**Комінтернівський районний суд м.Харкова **
Номер провадження № 1-кс/641/546/2020 Справа № 641/616/20
** ** УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2020 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА\_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА\_2
слідчого – ОСОБА\_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова клопотання слідчого СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА\_4 , погодженого прокурором Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА\_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019220540001249 від 17.05.2019 року, за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, про надання тимчасового доступу до речей і документів, -
**встановив:**
Орган досудового розслідування в клопотанні, погодженого прокурором Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА\_5 , просить Надати слідчому СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області лейтенанту поліції ОСОБА\_6 , старшому оперуповноваженому ОВС УСБУ в Харківській області підполковнику ОСОБА\_7 тимчасовий доступ до документів, які перебувають у ІНФОРМАЦІЯ\_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА\_1 , а саме до всіх матеріалів справи №643/18043/15-п, провадження №3/643/3007/15 за притягненням до адміністративної відповідальності ОСОБА\_8 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, та можливість виготовити їх копії.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 16.05.2019 до чергової частини Слобідського ВП ГУНП в Харківській області надійшла заява гр. ОСОБА\_9 про те, що посадові особи ПП « ОСОБА\_10 », намагаються шахрайським шляхом заволодіти грошовими коштами в особливо великих розмірах, що належать ДП « ІНФОРМАЦІЯ\_2 ».
17\.05.2019 вказані відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220540001249 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.
Під час досудового розслідування допитаний в якості свідка ОСОБА\_11 , повідомив, що він формально був призначений на посаду директора ПП « ОСОБА\_10 » (код ЄДРПОУ НОМЕР\_1 ) засновником та власником якого є ОСОБА\_12 . Усіма справами фінансово-господарської діяльності займався ОСОБА\_12 , а ОСОБА\_13 тільки за вказівками ОСОБА\_12 підписував від імені ПП « ОСОБА\_10 » документи. Також, ОСОБА\_13 повідомив, що продажем та пошуком покупців на маневровий тепловоз ТГМ-4а, № НОМЕР\_2 займався ОСОБА\_14 , який у подальшому їх знайшов. Після того як ОСОБА\_12 знайшов покупців, ними був проведений огляд тепловозу перед продажем, який відбувався на території заводу у присутності ОСОБА\_12 , також за вказівкою останнього ОСОБА\_13 07.07.2015р. у приміщенні будинку культури « ІНФОРМАЦІЯ\_2 » у нотаріуса підписав з громадянином ОСОБА\_15 договір купівлі - продажу тепловозу на суму близько 900 тис. грн. У подальшому ОСОБА\_12 від покупців отримав грошові кошти за продаж тепловозу, якими він самостійно розпоряджався. Документи підтверджуючі купівлю продаж та передачу тепловозу (договір купівлі-продажу, акт прийому передачі написані від руки, як розписки), що знаходяться у ОСОБА\_12 .. Також, ОСОБА\_12 домовлявся з транспортно-експедиційною організацією ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ\_3 » (код ЄДРПОУ НОМЕР\_3 , АДРЕСА\_2 ) про направлення маневрового тепловозу ТГМ-4а, № 2452 зі станції «Харків - Балашовський» Південної залізниці до станції «Здолбунів» Львівської залізниці. За вказівкою ОСОБА\_12 , ОСОБА\_13 підписав з директором ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ\_3 », ОСОБА\_16 , договір про надання транспортно-експедиційних послуг з переправлення тепловозу до станції « ІНФОРМАЦІЯ\_4 » Львівської залізниці, оплату за цим договором здійснював ОСОБА\_12 .
Також, ОСОБА\_13 за вказівкою ОСОБА\_12 , та на підставі листа останнього до керівництва ДП « ІНФОРМАЦІЯ\_2 » про необхідність виїзду тепловозу для обточки колісних пар до станції «Харків – Сортувальний», виїхав на тепловозі з території ДП « ІНФОРМАЦІЯ\_2 », та як провідник тепловозу забезпечив доставку маневрового тепловозу ТГМ-4а, № 2452 до локомотивного депо на станції « ІНФОРМАЦІЯ\_4 » Львівської залізниці, де передав тепловоз покупцю ОСОБА\_15 .
Крім того в ході досудового розслідування, були допитані в якості свідків, покупець тепловозу ОСОБА\_15 та його представник, який надавав йому послуги водія та охоронця, ОСОБА\_17 , які підтвердили факт договірних домовленостей з ОСОБА\_12 про купівлю-продаж маневрового тепловозу ТГМ-4а, № 2452, під час огляду тепловозу на території ДП « ІНФОРМАЦІЯ\_2 » 07.07.2015р. Також, ОСОБА\_15 та ОСОБА\_17 підтверджено факт підписання ОСОБА\_18 , за вказівкою ОСОБА\_19 , 07.07.2015р. у приміщенні будинку культури « ІНФОРМАЦІЯ\_2 » у нотаріуса ОСОБА\_20 , договору купівлі-продажу тепловозу на суму 920 тис. грн., та саме ОСОБА\_12 від покупців отримав грошові кошти за продаж тепловозу. На підтвердження укладання договору купівлі-продажу на 920 тис. грн., ОСОБА\_17 надав фотокопію договору та акту прийому-передачі тепловозу між ОСОБА\_13 та ОСОБА\_15 від 07.07.2015р., фото яких було зроблено після підписання договору. При цьому, покупець ОСОБА\_15 зазначив, що він разом з ОСОБА\_17 передав ОСОБА\_12 в якості оплати за маневровий тепловоз ТГМ-4а № 2452, 1 млн. 400 тис. грнивень, однак офіційно договір-купівлі продажу був підписаний з ОСОБА\_21 на 920 тис. грнивень, оскільки це була умова ОСОБА\_12 , так як 920 тис. грнивень призначались, зі слів останнього, для розрахунку за тепловоз із керівництвом ДП « ІНФОРМАЦІЯ\_2 ». Також, свідками ОСОБА\_15 та ОСОБА\_17 підтверджено факт, про домовленість з ОСОБА\_12 , що затрати на доставку тепловозу до станції « ІНФОРМАЦІЯ\_4 », Львівської залізниці він бере на себе та вони з ОСОБА\_13 у подальшому забезпечать направлення тепловозу до станції « ІНФОРМАЦІЯ\_4 » Львівської залізниці самостійно.
В ході досудового розслідування, допитана в якості свідка директор ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ\_3 », ОСОБА\_16 підтвердила факт укладення договору № 90 від 10.07.2015, між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ\_3 » та ПП « ОСОБА\_10 » на транспортно - експедиційне обслуговування маневрового тепловозу ТГМ-4А № 2452 зі станції «Харків – Балашовський» Південної залізниці до станції «Здолбунів» Львівської залізниці. Однак ОСОБА\_16 , під час допиту зазначила, що вона не пам\`ятає ОСОБА\_12 , відносини з ним не підтримує та останній не домовлявся з нею щодо переправлення маневрового тепловозу ТГМ- 4а № 2452 зі станції «Харків – Балашовський» Південної залізниці до станції «Здолбунів» Львівської залізниці. Водночас, вона зазначила, що згідно договору, оплата проводилась в безготівковому розрахунку між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ\_3 » та ПП « ОСОБА\_10 », суму та час розрахунку вона не пам\`ятає.
Разом з тим, свідчення директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ\_3 » ОСОБА\_16 спростовуються свідченнями допитаного в якості свідка начальника станції « ІНФОРМАЦІЯ\_5 » Південної залізниці, ОСОБА\_22 , який повідомив, що він знайомий з ОСОБА\_12 з 2007 року, як з представником ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ\_3 », який організовував від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ\_3 » документи (заявки на перевезення), на перевезення вантажів з металобрухтом, замовляв вагони, був присутнім на зважуванні вагонів, як представник цієї фірми. Крім того, свідчення директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ\_3 » ОСОБА\_16 щодо оплати цьому товариству послуг, у безготівковій формі від ПП « ОСОБА\_10 » спростовуються, проведеним аналізом податкових накладних ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ\_3 », отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних.
Зокрема відсутні податкові накладні, 2015-2016 років, про проведення будь-яких фінансово-господарських операцій, в тому числі оплати послуг за договором № 90 від 10.07.2015 на транспортно-експедиційне обслуговування, між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ\_3 , та ПП « ОСОБА\_10 ».
Тобто, отримані дані свідчать, що громадянка ОСОБА\_16 , яка є директором ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ\_3 » з 2007 року, приховує факт домовленостей з ОСОБА\_12 щодо перенаправлення у 2015 році маневрового тепловозу ТГМ-4а № 2452 зі станції «Харків – Балашовський» Південної залізниці до станції «Здолбунів» Львівської залізниці, оскільки можливо вона підтримувала комерційні відносини з ОСОБА\_12
ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ\_3 » (код ЄДРПОУ НОМЕР\_3 ) заресстроване та фактично знаходиться за адресою ( АДРЕСА\_2 ), де фактично проживає та зареєстрована директор підприємства ОСОБА\_16 ІНФОРМАЦІЯ\_6 .. У вищевказаній квартирі зберігаються документи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ\_3 » щодо взаємовідносин з ОСОБА\_12 , листи переписки ОСОБА\_16 , разом з ОСОБА\_12 як у паперовому вигляді так і в електронному, що містяться на електронних носіях інформації (комп\`ютерній техніці, ноутбуках телефонах), щодо перенаправлення маневрового тепловозу ТГМ – 4а № 2452, зі станції «Харків – Балашовський» Південної залізниці до станції «Здолбунів» Львівської залізниці, та інформація щодо приховування факту домовленостей з ОСОБА\_12 ..
Враховуючи викладене отримані дані можуть свідчити, що бенефіціарний власник ПП « ОСОБА\_10 » ОСОБА\_12 , який з 27.05.2016 року також є директором вказаного приватного підприємства, з метою власного збагачення, шляхом внесення до офіційних документів, завідомо неправдивих відомостей та не правдивих власних свідчень у судових інстанціях, вживає активні дії, з метою шахрайським шляхом заволодіти коштами Державного підприємства « ІНФОРМАЦІЯ\_7 », на суму 1 млн. 400 тис. гривень, оскільки ним, 01.11.2017 було подано позов до Московського районного суду м. Харкова, про відшкодування шкоди (2 026 360 грн.) завданої внаслідок втрати майна за договором зберігання до ДП « ІНФОРМАЦІЯ\_2 ».
Також відповідно до відомостей, що маються в розсекречених протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій, підтверджується факт продажу ОСОБА\_12 маневрового тепловозу ТГМ-4а № 2452, покупцю ОСОБА\_15 за 1 млн. 400 тис. гривень. Також під час розмов, з своїми знайомими, ОСОБА\_12 не однократно жалівся, про те, що він продав вищевказаний тепловоз за 1 млн. 400 тис. гривень, а зараз міг би продати його за більшу ціну. Під час проведення судових засідань, щодо розгляду позову ОСОБА\_12 , останній надав документ про отримання грошових коштів у сумі 1 млн. 400 тис. гривень, підписаний ОСОБА\_23 , та зсилався на те, що останній продав, вищевказаний тепловоз без його згоди та відому, та те, що він не отримував ніяких грошових коштів. Дізнавшись про це, ОСОБА\_15 почав цікавитись, чому ОСОБА\_12 не надав договір-купівлі продажу, що був укладений на 920 тис. гривень, та чому він не підтверджує факт отримання грошових коштів. У подальшому ОСОБА\_12 разом з своїми юристами, а саме: ОСОБА\_24 та ОСОБА\_25 , що представляли його інтереси у Московському районному суді м. Харкова, та представляють його інтереси в ІНФОРМАЦІЯ\_8 , в офісі за адресою: АДРЕСА\_3 , розробили тактику спростування вказаної інформації та шляхи дій, які б нібито вказували, що ОСОБА\_12 не продавав тепловоз ТГМ 4-а, а це зробив за нього директор його підприємства ОСОБА\_13 , без його згоди.
Також в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА\_12 до Московського ВП ГУНП в Харківській області було подано заяву про вчинене кримінальне правопорушення, за фактом крадіжки посадовими особами ДП « ІНФОРМАЦІЯ\_2 » спільно з ОСОБА\_23 , маневрового тепловозу ТГМ-4а. Вказана заява була зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №42015220040000108 від 28.08.2015 за ст. 197 КК України. У подальшому кримінальне провадження було закрите, з виділенням матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА\_8 ІНФОРМАЦІЯ\_9 , за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Відповідно до даних Єдиного реєстру судових рішень ІНФОРМАЦІЯ\_10 відкрито провадження про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА\_8 ІНФОРМАЦІЯ\_9 , за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
09\.11.2015 року суддею ІНФОРМАЦІЯ\_11 , ОСОБА\_26 , було винесено «ПОСТАНОВУ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ», в якій вона визнала винним ОСОБА\_8 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, та останнього було піддано стягненню у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень.
Враховуючи те, що матеріалах справи можуть міститись оригінали та нотаріально завірені документи, що можуть мати інтерес для слідства та у подальшому виступати в якості доказу, у органу досудового розслідування виникла необхідність в отриманні тимчасового доступу до документів, які перебувають у ІНФОРМАЦІЯ\_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА\_1 , а саме до всіх матеріалів справи № 643/18043/15-п, провадження №3/643/3007/15за притягненням до адміністративної відповідальності ОСОБА\_8 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
В судове засідання слідчий ОСОБА\_3 з\`явився, підтримав клопотання в повному обсязі, просив задовольнити.
