USRCD

Unified State Register
of Court Decisions

Ухвала № 85648970

Reading aloud is unavailable for now

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

14 листопада 2019 року Справа № 915/86/14

м.Миколаїв

Суддя Господарського суду Миколаївської області Ткаченко О.В., розглянувши матеріали

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут «Архіград» б/н від 13.11.2019р. (вх.№17508/19)

до відповідача: Товарної біржі «Титул», 54001, м.Миколаїв, вул Артилерійська, буд. 18/5, офіс 3.9,

про забезпечення позову до подання позову поданої в межах справи №915/86/14

про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Чорноморський суднобудівний завод», 54002, м.Миколаїв, вул. Індустріальна, 1, ідент.код 14312980, ліквідатор : Протасова Ольга Михайлівна, адреса офісу: 54036, м.Миколаїв, вул. Очаківська, 2д, адреса для листування: АДРЕСА_1 .

в с т а н о в и в:

13.11.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут «Архіград» звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову (вх. №17508/19), в якій просить суд заборонити товарній біржі «Титул» вчиняти будь-які дії з організації торгів та продаж на торгах лотів №№14312980/1/3, 14312980/10/3, 14312980/11/3, 14312980/12/3, 14312980/13/3, 14312980/14/3 на аукціоні номер публікації 63460, призначеному на 18.11.2019р.

В обґрунтування поданої заяви заявником (позивачем) зазначено, що товариство «НДІ «Архіград» неодноразово (двічі) здійснювало спроби подати заяву та документи для участі в аукціоні, однак жодного разу представників біржі не було за адресою, вказаною в оголошенні, розміщеному на сайті Міністерства юстиції України, а телефон, що вказаний в оголошенні був вимкнений. Заявник зазначає, що під час другої спроби вручення документів представником ТОВ «НДІ «Архіград» було залучено поняту ОСОБА_1 для фіксації відсутності представників ТБ «Титул» на вказаною адресою. Також заявник зазначає, що він не зміг перерахувати кошти гарантійного внеску на реквізити, зазначені в оголошенні у зв`язку з технічною неможливістю банківської системи, оскільки відповідно до постанови правління Національного Банку України «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні» №162 від 28.12.2018р. з 1 листопада 2019 року застосування IBAN стане обов`язковим для клієнтів усіх банків України під час здійснення переказів коштів як у національній, так і в іноземній валютах, зокрема, під час транскордонних переказів. Окрім цього, за твердженням заявника, він неодноразово здійснював спроби оглянути реалізуєме нерухоме майно, однак його не було допущено, контактні телефони, зазначені в оголошенні про продаж, були вимкнені. При цьому, заявник зазначає, що на нерухомому майні, що пропонується до продажу, відсутнє будь-яке оголошення або повідомлення про продаж такого майна, що є прямим порушенням норм ч. 3 ст. 58 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Окрім цього, заявник зазначає, що фотографії технічної документації, розміщені на сайті Міністерства юстиції України нечіткі, що унеможливлює отримати інформацію з таких фотокопій. З огляду на вказане, заявник посилається на порушення торгуючою організацією вимог статті 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якою замовнику та організатору забороняється встановлювати вимоги, вчиняти дії чи виявляти бездіяльність, що будь-яким чином порушують рівність учасників аукціону або допускають їх дискримінацію.

Дослідивши матеріали заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з наступних підстав.

У відповідності до ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.2) ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Таким чином, забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п.4 Постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006р. №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно ст.140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Вказана заява про вжиття заходів забезпечення позову до подання позову подана в межах справи №915/86/14 про банкрутство ПАТ «Чорноморський судноьбудівний завод» та стосується продажу майна банкрута, який здійснюється ліквідатором в ході ліквідаційної процедури.

З офіційного сайту Міністерства юстиції України вбачається, та заявником не оспорюється, що оголошення за №63459 про проведення торгів з продажу майна банкрута було оприлюднено 16.10.2019р.

21.10.2019р. було введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.

