RUEDJ

Registre unifié
des décisions de justice

Постанова № 97277710

Lecture à voix haute momentanément indisponible

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 806/1217/18

Головуючий у 1-й інстанції: Черняхович І.Е.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

27 травня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2021 року до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 щодо контролю за виконанням судового рішення, в порядку статтей 282 та 283 КАС України, в адміністративній справі №806/1217/18 за позовом ОСОБА_2 до Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії..

Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 23.02.2021 зазначену заяву повернув заявнику без розгляду. Судове рішення мотивоване тим, що норми КАС України не передбачають можливості подачі заявником однієї заяви, яка одночасно міститиме і вимогу про встановлення судового контролю і вимогу про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що оскаржувана ухвала перешкоджає подальшому вирішенню процесуальних питань пов`язаних з виконанням судового рішення в адміністративній справі.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю - доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та відзивів на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 позов ОСОБА_2 до Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області було задоволено: визнано протиправною бездіяльність Житомирського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка виразилась в ухиленні від перерахунку в належному розмірі та виплати заборгованих коштів по щомісячному довічному грошовому утриманні ОСОБА_2 за лютий - червень 2007 року, а також зобов`язано Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового ОСОБА_2 за період з лютого по червень 2007 року без застосування обмеження максимального розміру, на підставі довідки Апеляційного суду Житомирської області від 01.07.2008 року № 3-149 та виплатити ОСОБА_2 заборговані кошти по щомісячному довічному грошовому утриманню за лютий-червень 2007 року.

Зазначене рішення набрало законної сили 03 вересня 2018 року.

27 вересня 2018 року Житомирським окружним адміністративним судом видано ОСОБА_2 виконавчий лист №2935 2018р.

Старшим державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Федорець А.Є. 11 травня 2019 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59052312 з примусового виконання виконавчого листа від 27.09.2018 №2935 2018р. по справі №806/1217/18 (а.с.188).

Житомирським окружним адміністративним судом ухвалою від 03 жовтня 2019 року замінено сторону у виконавчому провадженні Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та у ухвалою від 02 березня 2020 року було замінено стягувача у виконавчому провадженні - ОСОБА_2 на його правонаступника - ОСОБА_1 .

08 лютого 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 в порядку статтей 282 та 283 КАС України, в якій він просив:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надати звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року у справі №806/1217/18, яким зобов`язано Житомирське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_2 за період з лютого по червень 2007 року без застосування обмеження максимального розміру, на підставі довідки Апеляційного суду Житомирської області від 01.07.2008 року № 3-149 та виплатити ОСОБА_2 заборговані кошти по щомісячному довічному грошовому утриманню за лютий-червень 2007 року;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка виразилась в ухиденні від нарахування та виплати заборгованості в загальній сумі 21729,33 гривень по щомісячному довічному грошовому утриманню судді у відставці ОСОБА_2 за період з лютого по червень 2007 року згідно рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року у справі №806/1217/18.

Крім того, до поданої заяви ОСОБА_1 долучив клопотання про накладення на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області ОСОБА_3 штрафу в розмірі від 20 до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб за невиконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року у справі №806/1217/18.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі "Валерій Фуклєв проти України" від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі "Apostol v. Georgia" від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

Також слід зазначити, що процесуальні питання пов`язані з судовим контролем за виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовані статтями 382 та 383 КАС України.

Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, за приписами статей 382-383 КАС України встановлення судового контролю та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду є окремими (самостійними) видами процесуальними заходами, які може вживати суд, задля забезпечення виконання судового рішення.

Вжиття кожного із зазначених заходів породжує різні процесуальні наслідки для відповідача.

Водночас, відповідно до п. 5 ст. 383 КАС України, що у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

За приписами ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Слід також зазначити, що пунктом 3 частини 3 статті 44 КАС України учасникам справи надано право подавати до суду заяви та клопотання.

Відповідно до частини 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені в статті 167 КАС України.

Разом з тим, згідно ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 6 КАС України, забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції, що норми КАС України не передбачають можливості подачі заявником однієї заяви, яка одночасно міститиме і вимогу про встановлення судового контролю і вимогу про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення.

Зокрема, заява ОСОБА_1 одночасно містить вимогу про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надати звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року у справі №806/1217/18, а також вимогу про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка виразилась в ухиленні від нарахування та виплати заборгованості в загальній сумі 21729,33 гривень по щомісячному довічному грошовому утриманню судді у відставці ОСОБА_2 за період з лютого по червень 2007 року згідно рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року у справі №806/1217/18.

