USRCD

Unified State Register
of Court Decisions

Ухвала № 89156307

Reading aloud is unavailable for now

УХВАЛА

12 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/5710/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Сухового В.Г.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 (головуючий суддя Мальченко А.О., судді Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.) та рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2019 (суддя Павленко Є.В.) у справі № 910/5710/17

за позовом 1) Спільного українсько-американського підприємства "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД", 2) Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про стягнення 7 142 379,68 грн пені та 3 289 253,36 грн штрафу,

ВСТАНОВИВ:

19.03.2020 Акціонерне товариство "Укртрансгаз" через Північний апеляційний господарський суд подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2019 у справі № 910/5710/17.

17.04.2020 до Верховного Суду надійшли заперечення від Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" проти відкриття касаційного провадження у справі, в яких позивач-2 просить суд постановити ухвалу про повернення касаційної скарги. Вказані заперечення обґрунтовані тим, що доводи касаційної скарги з посиланням на постанови Вищого господарського суду України не повинні прийматися судом до розгляду, оскільки сформульовані у постановах Вищого господарського суду України правові позиції не є висновками Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Щодо посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 11.06.2019 у цій же справі № 910/5710/17, не можна вважати правовідносини подібними. Крім цього, позивач-1 зазначає, що за змістом частини 1 та частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підтверджується, що посилання скаржника у поданій касаційній скарзі на статтю 316 цього Кодексу не може бути підставою для відкриття касаційного провадження.

08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460 - ІХ, яким внесено зміни до законодавчих актів України.

Оскільки скаржником подано касаційну скаргу після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-IX, то подана касаційна скарга розглядається в порядку, що діє після набрання чинності цим Законом.

Враховуючи доводи Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", які викладені в запереченні проти відкриття касаційного провадження у справі, Суд не знайшов підстав для застосування до поданої касаційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" наслідків, передбачених частиною 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки незазначення підстав (підстави) касаційного оскарження судового рішення відповідно до частини 2 статті 292 цього Кодексу, з урахуванням Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-IX в частині вимог до змісту касаційної скарги (п. 5 ч. 2 ст. 287 ГПК України) є недоліком, наслідком якого та підставою є залишення касаційної скарги без руху.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Отже внесеними Законом України від 15.01.2020 №460-IX змінами право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які передбачені наведеними положеннями статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищенаведені законодавчі положення, у касаційній скарзі необхідно зазначити підставу (підстави), на якій (яких) вона подається, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав), із зазначенням у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, чітко вказати яку саме норму (права) суди застосували неправильно, як її слід було б застосувати до спірних правовідносин (з обґрунтованим посиланням на висновки Верховного Суду, чи необхідність відступлення від такого висновку, чи відсутність такого висновку у подібних правовідносинах), і як це вплинуло на вирішення спору.

У поданій касаційній скарзі скаржник не погоджується з рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2019 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 910/5710/17, вважає їх такими, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України).

Скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних рішеннях застосували (неправильно застосували) норму права (ст. 22 Господарського кодексу України) без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду, а саме у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №910/5710/17 та у постановах Вищого господарського суду України від 19.01.2011 у справі № 49/111-10 та від 17.01.2017 у справі №910/17060/16;

Також, скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних рішеннях застосували (неправильно застосували) норму права (ст. 231 Господарського кодексу України) без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 06.12.2017 у справі № 905/2785/16.

Водночас, касаційна скарга, хоча і містить посилання на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, однак її зміст не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить визначення передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).

Цитування скаржником у касаційній скарзі приписів пунктів 1, 2, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України без зазначення підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, та без визначення конкретної (конкретних) передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстав (підстави), не є належним виконанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Посилання скаржника у поданій касаційній скарзі на правові позиції, які викладені у постановах Вищого господарського суду України від 19.01.2011 у справі № 49/111-10 та від 17.01.2017 у справі №910/17060/16 та від 06.12.2017 у справі № 905/2785/16 також не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в касаційній скарзі повинно бути зазначено саме постанову Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, а не Вищого господарського суду України.

За змістом частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду, тоді як постанови Вищого господарського суду України не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні цієї правової норми.

Разом з тим, посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11.06.2019 у цій же справі № 910/5710/17 щодо застосування норми матеріального права (ст. ст. 22, 231 ГК України), не є належним обґрунтуванням такої невідповідності, оскільки наведені висновки у зазначеній постанові за результатами розгляду справи стосуються порушення норм процесуального права, а не норм матеріального права. Наведені в тексті постанови Верховного Суду від 11.06.2019 у цій же справі № 910/5710/17 посилання на статті 22 та 231 Господарського кодексу України є відтворення їх змісту, а не висновками щодо їх застосування у подібних правовідносинах.

Тобто, зазначена в касаційній скарзі постанова Верховного Суду від 11.06.2019 не містить висновку щодо застосування зазначених скаржником норм права (ст. ст. 22 і 231 ГК України) у розумінні частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, а тому в цій частині не відповідає касаційна скарга вимогам пункту 5 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, для усунення недоліків касаційної скарги, скаржнику слід надати суду уточнення до касаційної скарги, де зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстав (підстави) у відповідності до вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі за подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції, що також підтверджується актом Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2020 № 910/5710/17/09.1-26/138/20.

Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.

Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом.

Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Підсумовуючи вище викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику для усунення недоліків касаційної скарги необхідно подати до суду письмові уточнення до касаційної скарги, де зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстав (підстави) у відповідності до вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, а також надати документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом.

Матеріали з усунення недоліків слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.

Усунувши недоліки, заявнику касаційної скарги необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для визначення судом чи було дотримано заявником встановлений у частині другій статті 174 Господарського процесуального кодексу України строк на усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2019 у справі № 910/5710/17 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк до 01 червня 2020 року для усунення недоліків касаційної скарги, але не більше 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.

3. Довести до відома скаржника, що поштову кореспонденцію слід надсилати за адресою Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.

4. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Суховий В.Г.

Ухвала № 74221237

Open the full view

УХВАЛА

24 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/5710/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Пількова К.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги публічного акціонерного товариства"Укртрансгаз" (далі - ПАТ "Укртрансгаз")

на рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2017 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018

за позовом спільного українсько-американського підприємства "УкрКарпатойл ЛТД" (як товариства з обмеженою відповідальністю) та

публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

до ПАТ "Укртрансгаз"

про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

ВСТАНОВИВ:

06.04.2018 (згідно з поштовими відмітками на конверті) ПАТ "Укртрансгаз" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 зі справи № 910/5710/17 у частині задоволення позовних вимог спільного українсько-американського підприємства "УкрКарпатойл ЛТД" та публічного акціонерного товариства "Укрнафта", а в іншій частині оскаржувані акти залишити без змін.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2018 колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Селіваненко В.П. (головуючий), Булгакова І.В. і Пільков К.М. передано справу № 910/5710/17.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.05.2018: відкрито касаційне провадження у справі № 910/5710/17 за касаційною скаргою спільного українсько-американського підприємства "УкрКарпатойл ЛТД" (як товариство з обмеженою відповідальністю); призначено розгляд касаційної скарги у засіданні Касаційного господарського суду на 27.06.2018 року об 11 год. 15 хв. у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. № 302.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.05.2018 касаційну скаргу ПАТ "Укртрансгаз" на рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 зі справи № 910/5710/17 залишено без руху.

21.05.2018 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від ПАТ "Укртрансгаз" подано документи на виконання названої ухвали про усунення недоліків касаційної скарги від 05.05.2018, а саме: оригінал платіжного доручення від 15.05.2018 № 6095, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, а саме - у сумі 2 876 грн.

Відповідно до частини третьої статті 294 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Звертаючись до Касаційного господарського суду, ПАТ "Укртрансгаз" подало заяву, в якій просить зупинити виконання оскаржуваного рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 зі справи № 910/5710/17 до закінчення перегляду в порядку касації. В обґрунтування клопотання посилається на те, що: оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права в частині задоволення вимог позивачів; виконання оскаржуваних судових рішень у справі призведе до безпідставного та неправомірного заволодіння майном за нікчемним договором, який порушує публічний порядок, чим завдано прямих збитків ПАТ "Укртрансгаз" та публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", а, отже, і прямих збитків державі.

Зі змісту абзацу другого частини четвертої статті 294 та статті 332 ГПК України вбачається, що заява про зупинення виконання судового рішення має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення (зокрема, неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування).

Проте до відповідного клопотання скаржником не додано жодних доказів відкриття виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій з виконання оскаржуваних судових актів, а відтак не доведено реальність настання обставин, на які він посилається у заяві про зупинення виконання оскаржуваних рішень. Питання про правильність або неправильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права може бути вирішено лише за результатами касаційної скарги по суті, а не на стадії відкриття касаційного провадження. Таким чином, наведені ПАТ "Укртрансгаз" у заяві доводи не дають підстав для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення касаційного провадження, тому у Касаційного господарського суду відсутні підстави для задоволення зазначеної заяви.

На підставі викладеного та враховуючи положення статті 129 Конституції України, якою визначено одну із засад судочинства - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд відхиляє клопотання ПАТ "Укртрансгаз" про зупинення виконання оскаржуваних рішення та постанови.

Керуючись статтями 234, 294, 332 ГПК України, Касаційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/5710/17 за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства"Укртрансгаз".

2. Призначити розгляд касаційної скарги у засіданні Касаційного господарського суду на 27 червня 2018 року об 11 год. 15 хв. у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. № 302.

3. Клопотання про зупинення виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 зі справи № 910/5710/17 відхилити.

4. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 18 червня 2018 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя К. Пільков