КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(д о д а т к о в а)
15 вересня 2020 року м. Київ
Унікальний номер справи № 377/759/19
Апеляційне провадження 22-ц/824/7466/2020
Номер провадження 22-з/824/690/2020
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача: Махлай Л.Д.,
суддів: Кравець В.А., Мазурик О.Ф.
при секретарі: Гойденко Д.В.
сторони
позивач ОСОБА_1
відповідач Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС»
розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» (надалі ДСП ЧАЕС), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Первинна профспілкова організація Державного підприємства «Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС» (надалі ДП УЗФО ЧАЕС)про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
в с т а н о в и в :
рішенням Славутицького міського суду Київської області від 07.02.2020 позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного суду від 04.08.2020 апеляційну скаргу ДСП ЧАЕС залишено без задоволення. Рішення Славутицького міського суду Київської області від 07.02.2020 залишено без змін.
12.08.2020 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з ДСП ЧАЕС на свою користь витрат на професійну правничу допомогу у сумі 1 500 грн, понесені нею у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду заяви повідомлялися у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд питання у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачкою надано копію договору про надання професійної правничої допомоги від 23.04.2020; розрахунок вартості робіт; акт прийому - передачі виконаних робіт від 24.04.2020; рахунок - фактура № 2-04-20 від 24.04.2020 та чек про сплату 1 500 грн.
Зазначені документи були долучені до відзиву на апеляційну скаргу.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 приймала участь у судовому засіданні, надавала усні та письмові пояснення.
У матеріалах справи відсутнє клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
За вказаних обставин з ДСП ЧАЕС на користь позивачки підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 1 500 грн.
Керуючись ст. 137, 141 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1 500 грн.
Постанова додаткова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Повний текст постанови виготовлений 15.09.2020.
Головуючий Л. Д. Махлай
Судді В. А. Кравець
О. Ф. Мазурик
Ухвала № 91554888
УХВАЛА
15 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 377/759/19
провадження № 61-12909ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Кузнєцова В. О. розглянув касаційну скаргу Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» на рішення Славутицького міського суду Київської області від 07 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС», третя особа - Первинна профспілкова організація Державного підприємства «Управління забезпечення функціонування об`єктів Чорнобильської АЕС», про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2020 року Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Славутицького міського суду Київської області від 07 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року у даній справі.
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона оформлена з порушенням вимог пункту 5 частини другої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Відповідно допункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеногоу постанові Верховного Суду, крім випадкунаявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Оскільки посилань на вказані конкретні випадки касаційна скарга не містить, заявникові необхідно подати до Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій чітко зазначити підставу (підстави), передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Державним спеціалізованим підприємством «Чорнобильська АЕС» не зазначено у касаційній скарзі повного найменування третьої особи, яка бере участь у справі, її місцезнаходження,а також не додано до неї копій скарги та доданих матеріалів відповідно до кількості учасників справи, зокрема, для вручення вказаній особі.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникові строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» на рішення Славутицького міського суду Київської області від 07 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. О. Кузнєцов