УХВАЛА
26 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 917/751/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Мачульського Г.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 (головуючий суддя Плахов О.В., судді Геза Т.Д., Здоровко Л.М.) та рішення Господарського суду Полтавської області від 12.11.2019 (суддя Погрібна С.В.) у справі № 917/751/19
за позовом Фізичної особи - підприємця Стецишина Олександра Михайловича
до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області
про визнання протиправними скасування державної реєстрації земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
18.05.2020 ОСОБА_1 надіслав безпосередньо на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 та рішення Господарського суду Полтавської області від 12.11.2019 у справі № 917/751/19.
Ухвалою Верховного Суду від 09.06.2020 залишено без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі № 917/751/19 з підстав, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав), а також те, що до матеріалів касаційної скарги додано копію посвідчення НОМЕР_1, яка у порушення вимог частини 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України не засвідчена належним чином, а тому судом не прийнято, як належний доказ на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору. Вказаною ухвалою надано скаржнику строк до 30.06.2020, але не більше 10 днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги та надання до суду касаційної скарги в новій редакції, де необхідно зазначити конкретну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстав (підстави), а також надати належним чином засвідчену копію посвідчення НОМЕР_1 належної якості на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
24.06.2020 до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій скаржником на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 09.06.2020 надано касаційну скаргу в новій редакції та належним чином засвідчену копію посвідчення НОМЕР_1 на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Колегія суддів перевіривши матеріали усунених недоліків, дійшла висновку, що скаржником усунуто недоліки оформлення касаційної скарги, які зазначені в ухвалі Верховного Суду від 09.06.2020, а зміст касаційної скарги в новій редакції відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Також, з огляду на приписи пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" скаржник звільнений від сплати судового збору.
Наявність підстав для застосування статей 292 та 293 Господарського процесуального кодексу України колегією суддів не встановлено.
Заперечень проти відкриття касаційного провадження в порядку статті 294 Господарського процесуального кодексу України учасниками справи не подано.
Відповідно до частини 4 статті 294 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Враховуючи положення статті 294 Господарського процесуального кодексу України, касаційне провадження у справі № 917/751/19 відкривається з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, які визначено скаржником у касаційній скарзі в новій редакції. При цьому доводи касаційної скарги по суті буде розглянуто Судом під час касаційного перегляду оскаржених судових рішень.
Окрім цього, до матеріалів касаційної скарги додано клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, яке мотивоване тим, що рішенням Господарського суду Полтавської області від 12.11.2019 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 зобов`язано відповідача поновити у Державному земельному кадастрі запис про земельну ділянку шляхом поновлення запису в поземельній книзі, що може відбутись до закінчення перегляду оскаржуваного судового рішення в касаційному порядку, а тому існує обґрунтована необхідність у зупиненні виконання оскаржуваного судового рішення, оскільки його виконання призведе до неможливості у повороті виконання у разі скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції. Крім цього, скаржник зазначає, що станом на дату подання касаційної скарги, в процесі розгляду перебувають інші судові провадження у справах № 917/130/19, № 917/390/20 та № 917/587/20, які стосуються спірної земельної ділянки.
Отже, на думку скаржника, виконання оскаржуваних рішень призведе до неможливості у повороті виконання у разі скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції.
Абзацом 2 частини 4 статті 294 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
Частиною 1 статті 332 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення виконання судових рішень має бути мотивоване, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.
Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.
Разом з тим в ухвалі про зупинення виконання судового рішення суд не вправі обґрунтовувати своє рішення припущеннями, суд має навести підстави для такого зупинення.
Крім того, Касаційний господарський суд враховує те, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (№ 60750/00, § 43, ЄСПЛ, 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Касаційний суд не може ставити під сумнів законність судових рішень судів попередніх інстанцій на стадії вирішення питання про відкриття касаційного провадження тільки через те, що такі судові рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними.