В силу положень абз.2 п.4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, до даних правовідносин з реалізації майна банкрута застосовуються положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

З матеріалів заяви вбачається, що заявник на підтвердження своїх тверджень щодо недопущення його представників до ТБ «Титул» за адресою, зазначеною у оголошенні: м.Миколаїв, вул Адміральська, 18/5 оф. 3.9 надає фотокопію документу: Підтвердження, який складений 05.11.2019р. від імені гр. ОСОБА_1 . В підтвердження відсутності оголошення про продаж на нерухомому майна ПАТ «ЧСЗ», заявник надає фотокопію документу: Підтвердження, складеного 05.11.2019р. від імені гр. ОСОБА_2 та два аркуша паперу формату А4, на яких роздруковані 12 відбитків фотографій різних об`єктів, в тому числі об`єктів, на яких наявні назви «Чорноморка» та «ЧСЗ».

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

В силу приписів ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За нормами ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з нормами ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 1 статті 87 ГПК України встановлено, що показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Дослідивши надані фотокопії Підтверджень, складених від імені гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 , суд встановив, що фактично вони містять виклад обставин, відомих даним громадянкам та які мають значення для справи.

Вимоги до заяви свідка передбачені приписами статті 88 ГПК України. Так, показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.

Надані суду фотокопії Підтверджень, які фактично є показаннями свідків, не відповідають вимогам статті 88 ГПК України, отже не можуть бути прийнятими судом.

Доказів недопуску представників заявника при першій спробі подання заяви на участь в аукціоні, як і дати такої спроби, а також при спробах оглянути нерухоме майно банкрута, заявник суду не зазначив та не надав.

Стосовно фотокопій роздруківок фотографій, наданих заявником, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 96 ГПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії , відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Частинами 2-3 вказаної статті визначено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Отже, надані суду роздруківки фотографій фактично являються електронними доказами, поданими у паперовій копії.

При цьому, надані паперові копії фотографій не містять у собі відомостей, які дозволять зробити висновок щодо місця та часу проведення фотозйомки.

За таких обставин, надані суду паперові копії електронних доказів не дозволяють суду зробити достовірний висновок щодо дійсних обставин справи, на які посилається заявник.

Твердження заявника щодо неможливості здійснити оплату гарантійного внеску у зв`язку із застосуванням з 01.11.2019р. IBAN у банківській діяльності, судом не приймаються з оглду на те, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 26.09.2019р. № 118 Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року №162 , яка набрала чинності з 02.10.2019р. включно до 12 січня 2020 року банки прийматимуть до виконання документи на переказ коштів, у яких заповнено або пара реквізитів Код банку та Рахунок , або рахунок за стандартом IBAN, а з 13 січня 2020 року виключно рахунок за стандартом IBAN.

Документальних доказів відмови банківської установи у проведенні платежу зі сплати гарантійного внеску у зв`язку з технічною неможливістю заявник до суду не надав.

Посилання заявника на нечіткість фотокопій технічної документації у оголошенні, розміщеному на сайті Міністерства юстиції України та ВГСУ не може вважатись порушенням приписів ст. 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та свідчити про встановлення вимог або вчинення ТБ «Титул» дій (бездіяльності), що будь-яким чином порушують рівність учасників аукціону.

На підставі викладеного, з огляду на те, що судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю НДІ «Архіград» про забезпечення позову (вх. №17508/19) слід відмовити.

Керуючись ст.ст.136, 137, 139, 140, 232-235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви б/н від 13.11.2019р. (вх.№17508/19) Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут «Архіград» про забезпечення позову до пред`явлення позову - відмовити.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI Перехідні положення ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.В. Ткаченко

Ухвала № 37039776

Open the full view

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

04 лютого 2014 року Справа № 915/86/14

м. Миколаїв

Кредитор: Приватне акціонерне товариство «Балаклавське рудоуправління ім.. О.М. Горького», 99042, м.Севастополь, вул. Новікова, 11, ідент.код 00191906.

Боржник: Публічне акціонерне товариство «Чорноморський суднобудівний завод», 54002, м.Миколаїв, вул. Індустріальна, 1, ідент.код 14312980.

