У Х В А Л А
17 червня2020 року
м. Київ
Справа № 910/11027/18
Провадження № 12-185гс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Кібенко О. Р.,
суддів Антонюк Н. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.,
перевірила матеріали справи № 910/11027/18
за касаційною скаргоюФонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укоопспілка»,
на рішення Господарського суду міста Києва від 20 грудня 2018 року
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13 травня 2019 року
у справі за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укоопспілка»,
до відповідачів:
1) ОСОБА_1
2) ОСОБА_2
3) ОСОБА_3
4) ОСОБА_4
5) ОСОБА_5
6) ОСОБА_6
7) ОСОБА_7
8) ОСОБА_8
9) ОСОБА_9
10) ОСОБА_10
11) ОСОБА_11
12) ОСОБА_12
13) ОСОБА_13
14) ОСОБА_14
про стягнення76 929 136,71 грн шкоди, заподіяної пов?язаними особами, та
У С Т А Н О В И Л А:
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 12 травня 2020 року призначила цю справу до розгляду на 09 червня 2020 року. В цей день судове засідання не відбулося.
Відповідно до частин другої та третьої статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка не є обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частина друга статті 121 ГПК України встановлює, що ухвала, якою суд повідомляє про призначення судового засідання або вчинення іншої процесуальної дії повинна містити найменування та адресу суду, назву справи, зазначення процесуального статусу особи, яка повідомляється, вказівку про те, яку дію буде вчинено, дату, час і місце її вчинення, а також про те, що участь у її вчиненні для цієї особи не є обов`язковою.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених частиною першою статті 202 ГПК України.
Згідно із частиною другою статті 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
З метою повного й об`єктивного розгляду справи, керуючись статтями 120, 121, 202, 235 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду
У Х В А Л И Л А:
1. Повідомити учасників справи № 910/11027/18 (провадження № 12-185гс19), що судове засідання з розгляду касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду міста Києва від 20 грудня 2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13 травня 2019 року відбудеться 01 вересня 2020 року о 10 годині у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
2. Повідомити учасників справи, що їх явка не є обов`язковою.
3. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. Р. Кібенко
Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко
В. В. Британчук Н. П. Лященко
Ю. Л. Власов О. Б. Прокопенко
М. І. Гриців В. В. Пророк
Д. А. Гудима Л. І. Рогач
В. І. Данішевська О. М. Ситнік
Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук
О. Г. Яновська
Ухвала № 94194635
У Х В А Л А
12 січня 2021 року
місто Київ
Справа № 910/11027/18
Провадження № 12-185гс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Рогач Л. І.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 31 грудня 2020 року про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Штелик Світлани Павлівни від участі у розгляді справи № 910/11027/18 за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укоопспілка» (далі - Фонд) до відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про стягнення 76 929 136, 71 грн шкоди, заподіяної пов`язаними особами, за касаційною скаргою Фонду на рішення Господарського суду міста Києва від 20 грудня 2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13 травня 2019 року і
ВСТАНОВИЛА
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 4 листопада 2019 року прийняла справу № 910/11027/18 та призначила її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Ухвалою від 15 грудня 2020 року Велика Палата Верховного Суду повідомила учасників справи № 910/11027/18, що судове засідання з розгляду касаційної скарги Фонду на рішення Господарського суду міста Києва від 20 грудня 2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13 травня 2019 року відбудеться 19 січня 2021 року об 11 годині у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
31 грудня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява Фонду про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Штелик С. П., яку мотивовано вимогами пунктів 3, 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), за якими суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, або якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Зокрема заявник вказав, що, суддя Великої Палати Верховного Суду Штелик С. П. має родинні стосунки з ОСОБА_16 (є його дружиною). Між заявником та ОСОБА_16 наявні тривалі конфліктні (спірні) правовідносини, зокрема, ОСОБА_16 , будучи пов`язаною з АТ «Златобанк» особою в розумінні частини п`ятої статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не визнає, а повністю заперечує законність виведення Фондом неплатоспроможного АТ «Златобанк» з ринку шляхом його ліквідації, ставить під сумнів наявність у Фонду повноважень вживати заходи, пов`язані з ліквідацією АТ «Златобанк».
Тож, зважаючи на те, що справа має фундаментальне значення та вплив на правозастосовчу практику щодо правовідносин, які склалися між Фондом та пов`язаними з неплатоспроможними банками особами на підставі частини п`ятої статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та враховуючи перебування ОСОБА_16 (як особи, пов`язаної з АТ «Златобанк») у сімейних відносинах з суддею Великої Палати Верховного Суду Штелик С. П., у Фонду існують сумніви щодо у об`єктивності, безсторонності та неупередженості судді Штелик С. П., що стало підставою для заявлення відводу судді.
Частина перша статті 39 ГПК України передбачає, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. За змістом частин шостої та дев`ятої статті 39 ГПК України питання про самовідвід судді Великої Палати вирішується ухвалою Великої Палати Верховного Суду.
За змістом частини третьої статті 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пунктів 3 та 5 частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші, ніж перелічені у пунктах 1-4 частини першої статті 35 ГПК України, обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Так, як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.
Заявляючи про відвід, заявник не навів очевидних фактів, з яких би вбачалося, що суддя Штелик С.П. прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду справи №910/11027/18, поза тим поведінка судді не дає жодних об`єктивних підстав вважати, що вона не є безсторонньою або що їй бракує неупередженості. Доводи щодо наявних тривалих конфліктних (спірних) правовідносин у заявника зОСОБА_16 , як особою, пов`язаною з АТ «Златобанк», фактично зводяться до надання оцінки власним переконанням ОСОБА_16 щодо положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Крім того, немає жодної з визначених у пунктах 1-4 частини першої статті 35 ГПК України підстав для відводу судді-доповідача.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що обставини, зазначені у заяві про відвід судді Штелик С. П. не свідчать про упередженість або необ`єктивність судді під час прийняття рішення у справі №910/11027/18.
З огляду на наведене, заява про відвід судді Штелик С. П. не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 35, 38, 39 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА :
У задоволенні заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 31 грудня 2020 року про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Штелик Світлани Павлівни від участі у розгляді справи № 910/11027/18 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач
Л. І. Рогач
Судді:
Т. О. Анцупова
В. С. Князєв
В. В. Британчук
Л. М. Лобойко
Ю. Л. Власов
К. М. Пільков
І. В. Григор`єва
О. Б. Прокопенко
В. І. Данішевська
О. М. Ситнік
Ж. М. Єленіна
В. М. Сімоненко
О. С. Золотніков
І. В. Ткач
Л. Й. Катеринчук
С. П. Штелик