Справа № 461/3244/20 Головуючий у 1 інстанції: Радченко В.Є.
Провадження № 22-ц/811/2534/20 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.
У Х В А Л А
про повернення справи
16 вересня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних Ніткевича А.В., перевіривши виділені матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Львівської міської ради на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 15 квітня 2020 року в справі за заявою Львівської міської ради про забезпечення позову,-
встановив:
Оскаржуваною ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 15 квітня 2020 року у задоволенні заяви Львівської міської ради про забезпечення позову – відмовлено.
Ухвалу суду оскаржила Львіська міська рада, подавши 19.08.2020 апеляційну скаргу.
Перевіривши виділені матеріали справи, приходжу висновку, що їх необхідно повернути до суду першої інстанції для належного оформлення, враховуючи таке.
Статтею 353 ЦПК України встановлено перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду.
Так, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо скасування забезпечення позову, відмови в скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову або відмови у забезпеченні позову(п. 4 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).
Відповідно до п. 15.10 Перехідних положень ЦПК України у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6-9, 11, 14-16, 19-23, 37-39 частини першої статті 353 цього Кодексу, чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються усі матеріали.
В інших випадках - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності суд апеляційної або касаційної інстанції може витребувати також копії інших матеріалів справи.
В свою чергу, згідно із п. 22 Розділу VII «Формування і оформлення судових справ» Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (зі змінами, наказ ДСА України від 24.12.2019 № 1196) у разі подання апеляційної скарги на ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду, суд самостійно, виходячи з конкретних обставин справи та змісту апеляційної (касаційної) скарги, вирішує питання про перелік матеріалів, копії яких йому необхідно надіслати до суду апеляційної (касаційної) інстанції для розгляду скарги.
При цьому, у абзаці 3 цього пункту зазначено, що матеріали оскарження ухвали формуються лише з копій матеріалів, необхідних для розгляду скарги. До матеріалів оскарження ухвали приєднується копія оскаржуваної ухвали, яка виготовляється з оригіналу ухвали з підписом судді (підписами суддів) та засвідчується суддею, а за його відсутності - одним із заступників голови суду або головою суду. При цьому копія оскаржуваної ухвали засвідчується в установленому порядку. Оригінал оскаржуваної ухвали залишається в матеріалах справи.
Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, такі не у повній мірі відповідають вимогам пункту 22 Розділу VII Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України.
Так, з матеріалів справи вбачається, що з позовною заявою та одночасно із заявою про забезпечення позову Львівська міська рада звернулася 14.04.2020, при цьому направляючи дану цивільну справу для розгляду апеляційної скарги у вересні 2020 року, суд першої інстанції не долучив до такої жодних процесуальних рішень з приводу руху справи, зокрема, ухвали про відкриття провадження у справі, відсутні такі і у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Крім цього, долучена до контрольного провадження завірена копія оскаржуваної ухвали є нечитабельною.
Згідно із ч. 3 ст. 365 ЦПК України якщо під час вивчення матеріалів справи суд виявить нерозглянуті зауваження на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами, нерозглянуті письмові зауваження щодо повноти чи неправильності протоколу судового засідання, невирішене питання про ухвалення додаткового рішення, суд постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24.10.2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» при вирішенні питання про повернення до суду першої інстанції справи, яка надійшла разом з апеляційною скаргою, для усунення недоліків у її оформленні апеляційні суди повинні враховувати, що перелік недоліків у оформленні справи, про які йдеться в частині четвертій статті 297 ЦПК (ч. 3 ст. 365 ЦПК України - в редакції від 15.12.2017 року), як про підставу для повернення справи до суду першої інстанції з метою їх усунення, не є вичерпним.
Враховуючи наведене, цивільну справу за апеляційною скаргою Львівської міської ради на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 15 квітня 2020 року необхідно повернути до суду першої інстанції для усунення зазначених недоліків та належного оформлення.
Керуючись ст. 365 ЦПК України,-
ухвалив:
Цивільну справу за апеляційною скаргою Львівської міської ради на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 15 квітня 2020 року повернути до Галицького районного суду м. Львова для виконання вимог зазначених в мотивувальній частині ухвали протягом трьох днів з часу надходження справи.
Після дооформлення справу повернути Львівському апеляційному суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, в касаційному порядку не оскаржується.
Суддя А.В. Ніткевич
Ухвала № 106390579
Ухвала
22 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 461/3244/20
провадження № 61-8641ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 квітня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 червня 2022 року у справі за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, про витребування майна із чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2020 року Львівська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 28 квітня 2021 року у задоволенні позову Львівської міської ради відмовлено.
Скасовано вжиті на підставі ухвали Львівського апеляційного суду від 23 березня 2021 року заходи забезпечення позову у вигляді заборони ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, здійснення інших юридичних правочинів, реєстрації речових прав щодо об`єкта нерухомого майна - нежитлового приміщення під інд. 19-1, 19-2, 19-3 на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна - 56791446101), загальною площею 52,2 кв. м.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Львівська міська рада та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дорошенка 25» (далі - ОСББ «Дорошенка 25»), яке не брало участі у справі, звернулися до суду з апеляційними скаргами на рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 квітня 2021 року.
Постановою Львівського апеляційного суду від 30 червня 2022 року апеляційні скарги Львівської міської ради та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дорошенка 25» задоволено частково.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 квітня 2021 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
У решті рішення суду залишено без змін.
У вересні 2022 року до Касаційного цивільного Суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 квітня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 червня 2022 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана, касаційна скарга Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки згідно з актом Управління забезпечення автоматизованого документообігу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2022 року № 852, касаційна скарга надійшла до суду без документу щодо сплати судового збору, зазначеного у додатку до неї. Тобто, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України
«Про судовий збір» від 08 липня 2011 року.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 102 грн.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Згідно з підпунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зроблено правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання остання. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Ураховуючи, що зі змісту поданої касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень неможливо встановити ціну позову (вартість спірного нерухомого майна) станом на день звернення до судуіз вимогою майнового характеру (витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння), заявник зобов`язаний самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору щодо вимоги майнового характеру з наданням відповідних доказів.
Отже, заявнику необхідно самостійно визначити і доплатити судовий збір за подання касаційної скарги з урахуванням вимоги майнового характеру.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового
збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при
поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Крім того, касаційна скарга Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради не може бути прийнята касаційним судом, оскільки вона не відповідає формі і змісту касаційної скарги, визначених статтею 392 ЦПК України.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено: найменування суду, до якого подається скарга; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); рішення (ухвала), що оскаржується; підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав); клопотання особи, яка подає скаргу; перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги; дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.
До касаційної скарги додаються: копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності; документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, у порушення пункту 2частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі заявником зазначено у якості третьої особи ОСББ «Дорошенка 25».
Суд касаційної інстанції звертає увагу заявника на те, що з огляду на інформацію з Єдиного державного реєстру судових рішень ОСББ «Дорошенка 25» не є третьою особою у справі № 461/3244/20.
ОСББ «Дорошенка 25», як особа, яка не брала участі у справі, зверталася до суду з апеляційною скаргою на рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 квітня 2021 року.
Ураховуючи наведене, заявнику необхідно надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, з обов`язковим зазначенням у ній кола учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 квітня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 червня 2022 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвалипротягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. А. Лідовець