ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 96961663

Озвучення тимчасово недоступне

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: [email protected] Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

17 травня 2021 року

Справа № 903/498/18

за заявою Волинської обласної прокуратури

про зміну способу та порядку виконання рішення суду

по справі №903/498/18

за позовом Володимир-Волинської місцевої прокуратури, м. Нововолинськ

до Благодатної селищної ради, м. Нововолинськ

Волинського обласного благодійного фонду “Карітас-Волинь”, м.Нововолинськ

про скасування рішення Жовтневої селищної ради №30/9 від 13.07.2015р., визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.08.2015р. нерухомого майна та зобов`язання повернути нежитлове приміщення у комунальну власність

Суддя Кравчук А.М.

Секретар судового засідання Легерко В.Б.

Представники:

від боржників: н/з

від ВДВС: н/з

у судовому засіданні взяв участь прокурор Волинської обласної прокуратури: Лєбєдєв В.В., посвідчення від 25.01.2021 №059384

встановив: 07.05.2021 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла заява №15-952 вих-21 від 05.05.2021 Волинської обласної прокуратури про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Заява обґрунтована відсутністю відкритих в Управлінні Казначейства рахунків Благодатної селищної ради, що позбавляє можливості виконати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 11.05.2021 розгляд справи призначено у судовому засіданні 17.05.2021 на 12:00 год. Запропоновано боржникам, Нововолинській міській раді, виконавчому комітету Нововолинської міської ради до 14.05.2021 подати суду: пояснення по суті заяви.

Прокурор Волинської обласної прокуратури клопотанням від 17.05.2021 долучив докази надіслання заяви про заміну сторони виконавчого провадження Виконавчому комітету Нововолинської міської ради. У судовому засідання заяву про заміну сторони виконавчого провадження підтримав.

Боржники правом участі у судовому засіданні не скористалися, повноважних представників не направили, хоч були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції від 12.05.2021.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора Волинської обласної прокуратури, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

в с т а н о в и в:

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду №903/498/18 від 09.03.2021, зокрема стягнуто з Благодатної селищної ради (45490, смт.Благодатне, вул. В.Стуса, 16) на користь Волинської обласної прокуратури (43025, м.Луцьк, вул. Винниченка, 15, ЄДРПОУ 02909915) 5 360,44 грн. витрат зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви та 8 040,66 грн. витрат зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.

На виконання постанови 23.03.2021 Господарським судом Волинської області видано наказ №903/498/18-3.

Ухвалою суду від 17.05.2021 замінено боржника у виконавчому провадженні Благодатну селищну раду (смт. Благодатне, вул. В.Стуса, 16, код ЄДРПОУ 02909915) її правонаступником Нововолинською міською радою (просп. Дружби, 27, м.Нововолинськ, код ЄДРПОУ 35055268).

У відповідності до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК, ця стаття не вимагає.

Пунктом 7.1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Статтями 1, 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

У відповідності до ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Згідно ст.22 Бюджетного кодексу України до головних розпорядників бюджетних коштів віднесено виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Отже, Нововолинська міська рада затверджує місцеві бюджети, уповноважена на здійснення витрат бюджету, але безпосередньо фінансових ресурсів не має.

Листами від 26.02.2021 №02-24-10/118, від 02.03.2021 №02-24-06/127 Управління Державної казначейської служби України у м.Нововолинську Волинської області повернуло наказ Господарського суду Волинської області про стягнення з Нововолинської міської ради грошових коштів без виконання, оскільки боржник немає відкритих рахунків в Управлінні Казначейства.

У листі від 29.03.2021 №02-24-06/177 Управління Державної казначейської служби України у м.Нововолинську Волинської області зазначає, що в управлінні на обслуговуванні перебуває виконавчий комітет Нововолинської міської ради.

Виконавчий комітет Нововолинської міської ради у листі від 19.04.2021 №01-67/980 зазначає, що для забезпечення виконання рішень про стягнення коштів з бюджету Нововолинської міської територіальної громади (в тому числі судових витрат, зборів) Нововолинською міською радою, рішенням від 23.12.2020 №2/40 затверджено "Програму забезпечення виконання рішень суду про стягнення коштів з бюджету Нововолинської міської територіальної громади на 2021-2023 року". На реалізацію вказаної програми виконавчим комітетом відкритий рахунок в Управлінні Державної казначейської служби України у м.Нововолинську Волинської області.

Таким чином, фінансові ресурси на виконання статей видатків закріплюються за виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування (розпорядники, головні розпорядники). Отже, у місцевих рад не має фінансових ресурсів. Стягнення за наказом повинно здійснюватись з відповідного виконавчого органу - в спірному випадку виконавчого комітету Нововолинської міської ради.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду №903/498/18 від 09.03.2021, оскільки виконання судового рішення по даній справі щодо стягнення судового збору з Нововолинської міської ради (органу місцевого самоврядування) є неможливим, так як остання не є розпорядником бюджетних коштів та не обслуговується в Управлінні казначейства. За таких обставин, є правомірними вимоги заявника про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

При цьому, зміна способу і порядку виконання судового рішення жодним чином не змінює останнє по суті.

Керуючись ст. 234-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Волинської обласної прокуратури від 05.05.2021 №15-952 вих 21 про зміну способу і порядку виконання рішення суду задовольнити.

2. Змінити спосіб і порядок виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 №903/498/18 в частині стягнення на користь Волинської обласної прокуратури 5360,44 грн. витрат зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви та 8040,66 грн. витрат зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги таким чином:

Стягнути з Нововолинської міської ради (просп. Дружби, 27, м.Нововолинськ, код ЄДРПОУ 35055268) шляхом стягнення з рахунків Виконавчого комітету Нововолинської міської ради (просп. Дружби, 27, м.Нововолинськ, код ЄДРПОУ 04051342), відкритих для стягнення коштів з бюджету Нововолинської міської територіальної громади на 2021-2013 року, на користь Волинської обласної прокуратури (43025, м.Луцьк, вул. Винниченка, 15, ЄДРПОУ 02909915) 5 360,44 грн. витрат зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви та 8 040,66 грн. витрат зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України

Ухвала суду підписана 18.05.2021.

Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя А. М. Кравчук

Постанова № 90696479

Відкрити повний перегляд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 903/498/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В.- головуючого, Кушніра І. В., Волковицької Н. О.,

секретар судового засідання- Астапова Ю.В.,

розглянувши касаційну скаргу Волинського обласного благодійного фонду "Карітас-Волинь" на постанови Північно - західного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 та 26.02.2019 у справі

за позовом Керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави до 1. Благодатної селищної ради, 2. Волинського обласного благодійного фонду "Карітас-Волинь" про скасування рішення, визнання недійсним договору,

за участю представників:

позивача - прокурор Офісу Генерального прокурора - Савицька О. В,

відповідача-1 - не з`явилися,

відповідача-2 - не з`явилися,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Керівник Володимир-Волинської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до 1) Благодатної селищної ради, 2) Волинського обласного благодійного фонду "Карітас-Волинь" про (з урахуванням уточнень від 14.09.2018, які прийняті ухвалою суду від 16.10.2018)

-скасування рішення Жовтневої (Благодатної) селищної ради від 13.07.2015 № 30/09 "Про затвердження оцінки вартості майна нежитлового двоповерхового приміщення будівлі бувшої школи в смт. Жовтневе, яке перебуває у власності територіальної громади селища Жовтневе";

-визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.08.2015 нерухомого майна, укладеного між Жовтневою селищною радою та Волинським обласним благодійним фондом Карітас-Волинь;

