Der Text der gerichtlichen Entscheidung ist nicht im staatlichen Register vorhanden (nicht vom Gericht veröffentlicht oder gesetzlich gesperrt).
Вирок № 75674458
Справа №328/76/18
02.08.2018
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02.08.2018 року м. Токмак
Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Курдюкова В.М., при секретарі судового засідання Ладики М.О., Гаряги А.О., за участю прокурора Нєдоводєй Л.А., Лобач С.В., Кузьменко О.М., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника Першина В.М., потерпілого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Токмацького районного суду Запорізької області кримінальне провадження № 12017080350001096 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Токмак, Запорізької області, українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, маючого повну загальну середню освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:
1) 27.05.1992 року Токмацьким районним судом за ч.1 ст.140 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
2) 08.07.1992 року Токмацьким районним судом за ст.ст.140 ч.3, 42 ч.3, 46-1 КК України до 2 років позбавлення волі, з відстрочкою виконання вироку на 1 рік.
3) 15.04.1994 року Токмацьким районним судом за ч.3 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі. 21.06.1996 року звільнений умовно-достроково, на не відбутий строк 8 місяців 8 днів.
4) 30.05.1997 року Токмацьким районним судом за ч. 3 ст. 140 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. 30.06.2001 року звільнений у зв'язку з відбуттями строку покарання.
5) 18.07.2002 року Токмацьким районним судом за ч.1 ст. 121 КК України до 6 років позбавлення волі. 04.03.2008 року звільнений у зв'язку з відбуттями строку покарання.
6) 01.09.2010 року Токмацьким районним судом за ч.4 ст. 296 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
7) 26.08.2015 року Токмацьким районним судом за ч.1 ст. 259 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки. 12.02.2016 року перегляд вироку Апеляційним судом Запорізької області та призначення покарання у виді 3 років позбавлення волі. Звільнився за відбуттям строку 12.09.2017 року.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
12 жовтня 2017 року в період з 12 години 20 хвилин до 15 години 00 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи в гостях у своєї знайомої ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3, в ході конфлікту, який раптово виник на ґрунті неприязних відносин, маючи умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, наніс ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 не менше 6 ударів кулаками в область голови та обличчя, не менше 4-5 ударів в область грудної клітки по задній поверхні тулуба та кінцівок, чим спричинив ОСОБА_4 множинні переломи ребер з пошкодженням внутрішніх органів (легені, серце, печінка), травми на голові, тулубі та кінцівках, що в сукупності ускладнилось розвитком травматичного шоку, від яких настала смерть ОСОБА_4 на місці вчинення злочину.
Після заподіяння зазначених тілесних ушкоджень ОСОБА_1 з місця події зник. Згідно висновку судової медичної експертизи № 262 від 22.11.2017 року смерть потерпілої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, настала від сполученої травми грудної клітки з численними переломами ребер, пошкодженнями внутрішніх органів (легені, серце, печінка) перебіг якої ускладнився розвитком травматичного шоку з проявами двобічного гемо-пневмотораксу (кров та повітря у плевральній порожнинах), та гемоперитонеуму (накопичення крові у черевній порожнині), що знаходиться у прямому причинному зв'язку із виявленими під час дослідження пошкодженнями ребер, які характерні для травматичного шоку. На тілі ОСОБА_4 знайдені тілесні пошкодження, а саме численні синці та садна на обличчі, крововиливи у м'яких тканинах голови, численні синці на тулубі, садна на кінцівках, переломи ребер по двом лініям по передній поверхні справа та з ліва, та по трьом лініям по задній поверхні грудної клітки з пошкодженням реберної та легеневої плеври у місцях переломів, пошкодження легенів, серця, печінки.
Виявлені у потерпілої пошкодження у межах грудної клітки та черевної порожнини (численні переломи ребер, пошкодження легенів, забій серця, розриви капсули та перенхіми печінки) знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з наставшою смертю.
З огляду на характер, локалізацію, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, встановлених під час експертизи трупа ОСОБА_4, смерть наступила не відразу, а через тривалий проміжок часу, декілька десятків хвилин.
Згідно «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень від 17.01.1995 року» виявлені у ОСОБА_4 численні переломи ребер з пошкодженням реберної та легеневої плеври, пошкодженням легенів, забоєм серця та печінки як такі, що викликали травматичний шок мають ознаки тяжких тілесних пошкоджень.
Садна та синці на обличчі, тулубі та кінцівках мають ознаки легких тілесних пошкоджень.
Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав своєї вини і пояснив, що в день вчинення злочину 12.10.2017 в квартирі померлої ОСОБА_4 він не перебував, а лише після її дзвінка о 10 год.55 хв. підійшов до під'їзду для зустрічі з чоловіком, який повинен був привезти йому мобільний телефон. Однак чоловік на ім'я ОСОБА_20 на зустріч не з'явився після чого ОСОБА_1 викликав таксі за номером НОМЕР_13 та поїхав на вул. Центральна до магазину «Стопка», де він купив сигарети та потім направився до кафе, яке розташоване поряд, де зустрівся з чоловіком, ім'я якого обвинувачений відмовився повідомити суду.
