RUEDJ

Registre unifié
des décisions de justice

Ухвала № 91784492

Lecture à voix haute momentanément indisponible

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]

УХВАЛА

м. Київ

25.09.2020

Справа № 910/1520/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши клопотання Східного офісу Державної аудиторської служби України

про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі

за позовом Заступника керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 (87501, Донецька обл., м. Маріуполь, площа Мічмана Павлова, 10) в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України (49600, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 22, корп. 2)

до Комунального підприємства "Міське управління капітального будівництва" (87535, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Купріна, 23-А), Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРДА СПЕЦБУД МОНТАЖ" (01001, м. Київ, вул.Володимирівська, буд.10, оф.420)

про визнання недійсним рішення уповноваженої особи, визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України звернувся до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Комунального підприємства "Міське управління капітального будівництва", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРДА СПЕЦБУД МОНТАЖ" про визнання недійсним рішення уповноваженої особи, визнання недійсним договору.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що рішення уповноваженої особи Комунального підприємства "Міське управління капітального будівництва" про визнання переможцем процедури закупівлі за №UA-2019-10-17-002847-b ТОВ "Варда спецбуд монтаж", оформлене протоколом №4 від 11.11.2019, не відповідає тендерній документації та вимогам законодавства у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним. Крім того, прокурор просить суд визнати недійсним договір про закупівлю робіт №200/2019 від 25.11.2019 на суму 68 480 934,00 грн, який був укладений між КП "Міське управління капітального будівництва" та ТОВ "Варда спецбуд монтаж" за результатами розгляду тендерної пропозиції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2020 на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Заступника керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України було залишено без руху.

Прокуратурою у строк, встановлений судом, усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні 25.03.2020.

19.03.2020 на електронну адресу суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без їх участі у зв`язку з запровадженням в Україні карантинних заходів.

23.03.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява відповідача-1 про залишення позовної заяви без розгляду.

24.04.2020 до канцелярії суду надійшов відзив відповідача-2, у якому останній заперечуючи проти позовних вимог зазначає, що ТОВ "ВАРДА СПЕЦБУД МОНТАЖ" жодним чином не порушувала вимоги ст. 16Закону України "Про публічні закупівлі", виконало належним чином вимоги тендерної документації у закупівлі №UA-2019-10-17-002847-b, тому рішення про визнання переможцем процедури закупівлі, оформлене протоколом №4 від 11.11.2019, не може бути визнано недійсним.

31.03.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява відповідача-2 про залишення позовної заяви без розгляду.

01.04.2020 до суду надійшов відзив відповідача-1, відповідно до якого останній заперечує проти позову та зазначає, що протоколи допиту від 19.12.2019, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визнані як доказ лише у разі їх відображення під час розгляду кримінального провадження у суді. У відзиві відповідач-1 також зауважує про відсутність правових підстав для звернення органів прокуратури до суду.

02.04.2020 до канцелярії суду надійшло клопотання відповідача-1 про перенесення судового засідання у зв`язку з запобіганням поширенню коронавірусної інфекції.

02.04.2020 на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення позивача, у яких останній повідомив, що владні повноваження у сфері дотримання законодавства про публічні закупівлі здійснювались Східним офісом Держаудитслужби належним чином згідно з чинним законодавством. У наданих поясненнях позивач просить суд здійснювати розгляд справи без їх участі у зв`язку з продовженням загальнодержавного карантину до 22 квітня 2020.

З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, та на виконання розпорядження Голови Вищої ради правосуддя від 13.03.2020 №11/0/2-20 "Про додаткові заходи із попередження респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19", засідання Господарського суду міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., призначені на 25.03.2020 не відбулися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2020 суд призначив підготовче засідання на 29.04.2020.

28.04.2020 на електронну адресу суду від Маріупольської місцевої прокуратури №1 надійшли відповіді на відзив відповідачів та відповідь на пояснення Східного офісу Державної аудиторської служби України.

У судовому засіданні, призначеному на 29.04.2020, суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 20.05.2020.

04.05.2020 до канцелярії суду надійшли повторно відповіді на відзив відповідачів та відповідь на пояснення Східного офісу Державної аудиторської служби України, які були надіслані Маріупольської місцевої прокуратури №1 на електронну адресу суду 28.04.2020. Також цією ж датою до суду надійшла відповідь прокуратури на заяву відповідача-1 про залишення позовної заяви без розгляду.

