ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 90057653

Озвучення тимчасово недоступне

УХВАЛА

26 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 917/751/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Мачульського Г.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 (головуючий суддя Плахов О.В., судді Геза Т.Д., Здоровко Л.М.) та рішення Господарського суду Полтавської області від 12.11.2019 (суддя Погрібна С.В.) у справі № 917/751/19

за позовом Фізичної особи - підприємця Стецишина Олександра Михайловича

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

про визнання протиправними скасування державної реєстрації земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

18.05.2020 ОСОБА_1 надіслав безпосередньо на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 та рішення Господарського суду Полтавської області від 12.11.2019 у справі № 917/751/19.

Ухвалою Верховного Суду від 09.06.2020 залишено без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі № 917/751/19 з підстав, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав), а також те, що до матеріалів касаційної скарги додано копію посвідчення НОМЕР_1, яка у порушення вимог частини 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України не засвідчена належним чином, а тому судом не прийнято, як належний доказ на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору. Вказаною ухвалою надано скаржнику строк до 30.06.2020, але не більше 10 днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги та надання до суду касаційної скарги в новій редакції, де необхідно зазначити конкретну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстав (підстави), а також надати належним чином засвідчену копію посвідчення НОМЕР_1 належної якості на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

24.06.2020 до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій скаржником на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 09.06.2020 надано касаційну скаргу в новій редакції та належним чином засвідчену копію посвідчення НОМЕР_1 на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Колегія суддів перевіривши матеріали усунених недоліків, дійшла висновку, що скаржником усунуто недоліки оформлення касаційної скарги, які зазначені в ухвалі Верховного Суду від 09.06.2020, а зміст касаційної скарги в новій редакції відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Також, з огляду на приписи пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" скаржник звільнений від сплати судового збору.

Наявність підстав для застосування статей 292 та 293 Господарського процесуального кодексу України колегією суддів не встановлено.

Заперечень проти відкриття касаційного провадження в порядку статті 294 Господарського процесуального кодексу України учасниками справи не подано.

Відповідно до частини 4 статті 294 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Враховуючи положення статті 294 Господарського процесуального кодексу України, касаційне провадження у справі № 917/751/19 відкривається з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, які визначено скаржником у касаційній скарзі в новій редакції. При цьому доводи касаційної скарги по суті буде розглянуто Судом під час касаційного перегляду оскаржених судових рішень.

Окрім цього, до матеріалів касаційної скарги додано клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, яке мотивоване тим, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 12.11.2019 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 зобов`язано відповідача поновити у Державному земельному кадастрі запис про земельну ділянку шляхом поновлення запису в поземельній книзі, що може відбутись до закінчення перегляду оскаржуваного судового рішення в касаційному порядку, а тому існує обґрунтована необхідність у зупиненні виконання оскаржуваного судового рішення, оскільки його виконання призведе до неможливості у повороті виконання у разі скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції. Крім цього, скаржник зазначає, що станом на дату подання касаційної скарги, в процесі розгляду перебувають інші судові провадження у справах № 917/130/19, № 917/390/20 та № 917/587/20, які стосуються спірної земельної ділянки.

Отже, на думку скаржника, виконання оскаржуваних рішень призведе до неможливості у повороті виконання у разі скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції.

Абзацом 2 частини 4 статті 294 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.

Частиною 1 статті 332 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Клопотання про зупинення виконання судових рішень має бути мотивоване, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.

Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.

Крім того, Касаційний господарський суд враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (№ 60750/00, § 43, ЄСПЛ, 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Касаційний суд не може ставити під сумнів законність судових рішень судів попередніх інстанцій на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження тільки через те, що такі судові рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними.

З огляду на зазначене, можливе виконання оскаржуваного рішення суду першої інстанції не є безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання цього рішення, що набрало законної сили, і є обов`язковими до виконання (стаття 129-1 Конституції України, стаття 326 Господарського процесуального кодексу України).

У клопотанні не наведено достатніх доводів та обґрунтувань того, що захист прав скаржника, свобод та інтересів його, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим поворот виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.

При цьому, скаржником до клопотання не додано доказів на підтвердження зазначених обставин та вчинення дій з виконання рішення суду, а відтак не доведено реальність настання обставин, на які він посилається у клопотанні про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

З огляду на викладене, обговоривши доводи, викладені у клопотання ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень у справі № 917/751/19 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку та відмовляє у задоволені клопотання з наведених у ньому підстав.