Колегія суддів вважає, що об`єднання в одній заяві кількох способів контролю за виконанням судового рішення не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 21 КАС України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою (підлягає застосуванню по аналогії закону до заяви позивача).

Також, ч. 6 ст.21 КАС України передбачає, що не допускається об`єднання в одне провадження лише кількох вимог, які належать розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

В даному випадку в одній заяві об`єднані вимоги щодо контролю за виконанням судового рішення винесеного в порядку адміністративного судочинства та визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду, які на переконання суду є взаємопов`язаними між собою.

При цьому колегія суддів зазначає, що у відповідності до вимог ст.382 КАС України, накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу можливе за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суддею суду першої інстанції неправильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому наявні підстави для його скасування.

Згідно зі ст. 320КАС України суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції у випадку неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідності висновків суду обставинам справи; неправильного застосуваннянорм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії скасувати.

Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий

Смілянець Е. С.

Судді

Сапальова Т.В. Капустинський М.М.

Рішення № 74404801

Ouvrir la consultation complète

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року м. Житомир справа № 806/1217/18

категорія 11.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка виразилась в ухиленні від перерахунку в належному розмірі та виплати заборгованих коштів по щомісячному довічному грошовому утриманні за лютий - червень 2007 року;

- зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за лютий-червень 2007 року на підставі довідки Апеляційного суду Житомирської області від 01.07.2008 року № 3-149 та виплатити ОСОБА_1 заборговані кошти по щомісячному довічному грошовому утриманню за лютий-червень 2007 року в сумі 21729,33 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що він працював на посаді судді Апеляційного суду Житомирської області та з 27 грудня 2005 року вийшов у відставку. При звільненні йому було нараховане щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90% від заробітної плати (суддівська винагорода) судді, який працює на відповідній посаді. З 01.02.2007 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира, яке на даний час реорганізоване в Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, що підтверджується розпорядженням відповідача № 524 від 20.02.2007 року.

В зв'язку з набранням чинності постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.11.2007 року (про стягнення недоотриманої заробітної плати та щомісячного довічного грошового утримання за 2005 рік), Апеляційним судом Житомирської області було видано довідку про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 01.07.2008 року №3-149, згідно якої розмір заробітної плати ОСОБА_1, яка враховується при призначенні (перерахунку) довічного грошового утримання як судді у відставці станом на 27.12.2005 року склала 15109 грн. 31 коп.

У зв'язку з підвищенням суддівської винагороди позивач 25.07.2008 року звернувся до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2007 року, на підставі виданої Апеляційним судом Житомирської області довідки про заробітну плату від 01.07.2008 року № 3- 149.

Житомирським об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області було проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання в добровільному порядку.

Однак позивач вказує, що 08.09.2017 під час ознайомлення з копіями документів пенсійної справи він дізнався що вищезазначений перерахунок був здійснений не в неповному розмірі, а саме: за підрахунками позивача розмір недоотриманого довічного грошового утримання за період з лютого по червень 2007 року складає 21729,33 грн. У зв'язку з цим, позивач 02.03.2018 та 05.03.2018 звернувся до відповідача із відповідними заявами про здійснення донарахування і виплату коштів по щомісячному довічному грошовому утриманню за вказаний за період з лютого по червень 2007 року. Однак, в телефонній розмові працівники відділу спецпенсій Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомили йому, що в добровільному порядку перерахунок здійснено не буде. Вважаючи бездіяльність Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.03.2018 відкрито спрощене позовне провадження.

28 березня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказує, що позов є необґрунтованим, а тому просить відмовити в його задоволенні.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області було призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі на 14:30 02 травня 2018 року.

Представником відповідача 02.05.2018 було подано клопотання, в якому представник зазначив, що підтримує заперечення викладені у відзиві та просив розглядати справу без його участі.

Позивач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання до суду 02.05.2018 не з'явився. У зв'язку з цим судове засідання було перенесено на 21 травня 2018 року.

17 травня 2018 року представник відповідача подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника управління.

21.05.2018 позивач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання до суду не з'явився.

На підставі зазначеного та керуючись ст. 205 КАС України суд прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 01.02.2007 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Богунському районі м.Житомира, яке на даний час реорганізоване в Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90% від заробітної плати (суддівської винагороди) судді, який працює на відповідній посаді.