З огляду на зазначене, можливе виконання оскаржуваного рішення суду першої інстанції не є безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання цього рішення, що набрало законної сили, і є обов`язковими до виконання (стаття 129-1 Конституції України, стаття 326 Господарського процесуального кодексу України).
У клопотанні не наведено достатніх доводів та обґрунтувань того, що захист прав скаржника, свобод та інтересів його, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим поворот виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.
При цьому, скаржником до клопотання не додано доказів на підтвердження зазначених обставин та вчинення дій з виконання рішення суду, а відтак не доведено реальність настання обставин, на які він посилається у клопотанні про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
З огляду на викладене, обговоривши доводи, викладені у клопотання ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень у справі № 917/751/19 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку та відмовляє у задоволені клопотання з наведених у ньому підстав.
Керуючись статтями 234, 287, 294, 301, 332 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 917/751/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 та рішення Господарського суду Полтавської області від 12.11.2019 у вказаній справі.
2. Призначити до розгляду касаційну скаргу у відкритому судовому засіданні на 26 серпня 2020 року о 13:20 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал судових засідань № 202 (другий поверх).
3. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень у справі № 917/751/19 до закінчення їх перегляду у касаційному порядку.
4. Надати учасникам справи строк для подання до суду касаційної інстанції відзивів на касаційну скаргу до 31 липня 2020 року та зобов`язати подати докази надсилання відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи.
5. Витребувати з Господарського суду Полтавської області / Східного апеляційного господарського суду матеріали справи № 917/751/19.
6. Надіслати копію даної ухвали Господарському суду Полтавської області / Східному апеляційному господарському суду для виконання.
7. Довести до відома сторін, що поштову кореспонденцію слід надсилати за адресою Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.
8. Явка представників учасників справи не є обов`язковою.
9. Попередити учасників судового процесу, що представництво в суді повинно бути належним чином підтверджено (при собі мати паспорт, оригінал та належним чином посвідчену копію документів, які підтверджують повноваження на представництво).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Суховий В.Г.
Судді Берднік І.С.
Мачульський Г.М.
Постанова № 84525184
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 917/751/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Мачульського Г.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Стецишина Олександра Михайловича на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2019 (головуючий суддя Терещенко О.І., судді Сіверін В.І., Хачатрян В.С.) у справі № 917/751/19
за заявою Фізичної особи - підприємця Стецишина Олександра Михайловича про забезпечення позову
за позовом Фізичної особи - підприємця Стецишина Олександра Михайловича
до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області
про визнання протиправними скасування державної реєстрації земельної ділянки
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог та заяви про вжиття заходів забезпечення позову
1. Фізична особа - підприємець Стецишин Олександр Миколайович (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - відповідач), у якому просив визнати протиправним скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5322481700:06:000:0243 площею 38,00 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та поновити у Державному земельному кадастрі запис про цю земельну ділянку шляхом поновлення запису у Поземельній книзі.
2. 27.05.2019 на адресу Господарського суду Полтавської області позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій він просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом:
- заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області вчиняти будь-які дії та приймати рішення (в тому числі, але не виключно надання дозволів на розробку проектів землеустрою, затвердження проектів землеустрою, оголошення аукціонів, конкурсів або торгів щодо викупу або передачі в оренду, прийняття рішень щодо передачі в оренду емфітевзис, володіння або користування, укладення договорів купівлі-продажу та/або оренди чи емфітевзису) щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 5322481700:06:000:0417, 5322481700:06:000:0414, 5322481700:06:000:0419, 5322481700:06:000:0418, 5322481700:06:000:0425, 5322481700 : 06:000 : 0415, 5322481700 :06 :000 : 0413, 5322481700 :06 :000 : 0423, 5322481700 : 06:000:0412, 5322481700 : 06:000:0410, 5322481700 : 06:000:0401, 5322481700 : 06:000:0420, 5322481700 : 06:000:0416, 5322481700 : 06:000 : 0424, 5322481700 : 06:000 : 0426, 5322481700 : 06:000 : 0422, 5322481700 : 06:000 : 0409, 5322481700 : 06: 000: 0421, 5322481700:06:000: 0411 , які сформовані на місці земельної ділянки з кадастровим номером 5322481700:06:000:0243 площею 38,00 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області;
- заборони суб`єктам державної реєстрації, у тому числі особам, які перебувають у трудових відносинах з суб`єктом державної власності - виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київською та Севастопольською державною адміністрацією, нотаріусам, акредитованим особам здійснювати дії щодо державної реєстрації права власності чи інших речових прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосовно вищеперелічених земельних ділянок до набрання чинності рішенням у даній справі.
