USRCD

Unified State Register
of Court Decisions

Ухвала № 89156307

Reading aloud is unavailable for now

УХВАЛА

12 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/5710/17

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Сухового В.Г.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 (головуючий суддя Мальченко А.О., судді Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.) та рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2019 (суддя Павленко Є.В.) у справі № 910/5710/17

за позовом 1) Спільного українсько-американського підприємства "УкрКАРПАТОЙЛ ЛТД", 2) Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про стягнення 7 142 379,68 грн пені та 3 289 253,36 грн штрафу,

ВСТАНОВИВ:

19.03.2020 Акціонерне товариство "Укртрансгаз" через Північний апеляційний господарський суд подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2019 у справі № 910/5710/17.

17.04.2020 до Верховного Суду надійшли заперечення від Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" проти відкриття касаційного провадження у справі, в яких позивач-2 просить суд постановити ухвалу про повернення касаційної скарги. Вказані заперечення обґрунтовані тим, що доводи касаційної скарги з посиланням на постанови Вищого господарського суду України не повинні прийматися судом до розгляду, оскільки сформульовані у постановах Вищого господарського суду України правові позиції не є висновками Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Щодо посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 11.06.2019 у цій же справі № 910/5710/17, не можна вважати правовідносини подібними. Крім цього, позивач-1 зазначає, що за змістом частини 1 та частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підтверджується, що посилання скаржника у поданій касаційній скарзі на статтю 316 цього Кодексу не може бути підставою для відкриття касаційного провадження.

08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460 - ІХ, яким внесено зміни до законодавчих актів України.

Оскільки скаржником подано касаційну скаргу після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-IX, то подана касаційна скарга розглядається в порядку, що діє після набрання чинності цим Законом.

Враховуючи доводи Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", які викладені в запереченні проти відкриття касаційного провадження у справі, Суд не знайшов підстав для застосування до поданої касаційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" наслідків, передбачених частиною 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки незазначення підстав (підстави) касаційного оскарження судового рішення відповідно до частини 2 статті 292 цього Кодексу, з урахуванням Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-IX в частині вимог до змісту касаційної скарги (п. 5 ч. 2 ст. 287 ГПК України) є недоліком, наслідком якого та підставою є залишення касаційної скарги без руху.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Отже внесеними Законом України від 15.01.2020 №460-IX змінами право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які передбачені наведеними положеннями статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищенаведені законодавчі положення, у касаційній скарзі необхідно зазначити підставу (підстави), на якій (яких) вона подається, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав), із зазначенням у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, чітко вказати яку саме норму (права) суди застосували неправильно, як її слід було б застосувати до спірних правовідносин (з обґрунтованим посиланням на висновки Верховного Суду, чи необхідність відступлення від такого висновку, чи відсутність такого висновку у подібних правовідносинах), і як це вплинуло на вирішення спору.

У поданій касаційній скарзі скаржник не погоджується з рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2019 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 910/5710/17, вважає їх такими, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України).

Скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних рішеннях застосували (неправильно застосували) норму права (ст. 22 Господарського кодексу України) без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду, а саме у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №910/5710/17 та у постановах Вищого господарського суду України від 19.01.2011 у справі № 49/111-10 та від 17.01.2017 у справі №910/17060/16;

Також, скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних рішеннях застосували (неправильно застосували) норму права (ст. 231 Господарського кодексу України) без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 06.12.2017 у справі № 905/2785/16.

Водночас, касаційна скарга, хоча і містить посилання на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, однак її зміст не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить визначення передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).

Цитування скаржником у касаційній скарзі приписів пунктів 1, 2, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України без зазначення підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, та без визначення конкретної (конкретних) передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстав (підстави), не є належним виконанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Посилання скаржника у поданій касаційній скарзі на правові позиції, які викладені у постановах Вищого господарського суду України від 19.01.2011 у справі № 49/111-10 та від 17.01.2017 у справі №910/17060/16 та від 06.12.2017 у справі № 905/2785/16 також не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в касаційній скарзі повинно бути зазначено саме постанову Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, а не Вищого господарського суду України.

За змістом частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду, тоді як постанови Вищого господарського суду України не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні цієї правової норми.

