УХВАЛА
20 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 910/9961/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Компанії QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2019
та рішення Господарського суду міста Києва 11.03.2019
у справі № 910/9961/16
за позовом QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД)
до:
1) Національного банку України;
2) Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива"
про розірвання кредитного договору № 38 від 06.05.2014
В С Т А Н О В И В:
Компанія QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) 28.10.2019 через Північний апеляційний господарський суд подала до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2019 (повний текст складено 09.10.2019) та рішення Господарського суду міста Києва 11.03.2019 у справі № 910/9961/16.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 11.11.2019 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В., Волковицька Н.О.
Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ст.ст. 287-290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку, що подана скарга їм не відповідає, з огляду на таке.
Згідно з ч. 3 ст. 290 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.
Статтею 56 ГПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Приписами абз. 2 ч. 1 ст. 170 ГПК України передбачено вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, її підписав директор Компанії QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) Маріос Лазароу, однак, документів, що посвідчують його повноваження, до матеріалів касаційної скарги не надано.
Водночас, відомості у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Компанії QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) відсутні, оскільки дана Компанія є іноземною та зареєстроване/знаходиться на Кіпрі.
При цьому, Суд зазначає, що матеріали справи № 910/9961/16 також не містять документів, що посвідчують повноваження директора Компанії QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) Маріос Лазароу на дату подачі даної касаційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Крім того, скаржник у касаційній скарзі просить повідомити Компанію QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) у справі № 910/9961/16, яка є резидентом Республіки Кіпр, шляхом направлення судових доручень у порядку Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 (далі - Конвенція).
Згідно з п. а) ст. 10 Конвенції, якщо запитувана Держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном.
З інформації, розміщеної на офіційному сайті Постійного бюро Гаазької конференції з міжнародного приватного права www.hcch.net вбачається, що Нотою, датованою 05.01.1984, уряд Кіпру заявив, що не заперечує проти способів передачі документів, передбачених ст. 10 Конвенції.
Отже беручи до уваги вимоги ст. 10 Конвенції, Суд не обмежений у виборі передачі судових документів, що підлягають врученню за кордоном з переліку способів, визначених Конвенцією.
Також слід зазначити, що текст касаційної скарги викладено українською мовою, а ОСОБА_1 (особа, яка підписала касаційну скаргу) поставив свій підпис під текстом касаційної скарги, що дає підстави вважати, що останній її розуміє.
Таким чином, оскільки Компанія QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) перебуває за кордоном, судові документи зазначеній особі у цій справі слід направляти відповідно до ст. 10 зазначеної Конвенції безпосередньо поштою.
Такого ж висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 18.04.2018 у справі № 904/6152/16 та в ухвалі від 22.10.2019 у справі № 910/28408/15.
Враховуючи викладене, касаційна скарга Компанії QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно подати документи на підтвердження повноважень Маріоса Лазароу як директора Компанії QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД).
Керуючись ст.ст. 234, 235, 287-291, 292 ГПК України, Суд, -
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Компанії QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2019 та рішення Господарського суду міста Києва 11.03.2019 у справі № 910/9961/16 залишити без руху.
2. Надати Компанії QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно подати документи на підтвердження повноважень Маріоса Лазароу як директора Компанії QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД).
3. Копію даної ухвали направити Компанії QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) відповідно до ст. 10 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 безпосередньо поштою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Могил С.К.
Судді: Волковицька Н.О.
Случ О.В.
Постанова № 65856495
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" квітня 2017 р. Справа№ 910/9961/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Дикунської С.Я.
Жук Г.А.
при секретарі судового засідання Найченко А.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача-1: представник Шевчук П.О. (довіреність № 18-0011/16512 від 02.03.2017);
від відповідача-2: представник Куликов Ю.Ю. (довіреність № 1Ф від 26.12.2016),
розглянувши апеляційну скаргу Національного банку України
на ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.02.2017
у справі № 910/9961/16 (суддя Грєхова О.А.)
за позовом QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД)
до Національного банку України,
Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива"
про розірвання кредитного договору № 38 від 06.05.2014
ВСТАНОВИВ:
У травні 2016 року QUICKСOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного банку України та Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» про розірвання кредитного договору від 06.05.2014 №38, укладеного між останніми.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2016 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 задоволено клопотання представника позивача та призначено у справі №910/9961/16 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.
У зв'язку з призначенням судової експертизи Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.02.2017 зупинив провадження у справі № 910/9961/16 до проведення експертизи та отримання висновку експерта.
Не погодившись із ухвалою про зупинення провадження, Національний банк України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповне з'ясування обставин справи, просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
В апеляційній скарзі відповідач-1 наголошує на тому, що поставлені на вирішення експертизи питання носять правовий характер, а тому не можуть бути предметом судової експертизи. Вказуючи на відсутність підстав для її призначення і як наслідок зупинення провадження у даній справі, скаржник зазначає, що питання і показники, зазначені у клопотанні про призначення судової економічної експертизи відносяться до прийняття рішення про віднесення ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» до категорії неплатоспроможних та визначені постановою Правління Національного банку України від 23.06.2015 № 408 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «КБ «Фінансова ініціатива» до категорії неплатоспроможних», відтак місцевий господарський суд під час розгляду справи спроможний самостійно та в повному обсязі дослідити та надати належну правову оцінку законності, чинності та достовірності кредитного договору, а отже правові підстави для зупинення провадження у справі № 910/9961/16 відсутні.
Водночас скаржник зазначає, що зупинення провадження у справі є наслідком призначення судом експертизи, а отже ухвала в частині призначення судової експертизи та в частині зупинення провадження у справі перебувають у нерозривному зв'язку, таким чином скасування ухвали лише в частині зупинення провадження у справі не призведе до усунення обставин, що зумовили неможливість здійснення судом процесуальних дій - проведення експертною установою судової експертизи, а тому суд має скасувати ухвали як в частині зупинення провадження у справі, так і в частині призначення судової експертизи.
На думку скаржника, відсутність у Господарському процесуальному кодексі України прямих вказівок на можливість оскарження ухвал, які суттєво впливають на права та обов'язки учасників судового процесу, не може бути підставою для відмови у прийнятті апеляційної чи касаційної скарги, оформленої належним чином, за відсутності заборони в Законі на їх оскарження. Така відмова має розглядатися як порушення конституційного права на судовий захист, яке за статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційна скарга Національного банку України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 у справі №910/9961/16 прийнята до провадження 27.03.2017 та призначена до розгляду в судове засідання 05.04.2017.
Позивач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про день, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, за адресою позивача, зазначеною в позовній заяві та апеляційній скарзі.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Ухвалою суду від 27.03.2017 участь повноважних представників сторін судом обов'язковою не визнавалась.
Представник скаржника в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги з підстав, наведених в ній, підтримав повністю, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу суду першої інстанції для подальшого розгляду по суті.
Представник відповідача-2 проти апеляційної скарги заперечив, вважає, що така є необґрунтованою, і відповідно такою, що не підлягає задоволенню.
Вислухавши думку представників відповідачів щодо можливості розгляду апеляційної скарги у відсутність представника позивача, колегія суддів порадившись та зважаючи на приписи частини 2 статті 102 ГПК України, відповідно до якої апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.
05.04.2017 в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови Київського апеляційного господарського суду.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників відповідачів, дослідивши наявні матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) звернулось до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" та Національного банку України з вимогою про розірвання укладеного між ними кредитного договору від 06.05.2014 №38, предметом якого є надання кредиту в сумі 950 000 000,00 грн для збереження ліквідності.
В ході розгляду справи № 910/9961/16 QUICKCOM LIMITED (КВІККОМ ЛІМІТЕД) було надано суду клопотання про призначення судової економічної експертизи по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 призначено у справі №910/9961/16 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.
За приписами частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Як зазначено у п. п. 2, 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 зупинено провадження у справі № 910/9961/16 до проведення Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2017.
Відповідно до п. 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.
Наведеною вище нормою законодавець передбачив право, а не обов'язок суду, зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи за наявності дійсної необхідності її призначення, потреби у спеціальних знаннях, якими суд не володіє та в тому разі, якщо суд позбавлений можливості самостійно вирішити питання, що входять до предмету доказування без її призначення.
З судової практики, що склалася, вбачається тенденція, що для проведення судової експертизи матеріали справи направляються до установи, на яку покладено обов'язок її проведення та під час проведення експертизи господарським судом не вчиняються ніякі процесуальні дії, а тому суди правомірно і обґрунтовано використовують надане їм право на зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи.
Відтак, зупинення провадження у справі за своєю правовою природою є тимчасовим та повним припиненням усіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо коли вони можуть бути усунені. Таким чином, з огляду на передбачене п. 1 частини 2 статті 79 ГПК України право господарського суду зупинити провадження у справі у разі призначення судової експертизи, а також, враховуючи, що для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи і у цей період часу неможливо проводити процесуальні дії, місцевий господарський суд правомірно зупинив провадження у справі до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.
Судова колегія відхиляє як необгрунтовані апеляційні доводи скаржника щодо відсутності підстав для зупинення провадження у справі з огляду на те, що чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості оскарження ухвали суду в частині призначення судової експертизи, а зупинення місцевим господарським судом провадження у справі, у зв'язку з призначенням судової економічної експертизи, є законним та обґрунтованим.
Частина 1 статті 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З урахуванням вищенаведених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскаржувана ухвала Господарського суду м. Києва від 06.02.2017 у справі №910/9961/16 про зупинення провадження є обґрунтованою та такою, що відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам, а отже підстав для її скасування не вбачається, у зв'язку з чим має бути залишена без змін, а апеляційна скарга Національного банку України - без задоволення.
У відповідності до статті 49 ГПК України, судові витрати у зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Національного банку України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 у справі № 910/9961/16 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 у справі № 910/9961/16 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/9961/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді С.Я. Дикунська
Г.А. Жук