2.1. В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що між ним та Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області існує спір щодо поновлення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5322481700:06:000:0243. До вирішення спору по суті позивачу стало відомо про те, що з державного земельного кадастру та Публічної кадастрової карти земельна ділянка з кадастровим номером 5322481700:06:000:0243 зникла і відомості про неї більше не містяться в ДЗК, натомість на її місці з`явилося 19 нових земельних ділянок з відповідними кадастровими номерами. Таким чином, вказану земельну ділянку площею 38 га, про поновлення права оренди якої заявлено ФОП Стецишиним О.М. , фактично було поділено на 19 нових земельних ділянок площею по 2 га. Зазначене підтверджується роздруківками з Публічної кадастрової карти за підписом землевпорядника та сільського голови Кам`янопотоківської сільської ради.
Листом від 19.04.2019 №258/6-19 Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повідомило, зокрема, що ним прийнято накази "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" громадянам - учасникам антитерористичної операції за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5322481700:06:000:0243.
В межах даного позову позивач просив визнати протиправним скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5322481700:06:000:0243 площею 38,00 га, яка розташована на території Кам`янопотоківської сільської ради та поновити запис у Державному земельному кадастрі. Заявник вказує, що на даній земельній ділянці, державну реєстрацію якої скасовано, ФОП Стецишиним О.М. проведено оранку та весняне закриття вологи, внесено міндобрива та посіяно кукурудзу, що підтверджується актом Кам`янопотоківської сільської ради від 09.04.2019 та довідкою від 27.05.2019. ФОП Стецишин ОМ. продовжує сплачувати плату за землю, що підтверджується відповідними деклараціями. Передача у власність чи у користування 19 земельних ділянок може призвести до втрати врожаю зернових, які можуть бути зібрані новими власниками чи користувачами.
На думку заявника, застосування заходів забезпечення позову є достатнім та співмірним заходом для тимчасового (до набрання рішенням законної сили) стримування Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від вчинення будь - яких дій щодо передачі земельних ділянок у власність чи користування, утворених на місці земельної ділянки з кадастровим номером 5322481700:06:000:0243 площею 38,00 га і державної реєстрації цих прав.
Короткий зміст ухвали, постановленої судом першої інстанції
3. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.05.2019 заборонено Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області вчиняти будь-які дії та приймати рішення в тому числі, але не виключно надання дозволів на розробку проектів землеустрою, затвердження проектів землеустрою, оголошення аукціонів, конкурсів або торгів щодо викупу або передачі в оренду, прийняття рішень щодо передачі в оренду емфітевзис, володіння або користування, укладення договорів купівлі-продажу та/або оренди чи емфітевзису щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 5322481700:06:000 : 0417, 5322481700:06:000:0414, 5322481700:06:000:0419, 5322481700:06:000:0418, 5322481700:06:000:0425, 5322481700:06:000:0415, 5322481700:06:000:0413, 5322481700:06:000:0423, 5322481700:06:000:0412, 5322481700:06:000:0410, 5322481700:06:000:0401, 5322481700:06:000:0420, 5322481700:06:000:0416, 5322481700:06:000:0424, 5322481700:06:000:0426, 5322481700:06:000:0422, 5322481700:06:000:0409, 5322481700:06:000:0421, 5322481700:06:000:0411, які сформовані на місці земельної ділянки з кадастровим номером 5322481700:06:000:0243 площею 38,00 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області до набрання чинності рішення у даній справі; заборонено суб`єктам державної реєстрації, у тому числі особам, які перебувають у трудових відносинах з суб`єктом державної власності - виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київською та Севастопольською державною адміністрацією, нотаріусам, акредитованим особам здійснювати дії щодо державної реєстрації права власності чи інших речових прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосовно даних земельних ділянок до набрання чинності рішенням у даній справі.
