**УХВАЛА**
**про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі**
12 червня 2020 року** справа № 580/1978/20**
**м. Черкаси**
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову Благодійної організації «Фонд збереження рідної природи» до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення і зобов\`язання вчинити дії,
**УСТАНОВИЛА:**
09\.06.2020 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов Благодійної організації «Фонд збереження рідної природи» (18002, м.Черкаси, вул. Верхня Горова, буд.1/1, оф.23; код ЄДРПОУ 39573725) до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (18001, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, буд. 36; код ЄДРПОУ 38715770) про:
визнання протиправним і скасування рішення відповідача від 19.06.2019 №2906-а;
зобов\`язання відповідача відновити дію наказів від 01.11.2016 №1931-а та від 30.11.2016 №1961-а.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, встановлено підстави для відмови у відкритті провадження, з огляду на таке.
Згідно з п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з\`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
За вимогами ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб\`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб\`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Термін “суб\`єкт владних повноважень” орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб\`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
При визначенні компетенції адміністративний суд виходить не лише із суб\`єктного складу, а із суті спору. Так, спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб\`єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій, яку слід розуміти як діяльність усіх суб\`єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.
В контексті викладеного суд врахував, що спірне рішення скасовує надання адреси належному позивачу на праві власності нежитловому приміщенню у АДРЕСА\_1 . Позивач в обгрунтування позову зазначає, що вказаним рішенням порушено його право розпоряджатись належним на праві власності майном.
Матеріали позову свідчать, що передумовою спірних відносин став спір господарської юрисдикції.
Зокрема, рішенням від 29.10.2018 Господарського суду Черкаської області у справі №925/366/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 і постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 27.08.2019, задоволено частково позов Українського товариства охорони природи. Визнано протиправним і скасовано рішення державного реєстратора Черкаського міського управління юстиції Великої О.В. про державну реєстрацію права власності від 03.12.2015 (реєстраційний запис №12340890) за Черкаською обласною організацією УТОП на об\`єкт нерухомого майна. Зобов\`язано Департамент скасувати відповідний запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Зобов\`язано усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядженні майном Товариства - "Будинком природи" у м. Черкаси, вул. Верхня Горова (Фрунзе), 1, шляхом виселення з нежитлових приміщень: ТОВ "Вієна", БО "Фонд збереження рідної природи", БФ "Розвиток Черкащини" та звільнення будівлі "Будинку природи" у м. Черкаси, вул. Верхня Горова (Фрунзе), 1 від майна вищезазначених підприємств. У задоволенні решті позовних вимог відмовлено.
Водночас у підставах спірного рішення, заявленого у цьому спорі, зазначено про виконання ним зазначеного рішення господарського суду. Зміна ним даних поштової адреси об\`єктів нерухомого майна є складовою вказаного вище процесу захисту приватного права.
Стаття 15 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV (далі – ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Суд застосовує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 17.04.2018 у справі №815/6956/15, відповідно до якої публічно-правовий спір має особливий суб\`єктний склад. Участь суб\`єкта владних повноважень є обов\`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб\`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з\`ясовувати, у зв\`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду. **_Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб\`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов\`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів._**__
Згідно з ч.2 ст.2 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV (далі – ЦК України) учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб\`єкти публічного права. Статтею 170 цього Кодексу встановлено, що Держава набуває і здійснює цивільні права та обов\`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Статтею 21 ЦК України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Суд застосовує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 22.08.2018 у справі №128/1435/16-а, відповідно до якої, якщо вимоги про визнання оспорюваного рішення недійсним зачіпає приватні інтереси осіб, такі вимоги, як окремий спосіб захисту порушених прав, можуть бути предметом розгляду в цивільному суді.
Отже, предмет спору у цій справі виник з цивільних правовідносин.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття “суд, встановлений законом” у частині першій статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)”. З огляду на це не вважається “судом, встановленим законом” орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Оскільки визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з\`ясування всіх обставин у справі і обов\`язок суб\`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу, зокрема, цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися “судом, встановленим законом” у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права відповідно до п.6 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України розглядаютьгосподарські суди
Отже, заявлений спір підвідомчий господарському суду.
Якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, п.1 ч.1 ст.170 КАС України визначений обов\`язок судді відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
Тому наявні підстави відмовити у відкритті провадження, а на підставі ч.6 ст.170 КАС України роз\`яснити позивачу, що спір віднесено до юрисдикції господарського суду.
Суд врахував, що позивач надав суду незавірену копію квитанції від 05.06.2020 №22 про сплату судового збору в сумі 4394,00грн., яка не є належним доказом його сплати, оскільки згідно з нормами абз.17 ч.1 ст.2 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” підтвердженням факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, тощо є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, тощо), надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Отже, відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 170-171, 248 КАС України, суддя
**УХВАЛИЛА:**
1\. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Благодійної організації «Фонд збереження рідної природи» (код ЄДРПОУ 39573725) про визнання протиправним та скасування рішення Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 38715770) від 19.06.2019 №2906-а та зобов\`язання його відновити дію наказів від 01.11.2016 №1931-а та від 30.11.2016 №1961-а.
2\. Роз\`яснити, що спір відноситься до юрисдикції господарського суду.
3\. Судові витрати розподілу не підлягають.
4\. Копію ухвали направити позивачу.
5\. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з моменту її складення. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зазначений строк продовжується на строк дії такого карантину.
**Суддя А.М. Бабич**
_Ухвала постановлена, складена у повному обсязі та підписана 12.06.2020. _
Постанова № 91413441
 
 **ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД**
Справа № 580/1978/20 Суддя (судді) першої інстанції: А.М. Бабич
**ПОСТАНОВА**
**ІМЕНЕМ УКРАЇНИ**
  08 вересня 2020 року м. Київ
 
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Лічевецького І.О.,
  Мельничука В.П.,
При секретарі: Пономаренко О.В.,
За участю представника позивача: Потапенко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Благодійної організації «Фонд збереження рідної природи» на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Благодійної організації «Фонд збереження рідної природи» до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення і зобов\`язання вчинити дії,-
**В С Т А Н О В И В :**
Благодійна організація «Фонд збереження рідної природи» звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, в якому просила:
\- визнати протиправним і скасувати наказ Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 19.06.2019 №2906-а;
\- зобов\`язати Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради відновити дію наказів від 01.11.2016 №1931-а та від 30.11.2016 №1961-а.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з рішення Господарського суду Черкаської області від 15.10.2019 у справі №925/1076/18 позивач дізнався про винесення відповідачем оскаржуваного наказу.
При цьому, підставою для винесення такого наказу слугувало рішення Господарського суду Черкаської області від 29.10.2018 у справі №925/366/18, втім на думку позивача, таке рішення суду не містить будь-якого зобов\`язального характеру відносно скасування наказу на присвоєння та залишення адреси приміщенням по АДРЕСА\_1.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що спір про скасування Наказу Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради є публічно-правовим, який виник в процесі виконання делегованих повноважень при наданні адміністративної послуги та повністю відповідає визначенню, наведеному у пункті 2 частини першої статті 4 КАС України.
Звертає увагу на помилкове застосування судом першої інстанції висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.08.2018 у справі №815/6956/15, оскільки вказана постанова регулює інші правовідносини, не подібні до тих, що виникли у даному спорі.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено, що скасування вказаного наказу є фактично підставою для скасування реєстрації речового права на об\`єкт нерухомого майна, що свідчить про майнову суть даного спору.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відмовляючи у відкритті провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки передумовою спірних відносин став спір господарської юрисдикції, а справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права відповідно до п.6 частини першої ст.20 Господарського процесуального кодексу України розглядають господарські суди, відтак наявні підстави відмовити у відкритті провадження.
Колегія суддів погоджується в повній мірі з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб\`єктів владних повноважень.
