; вчиняти будь-які дії з переделегування доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь будь-яких інших осіб, а також вчиняти будь-які інші дії щодо внесення змін або записів до сервісу "Whois" стосовно доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1, в тому числі змінювати реєстратора, відмовлятися від доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 або видаляти вказане доменне ім'я;

заборони Службі вносити зміни до Державного реєстру свідоцтв України стосовно власника та статусу знаків для товарів і послуг за свідоцтвами України НОМЕР_2, НОМЕР_3 та НОМЕР_4 і здійснювати публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність";

заборони фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 вчиняти дії з переделегування доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь будь-яких осіб, а також вчиняти інші дії щодо внесення змін до бази "Whois" стосовно будь-яких даних реєстранта/власника доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1, особи реєстратора доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1, а також припиняти (скасовувати) делегування вказаного доменного імені.

В обґрунтування заявленого клопотання Ощадбанк стверджує, що Сбербанк може передати виключні майнові права на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України НОМЕР_2, НОМЕР_3 та НОМЕР_4, що призведе не тільки до необхідності залучення до участі у справі нових учасників процесу та порушення розумних строків розгляду даної справи, а й стане причиною виникнення інших судових справ щодо свідоцтв України НОМЕР_2, НОМЕР_3 та НОМЕР_4. В разі відмови Сбербанку повністю чи частково від свідоцтв України НОМЕР_2, НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ніхто інший, крім колишнього власника свідоцтв, не має права на повторну реєстрацію знака протягом трьох років після припинення його дії, що зробить також неможливим виконання рішення суду в разі його задоволення. Власник/реєстрант доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 може у будь-який час звернутися до ФОП ОСОБА_6 із заявою стосовно здійснення переделегування (передання права власності) доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1, яке є предметом судового спору, будь-яким третім особам (в тому числі і іноземним) та внести будь-які зміни чи записи до бази даних стосовно вказаного доменного імені та/або змінити його реєстратора, що унеможливить в подальшому виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Пунктом 7 статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" встановлено, що власник свідоцтва може передавати будь-якій особі право власності на знак повністю або відносно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг, на підставі договору. Передача права власності на знак не допускається, якщо вона може стати причиною введення в оману споживача щодо товару і послуги або щодо особи, яка виготовляє товар чи надає послугу.

Відповідно до пункту 2 статті 1114 Цивільного кодексу України факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які відповідно до цього Кодексу або іншого закону є чинними після їх державної реєстрації, підлягає державній реєстрації.

Разом з тим, пунктом 2.2 Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.10.2002 № 10, встановлено, що реєстр містить такі відомості із зазначенням міжнародних цифрових кодів для ідентифікації бібліографічних даних відповідно до стандарту Всесвітньої організації інтелектуальної власності, зокрема, ім'я або повне найменування та адресу власника (власників) свідоцтва.

У процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості, зокрема, щодо зміни, пов'язаної зі зміною особи власника (власників) свідоцтва (пункт 2.3 вказаного Положення).

Разом з тим, відповідно до пункту 1 статті 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" власник свідоцтва в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це в офіційному бюлетені Установи.

Статтею 22 Закону встановлено, що ніхто інший, крім колишнього власника свідоцтва, не має права на повторну реєстрацію знака протягом трьох років після припинення дії свідоцтва згідно із пунктами 1 - 3 статті 18 цього Закону.

Отже, в силу об'єктивних обставин існує імовірність передачі Сбербанком прав на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України НОМЕР_2, НОМЕР_3 та НОМЕР_4 або ж відмова від цих свідоцтв, що призведе до необхідності залучення до участі у справі осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення даного спору, неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову в зв'язку із наявністю нових власників торговельної марки або відсутністю будь-якого власника, а також може зумовити необхідність звернення позивача з іншими позовами для захисту його порушених прав.

Тобто, за обґрунтованим висновком суду першої інстанції, вказані вище обставини свідчить про можливість у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Сбербанку та Службі вчиняти певні дії щодо статусу знаків для товарів і послуг, які є предметом спору у даній справі.

Пунктом 2 статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" встановлено, що свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом.

Процедура делегування доменних імен у географічному домені .UA встановлюється Регламентом особливостей реєстрації приватних доменних імен другого рівня в домені .UA, розробленим спільно товариством з обмеженою відповідальністю "Хостмайстер", адміністраторами публічних доменів та реєстраторами 01.04.2014, а також Регламентом публічного домену, розробленим спільно товариством з обмеженою відповідальністю "Хостмайстер", адміністраторами публічних доменів та реєстраторами 01.11.2013.

Підпунктами 7.3.3 та 7.3.4 пункту 7.3 Регламенту публічного домену, встановлено, що в будь-який час за запитом реєстранта певного доменного імені може змінюватись інформація про реєстранта доменного імені, а сам домен може бути переданий в адміністрування іншому реєстратору. У випадку, якщо особи, які направляють такі запити є такі особи, які відповідають записам про домен, то процедура внесення таких змін відбувається протягом одного дня, а в багатьох випадках і протягом кількох годин.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 Регламенту публічного домену запис про контакт створюється Реєстром за заявкою від Реєстратора.

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 та функціональною схемою Регламенту передбачено, що зміна інформації про доменне ім'я (контакти доменного імені) проводиться за заявкою від реєстранта до реєстратора доменного імені.

Абзацом дев'ятим підпункту 7.3.3 пункту 7.3 Регламенту публічного домену передбачено, що зміна інформації про доменне ім'я не проводиться, якщо в доменному об'єкті встановлений статус, що забороняє зміни доменного об'єкту.

Відповідно до пункту 3.3 Регламенту особливостей реєстрації приватних доменних імен другого рівня в домені .UA приватні доменні імена другого рівня в домені .UA делегуються виключно у разі, якщо відповідне доменне ім`я повністю, або його компонент другого рівня (до знака ".", але не включаючи цей знак), за написанням співпадає із знаком, права на використання якого на території України належать відповідному реєстранту.

Отже, невжиття зазначених позивачем заходів до забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі переделегування Сбербанком доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь третіх осіб, вчинення будь-яких інших дій щодо вказаного доменного імені.

Тобто, такі дії власника доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 можуть призвести до зміни чи збільшення кола осіб, які порушують права позивача, що в свою чергу ускладнить розгляд даної справи через необхідність залучення таких осіб до розгляду справи або унеможливить виконання рішення суду, у зв'язку зі зміною чи збільшенням боржників у виконавчому провадженні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обрані Ощадбанком заходи до забезпечення позову співвідносяться з предметом позову, а отже існує конкретний зв'язок між заходами до забезпечення позову і предметом позову, а тому вжиті судом заходи до забезпечення позову спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дотримавшись вимог матеріального та процесуального права прийняв законне та обґрунтоване судове рішення про забезпечення позову у даній справі відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апелянтом не надано будь-яких доказів в обґрунтування доводів апеляційної скарги та на підтвердження порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали у даній справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 27.01.2016 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з правильним застосуванням норм процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.01.2016 у справі № 910/570/16 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.М. Остапенко

Т.І. Разіна