3.1. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, як розпорядник спірної земельної ділянки, в силу приписів статті 122 Земельного кодексу України не позбавлений права та можливості, незважаючи на наявність судового спору, приймати рішення та здійснювати дії, спрямовані на передання у власність чи надання у користування спірної земельної ділянки.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у випадку припинення існування спірної земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав, або у випадку передачі земельної ділянки у власність чи користування третім особам, позивач буде змушений захищати своє порушене право шляхом подання інших позовів до судів різних юрисдикцій, а тому невжиття заходів до забезпечення позову не забезпечить реального захисту прав позивача на оренду спірної земельної ділянки.
Короткий зміст оскаржуваної постанови, ухваленої судом апеляційної інстанції
4. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2019 ухвалу Господарського суду Полтавської області від 29.05.2019 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
4.1. Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що станом на 27.05.2019, тобто на час звернення заявником з заявою про забезпечення позову у даній справі до господарського суду першої інстанції, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області не могло, та на даний час не може: приймати рішення та/або здійснювати дії, спрямовані на розпорядження (передачу у власність, користування чи інше речове право) спірними земельними ділянками сільськогосподарського призначення, які утворені шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5322481700:06:000:0243 площею 38,00 га та знаходяться на території Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області до набрання чинності рішення суду у справі № 917/130/19 через наявність прямої заборони ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.04.2019 у цій справі.
Судом апеляційної інстанції вказано про те, що на момент подання заяви про забезпечення позову та винесення судом першої інстанції ухвали, Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області вже було прийнято накази "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" громадянам - учасникам антитерористичної операції за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5322481700:06:000:0243, а тому прийнята у даній справі ухвала впливає на права, інтереси та (або) обов`язки цих громадян.
Як на підставу для скасування ухвали місцевого господарського суду, апеляційний суд послався на порушення судом норм процесуального права, яке полягає у прийнятті рішення про права і обов`язки громадян, яких не було залучено до участі у розгляді даної справи.
Також, судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що місцевий господарський суд приймаючи оскаржувану ухвалу не здійснив оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, яка заявлена, та не зазначив, яка саме ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття заходів забезпечення позову.
За висновком суду апеляційної інстанції, позивачем при зверненні до господарського суду першої інстанції з заявою про забезпечення позову, не було доведено належними та допустимими доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Крім того, позивач не аргументував та не надав переконливих доказів необхідності прийняття забезпечувальних заходів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи позивача, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)
6. Скаржник зазначає, що оскаржувана постанова прийнята судом апеляційної інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, як вказує скаржник, звертаючись із заявою про забезпечення позову стосовно новоутворених ділянок, він просив суд вжити заходів забезпечення позову фактично щодо тієї земельної ділянки, яка перебувала у нього в оренді, та про поновлення запису щодо якої в ДЗК заявлено позов, з огляду на що заходи забезпечення позову безпосередньо стосуються предмету спору та є необхідними для ефективного відновлення порушених прав орендаря. Суд апеляційної інстанції на положення статті 79-1 Земельного кодексу України уваги не звернув, визначивши земельну ділянку виключно за наявним кадастровим номером.
На думку скаржника, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, будучи розпорядником земельної ділянки, має реальну можливість вчинити дії за час розгляду справи у суді щодо розпорядження, передання у власність чи надання в оренду спірних земельних ділянок іншим особам. Оскільки заявником проведено на спірній земельній ділянці оранку, підживлення добривами та засіяно кукурудзою, а також сплачено плату за землю, передача у власність чи в користування новоутворених земельних ділянок іншим особам призведе до втрати урожаю позивачем. У зв`язку з наведеним, невжиття заходів забезпечення позову не забезпечить реального й ефективного захисту прав позивача та в подальшому матиме наслідком необхідність подання інших позовів до суду.
7. Відповідачем відзиву на касаційну скаргу не подано, що, у відповідності до положень ч. 3 ст. 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
8. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
9. Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
10. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
11. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
12. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
13. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
14. Предметом даного спору є вимога Фізичної особи - підприємця Стецишина О.М. , яка заявлена до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, про визнання протиправним скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5322481700:06:000:0243 площею 38,00 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та поновлення запису в Державному земельному кадастрі, яка заявлена з підстав наявності спору між тими ж сторонами про поновлення правовідносин сторін за договором оренди земельної ділянки, державну реєстрацію якої було скасовано.
15. Оскільки ФОП Стецишин О.М. звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення, у разі їх задоволення, не вимагатиме примусового виконання, у цьому випадку мала застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 912/1616/18).
16. Як установлено судами, 01.12.2011 між Кременчуцькою районною державною адміністрацією та Фізичною особою-підприємцем Стецишиним Олександром Михайловичем був укладений договір оренди земельної ділянки, про передачу у строкове платне користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, з кадастровим номером 5322481700:06:000:0243 загальною площею 38,00 га, строк дії якого закінчився 16.01.2019.
17. Питання щодо наявності правових підстав для поновлення договору оренди вказаної земельної ділянки є предметом дослідження в іншій справі №917/130/19 Господарського суду Полтавської області за позовом Фізичної особи - підприємця Стецишина О.М. до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.
18. В ході розгляду судом справи №917/130/19 заявнику стало відомо, що з державного земельного кадастру та Публічної кадастрової карти земельна ділянка з кадастровим номером 5322481700:06:000:0243 зникла і відомості про неї більше не містяться в ДЗК, натомість на її місці утворені 19 новостворених земельних ділянок, яким присвоєні кадастрові номери. Таким чином, земельну ділянку з кадастровим номером 5322481700:06:000:0243 площею 38 га, що є предметом спору у справі 917/130/19, про поновлення права оренди якої просить ФОП Стецишин О.М. , фактично було поділено на 19 нових земельних ділянок площею по 2 га з наданням їм кадастрових номерів, що підтверджується роздруківками з Публічної кадастрової карти за підписом землевпорядника та сільського голови Кам`янопотоківської сільської ради.
19. 08.04.2019 Господарським судом Полтавської області у справі №917/130/19 винесено ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області приймати рішення та/або здійснювати дії, спрямовані на розпорядження (передачу у власність, користування чи інше речове право) земельними ділянками сільськогосподарського призначення, які утворені шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5322481700:06:000:0243 та знаходяться на території Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
20. Судами також установлено, що листом від 19.04.2019 №258/6-19 Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повідомило, зокрема, що ним прийнято накази "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" громадянам - учасникам антитерористичної операції за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5322481700:06:000:0243.
21. Таким чином, судом першої інстанції установлено, що Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, незважаючи на наявність спору в суді з приводу земельної ділянки, якою користується позивач та якою він має намір користуватися у подальшому, вчинило дії щодо скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки шляхом її поділу на 19 земельних ділянок.
22. Відповідно до частини 1, абзацу 3 частини 2 статті 79-1 та частини 4 статті 122 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
23. За змістом абзацу 2 частини 10 статті 24 та частини 6 статті 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі поділу чи об`єднання земельних ділянок. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.
24. Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти будь - які дії та приймати рішення щодо земельних ділянок та заборони суб`єктам державної реєстрації здійснювати дії щодо державної реєстрації права власності чи інших речових прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосовно цих земельних ділянок, які утворилися на місці земельної ділянки з кадастровим номером 5322481700:06:000:0243 площею 38,00 га, яка, у свою чергу, є об`єктом оренди за договором оренди, про поновлення якого позивачем заявлено вимоги, місцевий господарський суд правомірно виходив з доведеності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування відповідного заходу до забезпечення позову, та зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову предмету позову немайнового характеру, оскільки, виходячи з аналізу наявних матеріалів справи, існує реальна загроза ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача в разі задоволення позову, тоді як на підставі оцінки наявних у справі доказів в їх сукупності судом установлено та відповідачем не спростовується наявність у нього наміру розпорядитися частинами спірної земельної ділянки, про що свідчить інформація про прийняття ГУ Держгеокадастру у Полтавській області наказів про надання дозволу громадянам на розроблення документації із землеустрою, що по суті є підготовчими діями відповідача до відчуження спірного нерухомого майна у межах компетенції, визначеної статтею 122 Земельного кодексу України.
25. З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що застосування заходів забезпечення позову у даному спорі запровадить законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод для виконання рішення суду в разі повного чи часткового задоволення позовних вимог. Вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
26. У свою чергу, суд апеляційної інстанції, посилаючись на вжиття заходів до забезпечення позову ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.04.2019 у справі № 917/130/19, помилково вказав, як на підставу для скасування ухвали місцевого господарського суду, що на час звернення заявника із заявою про забезпечення позову у даній справі, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області не могло, та на даний час не може: приймати рішення та/або здійснювати дії, спрямовані на розпорядження (передачу у власність, користування чи інше речове право) земельними ділянками сільськогосподарського призначення, які утворені шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5322481700:06:000:0243 та знаходяться на території Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, до набрання законної сили рішенням суду у справі № 917/130/19 через наявність прямої заборони ухвалою господарського суду Полтавської області від 08.04.2019 у цій справі, оскільки факт забезпечення позову у іншій справі не може свідчити про відсутність підстав для забезпечення позову у даній справі, виходячи з підстав та предмету позовів та різності обставин, які підлягають доказуванню у кожному спорі.
Крім того, посилаючись на наявність заборони відповідачу вчиняти дії, спрямовані на розпорядження земельними ділянками, апеляційний суд не врахував, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.04.2019 у справі № 917/130/19 та ухвалою суду від 29.05.2019 у даній справі було вжито не тотожні заходи забезпечення позову.
27. Посилання суду апеляційної інстанції на ті обставини, що ухвала суду першої інстанції впливає на права, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, з огляду на те, що Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області було прийнято накази "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" громадянам - учасникам антитерористичної операції за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5322481700:06:000:0243, колегія суддів вважає помилковими, враховуючи, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, застосування якого пов`язується з забезпеченням можливості виконання судового рішення, і не є рішенням, ухваленим за результатами розгляду справи по суті, яке може вплинути на права та обов`язки третіх осіб.
28. Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції помилково було скасовано законну та обґрунтовану ухвалу суду першої інстанції, у зв`язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а ухвала суду першої інстанції має бути залишена в силі.
29. Зазначені у даній постанові висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду зазначеній у постанові від 18.09.2019 у справі №917/749/19 у подібних правовідносинах.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
30. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
31. З огляду на викладене касаційна інстанція вважає наведені у касаційній скарзі доводи обґрунтованими, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції із залишенням у силі ухвали господарського суду першої інстанції.
Судові витрати
32. Згідно з положеннями статті 129 ГПК України розподіл судових витрат здійснюється за результатами розгляду справи по суті.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 312, 315, 317 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Стецишина Олександра Михайловича задовольнити.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2019 скасувати, ухвалу Господарського суду Полтавської області від 29.05.2019 у справі № 917/751/19 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Суховий В.Г.
Судді Берднік І.С.
Мачульський Г.М.