Після зустрічі з невідомим чоловіком, яка тривала близько 5 хвилин, він направився на площу, біля Будинкук культури м. Токмак, де в 11-15 до нього підійшла ОСОБА_4, якій він віддав телефон Самсунг білого кольору. Зазначений телефон він раніше на її прохання отримав у водія маршрутки, який передала для ОСОБА_4 невідома дівчина з села.
В цій частині показання обвинуваченого ОСОБА_1 спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_3,, який повідомив, що зазначений телефон перебував у його дружини вже 11.10.2017, а тому обвинувачений не міг віддати їй телефон 12.10.2017.
Далі, обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що перебуваючи на площі біля міського будинку культури він бачив, що ОСОБА_4 об 11-30 комусь телефонувала, а потім до неї підійшов чоловік на ім'я ОСОБА_21, якому вона давала свій телефон для дзвінка. Об 11-40 ОСОБА_4 разом з чоловіком на ім'я ОСОБА_21 пішли в сторону палацу спорту.
Зазначені покази обвинуваченого спростовуються дослідженими в суді даними отриманими від оператора рухомого (мобільного) зв'язку ПАТ «Київстар» про абонентський номер НОМЕР_1, яким користувалася ОСОБА_4. Аналізом вхідних та вихідних з'єднань телефону, який належав ОСОБА_4, про всі абонентські номери, які були активовані, із зазначенням дат, прив'язки до базової станції, встановлено, що 12.10.2017 вона не перебувала на вул. Центральній, а з 07 год 16 хв. по 13 год. 49 хв. знаходилась вдома, оскільки під час активації телефону, сигнал мобільного зв'язку передавався через базову станцію № 6651, яка розташована по вул. Куйбишева 39 та №8992, яка розташована по вул. Леніна, 19. Ці ж базові станції фіксували і активацію телефону потерпілого ОСОБА_3, який здійснював дзвінки з телефонного номера НОМЕР_2, перебуваючи за домашньою адресою під час того, як він повернувшись додому знайшов померлу дружину та викликав поліцію на місце вчинення злочину. Також коли потерпілий ОСОБА_3 телефонував своїм знайомим в період часу з 18 год 45 хв. по 18 год.56 хв., його телефон був активованій в районі цих же базових станцій.
Крім того, про те, що ОСОБА_4 в той час перебувала в себе вдома підтверджують і свідки, які були допитані в ході судового розгляду: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з яким в день смерті ОСОБА_4 спілкувалася телефоном та повідомляла їм, що знаходиться дома. Також їх розмови в період часу з 10 год 47 хв. по 11 год.15 хв. підтверджуються даними оператора мобільного зв'язку ПАТ «Київстар», відповідно до яких сигнал мобільного зв'язку телефону ОСОБА_4 під час цих розмов передавався через базову станцію № 6651 місце розташування вул. Куйбишева 39, в зоні дії якої знаходиться будинок загиблої.
В подальшому згідно показів обвинуваченого, він залишився та зробив два дзвінка. В основному він користувався двома номерами телефонів: НОМЕР_3 та НОМЕР_4. Телефоні розмови тривали близько 10 хвилин. Після чого, приблизно о 11-50 він направився додому. Додому він прийшов о 13 год. 05 хвилин.
При цьому обвинувачений не зміг надати логічних та обґрунтованих пояснень, чому він витратив на незначну відстань від міського будинку культури до свого будинку більше години часу, пояснивши це лише тим, що відволікався на розмови мобільним телефоном.
Як пояснив обвинувачений ОСОБА_1 з 13 год 05 хв. до 15 год. він перебував дома. Однак це спростовується тим, що 12.10.2017 в 12 годині 25 хв. та в 13 год. 49 хв. обвинувачений з телефону, який належить ОСОБА_4 (НОМЕР_1) двічі дзвонив ОСОБА_8 на номер телефона НОМЕР_5.
Цей факт підтверджується досліджені судом відомостями ПАТ «Київстар» та поясненнями свідка ОСОБА_8
Свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що був знайомий із ОСОБА_4 з якою перебував у дружніх стосунках, вона допомагала йому працювати на гаражі, де він займається ремонтом автомобілей. 12.10.2017 він був в гаражі, ремонтував автомобіль. Близько 11 години йому зателефонувала ОСОБА_4. В цей день він з померлою не зустрічався. Після 12 години 12.10.2017 з телефону ОСОБА_4 йому зателефонував чоловік, який сказав, що йому необхідно з ним поспілкуватися. На питання ОСОБА_8 з ким він розмовляє чоловік представився ОСОБА_1. Близько 14 години цього ж дня знову з телефону ОСОБА_4 йому зателефонував той же чоловік, почав щось казати не зрозуміле і він відключив з'єднання.
Також судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 12.10.2017 р. о 13 год. 48 хв. дзвонив з телефону ОСОБА_4 (НОМЕР_1) на телефон НОМЕР_6, який належить ОСОБА_9.