Питання призначення та виплати щомісячного довічного грошового утримання було врегульоване Законом України від 15.12.1992 № 2862-XII «Про статус суддів» (далі - Закону № 2862-XII). Так, відповідно до частини 4 статті 43 Закону № 2862-XII (в редакції від 01.01.2017) судді, який пішов у відставку, за наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу". Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді менше 20 років і досяг 55-річного віку (для жінок - 50 років), розмір щомісячного грошового утримання обчислюється пропорційно кількості повних років роботи на посаді судді. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання в зазначеному розмірі, або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу.

Разом з тим, дія абзацу першого частини четвертої статті 43 була зупинена на 2007 рік щодо визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання без обмеження його граничного розміру згідно із Законом № 489-V від 19.12.2006 "Про державний бюджет України на 2007 рік".

Одночасно статтею 97 Закону № 489-V встановлено, що з 1 січня 2007 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2006-2007 роках відповідно до Закону України "Про державну службу", не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), а для інших категорій пенсіонерів розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2007 році, не може перевищувати 10 тисяч гривень на місяць.

Однак, Конституційним судом України в рішенні від 18.06.2007 № 4-рп/2007 було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V ( 489-16 ), а саме пункту 33 статті 71 ( 489-16 ), яким зупинено на 2007 рік дію "абзацу першого частини четвертої статті 43 (щодо визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання без обмеження його граничного розміру) Закону України "Про статус суддів".

З матеріалів справи вбачається, що на підставі постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 21.11.2007 року у справі №2-а-2746/07 (про стягнення на користь ОСОБА_1 недоотриманої заробітної плати та щомісячного довічного грошового утримання за 2005 рік) Апеляційним судом Житомирської області було видано довідку про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 01.07.2008 року №3-149, згідно якої розмір заробітної плати ОСОБА_1, яка враховується при призначенні (перерахунку) довічного грошового утримання судді у відставці станом на 27.12.2005 року склав 15109 грн. 31 коп.(а.с. 144)

Відповідно до розпорядження № 802313 від 04.08.2008 (а.с.142) позивачу було здійснено перерахунок пенсії з урахуванням розміру заробітної плати, яка враховується при призначенні (перерахунку) довічного грошового утримання судді у відставці зазначеного в довідці від 01.07.2008 року №3-149. Так, розмір перерахованого довічного грошового утримання ОСОБА_1 склав:

з 01.02.2007 - 10000,00 грн. (з урахуванням обмеження)

з 18.06.2007 - 13598,38 грн.

Разом з тим, з наданої відповідачем довідки від 15.05.2018 № 6269/03.2 (а.с.53) вбачається, що позивачу в період з лютого по червень 2007 року було виплачено щомісячне довічне грошове утримання у розмірі:

- в лютому 2007 року - 4703, 27 грн.

- в березні 2007 року - 10000,00 грн.

- в квітні 2007 року - 10000,00 грн.

- в травні 2007 року - 10000,00 грн.

- в червні 2007 року - 11559,30 грн.

Оскільки станом на дату проведення ОСОБА_1 перерахунку довічного грошового утримання на підставі довідки від 01.07.2008 року №3-149, норма щодо обмеження максимального довічного грошового утримання була визнана неконституційною, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо обмеження максимального розміру довічного грошового утримання ОСОБА_1 за період з лютого по червень 2007 року та виплати йому довічного грошового утримання в неповному обсязі.

Враховуючи фактично отриманий розмір довічного грошового утримання за період з лютого по червень 2007 року, зазначений в довідці від 15.05.2018 № 6269/03.2 (а.с.53) та розмір довічного грошового утримання ОСОБА_1 без його обмеження максимальним розміром, який становить 13589,38 грн., суд приходить до висновку, що в період з лютого по червень 2007 року позивач отримував довічне грошове утримання в меншому розмірі, ніж той на який він мав право відповідно до закону.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем під час розгляду справи не доведено правомірності свої дій щодо здійснення перерахунку довічного грошового утримання ОСОБА_1 за лютий-червень 2007 року із застосуванням обмеження максимального розміру.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 77, 90, 242-243, 246, 255, 257,258,262, КАС України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Перемоги, 55, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 40380333), яка виразилась в ухиленні від перерахунку в належному розмірі та виплати заборгованих коштів по щомісячному довічному грошовому утриманні ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ НОМЕР_1) за лютий - червень 2007 року.

Зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Перемоги, 55, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 40380333), здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ НОМЕР_1) за період з лютого по червень 2007 року без застосування обмеження максимального розміру, на підставі довідки Апеляційного суду Житомирської області від 01.07.2008 року № 3-149 та виплатити ОСОБА_1 заборговані кошти по щомісячному довічному грошовому утриманню за лютий-червень 2007 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя І.Е.Черняхович