19.05.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшли заперечення відповідача-2, у яких останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки на його переконання Маріупольською місцевою прокуратурою №1 в порушення ст. 74 ГПК України не доведено ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2020 провадження у справі №910/1520/20 було зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

09.06.2020 до канцелярії суду надійшли заперечення відповідача-1 на відповідь на відзив, у яких останній зазначає, що Прокуратурою не обґрунтовані позовні вимоги та не підтверджені допустимими і належними доказами обставини справи, на які посилається позивач.

16.07.2020 на електронну адресу суду надійшло клопотання Маріупольської місцевої прокуратури про поновлення провадження у справі №910/1520/20, у зв`язку з розглядом Великою палатою Верховного Суду 26.05.2020 року справи № 912/2385/18.

Аналогічне клопотання Прокуратури надійшло також до канцелярії суду 21.07.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 суд поновив провадження у справі №910/1520/20 та призначив підготовче засідання на 09.09.2020.

28.08.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання Східного офісу Державної аудиторської служби України про проведення судового засідання, призначеного на 09.09.2020, в режимі відеоконференції, враховуючи територіальну віддаленість позивача від місяця розгляду справи та бажання останнього брати участь у судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 клопотання Східного офісу Державної аудиторської служби України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції залишено без розгляду.

09.09.2020 на електронну пошту суду надійшло клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи.

Підготовче засідання призначене на 09.09.2020 не відбулося, у зв`язку із перебуванням судді Пукшин Л.Г. на навчанні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 підготовче засідання у справі № 910/1520/20 призначено на 30.09.2020.

15.09.2020 через загальний відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

24.09.2020 на електронну пошту суду надійшло клопотання Східного офісу Державної аудиторської служби України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у з в`язку з територіальною віддаленістю та бажання позивача брати участь у судовому засіданні.

Суд розглянувши вищевказане клопотання, прийшов до висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на наступне.

За змістом ч.7 ст.11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов`язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

При цьому, відповідно до ст.197 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом.

З огляду на зазначені положення чинного законодавства, винесення ухвали про розгляд справи в режимі відеоконференції є правом суду, яке реалізується за наявності технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі, в якій дана сторона бере участь.

При цьому, виключний перелік випадків, у яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, законом не визначений, в зв`язку з чим необхідність проведення судового засідання в режимі відеоконференції визначається у кожному окремому випадку, з урахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень залучених спеціалістів чи інших учасників процесу, які за станом здоров`я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов`язковою.

Призначення судового засідання у режимі відеоконференції має здійснюватись у виключних випадках, коли за об`єктивних причин учасник судового процесу позбавлений можливості приймати участь у засіданні, а його участь є необхідною для встановлення всіх обставин справи.

Так, розглянувши клопотання позивача, судом встановлено, що до клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції не надано жодних належних обґрунтувань та доказів на підтвердження тієї обставини, що за об`єктивних причин представник відповідача позбавлений можливості приймати участь у судовому засіданні, призначеному на 30.09.2020 у м. Києві.

Водночас, відповідно до п.17.6 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в межах приміщення суду здійснюється за допомогою технічних засобів, що функціонують у судах на день набрання чинності цією редакцією Кодексу, за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.

Отже, судом враховано обмежені технічні можливості Господарського суду міста Києва щодо забезпечення проведення судових засідань в режимі відеоконференції, оскільки технічна можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції відсутня у зв`язку із завантаженням всіх доступних для проведення відеоконференцій залів судових засідань, оскільки ухвали про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, надходять з усіх регіонів України.

Суд зазначає, що вимогами чинного законодавства не передбачено можливості зміни дати та часу призначеного судового засідання у зв`язку з поданням стороною клопотання про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Також, слід зазначити, що в разі неможливості направити уповноваженого представника в судове засідання 30.09.2019, позивача не позбавлений права направити до суду додаткові письмові пояснення, документи з викладеною правовою позицією позивача, разом з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 197, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Східного офісу Державної аудиторської служби України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 910/1520/20 відмовити.

Ухвала набирає законної сили 25.09.2020 та не підлягає оскарженню.