Разом з тим, посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11.06.2019 у цій же справі № 910/5710/17 щодо застосування норми матеріального права (ст. ст. 22, 231 ГК України), не є належним обґрунтуванням такої невідповідності, оскільки наведені висновки у зазначеній постанові за результатами розгляду справи стосуються порушення норм процесуального права, а не норм матеріального права. Наведені в тексті постанови Верховного Суду від 11.06.2019 у цій же справі № 910/5710/17 посилання на статті 22 та 231 Господарського кодексу України є відтворення їх змісту, а не висновками щодо їх застосування у подібних правовідносинах.

Тобто, зазначена в касаційній скарзі постанова Верховного Суду від 11.06.2019 не містить висновку щодо застосування зазначених скаржником норм права (ст. ст. 22 і 231 ГК України) у розумінні частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, а тому в цій частині не відповідає касаційна скарга вимогам пункту 5 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, для усунення недоліків касаційної скарги, скаржнику слід надати суду уточнення до касаційної скарги, де зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстав (підстави) у відповідності до вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі за подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції, що також підтверджується актом Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2020 № 910/5710/17/09.1-26/138/20.

Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.

Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом.

Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Підсумовуючи вище викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику для усунення недоліків касаційної скарги необхідно подати до суду письмові уточнення до касаційної скарги, де зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстав (підстави) у відповідності до вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, а також надати документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом.

Матеріали з усунення недоліків слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.

Усунувши недоліки, заявнику касаційної скарги необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для визначення судом чи було дотримано заявником встановлений у частині другій статті 174 Господарського процесуального кодексу України строк на усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2019 у справі № 910/5710/17 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк до 01 червня 2020 року для усунення недоліків касаційної скарги, але не більше 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.

3. Довести до відома скаржника, що поштову кореспонденцію слід надсилати за адресою Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О.Копиленка, 6.

4. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Суховий В.Г.

Ухвала № 72123797

Open the full view

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"08" лютого 2018 р. Справа№ 910/5710/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Мартюк А.І.

Кропивної Л.В.

розглянувши заяву про відвід судді Дідиченко М.А., подану по справі № 910/5710/17 за апеляційними скаргами Спільного українсько-американського підприємства "УкрКарпатойл ЛТД", Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2017 року

у справі № 910/5710/17 (суддя Шкурдова Л. М.)

за позовом Спільного українсько-американського підприємства "УкрКарпатойл ЛТД", Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

до Публічного акціонерного товариства"Укртрансгаз"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів

без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Спільного українсько-американського підприємства "УкрКарпатойл ЛТД", публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2017 року до участі у справі №910/5710/17 залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2017 року позов задоволено частково, зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" зменшити на особовому рахунку Спільного українсько-американського підприємства "УкрКарпатойл ЛТД" (як товариство з обмеженою відповідальністю) обсяг природного газу на 3 642, 584 тис. м. куб.; зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" збільшити на особовому рахунку Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" обсяг природного газу на 3 642, 584 тис. м. куб. В задоволенні іншої частини позову - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач 1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2017 року частково та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "СП "УкрКарпатойл Лтд" в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2017 року в частині задоволення позовних вимог спільного українсько-американського підприємства "УкрКарпатойл ЛТД" (як товариства з обмеженою відповідальністю) та публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" відобразити перехід обсягів природнього газу на рахунках спільного українсько-американського підприємства "УкрКарпатойл ЛТД" (як товариства з обмеженою відповідальністю) та Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволені позову відмовити, в іншій частині рішення залишити без змін.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, третя особа звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2017 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційні скарги Спільного українсько-американського підприємства "УкрКарпатойл ЛТД", Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" по справі № 910/5710/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Пономаренко Є. Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2017 року справу № 910/5710/17 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Пономаренко Є. Ю., Руденко М.А. та призначено до розгляду на 07.11.2017 року.

У судове засідання 07.11.2017 року представник позивача 1 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи у судовому засіданні 07.11.2017 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача 2 у судовому засіданні 07.11.2017 року підтримав клопотання третьої особи.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.11.2017 року заперечував проти заявленого клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 року відкладено розгляд справи до 21.11.2017 року.

У судовому засіданні 21.11.2017 року представник позивача 1 підтримав доводи своєї апеляційної скарги та заперечував проти апеляційних скарг відповідача та третьої особи.

Представником відповідача у судовому засіданні 21.11.2017 року підтримані доводи своєї апеляційної скарги та апеляційної скарги третьої особи та надані заперечення на апеляційну скаргу позивача.

Представником третьої особи у судовому засіданні 21.11.2017 року підтримані доводи своєї апеляційної скарги, надані пояснення щодо апеляційних скарги позивача 1 та відповідача.

Представником позивача 2 підтримана апеляційна скарга позивача 1 та надані заперечення на апеляційні скарги відповідача та третьої особи.

Крім того, представник позивача 1 та позивача 2 подано клопотання про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги та у судовому засіданні 21.11.2017 року оголошено перерву в розгляді справи до 05.12.2017 року.

У судовому засіданні 05.12.2017 року оголошено перерву до 07.12.2017 року.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 року враховуючи перебування у відпустці судді Руденко М. А., яка не є головуючою суддею, справу № 910/5710/17 передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справ від 07.12.2017 року, справу № 910/5710/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Пономаренко Є. Ю., Мартюк А. І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 року справу № 910/5710/17 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М. А. (головуюча), Пономаренко Є. Ю., Мартюк А. І. та призначено до розгляду на 22.01.2018 року.

У судовому засіданні 22.01.2018 року оголошено перерву в розгляді справи до 06.02.2018 року.

У судовому засіданні 06.02.2018 року було оголошено перерву до 07.02.2018 р.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2018 року враховуючи перебування у відпустці судді Пономаренка Є. Ю., який не є головуючим суддею, справу № 910/5710/17 передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справ від 07.02.2018 року, справу № 910/5710/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Кропивна Л. В., Мартюк А. І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2018 року справу № 910/5710/17 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М. А. (головуюча), Кропивна Л. В., Мартюк А. І. та призначено до розгляду на 27.02.2018 року.

07.02.2018 р. до Київського апеляційного господарського суду від представника позивачів - Спільного українсько-американського підприємства «УкрКарпатойл ЛТД» та Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» надійшла заява про відвід судді Дідиченко М.А.

Заява мотивована тим, що суддею Дідиченко М.А. було порушено порядок розгляду апеляційних скарг. Заявник вказує, що в судовому засіданні 06.02.2018 р., розглядаючи справу по суті, головуючий суддя Дідиченко М.А. звернулась до ПАТ «НАК «Нафтогаз України» з пропозицією подати нові додаткові пояснення та на підставі цього було оголошено перерву до 07.02.2018 р. для надання можливості підготовки та подання до суду таких пояснень, у зв'язку чим представник позивачів вбачає наявність в діях судді Дідиченко М.А. ознак упередженого та необ'єктивного ставлення до інших учасників справи.

Згідно статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) у випадках, визначених статями 35, 36 ГПК України.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 сказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас, згідно із частиною 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Статтею 39 ГПК України встановлено, що:

- питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (ч. 1);

- питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (ч. 2);

- якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1, 3 статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. (ч. 3);

- питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. (ч. 7);

- суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. (ч.8)

Заява представника Спільного українсько-американського підприємства "УкрКарпатойл ЛТД" та Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" про відвід судді Дідиченко М.А. ґрунтується на порушенні процесу суддею-доповідачем Дідиченко М.А. під час розгляду апеляційних скарг.

Колегія суддів відзначає, що апеляційне провадження за апеляційними скаргами Спільного українсько-американського підприємства "УкрКарпатойл ЛТД", Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" було порушено 25.09.2017 р., тобто до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України, та процес у судових засіданнях 07.11.2017 р., 21.11.2017 р., 05.12.2017 р. вівся за правилами, які діяли до набрання чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, а саме до 15.12.2017 р.

З 15 грудня 2017 року набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Відповідно до пп. 9 п. 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розгляд справи у судових засіданнях, які було проведено 22.01.2018 р. та 06.02.2018 р., здійснювався колегією суддів за правилами ст. 270 ГПК України з урахуванням особливостей розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Враховуючи, що у судових засіданнях 21.11.2017 р., 05.12.2017 р. та 22.01.2018 р. колегією суддів були заслухані пояснення представників сторін стосовно своїх вимог та заперечень, у судовому засіданні 22.01.2018 р. колегією суддів було оголошено перерву до 06.02.2018 р. для надання часу для підготовки до стадії судових дебатів.

Таким чином, у судовому засіданні 22.01.2018 р., у зв'язку з заслуховуванням пояснення представників сторін, було оголошено перерву для надання часу для підготовки до стадії судових дебатів.

У судовому засіданні 06.02.2018 р. колегією суддів було розпочато дослідження та оцінку доказів, наявних в матеріалах справи, а саме пояснень третьої особи, викладених у формі заяви по суті справи щодо застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу № 06.1/860-Г від 18.10.2016 р. та оголошено перерву до 07.02.2018 р. для надання часу третій особі привести у відповідність до нового ГПК вказану заяву.

Тобто, судом апеляційної інстанції у судовому засіданні 22.01.2018 р. були заслухані пояснення сторін по суті заявлених вимог та заперечень, а в судовому засіданні 06.02.2018 р. досліджувались докази, які наявні в матеріалах справи, зокрема, заява третьої особи щодо застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу № 06.1/860-Г від 18.10.2016 р. В той же час, судом не було зазначено про закінчення з'ясування обставин та дослідження доказів і переходу до судових дебатів, як це передбачено ч. 7 ст. ст. 270 ГПК України, у зв'язку з чим посилання представника апелянтів на порушення процесу суддею-доповідачем Дідиченко М.А. є необґрунтованим.

Судовий процес повинен бути зрозумілим, прозором та відповідати вимогам Конвенції. Суддя повинен уміти організовувати та проводити судовий процес активно й чітко. Належний хід процесу сприяє якості остаточного результату - ухваленого рішення (п.п. 24, 25 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про якість судових рішень).

Рекомендацією № (84) 5 було визначено дев'ять «принципів цивільного судочинства, розроблених для вдосконалення функціонування цивільної юстиції». Принцип 3 відображає суть сучасного управління справами: «Суд має ... відігравати активну роль у забезпеченні швидкого здійс нення провадження з додержанням прав сторін, включаючи право на рівне ставлення до них. Зокрема, суд має бути наділений повноваженнями proprio motu (з власної ініціативи) вимагати від сторін необхідних роз'яснень, вимагати від сторін особистої явки; порушувати питання права; вимагати свідчень, принаймні у випадках, коли йдеться не лише про інтереси сторін у справі; контролювати процес отримання свідчень» (п.п. 90, 95 висновку № 6 (2004) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про справедливий суд у розумні строки та роль судді в судових процесах з урахуванням альтернативних засобів вирішення спорів).

Відповідно до ч. 2 ст. 209 ГПК України з урахуванням змісту спірних правовідносин, обставин справи та зібраних у справі доказів суд під час розгляду справи по суті може змінити порядок з'ясування обставин справи та порядок дослідження доказів, про що зазначається у протоколі судового засідання.

В той же час, відповідно до положень ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відтак, колегія суддів, розглянувши заяву представника Спільного українсько-американського підприємства «УкрКарпатойл ЛТД» та Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про відвід судді Дідиченко М.А., вважає її необґрунтованою, оскільки наведені заявником доводи у її обґрунтування, не можуть бути підставою, в розумінні статей 35, 36 ГПК України, для відводу колегії суддів від розгляду даної справи.

Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, відповідно до приписів ч. 3 ст. 39 ГПК України, провадження у справі підлягає зупиненню.

У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно із положеннями п. 5 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках надходження заяви про відвід судді.

Керуючись ст. ст. 32, 39, 228, 234 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Визнати заяву про відвід судді Дідиченко М.А. від участі у розгляді апеляційних скарг Спільного українсько-американського підприємства "УкрКарпатойл ЛТД", Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2017 року у справі № 910/5710/17 - необґрунтованою.

2. Зупинити провадження у справі № 910/5710/17.

3. Передати справу для вирішення питання про відвід суддів у порядку, встановленому ст. 32 ГПК України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді А.І. Мартюк

Л.В. Кропивна