Розпорядник майна: арбітражний керуючий Молош О.І., 74900, Херсонська обл., м.Нова Каховка, вул. Першотравнева, 24, адреса для листування: 74900, Херсонська обл., с.Нова Каховка, вул. Калініна, 128.

Державний реєстратор юридичних осіб та фізичних осіб підприємців реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції, 54000, м.Миколаїв, вул. Адміральська, 20.

Головне управління юстиції у Миколаївській області, 54000, м.Миколаїв, вул. 8 Березня, 107.

Заводський відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, 54000, м.Миколаїв, вул. Робоча, 1.

Державна податкова інспекція у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, 54028, м.Миколаїв, вул. Г.Петрової, 2-а.

Заводський районний суд м.Миколаєва, 54003, м.Миколаїв, вул. Радісна, 3.

Реєстраційна служба Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області, 54030, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 17/4.

Суддя Василяка К.Л.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від кредитора: Сологуб О.В., дов. б/н від 15.01.2014р.

від боржника: Сядро О.В., дов. б/н від 27.12.2013р.

в судовому засіданні приймає участь: арбітражний керуючий Молош О.І.

СУТЬ СПОРУ: про банкрутство публічного акціонерного товариства «Чорноморський суднобудівний завод», м.Миколаїв.

25.01.2014р. від кредитора до суду надійшла заява №2/182 від 17.01.2014р. про порушення справи про банкрутство публічного акціонерного товариства «Чорноморський суднобудівний завод».

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.01.2014р. зазначену заяву прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 04.02.2013р., зобов'язано боржника надати суду відзив на заяву кредитора, докази на обґрунтування заперечень проти заяви кредитора.

Боржник виконав вимоги суду, надав відзив на заяву про порушення справи про банкрутство, з якого вбачається, що боржник визнає безспірні грошові вимоги ПАТ «Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького», зазначаючи, що вказана безспірна заборгованість не погашена з поважних причин (відсутність грошових коштів на банківських рахунках боржника, великий обсяг заборгованості із заробітної плати працівникам підприємства-боржника та заборгованості за обов'язковими платежами, податками та зборами, а також значний обсяг непогашеної дебіторської заборгованості тощо). В судовому засіданні представник боржника підтвердив факт визнання боргу перед кредитором та неспроможність погасити його через відсутність грошових коштів та збитковість роботи підприємства.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.

Від арбітражного керуючого Молоша О.І. до суду надійшла заява №ЧСЗ-1 від 29.01.2014р. про участь у справі в якій він погоджується на призначення його розпорядником майна боржника.

Розглянувши матеріали заяви, заслухавши в судовому засіданні представника кредитора, дослідивши докази у їх сукупності, господарський суд встановив наступне.

Заборгованість боржника перед кредитором становить 510000,0 грн. стягнутих за рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.10.2012р. у справі №5016/2072/2012 (3/90).

09.11.2012р.. на виконання вказаного рішення було видано відповідний наказ, який кредитом було пред'явлено для примусового виконання до Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції.

Постановою Заводського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції від 12.12.2012р. було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню вказаного виконавчого документу.

Відповідно до листа Заводського відділу ДВС ММУЮ від 23.01.2014р. №994/01.02-47/1, на виконанні у відділі знаходиться зведене виконавче провадженні відносно ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод», до складу якого входить, зокрема примусове виконання наказу суду від 09.11.2012р. у справі №5016/2072/2012 (3/90). Державним виконавцем вживаються заходи, направлені на виконання рішень судів та стягнення заборгованості, однак, станом на 23.01.2014р. вказаний наказ суду не виконаний, заборгованість перед ПАТ «Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького» не погашена.

Приписами частини 3 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Заборгованість боржника перед кредитором в сумі 510000,0 грн. є безспірною, підтвердженою рішенням господарського суду, виконавчим документом та не погашена більше місяців в примусовому порядку органами державної виконавчої служби.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд визнає грошові вимоги кредитора в сумі 510000,0 грн.

Автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України визначено кандидатуру арбітражного керуючого Молош Олега Івановича (свідоцтво №1127, видане 16.07.2013р.) для призначення його розпорядником майна ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод».