За визначенням пункту 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
У свою чергу, згідно пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв\`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
У відповідності до частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб\`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Водночас, визначальними ознаками приватно-правових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб\`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб\`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
З матеріалів справи вбачається, що Наказом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради № 2906-а від 19.06.2019 «Про скасування наказу департаменту архітектури, містобудування та інспектування від 01.11.2016 № 1931-а та наказу департаменту архітектури та містобудування від 30.11.2016 № 1961-а» у зв\`язку з набранням законної сили рішенням господарського суду Черкаської області від 29.10.2018 у справі № 925/366/18, скасовано наказ департаменту архітектури, містобудування та інспектування від 01.11.2016 № 1931-а, наданого Благодійному фонду «Розвиток Черкащини», про надання нежитловому приміщенню першого поверху будівлі № 11 площею 56,7 кв.м. будівлі (літ. А-2) адреси: АДРЕСА\_1, скасовано наказ департаменту архітектури та містобудування від 30.11.2016 № 1961-а, наданого Благодійній організації «Фонд збереження рідної природи», про залишення адреси: АДРЕСА\_1 приміщенням підвалу: № 3-2, 3-4, 3-5, 3-7, III, V, VI , приміщенням 1-го поверху: з 3 1-12 по № 1-14, з № 3-9 по № 3-11, № 3-21 по № 3-27, № 3-32, з № 3-34 по № 3-36, з № 3-42 по № 3-44, № 3-47, № 3-48. № 8, 9, 10, 12, 13, VII, VIII, приміщенням 2-го поверху: з № 3-30 по № 3-76, IV, приміщенням з № 19 по № 26, № 30, № 31 загальною площею 1894, 9 кв.м.
Звертаючись до суду з даним позовом, Благодійна організація «Фонд збереження рідної природи» вказує, що рішення господарського суду Черкаської області від 29.10.2018 у справі № 925/366/18 не містить жодного зобов\`язального характеру відносно Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, відтак такі дії відповідача порушують його права та законні інтереси щодо вільного розпорядження належним на праві власності майном.
Крім того, зазначає, що Благодійна організація «Фонд збереження рідної природи» як власник майна не звертався до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради з відповідною заявою про скасування наказів про присвоєння та залишення адреси належного йому на праві власності нерухомого майна.
З огляду на вказане, колегія суддів приходить до висновку, що передумовою спірних відносин став саме спір господарської юрисдикції.
Так, рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.10.2018 у справі №925/366/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019, позов Українського товариства охорони природи до: Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Вієна», Благодійної організації «Фонд збереження рідної природи», Благодійного фонду «Розвиток Черкащини», Приватного підприємства «Укртрансброкер», треті особи: Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради, Черкаська обласна організація Українського товариства охорони природи, про скасування рішення державного реєстратора, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом виселення з нежитлових приміщень та звільнення від майна - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Черкаського міського управління юстиції Великої О.В. про державну реєстрацію права власності від 03.12.2015 (реєстраційний запис №12340890) за Черкаською обласною організацією УТОП на об\`єкт нерухомого майна. Зобов\`язано Департамент скасувати відповідний запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Зобов\`язано усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядженні майном Товариства - «Будинком природи» у АДРЕСА\_1, шляхом виселення з нежитлових приміщень: ТОВ «Вієна», БО «Фонд збереження рідної природи», БФ «Розвиток Черкащини» та звільнення будівлі «Будинку природи» у АДРЕСА\_1 від майна вищезазначених підприємств. У задоволенні решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного суду від 27 серпня 2019 року касаційну скаргу Благодійної організації «Фонд збереження рідної природи» залишено без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 29.10.2018 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 у справі №925/366/18 залишено без змін.
Приймаючи вказану постанову, Суд касаційної інстанції виходив з того, що судовими рішеннями у** **справах №823/5390/15, №711/2653/16-ц, №712/8528/17 та №925/1191/16, які набрали законної сили, встановлено той факт, що дії з реєстрації спірного нерухомого майна у громадській будівлі «Будинок природи» буди здійснені державним реєстратором за неіснуючою адресою: АДРЕСА\_1 , та на підставі заяви громадянина ОСОБА\_1 , який діяв поза межами своїх повноважень.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу на судові рішення у справі №925/1076/18 у справі за позовом Благодійної організації «Фонд збереження рідної природи» до Українського товариства охорони природи, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вієна», участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державного реєстратора виконавчого комітету Звенигородської міської ради Черкаської області Бунденкова Олександра Юрійовича, Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи про визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора.
Так, постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у вказаній справі залишено без змін рішення Господарського суду Черкаської області від 15.10.2019 про відмову у задоволенні позову Благодійної організації «Фонд збереження рідної природи» про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора виконавчого комітету Звенигородської міської ради Черкаської області Бунденкова Олександра Юрійовича про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер 32173976 від 02.11.2016 щодо державної реєстрації права власності Українського товариства охорони природи на 199/500 часток нерухомого майна - будинку природи літ. «А-2», а саме: приміщення підвалу № 2, 4, 5, 7, ІІІ, V, VI приміщення 1-го поверху з № 3-21 по 3-27, VIІ, VIІІ, № 3-23, 3-34, 3-35, 3-36, 3-42, 3-43, 3-44, 3-47, 3-48, 3-49, поз. № 8, 9, площею 532,2 м. кв., приміщення 2-го поверху літери «А-2» з № 3-30 по № 3-56, № 3-60, з № 3-65 по № 3-76, ІV площею 721,0 м. кв., приміщення надбудови літера «А-2» № 1, 2, 3, I площею 61,8 м. кв. та приміщення літери «Б-1» № 1-1, 8-1, 9-1 площею 60,2 м. кв., загальною площею 1587,7 м. кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА\_1.
Вирішуючи спір у справі №925/1076/18 суди виходили з того, що рішеннями у** **справах №925/366/18, №823/5390/15, №711/2653/16-ц, №712/8528/17 та №925/1191/16, які набрали законної сили, встановлено факт фальсифікації документів щодо оформлення за ТОВ «Вієна» права власності на об\`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА\_1, яке згодом, згідно договору дарування, подаровано Благодійній організації «Фонд збереження рідної природи».
Як наслідок, оскільки позивачем належними і допустимими засобами доказування недоведено наявності у БО «Фонд збереження рідної природи» права власності на об\`єкт нерухомості, який зареєстрований за відповідачем згідно оспорюваного рішення державного реєстратора, тому порушення прав позивача у зв\`язку з прийняттям державним реєстратором рішення про реєстрацію права власності за відповідачем у даній справі не встановлено.
Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Колегія суддів зауважує, що у даному спорі апелянт вважає, що видача оскаржуваного наказу унеможливлює використання та розпорядження своїм приміщенням за адресою: АДРЕСА\_1 .
Таким чином, спірні правовідносини направлені саме на поновлення порушеного права власності на об\`єкт нерухомості, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА\_1 у зв\`язку з незаконним, на думку позивача, прийняттям Наказу при присвоєння та зміну нумерації будинків та споруд на території міста Черкаси, зокрема за адресою: м. Черкаси, АДРЕСА\_1.
Разом з тим, у даному випадку прийняття оскаржуваного рішення було зумовлене саме набрання законної сили Господарським судом Черкаської області від 29.10.2018 у справі №925/366/18, тобто позивач не був заявником оскаржуваної дії, а наказ був вчинений у зв\`язку з вирішенням спору між учасниками у господарському судочинстві.
У той же час, як вже зазначалось, позивачем у свою чергу не надано жодних доказів, які б свідчили про наявність права власності на об\`єкт нерухомості, щодо якого було прийнято оскаржуваний наказ.
При цьому, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права відповідно до п.6 частини першої ст.20 Господарського процесуального кодексу України розглядають саме господарські суди.
За таких обставин, враховуючи, що спір між учасниками у цій справі не є спором у сфері публічно-правових відносин, а тому з урахуванням суб\`єктного складу сторін має вирішуватись за правилами господарського судочинства.
Відтак, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, п.1 частини першої ст.170 КАС України визначений обов\`язок судді відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав відмови у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов\`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов\`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
**ПОСТАНОВИВ :**
Апеляційну скаргу Благодійної організації «Фонд збереження рідної природи» - залишити без задоволення.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді І.О. Лічевецький
  В.П. Мельничук
** **
** **
****
** **
****
** **