Представник ІНФОРМАЦІЯ\_11 в судове засідання не з\`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Слідчий суддя, дослідивши Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, в межах якого подається вказане клопотання, надані докази, вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 164 КПК України, в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів має бути зазначено:
1\) прізвище, ім\`я та по батькові особи, якій надається право тимчасового доступу до речей і документів;
2\) дата постановлення ухвали;
3\) положення закону, на підставі якого постановлено ухвалу;
4\) прізвище, ім\`я та по батькові фізичної особи або найменування юридичної особи, які мають надати тимчасовий доступ до речей і документів;
5\) назва, опис, інші відомості, які дають можливість визначити речі і документи, до яких повинен бути наданий тимчасовий доступ;
6\) розпорядження надати (забезпечити) тимчасовий доступ до речей і документів зазначеній в ухвалі особі та надати їй можливість вилучити зазначені речі і оригінали або копії документів, якщо відповідне рішення було прийнято слідчим суддею, судом;
7\) строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали;
8\) положення закону, які передбачають наслідки невиконання ухвали слідчого судді, суду.
В наданому до суду клопотанні відсутні дані передбачені п. 5 ст. 164 КПК України, а саме: назва, опис, інші відомості, які дають можливість визначити речі і документи, до яких повинен бути наданий тимчасовий доступ.
Тому, виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку, що клопотання слідчого про надання права тимчасового доступу до документів, які перебувають у ІНФОРМАЦІЯ\_1 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА\_1 , а саме до всіх матеріалів справи №643/18043/15-п, провадження №3/643/3007/15 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА\_8 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, не конкретизоване, а тому унеможливлює його належне виконання.
Керуючись ст.ст. 159, 163, 164, 165, 166, 372 КПК України, слідчий суддя, –
**УХВАЛИВ:**
В задоволенні клопотання слідчого СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА\_4 , погодженого прокурором Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА\_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019220540001249 від 17.05.2019 року, за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, про надання тимчасового доступу до речей і документів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
** Слідчий суддя- ** ОСОБА\_1
Ухвала № 89644679
**Комінтернівський районний суд м.Харкова **
Номер провадження № 1-кс/641/1140/2020 Справа № 641/616/20
** ** УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2020 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді – ОСОБА\_1 ,
за участю прокурора – ОСОБА\_2 ,
Захисника – ОСОБА\_3
при секретарі – ОСОБА\_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання захисника ОСОБА\_5 – адвоката ОСОБА\_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2020 року у кримінальному провадженні №12019220540001249 від 17.05.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, -
встановив:
29\.05.2020 до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА\_5 – адвоката ОСОБА\_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2020 року у кримінальному провадженні № 12019220540001249 від 17.05.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.
В обґрунтування клопотання заявник зазначив, що слідчий СВ Слобідського відділу поліції ГУНГІ в Харківській області ОСОБА\_6 звернувся до слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова з клопотанням, погодженим прокурором Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури №5 ОСОБА\_2 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220540001249 від 17.05.2019, про арешт майна, в якому просив накласти арешт на автомобіль «FIAT DUCATO» 2198 державник номерний знак НОМЕР\_1 , що належить підозрюваному ОСОБА\_5 . Ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова ОСОБА\_7 від 10.04.2020 року клопотання слідчого ОСОБА\_6 задоволено. Накладено арешт на автомобіль «FIAT DUCATO» 2198 державник номерний знак НОМЕР\_1 , що належить підозрюваному ОСОБА\_5 .
Також з клопотання вбачається, що ані підозрюваний ОСОБА\_5 , ані його захисник в судове засідання щодо розгляду клопотання слідчого про арешт майна не викликались, в судовому засіданні присутні не були. Копія ухвали про арешт майна на адресу підозрюваного ОСОБА\_5 та його захисника також не надходила, вказану ухвалу було виявлено захисником підозрюваного ОСОБА\_5 в Єдиному державному реєстрі судових рішень. В обґрунтування необхідності в накладені арешту, слідчий ОСОБА\_6 , як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді зазначив, що ОСОБА\_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, а саме закінченому замаху на заволодіння чужим майном** **в особливо великих розмірах, шляхом обману (шахрайство). За вказаним фактом 27.03.2020 ОСОБА\_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15** **ч. 4 ст. 190 КК України. Далі слідчий у своєму клопотанні зазначає, що у разі задоволення цивільного позову** **або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову** **або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди** **до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше. Отже, слідчий просив накласти арешт на автомобіль підозрюваного з метою подальшого задоволення вимог потерпілого (цивільного відповідача) у разі задоволення цивільного позову. В свою чергу обґрунтований розмір цивільного позову повинен міститись в самому цивільному позові, який може бути пред\`явлений як до суду на стадії судового розгляду, так і до органу досудового розслідування на стадії досудового розслідування. В той же час, слідчий ОСОБА\_6 , звертаючись до слідчого судді з клопотанням про складенням арешту па майно, не падав цивільного позову від ДП «Харківський електромеханічний завод» з обґрунтованим розміром даного цивільного позову, що виключає можливість накладення арешту на майно па підставі п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України. Саме тому, ДІ1 «Харківський електромеханічний завод» і не звернулось з цивільним позовом у кримінальному провадженні.