На виконання вимог ухвали суду від 27.01.2014р. арбітражним керуючим надано суду заяву-згоду на таке призначення з повідомленням про те, що він не належить до жодної з категорій осіб, зазначених у ч.2 ст. 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

В судовому засіданні представники кредитора та боржника заперечень проти призначення арбітражного керуючого Молош О.І. розпорядником майна боржника не висловили, з визначеною кандидатурою арбітражного керуючого згодні.

Заслухавши представників кредитора та боржника, вивчивши матеріали справи, враховуючи, що кандидатуру арбітражного керуючого Марченка С.О. визначено спеціалізованою автоматизованою системою, яка здійснює такий відбір з додержанням принципів черговості, вірогідності, рівної кількості справ про банкрутство, з урахуванням навантаження кожного арбітражного керуючого та коефіцієнту складності справ, спеціалізації, територіальності, особливостей провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, а також вимог законодавства про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, беручи до уваги згоду представників кредитора та боржника на таке призначення, господарський суд погоджується з кандидатурою арбітражного керуючого Молоша О.І. та вважає за необхідне призначити його розпорядником майна ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод».

Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне, на підставі ч. 9 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», визнати безспірні грошові вимоги ПАТ «Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького», ввести процедуру розпорядження майном боржника, призначивши розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Молош Олега Івановича.

Крім того, відповідно до вимог ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарський суд вважає за необхідне вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

Відповідно до положень ч.10 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет». Таке оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника.

Офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство боржника здійснюватиметься господарським судом відповідно до вимог Положення про порядок офіційного оприлюднення відомостей про справу про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №16.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 9-13, 16, 114, 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Порушити провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Чорноморський суднобудівний завод», м.Миколаїв, вул. Індустріальна, 1, ідент.код 14312980.

2. Визнати безспірні грошові вимоги ПАТ «Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького» в сумі 510000,0 грн.

3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Чорноморський суднобудівний завод», м.Миколаїв, вул. Індустріальна, 1, ідент.код 14312980.

4. Ввести процедуру розпорядження майном боржника - Публічного акціонерного товариства «Чорноморський суднобудівний завод», м.Миколаїв, вул. Індустріальна, 1, ідент.код 14312980, строком на сто п'ятнадцять календарних днів до 30.05.2014р.

5. Розпорядником майна призначити арбітражного керуючого Молош Олега Івановича (свідоцтво №2217, видане 16.07.2013р., 74900, Херсонська обл., м.Нова Каховка, вул. Першотравнева, 24, ідентифікаційний номер 2420301659).

6. Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

7. Оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення справи про банкрутство ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод», текст якого додається.

8. Зобов'язати розпорядника майна повідомити органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Докази повідомлення надати господарському суду до 21.03.2014р.

9. Зобов'язати розпорядника майна в строк до 21.03.2014р. подати до господарського суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, реєстр вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Чорноморський суднобудівний завод».

10. Зобов'язати розпорядника майна подати до господарського суду акт інвентаризації майна боржника, за можливості проведення санації боржника план санації останнього, затверджений комітетом кредиторів.

11. Вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

12. Розгляд справи в попередньому засіданні призначити на 25 березня 2014р. о 12 год. 00 хв.

13. Ухвалу про порушення справи про банкрутство надіслати: кредитору, боржнику, розпоряднику майна, ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області, Заводського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції, Заводському районному суду м.Миколаєва, державному реєстратору юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції, реєстраційній службі Миколаївського міського управління юстиції, Головному управлінню юстиції у Миколаївській області.

У відповідності до положень ч.ч. 1, 3, 7 ст. 19 Закону України "Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом" визначено, що заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до припинення провадження у справі..

Згідно з положеннями ч. 15 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом", з моменту порушення провадження у справі про банкрутство: пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство; пред'явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися у випадку та порядку, передбачених цим Законом; арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство; корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Законом; задоволення вимог засновника (учасника) боржника - юридичної особи про виділення частки в майні боржника у зв'язку з виходом із складу його учасників забороняється;рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника приймається в порядку, визначеному цим Законом.

У відповідності до ч. 13 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство набирає законної сили з моменту її винесення.

Суддя К.Л. Василяка