Суддя Л. Г. Пукшин

Ухвала № 97242597

Ouvrir la consultation complète

УХВАЛА

27 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/1520/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй - головуючий, О. Р. Кібенко, І. Д. Кондратова

за участю секретаря судового засідання - В.В. Шпорт,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021

у складі колегії суддів: С. А. Пашкіна - головуючий, В. В. Андрієнко, С. І. Буравльов

та на рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2020

суддя: Л. Г. Пукшин

за позовом заступника керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України

до

1. Комунального підприємства «Міське управління капітального будівництва»;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Варда Спецбуд Монтаж»

про визнання недійсним рішення уповноваженої особи та визнання недійсним договору

за участю представників учасників:

позивача: не з`явилися

відповідача-1: не з`явилися

відповідача-2: не з`явилися

прокуратури: Н.О. Зарудяна

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Східного офісу Державної аудиторської служби України (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до комунального підприємства «Міське управління капітального будівництва» (далі - КП «Міське управління капітального будівництва», відповідач-1), товариства з обмеженою відповідальністю «Варда Спецбуд Монтаж» (далі - ТОВ «Варда Спецбуд Монтаж», відповідач-2) про:

- визнання недійсним рішення уповноваженої особи КП «Міське управління капітального будівництва» про визнання переможцем процедури закупівлі за №UА-2019-10-17-002847-b ТОВ «Варда Спецбуд Монтаж», оформлене протоколом № 4 від 11.11.2019;

- визнання недійсним договору про закупівлю робіт № 200/2019 від 25.11.2019 на суму 68 480 934,00 грн, укладеного між КП «Міське управління капітального будівництва» та ТОВ «Варда Спецбуд Монтаж».

В обґрунтування позову Прокурор посилається на те, що тендерна пропозиція учасника торгів - ТОВ «Варда Спецбуд Монтаж», якого визнано переможцем процедури закупівлі, не відповідає тендерній документації та вимогам ст.16 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки містить недостовірні відомості щодо наявності у підприємства необхідного обладнання та матеріально-технічної бази, а також досвіду виконання аналогічного договору.

За вказаних обставин, на думку Прокурора, КП «Міське управління капітального будівництва» повинно було відхилити тендерну пропозицію ТОВ «Варда Спецбуд Монтаж» згідно з ч. 1 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі».

Прокурор вважає, що договір №200/2019 від 25.11.2019 слід визнати недійсним, оскільки він укладений за результатами процедури публічної закупівлі, проведеної з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі».

В обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави в суді Прокурор посилається на те, що виконання зобов`язань за договором, укладеним з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призводить до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі.

Крім того, прокурор вказує на те, що позивачем не вжито заходів щодо усунення вищезазначених порушень.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі №910/1520/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021, у позові відмовлено повністю.

Судові рішення мотивовані безпідставністю доводів Прокурора про недостовірність, наданих ТОВ «Варда Спецбуд Монтаж» відомостей, щодо наявності у підприємства необхідного обладнання, матеріально-технічної бази, а також досвіду виконання аналогічного договору.

Суди попередніх інстанцій вказують на те, що ТОВ «Варда Спецбуд Монтаж» у складі тендерної пропозиції надано довідку № 11 від 29.10.2019 про наявність в учасника документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів, в якій зазначено про 2 укладені аналогічні договори, надано скановані копії цих договорів, надано акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3, що складені в процесі виконання вказаних договорів, надано листи-відгуки від контрагентів.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, заступник керівника Донецької обласної прокуратури звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2020, постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 у справі №910/1520/20 та передати справу на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

З тексту касаційної скарги вбачається, що скарга обґрунтовується положеннями п. 3 та п. 4 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Прокурор вказує на відсутність висновку Верховного Суду стосовно застосування приписів ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі»:

- чи є порушенням ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі», в частині підтвердження наявності у підприємства обладнання та матеріально-технічної бази, відсутність договору оренди техніки, якщо про необхідність надання договору зазначено у тендерній документації. Чи повинен учасник закупівлі відповідно до ст. 16 на підтвердження наявності у підприємства обладнання та матеріально-технічної бази підтверджувати саме наявність в натурі такого обладнання, матеріально- технічної бази правовстановлюючими документами, або цивільно-правовими, господарсько-правовими угодами, актами приймання-передачі, бухгалтерськими документами, тощо. Та чи породжує відсутність таких документів, обов`язок замовника відхилити тендерну пропозицію. Чи є зазначене безумовною підставою визнання рішення тендерного комітету та правочину недійсними;

- чи є порушенням ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі», в частині наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору, те що учасником надано відомості щодо договору, який не виконано у повному обсязі, якщо у складі тендерної документації замовника встановлено вимогу про наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів шляхом надання копії відповідного договору та підтверджуючих документів (актів виконаних робіт КБ-2, КБ-3) щодо їх виконання, оригіналів листів-відгуків від контрагентів, зазначених у довідці про виконання аналогічного договору, із зазначенням інформації про належне виконання договору. Чи породжує вказане, обов`язок замовника відхилити тендерну пропозицію. Чи є зазначене підставою визнання рішення тендерного комітету та правочину недійсними.

Крім того, Прокурор зазначає, що судами попередніх інстанцій не в повній мірі досліджено обставини щодо відповідності тендерної пропозиції вимогам тендерної документації та ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору та наявності в учасника обладнання та матеріально-технічної бази.

Прокурор також вказує на недослідження судами попередніх інстанцій належного виконання договору підряду № 104-Т від 30.06.2017.

Відзивів чи заперечень на касаційну скаргу не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку щодо наявності підстав для передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступу від висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 03.05.2018 у справі № 922/3393/17.

У постанові від 03.05.2018 у справі № 922/3393/17, правовідносини в якій є подібними до правовідносин у справі, що переглядається, Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки кінцева стадія процедури закупівлі (визначення переможця та укладення з ним договору на закупівлю) настала, то норми ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» не підлягають застосуванню до спірних відносин, у зв`язку з цим відсутні правові підстави для визнання недійсним проведення процедури відкритих торгів.

Проте, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком з огляду на таке.

Закон України «Про публічні закупівлі» (далі - далі Закон), в редакції, що діяла під час виникнення спірних правовідносин, установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно з ч.ч. 1 - 3 ст. 16 Закону замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Частиною 2 ст. 22 Закону передбачені відомості, які повинні міститися в тендерній документації. Частинами 3, 4 вказаної статті встановлено, що тендерна документація може містити також і іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне включити. При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Замовник самостійно визначає кваліфікаційні критерії з тих, що передбачені ст. 16 Закону. Вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам, визначаються замовником самостійно, виходячи саме зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо:

1) учасник:

не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону;

не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;

2) переможець:

відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;

не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону;

3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону;

4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Згідно зі ст. 31 Закону замовник відміняє торги в разі:

відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг;

неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель;

порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, передбаченого цим Законом;

подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій;

допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій;

відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом.

Про відміну процедури закупівлі за такими підставами має бути чітко визначено в тендерній документації. Торги може бути відмінено частково (за лотом).

Замовник має право визнати торги такими, що не відбулися, у разі:

якщо ціна найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі;

якщо здійснення закупівлі стало неможливим унаслідок непереборної сили;

скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг.

Замовник має право визнати торги такими, що не відбулися частково (за лотом).

З аналізу норм зазначених вище статей вбачається, що у разі невідповідності учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону, тендерна пропозиція останнього повинна бути відхилена відповідно до норм ст. 30 Закону. А у разі прийняття участі у публічній закупівлі двох учасників, наслідком відхилення цінової пропозиції одного із учасників, відповідно до ст. 31 Закону, є відміна торгів.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом посилається на те, що тендерна пропозиція учасника торгів - ТОВ «Варда Спецбуд Монтаж», якого визнано переможцем процедури закупівлі, не відповідає тендерній документації та вимогам ст.16 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки містить недостовірні відомості щодо наявності у підприємства необхідного обладнання та матеріально-технічної бази, а також досвіду виконання аналогічного договору.

Прокурор вважає, що КП «Міське управління капітального будівництва» повинно було відхилити тендерну пропозицію ТОВ «Варда Спецбуд Монтаж» згідно з ч. 1 ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі».

Прокурор просить визнати недійсним рішення уповноваженої особи КП «Міське управління капітального будівництва» про визнання переможцем процедури закупівлі за №UА-2019-10-17-002847-b ТОВ «Варда Спецбуд Монтаж», оформлене протоколом № 4 від 11.11.2019 та визнати недійсним договір №200/2019 від 25.11.2019, оскільки він укладений за результатами процедури публічної закупівлі, проведеної з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а відповідно до ч. 1 ст. 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Враховуючи, що суд може визнати недійсним результати процедури закупівлі, встановивши, що процедуру публічних закупівель проведено з порушенням норм ст. 16, ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі», та незважаючи на те, що кінцева стадія процедури закупівлі (визнання переможцем та укладення з ним договору на закупівлю) настала, Верховний Суд вважає, що в такому випадку підлягає застосуванню ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі».

Частиною 2 ст. 302 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.

Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи (ч. 1 ст. 303 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі»), викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати для розгляду справ про банкрутство (постанова від 03.05.2018 у справі № 922/3393/17), справа № 910/1520/20 підлягає передачі на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з ч. 2 ст. 302 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 302, 303 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Справу № 910/1520/20 разом із касаційною скаргою заступника керівника Донецької обласної прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 та на рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2020 передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя О. Р. Кібенко

Суддя І. Д. Кондратова