Керуючись статтями 234, 287, 294, 301, 332 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження у справі № 917/751/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 та рішення Господарського суду Полтавської області від 12.11.2019 у вказаній справі.

2. Призначити до розгляду касаційну скаргу у відкритому судовому засіданні на 26 серпня 2020 року о 13:20 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал судових засідань № 202 (другий поверх).

3. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень у справі № 917/751/19 до закінчення їх перегляду у касаційному порядку.

4. Надати учасникам справи строк для подання до суду касаційної інстанції відзивів на касаційну скаргу до 31 липня 2020 року та зобов`язати подати докази надсилання відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи.

5. Витребувати з Господарського суду Полтавської області / Східного апеляційного господарського суду матеріали справи № 917/751/19.

6. Надіслати копію даної ухвали Господарському суду Полтавської області / Східному апеляційному господарському суду для виконання.

7. Довести до відома сторін, що поштову кореспонденцію слід надсилати за адресою Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.

8. Явка представників учасників справи не є обов`язковою.

9. Попередити учасників судового процесу, що представництво в суді повинно бути належним чином підтверджено (при собі мати паспорт, оригінал та належним чином посвідчену копію документів, які підтверджують повноваження на представництво).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Мачульський Г.М.

Ухвала № 89740529

Відкрити повний перегляд

УХВАЛА

09 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 917/751/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Сухового В.Г.,

перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 (головуючий суддя Плахов О.В., судді Геза Т.Д, Здоровко Л.М.) та рішення Господарського суду Полтавської області від 12.11.2019 (суддя Погрібна С.В.) у справі № 917/751/19

за позовом Фізичної особи - підприємця Стецишина Олександра Михайловича

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

про визнання протиправними скасування державної реєстрації земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

18.05.2020 ОСОБА_1 надіслав безпосередньо на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 та рішення Господарського суду Полтавської області від 12.11.2019 у справі № 917/751/19.

08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460 - ІХ, яким внесено зміни до законодавчих актів України.

Оскільки скаржником подано касаційну скаргу після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-IX, то подана касаційна скарга розглядається в порядку, що діє після набрання чинності цим Законом.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених положень Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Таким чином процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.

З урахуванням змін до Господарського процесуального кодексу України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Касаційна скарга хоча і містить посилання на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, однак її зміст не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).

Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та усунути недоліки касаційної скарги, а саме протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали подати до суду касаційну скаргу в новій редакції, де необхідно зазначити конкретну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстав (підстави).

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.

Приписами пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Згідно з частиною 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 "ДСТУ 4163-2003", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Поряд із цим, до касаційної скарги додано клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій.

На підтвердження вказаного, до матеріалів касаційної скарги додано копію посвідчення АБ № 751606, яка у порушення вимог частини 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України не засвідчена належним чином, а тому не може бути прийнята судом, як належний доказ на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору.

До того ж, з доданої копії посвідчення АБ № 751606 не можливо встановити, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, у зв`язку з її нечитабельністю.

Тому, скаржнику необхідно надати до суду касаційної інстанції документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, засвідчений належним чином та належності якості.

У зв`язку з відсутністю у суду касаційної інстанції матеріалів справи № 917/751/19, враховуючи ненадання скаржником належних доказів на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, колегія суддів наразі не вбачає підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Підсумовуючи вище викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику для усунення недоліків касаційної скарги необхідно подати до суду касаційну скаргу в новій редакції, де необхідно зазначити конкретну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстав (підстави), а також надати належним чином засвідчену копію посвідчення АБ № 751606 належної якості на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Матеріали з усунення недоліків слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.

Керуючись статтями 91, 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 та рішення Господарського суду Полтавської області від 12.11.2019 у справі № 917/751/19 залишити без руху.

2. Скаржнику усунути недоліки касаційної скарги шляхом подання до суду касаційної інстанції у встановлений цією ухвалою строк касаційну скаргу в новій редакції, де необхідно зазначити конкретну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстав (підстави), належним чином засвідчену копію посвідчення АБ № 751606 належної якості, а також надати докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.

3. Надати скаржнику строк до 30 червня 2020 року для усунення недоліків касаційної скарги, але не більше 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.

4. Довести до відома скаржника, що поштову кореспонденцію слід надсилати за адресою Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.

5. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Суховий В.Г.