-зобов`язання Волинського обласного благодійного фонду "Карітас-Волинь" повернути нежитлове приміщення, а саме приміщення колишньої школи загальною площею 1645,0 м 2 , розташованого за адресою: Волинська обл., м. Нововолинськ, смт. Благодатне, вул. Л. Українки, 3 у комунальну власність територіальної громади селища Благодатне в особі Благодатної селищної ради.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами недотримано процедури, передбаченої Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств", яка передує підписанню договору купівлі-продажу, а тому наявні підстави для скасування рішення Жовтневої селищної ради від 13.07.2018 № 30/9, визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 04.08.2015 недійсним і як наслідок повернення приміщення у комунальну власність. Зокрема, Жовтневою селищною радою за відсутності затверджених переліків об`єктів комунального майна, що підлягають приватизації шляхом викупу без проведення аукціону чи конкурсу, без здійснення підготовки об`єкта комунальної власності до продажу, всупереч статтям 8, 10, 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" та з перевищенням встановлених статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" повноважень, продано приміщення, чим позбавлено права інших суб`єктів отримати вказане приміщення у приватну власність та можливості надходження більшої суми коштів до місцевого бюджету.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. 19.06.2015 між Жовтневою селищною радою та Волинським обласним благодійним фондом "Карітас-Волинь" укладено договір № 51 оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади селища Жовтневого, з правом подальшого викупу.

2.2. Згідно з пунктом 1.1. якого орендодавець на підставі рішення № 25/7 від 24.10.2014 "Про оренду нежитлового приміщення" передає, а орендар приймає в безкоштовне орендне користування (з правом викупу по залишковій вартості) комунальне майно: двоповерхове нежитлове приміщення бувшої школи № 8 площею 1645,0 м 2 , розміщене за адресою: Волинська область, м. Нововолинськ, смт. Жовтневе, вул. Л. Українки, 3 що перебуває на балансі Жовтневої селищної ради, вартість якого визначена за розрахунком станом на 01.01.2015 і становить 583 512,00 грн. Майно належить орендодавцю на праві комунальної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Реєстраційною службою Нововолинського міського управління юстиції Волинської області 08.06.2015, індексний номер 38675855. Державна реєстрація права власності проведена Реєстраційною службою Нововолинського міського управління юстиції Волинської області від 08.06.2015, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 652644207107.

2.3. Згідно з пунктом 1.2. договору майно передається в оренду з метою створення реабілітаційно-рекреаційного молодіжного центру.

2.4. Пунктом 10.1. договору сторони передбачили, що договір укладено на сорок дев`ять років і діє з 19.06.2015 до 18.06.2064.

2.5. На замовлення Жовтневої селищної ради міста Нововолинська Волинської області проведено оцінку приміщення загально-освітньої шкоди № 8 загальною площею 1645,0 м 2 , літери А-2, відповідно до якої ринкова вартість даного приміщення станом на 07.07.2015 складає 479 792,00 грн.

2.6. Рішенням від 13.07.2015 № 30/9 Жовтнева селищна рада затвердила оцінку вартості нежитлового приміщення двоповерхової будівлі бувшої школи смт. Жовтневе, що перебуває у власності територіальної громади загальною площею 1645,0 м 2 , яке знаходиться в оренді Волинського обласного благодійного фонду "Карітас Волинь" з правом викупу згідно договору НАО 271363 від 19.06.2015 в сумі 479 792,0 грн для відчуження шляхом продажу.

2.7. Пунктом 2 вказаного рішення Жовтнева селищна рада дала згоду на відчуження вищевказаного приміщення шляхом його продажу Волинському обласному благодійному фонду "Карітас-Волинь" для реконструкції під Регіональний центр Паліативної допомоги імені Святого рівноапостольного князя Володимира.

2.8. 04.08.2015 між Жовтневою селищною радою та Волинським обласним благодійним фондом "Карітас-Волинь" на підставі вищезазначеного рішення укладено договір купівлі-продажу, згідно з пунктом 1.2 якого відчужено приміщення колишньої школи, що знаходиться в смт. Жовтневе м. Нововолинська по вулиці Л. Українки, будинок 3, загальною площею 0,6220 га, кадастровий номер 0710745300:04:008:0017, згідно даних витягу №НВ-0701547512015, наданого Відділом Держземагенства у місті Нововолинську 29.07.2015.

2.9. У пункті 1.3 договору, сторонами визначено, що предмет договору належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно за номером: 9941881, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 652644207107 згідно даних витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.06.2015 за №38675855.

2.10. Згідно з пунктом 2.1 договору продаж приміщення здійснено відповідно до звіту про оцінку приміщення загально-освітньої школи № 8 загальною площею 1645,0 м 2 , літера А-2 за ціною 479 792,00 грн.

2.11. Відповідно до платіжного доручення Волинський обласний благодійний фонд "Карітас-Волинь" перерахував кошти в сумі 499 792,00 грн Управлінню Державної казначейської служби України у м. Нововолинську ГУДКСУ у Волинській області: 22905700018, Жовтневе С-Щ/Р 31030000, ЄКПО 37950540 з призначенням платежу, надходження від відчуження майна, що знаходиться у комунальній власності.

2.12. Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №126617181 сформованою 06.06.2018, договір купівлі-продажу приміщення колишньої школи, загальною площею 1645 м 2 , серія та номер: 2604, зареєстрований 04.08.2015 приватним нотаріусом Нововолинського міського нотаріального округу Волинської області на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 23394546 від 04.08.2015, форма власності приватна, власник - Волинський обласний благодійний фонд "Карітас-Волинь", код ЄДРПОУ 36875782.

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду Волинської області (суддя Дем`як В.М.) від 12.11.2018 в позові відмовлено.

3.2. Рішення мотивоване тим, що в процесі розгляду даного спору прокурором не доведено, та не надано належних, допустимих та достовірних доказів наявності обставин, які можуть бути підставою для скасування рішення селищної ради та визнання недійсним договору, як і не доведено та не підтверджено порушення інтересів держави укладенням та виконанням такого договору сторонами.

3.3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 (колегія суддів у складі: Бучинська Г. Б., Мельник О. В., Філіпова Т. Л.) рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про задоволення позову.

3.4. Постанову мотивовано тим, що згідно положень Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" приватизація майна здійснюється на конкурентних засадах, першочерговими способами якої є аукціон чи конкурс, а викуп, як спосіб приватизації, застосовується лише у виключних випадках, а саме: якщо об`єкт приватизації не продано на аукціоні або за конкурсом; власником прийнято рішення про приватизацію орендованого майна і орендар здійснив невід`ємні поліпшення орендованого майна в розмірі не менш як 25% вартості майна, за яким воно було передано в оренду.

Крім того, суд вважає, що прокурором обґрунтовано необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.

3.5. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 (колегія суддів у складі: Бучинська Г. Б., Мельник О. В., Філіпова Т. Л.) вирішено питання розподілу судових витрат.

4. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

4.1. Волинський обласний благодійний фонд "Карітас-Волинь" у касаційній скарзі просить постанови апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням апеляційним господарським судом норм чинного законодавства, зокрема положень Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств".

Скаржник наголошує на помилковості висновку суду про неможливість віднесення спірного приміщення до категорії групи "Ж", а також зазначає, що приватизація майна відбулася зі збереженням соціально-культурного профілю його діяльності; судом не взято до уваги, що приймаючи рішення від 13.07.2015 № 30/9 Жовтнева селищна рада затвердила оцінку майна та фактично цим же рішенням визначила, що спірне нерухоме майно підлягає приватизації (продажу) шляхом викупу.

Скаржник також зазначає про відсутність порушення права держави, за захистом якого звернувся прокурор. При цьому прокурором взагалі не обґрунтовано в чому полягає порушення інтересів саме держави та необхідності їх захисту.

5. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

5.1. Володимир-Волинська місцева прокуратура у відзиві просить постанови апеляційної інстанції залишити без змін.

6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

6.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. Переглянувши судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із такого.

6.3. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

6.4. Законом України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30.09.2016, Конституцію України доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини 1 якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

6.5. Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

6.6. Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

6.7. Питання представництва інтересів держави прокурором у врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1 - 3 частини 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина 7).

6.8. Обґрунтовуючи позов, прокурор вказував на те, що він звертається до суду як позивач у зв`язку із виконанням ним функцій нагляду за додержанням вимог чинного законодавства (у формі представництва) Благодатною селищною радою, яка порушила вимоги чинного законодавства при відчуженні майна комунальної власності; інший будь-який орган, який здійснює контроль (нагляд) за дотриманням органами місцевого самоврядування вимог чинного законодавства України при прийнятті рішень, віднесених до їх компетенції, у тому числі щодо відчуження юридичним і фізичним особам комунального майна, і відповідно має повноваження на звернення до суду з цих питань, відсутній; вважає, що на час подання позову прокурор є єдиним органом державної влади, який здійснює нагляд (контроль) за дотриманням органами місцевого самоврядування вимог чинного законодавства України при прийнятті рішень, віднесених до їх компетенції, у тому числі щодо відчуження юридичним і фізичним особам комунального майна.

Незаконне отримання Волинським обласним благодійним фондом "Карітас-Волинь" об`єкта комунальної власності (нежитлового приміщення) у власність порушує інтереси територіальної громади як частини держави у сфері ефективного використання комунального майна, оскільки унеможливлює реалізацію державної політики по забезпеченню дотримання єдиного порядку реалізації прав на таке майно, нівелює визначені Законом України "Про приватизацію державного майна" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) правові, економічні та організаційні основи набуття його у власність та посягає на основи соціально орієнтованої ринкової економіки України.

6.9. Разом з тим системне тлумачення абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

6.10. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

6.11. Такий правовий висновок викладено у постанові від 26.06.2019 Великої Палати Верховного Суду у справі № 587/430/16-ц.

6.12. Правова позиція про необхідність обґрунтування та з`ясування судом причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, міститься також у рішеннях Верховного Суду у складі колегій суддів інших касаційних судів (постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 802/4083/15-а, від 10.10.2019 у справі № 0440/6738/18; постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі № 906/240/18, від 01.11.2018 у справі № 910/18770/17, від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та інші; постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 201/5279/16, від 04.09.2019 у справах № 372/1688/17-ц, № 448/764/17 та інші).

6.13. Велика Пала Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наголосила, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

6.14. У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

6.15. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

6.16. Суд першої інстанції при прийнятті рішення про відмову в позові зазначив, що захист прав та законних інтересів територіальної громади смт. Благодатне, визначено Законом України "Про місцеве самоврядування в України" та Конституцією України, якими віднесено виключно до компетенції Благодатної селищної ради, як органу місцевого самоврядування, звертатися до господарського суду, адже наділена відповідною процесуальною дієздатністю.

Проте суд жодним чином не обґрунтував та не проаналізував яке значення має наявність компетентного органу для вирішення питання про наявність підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді та відповідно не зробив висновок про доведеність чи недоведеність прокурором наявності таких підстав.

6.17. Суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення про задоволення позову дійшов висновку про обґрунтування прокурором необхідності захисту інтересів держави у цій справі, однак не перевірив наявності підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в даній справі в контексті положень абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", де зазначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган або якщо немає такого органу. Суд апеляційної інстанції взагалі не з`ясовував наявності чи відсутності такого органу, а також не підтвердив та не спростував висновків суду першої інстанції з цього приводу.

6.18. Таким чином, висновки судів по суті справи без з`ясування питання щодо наявності підстав для представництва прокуратурою інтересів держави у даній справі є передчасними.

6.19. Оскільки передбачені у статті 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції не дають йому права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, суд касаційної інстанції позбавлений можливості виправити недоліки судових рішень попередніх судових інстанцій, тому постановлені у цій справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду судам необхідно врахувати викладене, всебічно, повно з`ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

6.20. Оскільки рішення та постанова судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд постанова щодо розподілу судових витрат також підлягає скасуванню.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Відповідно до статей 308, 310 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

7.2. З огляду на викладене рішення та постанови попередніх судових інстанцій належить скасувати, а справу - передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

8. Судові витрати

8.1. Відповідно до частини 4 статті 129 ГПК України судові витрати у справі підлягають розподілу під час вирішення спору по суті, а оскільки за результатами розгляду касаційної скарги спір у даній справі не вирішено, розподіл судових витрат за результатами розгляду касаційної скарги є передчасним.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Волинського обласного благодійного фонду "Карітас-Волинь" задовольнити частково.

2. Постанови Північно - західного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 та 26.02.2019 і рішення Господарського суду Волинської області від 12.11.2018 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя І. Кушнір

Суддя Н. Волковицька