ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 85647701

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

УХВАЛА

"07" листопада 2019 р. Справа№ 910/15489/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Суліма В.В.

Кропивної Л.В.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 07.11.2019р.

розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД»

про відвід суддів Смірнової Л.Г., Суліма В.В., Кропивної Л.В.

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД»

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2019р. (повний текст складено 26.03.2019р.)

у справі №910/15489/18 (суддя - В.І. Пінчук)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД»

до 1. Міністерства оборони України

2. Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України

за участю Військової прокуратури Центрального регіону України

про визнання недійсним правочину

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2019р. у справі №910/15489/18 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «БМС БУД» звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2019р. у справі №910/15489/18 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити повністю позовні вимоги.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів: Суліма В.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2019р. відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД» призначено на 28.05.2019р.

У судовому засіданні 28.05.2019р. представником позивача подано заяву про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя - Смірнова Л.Г., судді: Сулім В.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2019р. визнано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД» про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя - Смірнова Л.Г., судді: Сулім В.В., Коротун О.М. у справі №910/15489/18 необґрунтованою. Передано справу №910/15489/18 для вирішення питання про відвід суддів у порядку, встановленому ст. 32 ГПК України. Зупинено апеляційне провадження у справі №910/15489/18 до вирішення питання про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя - Смірнова Л.Г., судді: Сулім В.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2019р. колегією суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Доманська М.Л. у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД» про відвід суддів: Смірнової Л.Г., Суліма В.В., Коротун О.М. від розгляду справи №910/15489/18 відмовлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2019р. поновлено апеляційне провадження у справі №910/15489/18, розгляд справи призначено на 24.06.2019р.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку з відпусткою судді Коротун О.М., сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/15489/18 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Смірнова Л.Г. судді: Руденко М.А., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2019р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2019р. у справі №910/15489/18 до провадження вказаною колегією суддів, розгляд справи призначено на 08.07.2019р.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Смірнової Л.Г. на лікарняному, судове засідання, призначене на 08.07.2019р., не відбулося.

Після виходу головуючого судді Смірнової Л.Г. з лікарняного ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2019р. розгляд справи №910/15489/18 призначено на 01.08.2019р.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду у зв`язку з перебуванням судді Руденко М.А. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/15489/18 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Смірнова Л.Г. судді - Сулім В.В., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2019р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2019 у справі №910/15489/18 до провадження вказаною колегією суддів, розгляд справи призначено на 05.09.2019р.

У судовому засіданні 05.09.2019р. представником позивача подано заяву про відвід головуючого судді Смірнової Л.Г. у справі №910/15489/18 у порядку, передбаченому п. 1, 3 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2019р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД» про відвід судді Смірнової Л.Г. у справі №910/15489/18 визнано необґрунтованою.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019р. у складі колегії суддів: головуючий суддя Пономаренко Є.Ю., судді Руденко М.А., Дідиченко М.А., відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД» про відвід судді Смірнової Л.Г. від розгляду справи №910/15489/18.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019р. повідомлено учасників справи про те, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 30.09.2019р.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду у зв`язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/15489/18 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Смірнова Л.Г. судді - Кропивна Л.В., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2019р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2019 у справі №910/15489/18 прийнято до провадження вказаною колегією суддів.

30.09.2019р. представником позивача заявлено відвід суддям Смірновій Л.Г. та судді Суліму В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2019р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД» про відвід суддів Смірнової Л.Г. та Суліма В.В. залишено без розгляду.

30.09.2019р. в судовому засіданні оголошено перерву.

21.10.2019р. у судовому засідання представником Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД» заявлено відвід судді Кропивній Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2019р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД» про відвід судді Кропивній Л.В. залишено без розгляду.

07.11.2019р. Товариством з обмеженою відповідальністю «БМС БУД» заявлено відвід колегії суддів у складі: Смірнова Л.Г., Сулім В.В., Кропивна Л.В.

Відвід мотивовано тим, що, на думку заявника, суд апеляційної інстанції діє упереджено та не об`єктивно, оскільки своєю ухвалою від 21.10.2019р. залишив без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД» про відвід судді Кропивної Л.В., тим самим апеляційний суд не надав оцінки поясненням позивача з приводу втручання в автоматизовану систему розподілу справи.

Заявник посилається на те, що 21.10.2019р. колегія суддів безпідставно із власної ініціативи оголосила перерву у справі.

Також заявник зазначає, що на його клопотання щодо отримання запису аудіо запису судового засідання йому було відмовлено.

Представники відповідачів та прокуратури заперечили проти заявленого відводу.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ст. 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

За приписами ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Доказів наявності виняткового випадку заявник не навів та не довів, отже відвід заявлено після встановленого чинним законодавством строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 ГПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» («Wettstein v. Switzerland»), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» («Ferrantelli and Santangelo v. Italy»), від 7 серпня 1996 року, п. 58).

ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах «Piersac vs Belgium», «Grieves vs UK»). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі «Le Comte, Van Leuveni De Meyere vs Belgium», суд має бути неупередженим і безстороннім.

У справі «П`єрсак проти Бельгії» («Piersac vs Belgium») ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.

У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Товариством з обмеженою відповідальністю «БМС БУД» не наведено належними та допустимими доказами наявності упередженості та необ`єктивності даної колегії суддів.

Колегія суддів апеляційного суду знову звертає увагу позивача на те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Компанія «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії»).

Враховуючи пропуск встановленого приписами ГПК України строку для відводу колегії суддів, відвід заявлено в п`ятий раз, що свідчить про зловживання процесуальними правами позивачем, апеляційний суд дійшов висновку про залишення без розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД» про відвід суддів Смірнової Л.Г., Суліма В.В., Кропивної Л.В.

Керуючись ст. 32, 35, 38, 39, 43, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД» про відвід суддів Смірнової Л.Г., Суліма В.В., Кропивної Л.В. залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді В.В. Сулім

Л.В. Кропивна

Ухвала № 98946636

Відкрити повний перегляд

УХВАЛА

11 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/15489/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевича В. Ю.- головуючого, Мачульського Г. М., Краснова Є. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства оборони України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД»

до Міністерства оборони України,

за участю Військової прокуратури Центрального регіону України,

про визнання недійсним договору від 02.08.2018 № 303/21/105/2988,

ВСТАНОВИВ:

18.06.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Міністерство оборони України (далі - МОУ, скаржник) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 (повний текст складений 28.05.2021) та рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у цій справі. Касаційна скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 30.06.2021.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 30.06.2021 касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Уркевич В. Ю. - головуючий (суддя-доповідач), Мачульський Г. М., Краснов Є. В.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2021 касаційну скаргу МОУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 910/15489/18 залишено без руху на підставі статті 292 Господарського процесуального кодексу України через оформлення касаційної скарги з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України та подану після закінчення строків, установленого статтею 288 Господарського процесуального кодексу України, а саме: не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, не додано заяви про поновлення строку на касаційне оскарження. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвалу від 06.07.2021 скаржником отримано 13.07.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

20.07.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) МОУ подано заяву про усунення недоліків касаційної скарги та додано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021.

З огляду на те, що скаржником усунуто недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, тому відповідно до частини третьої статті 174 Господарського процесуального кодексу України вона вважається поданою у день первинного її подання та є такою, що відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з цією процесуальною нормою суд касаційної інстанції у кожному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine) від 03.04.2008, № 3236/03, § 41)).

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає про те, що повний текст оскаржуваної постанови від 25.05.2021 йому було вручено 03.06.2021.

Як доказ вручення оскаржуваної постанови, МОУ додає до касаційної скарги копію конверту суду апеляційної інстанції зі штриховим кодовим ідентифікатором № 0411634827811.

За інформацією, розміщеною на веб-сайті АТ «Укрпошта» по штриховому кодовому ідентифікатору № 0411634827811, оскаржувану постанову було вручено 03.06.2021.

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Згідно з частиною другою статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Таким чином, оскільки скаржник повний текст постанови отримав 03.06.2021, а до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернувся 18.06.2021, тобто в межах двадцяти днів з дня вручення повного тексту постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021, клопотання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню.

Згідно з абзацом 1 пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

За пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

При цьому, абзацом 2 пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

На обґрунтування підстав касаційного оскарження МОУ посилається на те, що судами попередніх інстанції неправильно застосовано норми статей 613, 883 Цивільного кодексу України, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах.

Пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадках, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

На обґрунтування підстав касаційного оскарження МОУ посилається на відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування норми права, зокрема статті 849 Цивільного кодексу України щодо будівництва загальновійськового об`єкту.

За приписами частин першої, четвертої статті 294 Господарського процесуального кодексу України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги, а також про витребування матеріалів справи. В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Беручи до уваги обґрунтування скаржником підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що касаційна скарга відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на відсутність підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, колегія суддів вважає, що подані матеріали є достатніми для відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 295 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

Частиною третьою статті 301 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Керуючись статтями 119, 121, 234, 235, 287, 288, 290, 294, 295, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Міністерства оборони України про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

2. Поновити Міністерству оборони України строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021.

3. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/15489/18 за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020.

4. Призначити касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22 вересня 2021 року о 12:30 год. у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зал судових засідань № 10 (кабінет № 332).

5. Надати учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи до 03.09.2021.

6. Повідомити учасників справи, що їх явка не є обов`язковою.

7. Витребувати із Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/15489/18.

8. Надіслати копію цієї ухвали Господарському суду міста Києва та Північному апеляційному господарському суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Г. М. Мачульський

Є. В. Краснов