ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Ухвала № 88831741

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

Справа № 640/2013/17

н/п 2-з/953/1/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2020 р. Київський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді – Колесник С.А.,

при секретарі - Романок А.Ф.,

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права користування земельною ділянкою та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

09.02.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати за ним право користування (оренди) земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення, експлуатації та обслуговування фінансово-офісної будівлі; зобов`язати відповідача переукласти з ним договір оренди землі на зазначену земельну ділянку та зареєструвати речове право на земельну ділянку (а.с. 4-7 т. 1).

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Сенаторова В.М. від 10.02.2017 позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права користування земельною ділянкою та зобов`язання вчинити дії, - залишено без руху.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Харкова Сенаторова В.М. від 23.02.2017 відкрито судове провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права користування земельною ділянкою та зобов`язання вчинити дії.

23.02.2017 до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії по розпорядженню земельною ділянкою площею 0,0528 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий № 6310136600:02:008:0053, у тому числі здійснювати державну реєстрацію речових прав, укладати договори, передавати за актами приймання-передачі, вчиняти інші правочини стосовно цієї земельної ділянки; заборонити Управлінню Державної реєстрації ГТУЮ у Харківській області та Управлінню Держгеокадастру у м. Харкові здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 0,0528 га за адресою: АДРЕСА_1 , у Державному земельному кадастрі (а.с. 51-52 т. 1).

Ухвалою судді Київського районного суду м.Харкова Сенаторова В.М. від 24.02.2017 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права користування земельною ділянкою та зобов`язання вчинити дії - задоволено. Заборонено Харківській міській раді та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії по розпорядженню земельною ділянкою площею 0,0528 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий № 6310136600:02:008:0053, у тому числі здійснювати державну реєстрацію речових прав, укладати договори, передавати за актами приймання-передачі, вчиняти інші правочини стосовно цієї земельної ділянки. Заборонено Управлінню Державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Харківській області та Управлінню Держгеокадастру у м. Харкові здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 0,0528 га за адресою: АДРЕСА_1 , у Державному земельному кадастрі (а.с. 56-57 т. 1).

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 28.09.2017 апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова задоволено частково. Ухвалу судді Київського районного суду м.Харкова від 24.02.2017 року скасовано, передано питання на новий розгляд до того ж суду (а.с. 188-191 т. 2 (виділені матеріали).

Скасовуючи ухвалу судді Київського районного суду м.Харкова від 24.02.2017, колегія суддів Апеляційного суду Харківської області зазначила, зокрема, що предметом позову є визнання права користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 . Земельна ділянка площею 0,4620 га (у тому числі під вказаною будівлею), надана у постійне користування для експлуатації і обслуговування адміністративних, складських та допоміжних будівель і споруд, належить на праві постійного користування КЕВ м. Харкова на підставі Державного акту серії ХР 33-01-001736, виданого 09 липня 1998 року згідно з рішеннями виконавчого комітету Харківської міської Ради народних депутатів від 13.05.1998 року № 399, 12 серпня 1998 року № 845, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування за № 352 (кадастровий номер 6310136600:02:008:0053). Дана земельна ділянка відноситься до категорії «землі оборони». Однак питання про забезпечення позову вирішено без врахування інтересів КЕВ м. Харкова та Міністерства оборони України, які залучені до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, лише ухвалами Київського районного суду м.Харкова від 06.04.2017 року та від 03.08.2017 року, тобто після вирішення питання щодо забезпечення позову.

Ухвалою суду від 06.04.2017 за клопотанням Харківської міської ради та за заявою т.в.о. начальника КЕВ м. Харкова залучено до справи у якості третьої особи Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова (далі – КЕВ м. Харкова).

Згідно заяви від 12.04.2017 у справу вступила військова прокуратура Харківського гарнізону.

Ухвалою суду від 03.08.2017 за клопотанням представника військової прокуратури Харківського гарнізону до справи залучено Міністерство оборони України у якості третьої особи. 11.09.2017 надійшло клопотання позивача про залучення до справи співпозивачів – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 16.04.2018 об`єднано в одне провадження позов ОСОБА_1 , справа № 640/2013/17 та позов ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , справа № 640/17576/17, які мають спільний предмет та підстави позову, однорідні та пов`язані між собою позовні вимоги. Справі присвоєно єдиний судовий номер 640/2013/17.

Ухвалою суду від 01.04.2019 до справи залучено правонаступників померлого позивача ОСОБА_3 – ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

15.10.2019 новим складом позивачів подано спільну уточнену позовну заяву.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 14.11.2019 закрито підготовче провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 до Харківської міської ради, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, третя особа: Міністерство оборони України (за участю Військової прокуратури Харківського гарнізону) про визнання права користування земельною ділянкою та визнання припиненим права власності, та призначити справу до судового розгляду по суті.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2020 р., справу передано для розгляду судді Колесник С.А.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Харкова Колесник С.А. від 14.04.2020 вищевказану цивільну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні (а.с. 68 т. 5).

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Враховуючи, що розгляд заяви про забезпечення позову відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Статтею 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» наголошує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на ту особу, яка заявляє відповідне клопотання. Отже, за загальним правилом, заявник зобов`язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази.

Також відповідно до пункту 20 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151,152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).

В обґрунтування заходу забезпечення позову, який належить застосувати, позивач зазначає, що ним подано до Київського районного суду м.Харкова позов до Харківської міської ради про визнання права громадянина ОСОБА_1 на користування земельною ділянкою, площею 0,0528 га за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310136600:02:008:0053, яка належить на праві власності територіальній громаді м. Харкова, повноваження від імені якої здійснює Харківська міська рада, для розміщення та обслуговування нежитлової будівлі літ. «Е-2», яка за призначенням власників з моменту набуття права власності є торгівельно-офісною та зобов`язання переукласти договір оренди землі.

Необхідність забезпечення позову ОСОБА_1 обумовлена тим, що 22.05.2015 ОСОБА_1 звернувся до Харківської міської ради з заявою про переукладення договору оренди землі, так як функціональне призначення придбаної нежитлової будівлі змінилося, проте до цього часу договір оренди землі не переукладено, що свідчить, на його думку, про невизнання права орендаря ОСОБА_1 на користування вищезазначеною земельною ділянкою, що у свою чергу створює небезпеку порушення цього права та існує реальна загроза відчуження земельної ділянки, витребування із законного користування та передачу її у користування інших осіб, що унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Разом з тим, скасовуючи ухвалу судді Київського районного суду м.Харкова від 24.02.2017, колегія суддів Апеляційного суду Харківської області зазначила, зокрема, що предметом позову є визнання права користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 . Земельна ділянка площею 0,4620 га (у тому числі під вказаною будівлею), надана у постійне користування для експлуатації і обслуговування адміністративних, складських та допоміжних будівель і споруд, належить на праві постійного користування КЕВ м. Харкова на підставі Державного акту серії ХР 33-01-001736, виданого 09 липня 1998 року згідно з рішеннями виконавчого комітету Харківської міської Ради народних депутатів від 13.05.1998 року № 399, 12 серпня 1998 року № 845, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування за № 352 (кадастровий номер 6310136600:02:008:0053). Дана земельна ділянка відноситься до категорії «землі оборони». Однак питання про забезпечення позову вирішено без врахування інтересів КЕВ м. Харкова та Міністерства оборони України, які залучені до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, лише ухвалами Київського районного суду м.Харкова від 06.04.2017 року та від 03.08.2017 року, тобто після вирішення питання щодо забезпечення позову.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в рамках цивільної справи суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 не доведено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Крім того, позивачем ОСОБА_1 не доведено та не надано доказів того, що Харківською міською радою вчиняються або найближчим часом будуть вчинені будь-які дії, направлені на розпорядження саме земельною ділянкою із кадастровим номером № 6310136600:02:008:0053, що спростовує доводи позивача про необхідність накладення заборони на вчинення певних дій Харківською міською радою.

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-153, 247 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права користування земельною ділянкою та зобов`язання вчинити дії – відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційного скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення через Київський районний суд м.Харкова або безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 17.04.2020 року.

Суддя Колесник С.А.

Ухвала № 89256961

Vollansicht öffnen

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

УХВАЛА

15 травня 2020 року

м. Харків

справа № 640/2013/17-ц

провадження № 22ц/818/3467/20

Харківський апеляційний суд в складі судді Бурлака І.В., перевіривши відповідність вимогам закону апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 17 квітня 2020 року в складі судді Колесник С.А. по справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права користування земельною ділянкою та зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в:

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 17 квітня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовлено.

На вказану ухвалу суду поштою 13 травня 2020 року ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції подав апеляційну скаргу.

Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України, який набрав чинності 15 грудня 2017 року.

Статтею 355 ЦПК України встановлено, що апеляційні скарги подаються безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.3 пункту 15 статті 1 Перехідних положень ЦПК України, який набув чинності 15 грудня 2017 року, розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно з підпунктом 15.5 пунктом 9 статті 1 Перехідних положень ЦПК України, який набув чинності 15 грудня 2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК /України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України), які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд. Протилежне тлумачення норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України) матиме наслідком порушення судами статті 6 Конвенції ЄСПЛ в контексті «права на справедливий суд».

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року по справі 514/134/17 зазначено, що відсутність на даний час Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи жодним чином не створює перешкоди учасникам провадження та апеляційному суду в поданні та прийнятті апеляційних скарг у паперовій формі безпосередньо до апеляційних судів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Однак, за відсутності справи в Харківському апеляційному суді до початку функціонування ЄСІТС неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі у передбаченому статтями 357-359 ЦПК України порядку.

Підпунктом 15.10 пункту 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у разі подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6-9, 11, 14-16, 19-23, 37-39 частини першої статті 353 цього Кодексу, чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) – до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються усі матеріали.

В інших випадках - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності суд апеляційної або касаційної інстанції може витребувати також копії інших матеріалів справи.

За таких обставин матеріали оскарження ухвали підлягають витребуванню із Київськогорайонного суду м. Харкова для вирішення питання про відкриття провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 17 квітня 2020 року.

Питання про відкриття апеляційного провадження по справі буде вирішуватися після надходження матеріалів оскарження ухвали до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтею 355 ЦПК України, статтею 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України

у х в а л и в:

Витребувати із Київського районного суду м. Харкова матеріали оскарження ухвали по справі № 640/2013/17-ц за позовомОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права користування земельною ділянкою та зобов`язання вчинити діїдля вирішення питання щодо відкриття провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 17 квітня 2020 року в складі судді Колесник С.А

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з дня її підписання, касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Бурлака