З огляду на вищезазначене, захисник вважає, що жодних підстав для накладення арешту на автомобіль підозрюваного ОСОБА\_5 у слідчого судді не було, а тому арешт на вказане майно накладено необгрунтовано, та в подальшому арешті немає жодної потреби, оскільки цивільний позов від ДП «Харківський електромеханічний завод» в сумі 1 400 000 гривень не може бути пред\`явлено з наведених вище підстав.
В судовому засіданні захисник ОСОБА\_5 – адвокат ОСОБА\_3 підтримав клопотання.
Прокурор ОСОБА\_2 проти задоволення клопотання заперечував, вказуючи, що ухвала законна, не має підстав для скасування. Крім того зазначив, що досудове слідство триває, тому цивільний позов ще може бути заявлено.
Слідчий суддя, вислухавши учасників процесу, вивчивши документи та матеріали, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання та які надані до суду, матеріали клопотання, приходить до наступного.
В ході розгляду клопотання достовірно встановлено, що слідчим СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА\_6 , здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019220540001249 від 17.05.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10.04.2020 року накладено арешт на автомобіль «FIAT DUCATO» 2198, (2007), червоний, № двиг. 0064330, № куз. ZFA25000001127533, д.н. НОМЕР\_2 , технічне посвідчення № НОМЕР\_3 , що з 24.01.2015 зареєстрований за ОСОБА\_5 ІНФОРМАЦІЯ\_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА\_1 шляхом заборони його відчуження.
Як передбачено ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч.1 ст.174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Окрім того, в силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи.
Тобто заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Відповідно положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості приховування, знищення, використання, перетворення, пресування та відчуження. З метою забезпечення схоронності речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Однією із загальних засад кримінального провадження, визначених п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України, є розумність строків.
Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об\`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Кримінальне провадження триває понад 1 (один) рік.
В ході розгляду клопотання встановлено, що у даному кримінальному провадженні проведено ряд процесуальних дій.
До цього часу цивільний позов не заявлено.
Крім того, слідчому судді не надано жодних даних про поважні причини, які б заважали поданню цивільного позову.
Отже даних, що скасування арешту з вказаного вище транспортного засобу може негативно вплинути на хід досудового розслідування, слідчому судді не надано.
Враховуючи викладене, наслідки арешту майна для володільця майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає доведеним заявником, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, що відповідно до ч.1 ст.174 КПК України є підставою для скасування арешту з транспортного засобу «FIAT DUCATO» 2198, (2007), червоний, № двиг. 0064330, № куз. ZFA25000001127533, д.н. НОМЕР\_2 , технічне посвідчення № НОМЕР\_3 , що з 24.01.2015 зареєстрований за ОСОБА\_5 ІНФОРМАЦІЯ\_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА\_1 .
Керуючись ст.ст. 107, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Ухвалив:
Клопотання захисника ОСОБА\_5 – адвоката ОСОБА\_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2020 року у кримінальному провадженні №12019220540001249 від 17.05.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України задовольнити.
Скасувати арешт автомобілю «FIAT DUCATO» 2198, (2007), червоний, № двиг. 0064330, № куз. ZFA25000001127533, д.н. НОМЕР\_2 , технічне посвідчення № НОМЕР\_3 , що з 24.01.2015 зареєстрований за ОСОБА\_5 ІНФОРМАЦІЯ\_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА\_1 шляхом заборони його відчуження у кримінальному провадженні №12019220540001249 від 17 травня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.4 ст. 190 КК України, який накладено ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10.04.2020 року справа №641/616/20 провадження №1-кс/641/769/2020.
Згідно положень п. 4 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, у разі скасування арешту.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
****
****
** Слідчий суддя- ** ОСОБА\_1