Цей факт підтверджується відомостями ПАТ «Київстар» та поясненнями свідка ОСОБА_9, яка пояснила, що 2-3 роки назад продала ОСОБА_4 взуття за 600 грн., однак гроші та їй так і не віддала. Свідок неодноразово нагадувала ОСОБА_4 про існуючий борг. В день, коли померла ОСОБА_4, з її номера телефону телефонував невідомий чоловік, який виражався на адресу свідка грубою нецензурною лайкою і вимагав, щоб вона не турбувала більше ОСОБА_4. Вона виключила телефон і внесла телефон ОСОБА_4 до чорного списку. За голосом чоловік, який телефонував був близько 40 років, себе не назвав.
Вік ОСОБА_1 на час вчинення злочину становив саме 40 років.
Те що дзвінок свідку ОСОБА_9 надійшов 12.10.2017 о 13:48, тобто за хвилину до дзвінка свідку ОСОБА_8, який був о 13:49 вказує на те, що їм дзвонив один чоловік. Те, що чоловік, який телефонував з телефону ОСОБА_4 ОСОБА_8 назвався ім'ям ОСОБА_1, також вказує, що це був обвинувачений ОСОБА_1.
Також обвинувачений повідомив суду, що коли він прийшов додому о 13-05 його дружина перебувала дома та близько 13:20-13:30 пішла з дому на репетиторство, через годину, або 1 годину 20 хвилин повернулася. В період часу з 13-05 по 15 годину до них приходили люди переважно жінки за товаром. В 15 годині обвинувачений пішов з дому на автовокзал та не пам'ятає чи купував там кофе, однак добре пам'ятає, що сім карту зі свого телефону не викидав.
Однак зазначені доводи обвинувачення спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_10, яка пояснила суду, що працює продавцем в кафе, що розташоване в районі автовокзалу. 12.10.2017 року обвинувачений підійшов до кафе, купив каву, в її присутності достав зі свого мобільного телефону сім-картку та викинув її, сказав, що вона його більше не побаче. Свідок допомагала на прохання обвинуваченого витягти сім-карту з телефону та добре пам'ятає час, оскільки ОСОБА_1 необхідно було виставити час на телефоні, він спросив, котра година, на що вона вказала, що було 15 год.15 хв.
Як встановлено відомостями оператора мобільного зв'язку, з 12.10.2017 сім-карта з номером НОМЕР_3, якою користувався обвинувачений ОСОБА_1 перестала бути активована, що підтверджує показання свідка ОСОБА_10, , та вказує на те, що обвинувачений ОСОБА_1 намагався знищити докази.
Щодо відносин з померлою ОСОБА_4 обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що вона лише заказувала через нього товар у його дружини, перебуваючи в місцях позбавлення волі по телефону з нею не спілкувався.
Однак зазначене спростовується відомостями операторів мобільного зв'язку щодо телефонних з'єднань. Аналіз телефонних з'єднань між ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_11 вказує, що вони активно спілкувались. Крім того, відповідно до роздруківок телефонних з'єднань, отриманих у оператора ВФ «Україна» за номером телефона НОМЕР_9, яким користувався ОСОБА_1 у період з 12.09.2017 по 14.12.2017 року, ОСОБА_1 під час перебування у Вільнянській виправній колонії часто спілкувався із ОСОБА_4 засобами мобільного телефонного зв'язку.
Досліджені докази вказують, що відносини між померлою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_1 не обмежувалися стосунками клієнта та продавця.
Свідок ОСОБА_6 пояснила, що знайома з обвинуваченим ОСОБА_1 та сім'єю ОСОБА_4. Їй відомо про те, що померла ОСОБА_4 спілкувалася з ОСОБА_1 як під час його перебування у місцях позбавлення волі, так і після відбуття покарання. Обвинувачений неодноразово приходив і купував каву в кафе, де працює свідок ОСОБА_6 З ОСОБА_1 вони спілкувалися про ОСОБА_4. ОСОБА_4 розповіла їй про те, що ОСОБА_1 вимагав, щоб вони проживали разом. Навіть телефонував її дочці. ОСОБА_4 не погоджувалася, оскільки він ніде не працює. Крім того, ОСОБА_4 спілкувалася з ОСОБА_8, якого кохала. ОСОБА_4 спиртними напоями не зловживала, була спокійною людиною. ОСОБА_1 був спокійним, але у стані сп'яніння кидався під машини і вчиняв необдумані вчинки,
Крім того, ОСОБА_10, з якою вона працює, повідомила, що в день смерті ОСОБА_4, до неї приходив обвинувачений ОСОБА_1 купував каву, був у схвильованому стані та сказав, що вони його більше не побачать.
Відповідно до відомостей оператора мобільного зв'язку номер телефону НОМЕР_9, який також знаходився в користуванні ОСОБА_1, деактивований теж з 12.10.2017.
Тобто після подій 12.10.2017 обвинувачений ОСОБА_1змінив номера телефону.
Крім того, обвинувачений пояснив, що в квартирі ОСОБА_4 він був напередодні - 11.10.2017 близько 11 години та заходив щоб сфотографувати телефони, також заходив у ванну кімнату.
Однак його показання в цій частині спростовуються дослідженими судом доказами. Аналізом вхідних та вихідних з'єднань номерів телефону, який був в користуванні ОСОБА_4 (НОМЕР_1), та ОСОБА_1 (НОМЕР_3) із зазначенням дат, прив'язки до базової станції, встановлено, що 11.10.2017 телефон ОСОБА_1 був активний з прив'язками до базових станцій, розташованих в районі вул. Революціна 50, Революційна 10. А ОСОБА_4 11.10.2017 не находилася дома починаючи з 10:24 та до 14:31. В цей період часу її телефон був активований з прив'язками до базових станцій по вул.Революційна 50. Крім того, в період з 09:09 по 10:46 ОСОБА_4 та ОСОБА_1 телефонували один одному 7 разів, а отже не могли бути разом в квартирі померлої у час, на який вказує обвинувачений.
Пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він змушений був оговорити себе під тиском працівників поліції свого підтвердження у суді не знайшло. Прокуратурою Запорізької області за заявою обвинуваченого ОСОБА_1 проведено досудове розслідування та 27.06.2018 прийнято рішення про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю в діях співробітників СКП Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області складу злочину, передбаченого ч.2 ст.365 КК України.
Обвинувачений під час судового розгляду ухилявся від відповідей на питання, відповідаючи зустрічним питанням, відмовлявся назвати прізвища людей з якими спілкувався в день злочину, під час розгляду справи поводиться демонстративно.
Аналогічна поведінка обвинуваченого спостерігалася і судово- психіатричними експертами під час проведення судово-психіатричної експертизи, які у висновку № 557 від 30.10.2017 зазначили, що обвинувачений неохоче вступає в бесіду, на питання, що стосується матеріалів справи - легко афектується, поводиться демонстративно, свою провину не визнає, у поведінці всіяко демонструє зверхнє недбале ставлення. На питання відповідає неохоче, частіше зустрічним питанням, прагне до визнання і бажання створити враження, виявляє розлад особистості за нестійким типом. Експертам ОСОБА_1 за фактом інкримінованого йому правопорушення повідомив: «в ранці 12.10.2017 був у знайомої ОСОБА_4, потім прийшов об 11, потрібно було їй повернути мобільний телефон, пішов, зайшов о 14 годині, записав на флешку пісні, пішов о 15 годині».
Крім того, в данному висновку експерта відображені і покази, надані обвинуваченим під час досудового розслідування. Суд не вправі обґрунтувати своє рішення показаннями, наданими обвинуваченим слідчому, однак викладені у висновку експертизи відомості вказують на мінливість позиції обвинуваченого та недостовірність його свідчень, наданих суду.
Згідно зазначеного висновку експертів ОСОБА_1 у період здійснення інкримінованого йому правопорушення міг повною мірою усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.
Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується наступними дослідженими судом доказами.
Допитом потерпілого ОСОБА_3, який пояснив, що його дружина по характеру була спокійною, ніяких бійок в квартирі не було. Прийшовши 12.10.2017 о 18-10 додому знайшов мертвою дружину та відразу викликав поліцію. Поліцію викликав двічі зі своєї квартири.
Також подзвонив своєму другові ОСОБА_12, який прийшов йому на допомогу та викликав швидку допомогу. До цього бачив дружину зранку, ніяких тілесних ушкоджень на ній не було. З квартири пропав WF - роутер та комплект ключів від квартири, що належав їх дочці. В квартирі була заперта на ключ лише одні двері, хоча зазвичай замикаються обидві двері.
Потерпілому було відомо про спілкування його дружини з ОСОБА_1, які часто спілкувалися по телефону. Дружина пояснювала, що вони друзі.
Вперше потерпілий побачив ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту за місцем мешкання. Слідчий експеримент проводився з його дозволу та в ньому брали участь слідчий, судовий експерт, поняті, адвокат, ОСОБА_1 був під конвоєм.
Під час слідчого експерименту ОСОБА_1 розказав та показав, як все відбувалося, в квартирі вільно орієнтувався.
Під час слідчого експерименту будь-які заходи фізичного, морального тиску до ОСОБА_1 не застосовувались. ОСОБА_1 задавалися уточнюючі питання від учасників, на які він відповідав. Сумнівів у потерпілого щодо непричетності ОСОБА_1 до вчиненні злочину не було.
Свідок ОСОБА_12 пояснив, що 12.10.2017 знаходився дома близько 18-40 йому подзвонив потерпілий ОСОБА_3 та сказав, що виявив дома убиту дружину ОСОБА_4. На що він йому сказав подзвонити в поліцію та прийшов на допомогу.
Знав про те, що ОСОБА_4 спілкується з ОСОБА_1 Які між ними відносини йому не відомо.
Свідок ОСОБА_13 пояснив, що знайомий з сім'єю ОСОБА_4 та перебував з ними в дружніх стосунках. Разом працював з потерпілим ОСОБА_3 12.10.2017 в район автовокзалу до 18 години. Також йому відомо про спілкування померлої з ОСОБА_1.
Свідок ОСОБА_14 пояснила, що в день смерті ОСОБА_4, вона з нею спілкувалася по телефону( НОМЕР_7) близько 10 години. ОСОБА_4 сказала, що знаходиться дома та прийде до неї в гості, однак не прийшла.
Свідок ОСОБА_15 пояснив суду, що працює таксистом. Знає обвинуваченого в обличчя. В жовтні 2017 від диспетчера близько 11 години отримав заказ автомобіля таксі до будинку по АДРЕСА_4, перший під'їзд. Він під'їхав на вказану адресу, біля під'їзду чекав ОСОБА_1, який попросив підвезти його на вул. Центральна до магазину «Стопка». Раніше він неодноразово підвозив цього чоловіка з товаром «Оріфлейм» до будинку по вул. Гоголя.
Покази свідка підтверджуються також відомостями оператора мобільного зв'язку Київстар, відповідно до яких ОСОБА_1 зі свого телефону НОМЕР_3 12.10.2017 о 10:52:07 дзвонив на телефон НОМЕР_10- таксі, та показами обвинуваченого.
Свідок ОСОБА_7 повідомила, що знайома з сім'єю ОСОБА_4 та 12.10.2017 у четвер їй зателефонувала ОСОБА_4, з якою вона розмовляла приблизно 6 хвилин, вона цікавилася, які ліки можна випити для лікування кашлю. В кінці розмови вона почула, що роздався дзвінок у двері, ніби то хтось до неї прийшов, на що ОСОБА_4 сказала, що не може більше розмовляти та сказала, що передзвонить увечері. Після 15 години вона передзвонила ОСОБА_4, однак на дзвінок остання не відповіла.
Свідок ОСОБА_16 пояснив, що по обставинам справи йому нічого не відомо, охарактеризував померлу ОСОБА_4 як добру, хорошу людину та вказав, що їй подобалися чоловіки, які мали судимість, з кримінальним минулим.
Протоколом огляду місця події від 12.10.2017 та диском з відеозаписом слідчої дії, в ході якого за адресою: АДРЕСА_5 виявлено труп ОСОБА_4 з численними тілесними ушкодженнями.
При огляді місця події вилучені:
-фрагмент простирадла біло-рожевого кольору з плямами речовини бурого кольору. Згідно висновку експерта від 17.11.2017 № 2123 в слідах на фрагменті простирадла знайдена кров людини, не виключає походження крові від потерпілої ОСОБА_4 Домішок крові від підозрюваного ОСОБА_1 не виключається, якщо у нього були тілесні ушкодження із зовнішньою кровотечею на момент скоєння злочину.
-18 слідів папілярних узорів пальців рук, у т.ч. сліди №1,2,3 з зовнішньої сторони вхідних дверей приміщення № 2. Згідно висновку дактилоскопічної експертизи № 1-1377 - 31.10.2017 сліди папілярних узорів рук з розмірами по вісях 10x17 мм, 13x16 мм, 14x22 мм, 12x17 мм, 15x14 мм, 19x18 мм, які були вилучені 13.10.2017 під час проведення огляду місця події, з зовнішньої сторони вхідних дверей в ванну кімнату житлової квартири № 35 буд. 35 В по вул. Володимирській в м. Токмак, придатні для ідентифікації за ними осіб, залишені вказівним пальцем лівої руки ОСОБА_1, вказівним, великим пальцями лівої руки, великим пальцем правої руки, великим пальцем лівої руки померлої ОСОБА_4
- змиви РБК разом з контрольними змивами до них зі стільця в кімнаті №2, змив РБК з одвірку зі сторони полиці приміщення №1, змиви РБК з одвірку вхідної двері до приміщення №1.
- згідно висновку експерта від 17.11.2017 № 2122 у всіх 3-х змивах, вилучених в ході огляду місця події знайдена кров людини, не виключає походження крові від потерпілої ОСОБА_4
Розбіжності в зазначені часу між протоколом та відеозаписом не спростовують відомостей, отриманих під час слідчої дії та не свідчать про порушення процесуальних норм при проведені слідчої дії.
Протоколом огляду трупа від 13.10.2017, в якому відображені тілесні ушкодження та внутрішні пошкодження у ОСОБА_4
Висновком судової медичної експертизитрупуОСОБА_4 № 262 від 22.11.2017 згідно якого смерть потерпілої ОСОБА_4 настала від сполученої травми грудної клітки з численними переломами ребер, пошкодженнями внутрішніх органів (легені, серце, печінка) перебіг якої ускладнився розвитком травматичного шоку з проявами двобічного гемо-пневмотораксу (кров та повітря у плевральній порожнинах), та гемоперитонеуму (накопичення крові у черевній порожнині), що знаходиться у прямому причинному зв'язку із виявленими під час дослідження пошкодженнями ребер, які характерні для травматичного шоку.
Протоколом слідчого експерименту від 13.10.2017 та диском з відеозаписом слідчої дії, яка проводилася з дозволу потерпілого ОСОБА_3 в його квартирі. Обвинувачений ОСОБА_1 на місці підтвердив та показав механізм вчинення злочину.
Підстави визнання протоколу неналежним доказом відсутні.
Свідок ОСОБА_17, яка була понятою при проведенні слідчого експерименту, дала суперечливі свідчення щодо проведення слідчої дії.
Ці суперечності цілком пояснюються тривалим часом, який пройшов з тих подій-більше 8 місяців. Незважаючи на суперечливі свідчення свідка ОСОБА_17 щодо обставин слідчої дії, дотримання вимог закону та достовірність отриманих відомостей підтверджується відеозаписом фіксації слідчого експерименту.
Слідчий експеримент був проведений у відповідності до ст.240 КПК України з дотриманням прав підозрюваного. При перегляді відеозапису проведення слідчого експерименту видно, що учасниками слідчої дії є слідчий, обвинувачений, його захисник, спеціаліст в області криміналістики, спеціаліст в області судової медицини, двоє понятих. Слідча дія розпочалася в слідчому відділі о 17:30 13.10.2017. Слідчим учасникам слідчої дії роз'яснені права та обов'язки. Обвинувачений підтвердив, що йому вручена пам'ятка про права та обов'язки, права свої знає.
На питання слідчого чи не заперечує обвинувачений проти проведення слідчого експерименту сказав, що погоджується на його проведення. Після чого у вільній розмові розповів, що 12 жовтня 2017 року знаходячись в квартирі АДРЕСА_4 після 12 години дня, де проживає його знайома ОСОБА_4, наніс їй тілесні ушкодження з причин того, що вона мала віддати йому велику суму коштів. Тілесні ушкодження завдав на кухні 2 удари кулаком в обличчя, потім 2-3 удари в коридорі руками по тулубу по спині та по бокам, удари наносив по ребрах, в залі наніс удар кулаком в голову і 3 рази по тулубу. Удари приходились з боку, по спині, один удар у грудну клітину. Потім взяв її за волосся та протягнув волоком по ковдрі близько 3 метрів.
На питання слідчого, чи визнає ОСОБА_1 свою провину відповів, що вину визнає, себе не оговорює.
На питання спеціаліста в області судової медицини, що робила ОСОБА_4 коли він зайшов до неї в квартиру, ОСОБА_1 відповів, що вона при ньому випила 50 гр. горілки та пояснив, що на столі був пакет в якому була смажена курка, схожа на курицю гриль.
Протоколом огляду місця події, встановлено, що в кухонному приміщенні, де на момент огляду уздовж правої стіни знаходився стіл, на якому лежав полімерний пакет з залишками м'яса. При перегляді відеозапису огляду місця події встановлено, що в поліетиленовому пакеті знаходилися залишки куриного м'яса. Допитаний в суді судово-медичний експерт ОСОБА_18 підтвердив, що проведеною ним експертним дослідженням трупу ОСОБА_4 встановлено, що незадовго до смерті ОСОБА_4 вживала м'ясо курки.
В подальшому при проведенні слідчого експерименту, який продовжено за місцем проживання ОСОБА_4, адресу якої повідомив ОСОБА_1, він показав на місці механізм нанесення тілесних ушкоджень.
Протокол підписаний всіма учасниками слідчої дії, окрім обвинуваченого ОСОБА_1, який відмовився його підписати у присутності захисника та понятих. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 протягом усього часу досудового розслідування відмовлявся підписувати будь-які документи, проведення слідчих дій фіксувалися за допомогою відеокамери.
Допитана свідок ОСОБА_17, яка була присутня в якості понятої при слідчому експерименті, пояснила суду, що працівники поліції попросили її бути понятою при проведенні слідчого експерименту, роз'яснили права та обов'язки, велася відеозйомка, до обвинуваченого ніхто не застосовував будь-який примус, він добровільно показав та розказав, як наносив удари жінці, та вказав на те, що себе не оговорює. Протокол слідчого експерименту підписувала. Пояснення свідка щодо складу учасників слідчої дії не узгоджуються з протоколом слідчого експерименту, але це пояснюється тривалим часом - більше 8 місяців з дня подій та спростовується відеозаписом до протоколу. Слідча дія була зафіксована відеозйомкою, яка досліджувалася судом, на записі видно хронологію проведення слідчої дії та склад її учасників.
Допитом судового медичного експерта ОСОБА_18, який пояснив суду що проводив розтин трупа ОСОБА_4, виявлені тілесні пошкодження та причину смерті виклав у висновку.
Також проводив судову медичну експертизу ОСОБА_1 щодо наявності тілесних ушкоджень. Візуальним оглядом на видимих ділянках обличчі та руках тілесних ушкоджень на обвинуваченому не було. На питання експерта чи є в нього тілесні ушкодження обвинувачений відповів, що не має, тому не було необхідності оглядати його повністю. ОСОБА_1 вів себе вільно, з боку працівників поліції будь-які дії психологічного тиску до ОСОБА_1 в його присутності не застосовували.
Експертиза проводилася у присутності одного працівника поліції, хто це був він не пам'ятає, на підставі постанови слідчого та постанови прокурора про відібрання біологічних зразків, працівники, які здійснювали конвоювання знаходилася за дверима приміщення.
Те, що судовий експерт ОСОБА_18, не оглядав ОСОБА_11 під одягом не вказує само по собі на наявність у нього на той час тілесних ушкоджень, про нанесення яких працівниками поліції зазначає ОСОБА_1
Також судовий експерт ОСОБА_18 пояснив, що був присутній при проведенні слідчого експерименту під час якого ОСОБА_1 вільно, без будь-якого тиску показав механізм нанесення тілесних ушкоджень.
Висновком імунологічної експертизи № 2121 від 26.10.2017 по зразкам крові ОСОБА_1 відповідно до якої рідка кров ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 відноситься до групи 0 з ізогематоглютинами анти-А та анти -В ізосерологічної системи АВ0;
Висновком імунологічної експертизи № 2047 від 19.10.2017 по зразках крові ОСОБА_4, відповідно до якої кров останньої відноситься до групи 0 з ізогемаглютиніном анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0;
Протоколом обшуку від 13.10.2017, проведеного за місцем проживання підозрюваного за адресою: АДРЕСА_6, в ході якого вилучені 2 сорочки, джинсові штани та кросівки, 3 демісезонні куртки.
Проведення слідчої дії супроводжувалося відеозйомкою, яка досліджувалася судом. При перегляді відеофайлів під час судового засідання було встановлено, що дружина обвинуваченого вказувала на речі, які належать обвинуваченому. Серед інших речей, які вилучалися на відеозапису на 18-19 хвилині чітко видно, що слідчим оглядалися джинсові штани із тканини синього кольору, які декоровані вздовж бічних швів стрічками у вигляді двох лампасних смуг чорно-білого кольору. Брюки вільного крою з підвернутими внизу штанинами.
Судом дослідженні речові докази, а саме шатни джинсові із тканини синього кольору, які декоровані вздовж бічних швів стрічками у вигляді двох лампасних смуг чорно білого кольору на яких виявлена кров ОСОБА_4
Оскільки відеозаписом підтверджується вилучення саме тих брюк, які досліджувались судом, суд не бере до уваги пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що це не його брюки.
ОСОБА_19 ніяких зауважень щодо проведення обшуку не робила.
Висновком експерта № 2126 про проведення судової імунологічної експертизи, відповідно до якої в слідах речах, а саме на джинсових штанях (об'єкти №№ 29, 30) знайдена кров людини та виявлений антигени А, В і Н, що не виключає походження крові від особи групи АВ ізосерологічної системи АВ0 із супутнім антигеном Н, в тому числі від потерпілої ОСОБА_4. Домішка крові від ОСОБА_1 не виключається за наявністю в нього тілесних ушкоджень із зовнішною кровотечою на момент злочину.
Протоколом огляду мобільного телефонувід 27.10.2017 встановлено наступне. Мобільний телефон марки «Alcatel 4034D», який належав ОСОБА_4, серед номерів, які найчастіше викликались, значиться абонент «ОСОБА_22», «ОСОБА_22 4» з фотографічним зображенням. В ході огляду ОСОБА_3 пояснив, що за фотокартками він впізнав одного і того ж чоловіка - ОСОБА_1 При перегляді інформації про абонента «ОСОБА_22» встановлено, що номер телефону: НОМЕР_11, абонент «ОСОБА_22 4» номер: НОМЕР_12 є телефонами обвинуваченого ОСОБА_1 Також зафіксовані в телефонній книзі вхідні з'єднання 12.10.2017 абонента «ОСОБА_22» з телефоном потерпілої о 09:52, 10:12, 11:23. При перегляді інформації про абонента «ОСОБА_22» та «ОСОБА_22 4» встановлено, що номери телефонів НОМЕР_3, НОМЕР_8 мають фото із зображенням ОСОБА_1
Обвинувачений також підтвердив суду, що користувався зазначеними телефонними номерами.
Суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_19, яка є дружиною обвинуваченого, оскільки її свідчення про те, що її чоловік весь день перебував дома хворий спростовуються показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_1, та дослідженими судом відомостями щодо активації телефону обвинуваченого з прив'язками до базових станцій, які проаналізовані раніше.
Всі свідки сторони захисту пов'язані робочими стосунками з дружиною обвинуваченого ОСОБА_19, можуть добросовісно помилятися щодо зазначеного ними часу. Їх свідчення, що обвинувачений знаходився дома в період часу з 13-20 по 15 годину 12.10.2017 спростовуються дослідженими відомостями, отриманими у операторів мобільного зв'язку, показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 з якими обвинувачений ОСОБА_1 спілкувався з телефону ОСОБА_4, перебуваючи у неї дома.
Зважаючи, що в ході досудового слідства підсудний неодноразово давав показання в присутності захисника, а проведений слідчий експеримент, аналіз дзвінків обвинуваченого, потерпілої та інших осіб, показання свідків у судовому засіданні доповнили та повною мірою відтворили картину скоєння злочину, позиція обвинуваченого в судовому засіданні судом розцінюється як бажання уникнути кримінального покарання за скоєний злочин.
Оцінюючи всі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині та кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
При визначенні виду і розміру покарання суд враховує ступінь і характер громадської небезпеки скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий,у тому числі за ч.1 ст. 121 КК України та інші тяжкі умисні злочини, інкримінований злочин вчинив через місяць після звільнення з місця позбавлення волі, проживає з дружиною, неповнолітніх дітей та інших осіб на утриманні не має, не працює, за місцем мешкання характеризується посередньо, на диспансерному обліку в КУ «Токмацький ПТД» ЗОР не перебуває, на обліку у Токмацькому районному відділі пробації не перебуває, на диспансерному обліку у лікарів невропатолога, нарколога та психіатра не перебуває, на обліку в Токмацькому міськрайонному центрі зайнятості не перебуває, з 13.12.2010 року виключений з військового обліку за скоєння тяжкого злочину ст.37 п.6п.п.6 ЗУ про ВО і ВС.
Відповідно до довідки Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області від 06.12.2017 року №10998/75/01-2017 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 переховувався від органів досудового розслідування за вчинення злочину передбаченого ч.4 ст.296 КК України та перебував у державному розшуку України в період з 23.10.2008 року по 26.05.2010 року.
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.
Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_1 є вчинення злочину повторно та рецидив злочинів.
ОСОБА_1 не має критичного ставлення до вчиненого злочину, намагається себе виправдати, створити враження своєї невинуватості.
З урахуванням встановлених судом обставин, з метою виправлення обвинуваченого, а також, попередження вчинення ним та іншими особами нових злочинів, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі в максимальному розмірі, передбаченому санкцією ч.2 ст. 121 КК України, оскільки менший розмір покарання не забезпечить досягнення зазначеної мети кримінального покарання, встановленої ч.2 ст. 50 КК України.
Відповідно до ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Згідно ч.4 ст.174 КПК України суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Оскільки, кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 розглянуте, відсутні підстави для призначення покарання у виді конфіскації майна та/або застосування спеціальної конфіскації, стягнення коштів за цивільним позовом, арешт накладений ухвалами слідчого судді Токмацького районного суду Запорізької області від 14.10.2017 року, 18.10.2017 року підлягає скасуванню з поверненням вказаних речей обвинуваченому.
ОСОБА_1 за кримінальним провадженням, що розглядається тримався під вартою з 14.10.2017 року.
Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, при засуджені до позбавлення волі, строк попереднього ув'язнення ОСОБА_1 необхідно зарахувати у строк покарання день за день.
Оскільки продовжують існувати раніше встановлені судом ризики, що ОСОБА_1 може продовжити злочинну діяльність, ухилитися від суду та виконання вироку, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити до набрання вироком законної сили, оскільки інші, більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити його належну процесуальну поведінку, а саме - виконання вироку у вигляді позбавлення волі.
Витрати, пов'язані з проведенням експертиз № 1-1377 від 31.10.2017 року, №1-1375 від 07.11.2017 року, №1376 від 01.11.2017 року, №6-480 від 06.11.2017 року, №6-558 від 27.12.2017 року вартістю 8 175,40 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 124 КПК України.
Відповідно до ст.. 100 КПК України речові докази у вигляді матеріальних цінностей підлягають поверненню за належністю відповідно потерпілому ОСОБА_3 та обвинуваченому ОСОБА_1; речові докази, що не мають матеріальної цінності - підлягають знищенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 121 КК України та призначити покарання у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 02.08.2018 року.
Відповідно до ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 в строк відбутого покарання строк попереднього ув'язнення з 14.10.2017 року до 02.08.2018 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.
Скасувати арешт майна накладений ухвалами слідчого судді Токмацького районного суду Запорізької області від 14.10.2017 року, 18.10.2017 року, 08.11.2017 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 8 175,40 грн. витрат на залучення експерта.
Речові докази:
-змиви з обох долоней кістей рук ОСОБА_1, зразки букальних клітин, зразки слини, зразки волосся, зразок крові, зразок змиву з статевого члена, зразок нігтьових пластин ОСОБА_1, які знаходяться на зберіганні в камері схову Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області знищити;
- каблучка з металу жовтого кольору з камінням та об'єктами схожими на волосся, сережка з металу жовтого кольору з камінням, ланцюжок з металу жовтого кольору, ланцюжок з металу білого кольору довжиною близько 17,5 см., каблучка білого кольору з камінцем, статуетка у вигляді єгипетського фараона, висотою близько 57 см., мобільний телефон марки «Аlcatel» з кришкою рожевого кольору, сім-картка мобільного оператора «МТС», чохол білого кольору, сім-картку мобільного оператора «Вееlinе» передати потерпілому ОСОБА_3 за належністю;
-фрагмент простирадла біло-рожевого кольору з плямами РБК, полімерний стакан ємкістю 187 мл., стакан ємкістю близько 50 мл., 2 змиви РБК разом з контрольними змивами до них, мікрооб'єкти, чотири недопалки від цигарок з фільтром білого кольору з написом «Маlbоrо», фрагмент палацу з плямами РБК, нашарування РБК та контроль до нього, капці блакитного кольору, скляна пляшка ємкістю 0,5 л., з написом «Первак», полімерна пляшка ємкістю 0,5 л., з написом «Рерsі», скляна чашка з візерунками квітів червоного кольору, полімерний стакан ємкістю 187 мл., та стакан ємкістю близько 50 мл., наволочка білого кольору з нашаруванням РБК, жіночий халат фіолетового кольору з квітами та труси жіночі фіолетового кольору, рушник синього кольору, рушник білого кольору з нашаруванням РБК, рушник світло-коричневого кольору, рушник помаранчевого кольору, сліди папілярних узорів в кількості 18 шт., що знаходяться на зберіганні в камері схову Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області знищити;
-дві сорочки з коротким рукавом, джинсові штани та кросівки, три демісезонні куртки, які знаходяться в камері схову Токмацького ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій область передати обвинуваченому ОСОБА_1 за належністю.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької через Токмацький районний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: