ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 96861413

Озвучення тимчасово недоступне

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про прийняття справи до провадження

11 травня 2021 року

м. Київ

№ 640/2968/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П., ознайомившись з адміністративною справою

за позовом

Міністерства юстиції України

до

Політичної партії "Справа"

про

анулювання реєстраційного свідоцтва,-

В С Т А Н О В И В:

Міністерство юстиції України звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Політичної партії "Справа" про анулювання реєстраційного свідоцтва.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року, у задоволенні адміністративного позову Міністерства юстиції України відмовлено.

20 квітня 2021 року постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу Міністерства юстиції України задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.05.2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2020 року скасовано та направлено справу на новий розгляд.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.04.2021 дану справу передано для розгляду судді Окружного адміністративного суду м. Києва Васильченко І.П.

З урахуванням вищевикладеного, справа підлягає прийняттю до провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У силу ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог та наведених законодавчих положень, дана справа може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Керуючись статтями 243, 248, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Прийняти адміністративну справу № 640/2968/20 до провадження.

2. Визначити, що адміністративна справа буде розглядатись суддею Васильченко І.П. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

3. В порядку підготовки справи до розгляду надіслати копії даної ухвали учасникам справи.

4. Запропонувати учасникам справи у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали надати пояснення щодо позовних вимог з урахуванням постанови Верховного суду від 20.04.2021 року.

Копію пояснень надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.П. Васильченко

Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2670/

Інформація про процесуальні права і обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 44, 47 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них. Учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Учасник справи звільняється від обов`язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні. Відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, може пред`явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.

Рішення № 89487076

Відкрити повний перегляд

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2020 року м. Київ № 640/2968/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Міністерства юстиції України

до Політичної партії «Справа»

про анулювання реєстрації свідоцтва

УСТАНОВИВ:

Міністерство юстиції України (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Політичної партії «Справа» (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд анулювати реєстраційне свідоцтво Політичної партії «Справа» №165-п.п від 12 січня 2009 року (код ЄДРПОУ 33397893), місцезнаходження: місто Дніпро, вул. Старокозацька, 58).

В обґрунтування позову зазначено, що Міністерство юстиції наділене правом звернутися до суду з позовом про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, у разі невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років, про що зазначено у частині першій статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2020 року відкрито спрощене позовне провадження.

05 березня 2020 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) надійшов відзив на позов, який обґрунтовано тим, що звернення позивача до суду є передчасним, оскільки 03 лютого 2020 року на позачерговому З`їзді Політичної партії «Справа» прийнято рішення про висування ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №179 (Харківська область) на проміжних виборах народного депутата України, призначених на 15 березня 2020 року.

17 березня 2020 року на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва представником позивача подано відповідь на відзив на позов у якій викладено заперечення проти доводів відповідача та вказано, що Законом України «Про політичні партії в Україні» встановлено чіткий термін - 10 років, протягом якого політичній партії потрібно взяти участь у виборах, а отже, не може братись до уваги факт висування ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №179 на проміжних виборах народного депутата України, призначених на 15 березня 2020 року.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

12 січня 2009 року Міністерство юстиції України зареєструвало Політичну партію «Справа», що підтверджується свідоцтвом №165-п.п..

Політична партія «Справа» має статус юридичної особи (дата державної реєстрації - 12 лютого 2009 року; номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 1 224 102 0000 045691; ідентифікаційний код юридичної особи - 36367458; місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 58; керівник - ОСОБА_2 ).

Діяльність Політичної партії «Справа» здійснюється на підставі Статуту, затвердженого Установчими зборами Політичної партії «Право і Справедливість» (протокол №1 від 23 лютого 2007 року), зі змінами, внесеними відповідно до протоколу №3 від 20 листопада 2008 року, та затвердженого в новій редакції ІІІ З`їздом Політичної партії «Право і Справедливість» (протокол від 26 грудня 2017 року).

З метою перевірки дотримання вимог статті 24 закону України «Про політичні партії в Україні» Міністерство юстиції України 15 січня 2020 року направило до Центральної виборчої комісії лист № 430/00019.4.1/6-20 для отримання інформації щодо висування кандидатів на участь у виборах народних депутатів України та на виборах Президента України протягом останніх 10 років.

Листом від 31 січня 2020 року № 21-41-211 Центральна виборча комісія надала інформацію стосовно партій, які висували та подавали до Комісії документи щодо реєстрації кандидатів на пост Президента України на виборах Президента України (чергових, позачергових) протягом 2010-2019 років та кандидатів у народні депутати України в загальнодержавному багатомандатному та одномандатних виборчих округах на виборах народних депутатів України (чергових, позачергових, повторних, проміжних) протягом 2005-2019 років.

З листа Центральної виборчої комісії вбачається, що відсутня інформація про висування та реєстрацію кандидатів від Політичної партії «Справа» на вищевказаних виборах за останні 10 років.

Проте, постановою Центральної виборчої комісії №1983 від 13 грудня 2019 року призначено проміжні вибори народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі №179 (Харківська область) на 15 березня 2020 року.

Постановою Центральної виборчої комісії №1 від 03 січня 2020 року затверджено Календарний план основних організаційних заходів з підготовки та проведення проміжних виборів народного депутата України 15 березня 2020 року в одномандатному виборчому окрузі №179, яким встановлено строк з 16 січня 2020 року по 03 лютого 2020 року включно для висування кандидатів у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №179 та строк з 16 січня 2020 року по 13 лютого 2020 року включно для подання політичними партіями документів до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у народні депутати України.

03 лютого 2020 року на позачерговому з`їзді Політичної партії «Справа» прийнято рішення про висування ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №179 (Харківська область) на проміжних виборах народного депутата України, призначених на 15 березня 2020 року.

13 лютого 2020 року Політичною партією «Справа» подано до Центральної виборчої комісії відповідну заяву про реєстрацію ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №179.

Постановою Центральної виборчої комісії №38 від 17 лютого 2020 року ОСОБА_1 зареєстровано кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №179 на проміжних виборах народного депутата України.

Міністерство юстиції України вважає необхідним та допустимим звернутись до суду з позовом про анулювання реєстраційного свідоцтва Політичної партії «Справа» з огляду на порушення вимог частини першої статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні».

Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про політичні партії в Україні» від 05 квітня 2001 року №2365-ІІІ.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні» у разі невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва.

Буквальний аналіз змісту вказаної норми права дає підстави для висновку про те, що відсутність факту висування партією кандидатів протягом десяти років має наслідком виключно зобов`язання Міністерства юстиції України звернутися до суду з відповідним позовом, а не є безумовною підставою для анулювання реєстраційного свідоцтва.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом частини першої, другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, втручання держави у певне право має бути «встановленим законом», переслідувати одну або більше легітимних цілей та бути «необхідним в демократичному суспільстві» - тобто пропорційним переслідуваній меті (зокрема, рішення у справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» (рішення у справі «Steel and Others v. the United Kingdom»).

У справі Janowski v. Poland Європейський суд з прав людини вказав, що прикметник «необхідний» передбачає існування «нагальної суспільної необхідності». При здійсненні оцінки, чи існує така необхідність, Договірні держави користуються певною свободою розсуду.

Звертаючись до ознак «демократичного суспільства», Суд надає особливого значення плюралізму, терпимості і широті поглядів. У цьому контексті, він постановив, що, хоча окремі інтереси повинні при нагоді бути підпорядковані інтересам групи, демократія не означає, що думка більшості має завжди переважати: має бути досягнуто рівновагу, яка забезпечує справедливе та належне ставлення до меншин і уникає будь-яких зловживань домінуючим становищем (рішення у справі «Stankov and the United Macedonian Organization Ilinden v. Bulgaria»).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях досить чітко визначив, що з огляду на важливу роль політичних партій у забезпеченні плюралізму та належного функціонування демократії, будь-який захід, який вживається проти них, впливає як на свободу об`єднання, так і на демократію у відповідній державі (рішення у справі «Республіканська партія Росії проти Росії»).

Тому винятки, викладені у статті 11 Конвенції, повинні тлумачитися суворо; лише переконливі та незаперечні підстави можуть обґрунтувати обмеження свободи об`єднань таких партій (рішення у справі «Об`єднана комуністична партія Туреччини і інші проти Туреччини»).

Рішучі заходи, такі як розпуск цілої політичної партії або відмова в реєстрації партії, можуть бути вжиті лише в найсерйозніших випадках (рішення у справі «Еррі Батасуна та Батасуна проти Іспанії», «Linkov проти Чехії»). Це справи, які загрожують політичному плюралізму або фундаментальним демократичним принципам (рішення у справі «Party for a Democratic Society (DTP) та інші проти Туреччини»).

Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини держави мають право - за умови пропорційності - вимагати від політичних партій дотримуватись обґрунтованих юридичних формальностей щодо їх створення та діяльності. Суд вважає, що такий радикальний захід як розпуск на формальній підставі, застосований до створеної давно та законослухняної політичної партії, не може вважатися «необхідним у демократичному суспільстві». Тому будь-які автоматичні заборони в таких випадках є явним порушенням прав людини. (рішення у справі «The United Macedonian Organisation Ilinden - PIRIN і інші проти Болгарії (№ 2)»).

Отже, при розгляді справи, суд досліджує обставини та встановлює факти щодо підстав для анулювання реєстраційного свідоцтва партії, керуючись при цьому принципом верховенства права.

Згідно з частиною другою статті 36 Конституції України політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про політичні партії в Україні» політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Зі змісту вказаних норми вбачається, що основна мета діяльності політичної партії - участь в управлінні державними справами шляхом зайняття мандатів в органах влади, що реалізується внаслідок виборів.

Таким чином, встановлюючи десятирічний строк у частині першій статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні», законодавець мав на меті обмежити існування політичних партії, які тривалий час не реалізують основну ціль своєї діяльності та, як наслідок, не виявляють наміру приймати участь в управлінні державними справами.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 лютого 2020 року на позачерговому з`їзді Політичної партії «Справа» прийнято рішення про висування ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №179 (Харківська область) на проміжних виборах народного депутата України, призначених на 15 березня 2020 року.

13 лютого 2020 року Політичною партією «Справа» подано до Центральної виборчої комісії відповідну заяву про реєстрацію ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №179. Постановою Центральної виборчої комісії №38 від 17 лютого 2020 року ОСОБА_1 зареєстровано кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №179 на проміжних виборах народного депутата України.

Тобто, 03 лютого 2020 року Політичною партією «Справа» усунена обставина, яка є підставою для звернення Міністерства юстиції України до суду з позовом - відповідач реалізував основну мету своєї діяльності та висунув кандидата для участі у виборах.

Таким чином, Політична партія «Справа» не може вважатись такою, що не реалізує основну мету своєї діяльності та, як наслідок, анулювання реєстраційного свідоцтва не може визнаватись «необхідним в демократичному суспільстві» з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім вказаного суд звертає увагу на те, що за змістом частини першої статті 24 Закону України «Про політичні партії в Україні», законодавець пов`язує звернення Міністерства юстиції України з відповідним позовом до суду з відсутністю факту саме висування кандидатів партією для участі у виборах.

Відповідно до законодавства України чинного, як до 01 січня 2020 року, так і після (пункт перший частини п`ятої статті 11 Закону України «Про вибори народних депутатів України», пункт перший частини четвертої статті 11 Закону України «Про вибори Президента України», пункт 1 частини 1 статті 79 Виборчого кодексу України) виборчий процес включає такий етап: висування та реєстрація кандидатів.

Суд звертає увагу на те, що висування і реєстрації кандидатів для участі у виборах, хоча і визначаються законодавством України як перший етап виборчого процесу, проте є діями різними за своєю формою.

За змістом положень законодавства України, чинного у період з 2009 року по 31 грудня 2019 року, висування кандидатів від партії здійснюється партією на з`їзді (зборах, конференції) у порядку, встановленому статутом партії (частина перша статті 53 Закону України «Про вибори народних депутатів України», частина четверта статті 47 Закону України «Про вибори Президента України»).

Натомість, реєстрація кандидата має місце виключно після його висування та за умови подання відповідного переліку документів до Центральної виборчої комісії (статті 54, 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України», статті 51 Закону України «Про вибори Президента України»).

Так, висування кандидата здійснюється на з`їзді партії, а реєстрація є наслідком такого висування, тобто офіційним підтвердження статусу відповідної особи, як кандидата на виборах.

Відповідно до статті 2 та частини дев`ятої статті 17 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» Центральна виборча комісія (далі - Комісія) відповідно до своїх повноважень забезпечує дотримання передбачених Конституцією України та законами України принципів і засад, зокрема, виборчого процесу, однакове застосування законодавства України про вибори на всій території України. Комісія здійснює контроль за дотриманням політичними партіями, іншими суб`єктами виборчого процесу, зокрема, вимог законодавства про вибори.

Крім того, комісія згідно із Законом України «Про вибори Президента України» та «Про вибори народних депутатів України» реєструє кандидатів на пост Президента України, кандидатів у депутати, включених до виборчого списку політичної партії у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, та кандидата в депутати, висунутого партією, у відповідному одномандатному виборчому окрузі за умови отримання нею відповідних документів.

Судом встановлено, що Міністерство юстиції України 15 січня 2020 року направило лист № 430/00019.4.1/6-20 до Центральної виборчої комісії для отримання інформації щодо висування та реєстрації кандидатів для участі у виборах народних депутатів України та на виборах Президента України протягом останніх десяти років.

Листом від 31 січня 2020 року № 21-41-211 Центральна виборча комісія надала інформацію стосовно партій, які висували та подавали до Комісії документи щодо реєстрації кандидатів на пост Президента України на виборах Президента України (чергових, позачергових) протягом 2010-2019 років та кандидатів у народні депутати України в загальнодержавному багатомандатному та одномандатних виборчих округах на виборах народних депутатів України (чергових, позачергових, повторних, проміжних) протягом 2005-2019 років.

Як вбачається з матеріалів справи, лист Центральної виборчої комісії від 31 січня 2020 року № 21-41-211 містить відомості про політичні партії, які реєстрували своїх кандидатів для участі у виборах.

Тобто, Міністерство юстиції України доводить факт відсутності реєстрації Центральною виборчою комісією кандидатів від Політичної партії «Справа» на пост Президента України на виборах Президента України протягом 2010-2019 років та кандидатів у народні депутати України протягом 2005-2019 років.

Натомість, звертаючись з цим позовом Міністерство юстиції України не встановило відсутності факту висування відповідних кандидатів Політичною партією «Справа» протягом десяти років: не надало будь-які відомості, які б підтверджували, що з`їзди партії не відбувались і кандидати на них не висувались.

Більш того, суд звертає увагу на те, що висування кандидата для участі у проміжних виборах народного депутата України від Політичної партії «Справа» мало місце до подання Міністерством юстиції даного позову.

Так, 03 лютого 2020 року на позачерговому з`їзді Політичної партії «Справа» прийнято рішення про висування ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №179 (Харківська область) на проміжних виборах народного депутата України, а позов Міністерство юстиції України подало 07 лютого 2020 року, що підтверджується датою на відбитку штампу реєстрації вхідної кореспонденції Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладені вище обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про те, що Міністерством юстиції України у межах даної справи не доведено наявність правових підстав для анулювання реєстраційного свідоцтва Політичної партії «Справа», а тому задоволення позовних вимог не може вважатись пропорційним та допустимим втручанням у право відповідача з огляду на практику Європейського суду з прав людини.

Керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Міністерства юстиції України відмовити повністю.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова