ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
У Х В А Л А
про прийняття справи до провадження
11 травня 2021 року
м. Київ
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П., ознайомившись з адміністративною справою
за позовом
Міністерства юстиції України
до
Політичної партії "Справа"
про
анулювання реєстраційного свідоцтва,-
В С Т А Н О В И В:
Міністерство юстиції України звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Політичної партії "Справа" про анулювання реєстраційного свідоцтва.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року, у задоволенні адміністративного позову Міністерства юстиції України відмовлено.
20 квітня 2021 року постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу Міністерства юстиції України задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.05.2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2020 року скасовано та направлено справу на новий розгляд.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.04.2021 дану справу передано для розгляду судді Окружного адміністративного суду м. Києва Васильченко І.П.
З урахуванням вищевикладеного, справа підлягає прийняттю до провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У силу ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України).
Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог та наведених законодавчих положень, дана справа може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Керуючись статтями 243, 248, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У Х В А Л И В:
1. Прийняти адміністративну справу № 640/2968/20 до провадження.
2. Визначити, що адміністративна справа буде розглядатись суддею Васильченко І.П. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
3. В порядку підготовки справи до розгляду надіслати копії даної ухвали учасникам справи.
4. Запропонувати учасникам справи у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали надати пояснення щодо позовних вимог з урахуванням постанови Верховного суду від 20.04.2021 року.
Копію пояснень надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.П. Васильченко
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2670/
Інформація про процесуальні права і обов`язки осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.ст. 44, 47 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них. Учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Учасник справи звільняється від обов`язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні. Відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, може пред`явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.
Постанова № 129074853
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2025 року
м. Київ
справа №640/2968/20
адміністративне провадження № К/990/31443/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Політичної партії «Справа»
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року (головуючий суддя - Лисенко В.І.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2024 року (головуючий суддя - Черпак Ю.К., судді: Вівдиченко Т.Р., Штульман І.В.)
у справі № 640/2968/20
за позовом Міністерства юстиції України
до Політичної партії «Справа»
про анулювання реєстраційного свідоцтва.
І. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2020 року Міністерство юстиції України (далі - позивач, Мін`юст) звернулося до суду з позовом до Політичної партії (ПП) «Справа», у якому просило анулювати реєстраційне свідоцтво ПП «Справа» № 165-п.п від 12 січня 2009 року (код ЄДРПОУ 33397893), місцезнаходження: вулиця Старокозацька, 58, місто Дніпро.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ПП «Справа» протягом останніх десяти років не висувала своїх кандидатів на виборах Президента України і народних депутатів України, що є підставою для анулювання реєстраційного свідоцтва цієї політичної партії відповідно до частини першої статті 24 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2365-ІІІ «Про політичні партії в Україні» (далі - Закон № 2365-ІІІ).
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.
4. Постановою Верховного Суду від 20 квітня 2021 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року, направлено справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
5. На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» ця справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
6. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2024 року, позов Міністерства юстиції України задоволено. Анульовано реєстраційне свідоцтво ПП «Справа» № 165-п.п від 12 січня 2009 року (код ЄДРПОУ: 33397893, місцезнаходження: 49000, місто Дніпро, вулиця Старокозацька, 58).
7. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ПП «Справа» звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволені позовних вимог.
8. Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що ПП «Право і Справедливість» зареєстрована Міністерством юстиції України 12 січня 2009 року (свідоцтво № 165-п.п.).
10. Відповідач має статус юридичної особи (дата державної реєстрації - 12 лютого 2009 року; номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 1 224 102 0000 045691; ідентифікаційний код юридичної особи - 36367458; місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 58; керівник - Костюченко Н. О.).
11. 10 квітня 2018 року рішенням Мін`юсту № 117/19.4 проведено державну реєстрацію зміни до відомостей про політичну партію «Право і Справедливість», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі змін до статуту та програми. З 2018 року ПП «Право та Справедливість» змінила назву на ПП «Справа».
12. Свою діяльність ПП «Справа» здійснює на підставі Статуту, затвердженому Установчими зборами ПП «Право і Справедливість» (протокол № 1 від 23 лютого 2007 року) зі змінами, внесеними відповідно до протоколу № 3 від 20 листопада 2008 року, та затвердженого в новій редакції ІІІ з`їздом ПП «Право і Справедливість» (протокол від 26 грудня 2017 року).
13. Постановою ЦВК №1 від 03 січня 2020 року затверджено Календарний план основних організаційних заходів з підготовки та проведення проміжних виборів народного депутата України 15 березня 2020 року в одномандатному виборчому окрузі №179, яким встановлено строк з 16 січня 2020 року по 03 лютого 2020 року включно для висування кандидатів у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №179 та строк з 16 січня 2020 року по 13 лютого 2020 року включно для подання політичними партіями документів до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у народні депутати України.
14. 03 лютого 2020 року на позачерговому з`їзді Політичної партії «Справа» прийнято рішення про висування ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 179 (Харківська область) на проміжних виборах народного депутата України, призначених на 15 березня 2020 року.
15. 13 лютого 2020 року Політичною партією «Справа» подано до ЦВК відповідну заяву про реєстрацію ОСОБА_1 кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 179.
16. Постановою ЦВК № 38 від 17 лютого 2020 року ОСОБА_1 зареєстровано кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 179 на проміжних виборах народного депутата України.
17. З метою перевірки дотримання вимог статті 24 Закону № 2365-III Міністерство юстиції України 15 січня 2020 року направило до Центральної виборчої комісії лист № 430/00019.4.1/6-20 для отримання інформації щодо висування ПП «Справа» кандидатів на участь у виборах народних депутатів України та на виборах Президента України протягом останніх десяти років.
18. У відповідь Центральна виборча комісія листом від 31 січня 2020 року № 21-41-211 надала інформацію стосовно партій, які висували та подавали до Комісії документи щодо реєстрації кандидатів на пост Президента України на виборах Президента України (чергових, позачергових) протягом 2010- 2019 років та кандидатів у народні депутати України в загальнодержавному багатомандатному та одномандатних виборчих округах на виборах народних депутатів України (чергових, позачергових, повторних, проміжних) протягом 2005- 2019 років.
19. Водночас, інформація щодо висування кандидатів на вказаних виборах за останні десять років від ПП «Справа» відсутня.
20. Позивач вважаючи, що відповідачем порушено вимоги статті 24 Закону № 2365-ІІІ, що є підставою для анулювання реєстраційного свідоцтва, звернувся до суду із цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
21. Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що обов`язок політичної партії висунути своїх кандидатів на виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років виникає у політичної партії з дня її реєстрації. Оскільки Мін`юстом зареєстровано ПП «Право та справедливість», правонаступником якої є ПП «Справа» - 12 січня 2009 року, суди зазначили, що встановлений Законом № 2365-ІІІ присічний десятирічний термін, протягом якого вона хоча б один раз повинна була висунути свого кандидата по виборах Президента України та народних депутатів України - 2019 рік.
22. Натомість Міністерство юстиції України отримало 31 січня 2020 року інформацію від Центральної виборчої комісії про відсутність зареєстрованих кандидатів від ПП «Справа» на участь у виборах Президента України або виборах народних депутатів України протягом 2005- 2019 років, що стало підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.
23. Довід відповідача про прийняття 03 лютого 2020 року на позачерговому з`їзді ПП «Справа» рішення про висування кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 179 (Харківська область) на проміжних виборах народного депутата України, призначених на 15 березня 2020 року, суди відхилили, зазначивши, що прийняття такого рішення відбулось поза межами десятирічного терміну і жодним чином не впливає на застосування статті 24 Закону № 2365-III до спірних правовідносин.
24. За таких обставин суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що протягом останніх десяти років ПП «Справа» не висувалися кандидати на участь у виборах народних депутатів України та на виборах Президента України, що в свою чергу, є підставою, відповідно до вимог частини першої статті 24 Закону № 2365-ІІІ, для анулювання реєстраційного свідоцтва партії.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
25. Підставою касаційного оскарження у цій справі відповідач зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та посилається на те, що суди попередніх інстанцій застосували норму частини першої статті 24 Закону № 2365-ІІІ без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19 грудня 2023 року у справі № 640/2933/20, від 26 січня 2024 року у справі № 640/8940/20 та від 17 листопада 2021 року у справі № 640/2919/20.
26. Позивач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій помилково почали відлік десятирічного строку з дня реєстрації ПП «Справа», оскільки ураховуючи правовий висновок у наведених вище постановах Верховного Суду, десятирічний строк необхідно розуміти як єдиний послідовний період діяльності політичної партії тривалістю у десять років, що передує зверненню контролюючого органу до суду з позовом щодо анулювання реєстраційного свідоцтва цієї політичної партії. Тобто, десятирічний термін, що передує зверненню Мін`юсту до суду з цим позовом щодо анулювання реєстраційного свідоцтва ПП «Справа» з 07 лютого 2010 року по 07 лютого 2020 року.
27. Доводить, що 03 лютого 2020 року ПП «Справа» усунуло обставину, яка була підставою для звернення позивача із цим позовом, оскільки відповідач реалізував основну мету своєї діяльності та висунув кандидата для участі у виборах у строки, передбачені частиною першої статті 24 Закону № 2365-ІІІ.
28. Крім того, як стверджує відповідач, суди попередніх інстанцій утотожнили поняття «реєстрація» та «висування» кандидатів на вибори, не установивши всі обставини, що мають значення для справи, а саме щодо наявності або відсутності факту висування ПП «Справа» своїх кандидатів на виборах.
29. У відзиві на вказану касаційну скаргу позивач просив у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
30. Вказував на те, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку, що встановлений законом присічний десятирічний строк для політичної партії хоча б один раз взяти участь у висуванні своїх кандидатів по виборах Президента України та народних депутатів України є 2019 рік. Тобто строк який передував зверненню Мін`юстом з позовом про анулювання реєстраційного свідоцтва ПП «Справа» розпочався у січні 2009 року та завершився у грудні 2019.
31. Позивач стверджував, що висування ПП «Справа» кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 179 (Харківська область) для участі на проміжних виборах народних депутатів Україні 15 березня 2020 року, відбулось поза межами десятирічного строку, а тому не може впливати на застосування статті 24 Закону № 2365-ІІІ.
32. Отже, відповідач порушив вимоги статті 24 Закону № 2365-ІІІ, оскільки протягом останніх десяти років (до звернення позивача із позовом) ПП «Справа» не було здійснено жодного висування своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України, що підтверджується інформацією Центральної виборчої комісії в листах від 31 січня 2020 року № 21-41-211 та від 27 лютого 2024 року.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
33. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
34. Спір у цій справі виник у зв`язку з реалізацією Мін`юстом повноважень на звернення до суду з позовом про анулювання реєстрації політичної партії на підставі статті 24 Закону № 2365-III.
35. Статтею 36 Конституції України установлено, що громадяни України мають право на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.
36. Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах.
37. Правові та організаційні засади реалізації права громадян на об`єднання в політичні партії, порядок їх утворення і діяльності визначає Закон № 2365-ІІІ.
38. Згідно з пунктами 1- 3 розділу VI «Заключні положення» Закону № 2365-III цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Прийняття цього Закону не тягне за собою перереєстрацію політичних партій.
39. Політичним партіям не пізніш як через один рік після проведення найближчих за часом після набуття чинності цим Законом виборів до Верховної Ради України здійснити необхідні заходи з метою забезпечення виконання вимог цього Закону, внести необхідні уточнення до статутних документів та подати їх до Міністерства юстиції України.
40. За частиною першою статті 1 Закону № 2365-III право громадян на свободу об`єднання у політичні партії для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів визначається і гарантується Конституцією України. Встановлення обмежень цього права допускається відповідно до Конституції України в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей, а також в інших випадках, передбачених Конституцією України.
41. Відповідно до статті 2 Закону № 2365-ІІІ політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.
42. Політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку. Політичні партії в Україні створюються і діють тільки із всеукраїнським статусом (частини перша, друга статті 3 Закону № 2365-ІІІ).
43. Частиною третьою статті 10 Закону № 2365-ІІІ (у первинній редакції цієї статті) і частиною тринадцятою [тієї самої] статті 10 Закону № 2365-ІІІ (у редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 835-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»; далі - Закон № 835-VIII) діяльність політичної партії може здійснюватися лише після її реєстрації. Не допускається діяльність незареєстрованих політичних партій.
44. Згідно із частиною другою статті 11 Закону № 2365-ІІІ (у редакції Закону № 835-VIII, яка діяла на час звернення з цим позовом до суду) з моменту реєстрації політичної партії у визначеному законом порядку вона набуває статусу юридичної особи. Аналогічні за змістом норми ця стаття містила й у первинній своїй редакції (за якими: «Після реєстрації політична партія набуває статусу юридичної особи»).
45. Політичні партії мають право, зокрема брати участь у виборах Президента України, до Верховної Ради України, до інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у порядку, встановленому відповідними законами України (пункт 2 частини першої статті 12 Закону № 2365-ІІІ).
46. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Закону № 2365-ІІІ державний контроль за діяльністю політичних партій здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, - за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, крім випадків, коли здійснення такого контролю законом віднесено до повноважень інших органів державної влади.
47. Таким центральним органом виконавчої влади, відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, є Міністерство юстиції України (підпункт 83-15 пункту 4 цього Положення).
48. Відповідно до частини першої статті 23 Закону № 2365-ІІІ політичні партії припиняють свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску) або в разі заборони її діяльності чи анулювання реєстрації в порядку, встановленому цим та іншими законами України.
49. Частиною першою статті 24 Закону № 2365-ІІІ передбачено, що у разі невиконання політичною партією вимоги частини сьомої статті 11 цього Закону, виявлення протягом трьох років з дня реєстрації політичної партії недостовірних відомостей у поданих на реєстрацію документах, невисування політичною партією своїх кандидатів по виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років орган, який зареєстрував політичну партію, має звернутися до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються.
50. Конституційний Суд України Рішенням від 12 червня 2007 року № 2-рп/2007 у справі за конституційним поданням 70 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини першої статті 10, пункту 3 частини другої, частин п`ятої, шостої статті 11, статті 15, частини першої статті 17, статті 24, пункту 3 розділу VI «Заключні положення» Закону України «Про політичні партії в Україні» (справа про утворення політичних партій в Україні) визнав конституційними положення, зокрема, статті 24 Закону № 2365-ІІІ.
51. У цьому зв`язку Конституційний Суд України зазначив, що згідно зі статтею 69 Основного Закону України народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Відповідно до частини другої статті 36 Конституції України та виборчого законодавства політичні партії сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян. Реалізацію зазначених конституційних приписів забезпечує положення статті 24 Закону [№ 2365-ІІІ] щодо обов`язкової участі політичної партії у виборчому процесі. Наведені конституційні положення дають підстави для висновку, що участь у виборах на загальнодержавному рівні є правом політичної партії, яке кореспондується з обов`язком протягом встановленого законом десятирічного терміну хоча б один раз взяти участь у висуванні своїх кандидатів по виборах Президента України та народних депутатів України.
52. Варто звернути увагу, що після відкриття касаційного провадження у цій справі Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 19 грудня 2023 року у справі № 640/2933/20 у подібних правовідносинах досліджував питання можливості анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, визначеного у частині першій статті 24 Закону № 2365-ІІІ.
53. У зазначеній постанові Верховний Суд відступив від правових позицій, сформованих раніше, і констатував, що визначений положеннями статті 24 Закону № 2365-ІІІ десятирічний строк необхідно розуміти як єдиний послідовний період діяльності політичної партії тривалістю у десять років, що передує зверненню контролюючого органу до суду з позовом щодо анулювання реєстраційного свідоцтва цієї політичної партії.
54. Згідно із позицією судової палати, під десятирічним строком «неучасті» політичної партії у загальнодержавних виборах, з яким приписи частини першої статті 24 Закону № 2365-ІІІ пов`язують умови для анулювання її реєстрації, треба розуміти той строк, який передує зверненню Мін`юсту до суду з відповідним позовом. Саме останні десять років, протягом яких зазвичай проводяться [принаймні] чергові загальнодержавні вибори як Президента України, так і народних депутатів України, можуть повністю вказати на те, чи політична партія є виразником політичної волі громадян та суб`єктом виборчого процесу, чи ні. З цієї позиції оцінювати діяльність політичної партії в аспекті її участі у загальнодержавних виборах за весь [минулий] період її існування, зокрема з дати створення (реєстрації), - немає сенсу, адже ніяк не вдасться встановити чи сьогоденне існування зареєстрованої політичної партії досі відповідає меті, з якою Закон № 2365-ІІІ пов`язує право громадян на свободу об`єднання в політичні партії, а чи насправді ця партія залишається структурованою одиницею, яка сприяє творенню політичної волі громадян і своєю активною (але не забороненою законом) поведінкою її виражає.
55. Одночасно з цим, Верховний Суд у постанові від 19 грудня 2023 року у справі № 640/2933/20 констатував, що в аспекті вирішення питання про наявність підстави для анулювання реєстрації політичної партії, передбаченої частиною першою статті 24 Закону № 2365-ІІІ, необхідно оцінювати також й дії самої політичної партії щодо висування кандидата/кандидатів на вибори через призму того, чи ця інтенція партії узгоджувалася з вимогами закону (щодо процедури висування) та переслідувала легітимну мету.
56. У цьому контексті Верховний Суд зазначив, що «висування» політичною партією свого кандидата на загальнодержавних виборах не охоплюється (не обмежується) реєстрацією (як результатом) висунутого кандидата/кандидатів від цієї політичної партії, але пов`язується з нею. Іншими словами, висування політичною партією кандидата/кандидатів на вибори передбачає обов`язок політичної партії «задекларувати» своє рішення шляхом подання відповідних документів до Центральної виборчої комісії для вирішення питання щодо реєстрації; водночас відмова Центральної виборчої комісії у реєстрації кандидата/кандидатів від політичної партії, що у підсумку спричинить «неучасть» висунутих нею кандидата/кандидатів на загальнодержавних виборах - якщо оцінювати це рішення Центральної виборчої комісії безвідносно до попереднього етапу - не може бути достатнім свідченням того, що політична партія не висувала кандидата/кандидатів на вибори й таким чином як політична сила була бездіяльна протягом виборчого процесу. З`ясування всіх цих обставин має за мету встановити (пересвідчитися), що політична партія справді більше не виконує (чи не може виконувати) свого призначення як виразника політичної волі громадян, а тому підлягає припиненню.
57. Зрештою у справі № 640/2933/20 Верховний Суд дійшов висновку, що ще одним аспектом припинення діяльності політичної партії є те, що анулювання її реєстрації як результат (підсумок) з`ясування усього спектру питань та обставин, які у значенні частини першої статі 24 Закону № 2365-ІІІ, є умовою для настання відповідних юридичних наслідків, не має трансформуватися у спосіб ліквідації політичної партії. Подібне застосування частини першої статі 24 Закону № 2365-ІІІ суперечитиме меті цього механізму, який призначений для констатації того, що політична партія фактично припинила свою діяльність, а не для (примусового) припинення її діяльності (в рамках процедури, яка для цього не передбачена).
58. Отже, зважаючи на наведений підхід, при вирішенні питання про наявність підстави для анулювання реєстрації політичної партії, передбаченої частиною першою статті 24 Закону № 2365-ІІІ, сам факт висування політичною партією кандидата (навіть після десяти років «неучасті» в них) потрібно оцінити на відповідність вимогам законодавства, зокрема, чи було це висування проявом дійсних намірів і, головне, інституційної спроможності політичної партії взяти участь у виборчому процесі, а не імітувати її, вдавшись до цього способу суто для формального, а не реального виконання вимог закону.
59. Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 19 грудня 2023 року у справі № 640/2933/20 після подання касаційної скарги у справі, яка переглядається, є релевантною і підлягає врахуванню колегією суддів.
60. У цій справі ПП «Справа» була зареєстрована 12 січня 2009 року, а із цим позовом Мін`юст звернувся до суду 07 лютого 2020 року.
61. Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що ПП «Справа» не висувала своїх кандидатів для участі у виборах народних депутатів та у виборах Президента України впродовж існування партії у період з 2009 року до 2019 року.
62. Оскільки ПП «Справа» порушуючи норми законодавства не висувала своїх кандидатів на виборах Президента України та виборах народних депутатів України протягом десяти років, відлік 10-річного терміну починається саме з 2009 року, суди дійшли висновку про порушення відповідачем положення частини першої статті 24 Закону № 2365-ІІІ та наявність підстав для анулювання реєстраційного свідоцтва ПП «Справа».
63. Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що висування ПП «Справа» кандидата в народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 179 (Харківська область) для участі на проміжних виборах народних депутатів Україні 15 березня 2020 року, свідчить про відсутність підстав для анулювання реєстрації політичної партії згідно статті 24 Закону № 2365-ІІІ, оскільки висування та реєстрація кандидата у Центральній виборчій комісії на проміжних виборах народних депутатів України після пред`явлення Мін`юстом позову не спростовує факту порушення десятирічного терміну і жодним чином не впливає на застосування статті 24 Закону № 2365-ІІІ до спірних правовідносин, що правильно зауважили суди попередніх інстанцій.
64. З огляду на установлені обставини справи і положення частини першої статті 24 Закону № 2365-ІІІ, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій справі. Більш ніж десятирічне невисування ПП «Справа» свого кандидата на загальнодержавних виборах свідчить про відсутність у ПП «Справа» інституційної спроможності взяти участь у виборчому процесі та вказує про невиконання відповідачем свого призначення як виразника політичної волі громадян.
65. Водночас, ураховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 19 грудня 2023 року у справі № 640/2933/20 [зокрема щодо визначення десятирічного строку «неучасті» політичної партії у загальнодержавних виборах, з яким приписи частини першої статті 24 Закону № 2365-ІІІ пов`язують умови для анулювання її реєстрації, як такого, що передує зверненню Мін`юсту до суду з відповідним позовом], колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни мотивів задоволення позову, викладених у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року та постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2024 року.
66. Відповідно до частин першої та четвертої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
67. З огляду на результат касаційного розгляду розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341, 345, 351, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Політичної партії «Справа» задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2024 року у справі № 640/2968/20 змінити, виклавши мотивувальну частину зазначених судових рішень у редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2024 року у справі № 640/2968/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
В.Е. Мацедонська
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду