ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Окрема думка № 92314756

Озвучення тимчасово недоступне

Окрема думка

суддів Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В., Антонюк Н. О.

справа № 753/22860/17(провадження № 14-88 цс 20)

15 вересня 2020 року

м. Київ

Велика Палата Верхового Суду розглянула справу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_3 та державного нотаріуса Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори Дорофеєвої Тетяни Михайлівни, - про встановлення факту родинних відносин, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визначення розміру частки у цьому майні члена подружжя, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно, визнання недійсним заповіту за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду міста Києва від 19 вересня 2018 року і постановою від 15 вересня 2020 року касаційну скаргу залишила без задоволення, а оскаржувану постанову Апеляційного суду міста Києва від 19 вересня 2018 року - без змін.

Водночас з мотивами Великої Палати Верхового Суду не можемо повністю погодитися з огляду на таке.

1. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 18 травня 2020 року передав зазначену справа на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини четвертої статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України),вважаючи за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 щодо можливості оскарження в касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції про забезпечення позову, постановленої за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову в забезпеченні позову.

2. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, обґрунтовуючи свою ухвалу, зазначив, що не може бути оскаржена в касаційному порядку постанова суду апеляційної інстанції про забезпечення позову, якщо судом апеляційної інстанції було скасовано ухвалу суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову і постановою суду апеляційної інстанції вжиті заходи забезпечення позову, оскільки її оскарження у статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено.

3. Розглянувши справу, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що підстав для відступу від її попереднього висновку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18) немає, одночасно відступивши від висновку, який сформулював Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 755/10786/16-ц та вказавши, що крім ухвали суду апеляційної інстанції про забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 389 ЦПК України), у касаційному порядку можна оскаржити ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та постанову апеляційного суду про залишення зазначеної ухвали без змін, а також постанову апеляційного суду про забезпечення позову, прийняту за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у такому забезпеченні.

4. Водночас стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

5. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 15 червня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

6. Апеляційний суд міста Києва своєю постановою від 19 вересня 2018 року зазначену ухвалу суду першої інстанції скасував та наклав арешт на ј частину будинку, що належить відповідачці на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 19 січня 2018 року.

7. Відповідно до частин першої та третьої статті 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

8. Разом із цим згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

9. Частиною другою статті 382 ЦПК України встановлено, що постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом.

10. Оскільки відповідно до основних засад судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення здійснюється у визначених законом випадках, виключно Законом, зокрема ЦПК України, встановлені випадки зазначеного оскарження.

11. У статті 389 ЦПК України, якою регламентоване право касаційного оскарження, визначений перелік судових рішень, які підлягають касаційному оскарженню у цивільному процесі.

12. Згідно пунктів 1, 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

13. Отже, касаційному оскарженню підлягають постанови суду апеляційної інстанції, прийняті за результатами апеляційного перегляду справи за апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, а також в інших випадках, прямо передбачених ЦПК України.

14. Пунктом 4 частини першої статті 353 ЦПК України встановлено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про відмову у забезпеченні позову.

15. Таким чином, враховуючи те, що пункт 2 частини першої статті 389 ЦПК України містить вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які підлягають касаційному оскарженню після їх перегляду в апеляційному порядку, та те, що ухвала суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову (пункт 4 частини першої статті 353 ЦПК України) не віднесена до цього переліку, оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову,а тим паче постанови суду апеляційної інстанції, прийнятої за наслідками перегляду такої ухвали суду першої інстанції, в касаційному порядку ЦПК України не передбачено.

16. Також погоджуємося із позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною в ухвалі від 18 травня 2020 року про передачу справи № 753/22860/17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, а саме з тим, що на підставі пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України в касаційному порядку переглядаються саме ухвали суду апеляційної інстанції, які стосуються питань забезпечення позову, прийнятих у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, а не постанови суду. У касаційному порядку можуть переглядатися ухвали суду апеляційної інстанції, якими позов був забезпечений вперше, не в порядку оскарження відповідної ухвали суду першої інстанції з цих питань, а під час розгляду апеляційної скарги на рішення суду, що відповідає змісту частини другої статті 149 ЦПК України, де зазначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Судді В. В. Пророк

Н. О. Антонюк

Окрема думка складена 19 жовтня 2020 року.

Ухвала № 80224353

Відкрити повний перегляд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 лютого 2019 року м. Київ

Справа №753/22860/17

Апеляційне провадження №22-ц/824/4746/2019

Київський апеляційний суд в складі судді-доповідача Соколової В.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва постановлену під головуванням судді Цимбал І.К. 19 жовтня 2018 року у місті Києві, за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Державний нотаріус Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори Дорофєєва Тетяна Михайлівна про встановлення факту родинних відносин, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на частку майна, визнання заповіту недійсним, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину,

в с т а н о в и в

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 19 жовтня 2018 року скаргу в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовлено.

Не погодився із зазначеним судовим рішенням позивач, 05 листопада 2018 року ним до суду першої інстанції подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху у зв'язку із несплатою судового збору.

До Київського апеляційного суду 26 січня 2019 року надійшла заява про усунення недоліків вказаних в ухвалі Київського апеляційного суду від 15 лютого 2019 року та квитанція про сплату судового збору.

За формою і змістом апеляційна скарга відповідають вимогам ст. 356 ЦПК України.

В порядку ст. 360 ЦПК України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Відзив на апеляційну скаргу має містити: найменування суду апеляційної інстанції; ім'я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, за наявності; обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги; у разі необхідності - клопотання особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу; перелік матеріалів, що додаються.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Також виходячи з положень ч. 4 ст. 360 ЦПК України, відзив та додані до нього документи має бути направлений іншим учасникам справи, а докази відправлення мають бути долучені до відзиву для пред'явлення суду.

Керуючись ст. 354, 356, 359, 361 ЦПК України, суд

у х в а л и в

Відкрити апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва постановлену під головуванням судді Цимбал І.К. 19 жовтня 2018 року у місті Києві, за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Державний нотаріус Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори Дорофєєва Тетяна Михайлівна про встановлення факту родинних відносин, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на частку майна, визнання заповіту недійсним, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.

Направити учасникам справи копію цієї ухвали та копію апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами.

Учасники справи мають право подати відзив на апеляційну скаргу протягом 5 (п'яти) днів з дня одержання копії ухвали про відкриття провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач: