ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 85647701

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

УХВАЛА

"07" листопада 2019 р. Справа№ 910/15489/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Суліма В.В.

Кропивної Л.В.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 07.11.2019р.

розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД»

про відвід суддів Смірнової Л.Г., Суліма В.В., Кропивної Л.В.

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД»

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2019р. (повний текст складено 26.03.2019р.)

у справі №910/15489/18 (суддя - В.І. Пінчук)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД»

до 1. Міністерства оборони України

2. Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України

за участю Військової прокуратури Центрального регіону України

про визнання недійсним правочину

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2019р. у справі №910/15489/18 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «БМС БУД» звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2019р. у справі №910/15489/18 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити повністю позовні вимоги.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів: Суліма В.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2019р. відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД» призначено на 28.05.2019р.

У судовому засіданні 28.05.2019р. представником позивача подано заяву про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя - Смірнова Л.Г., судді: Сулім В.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2019р. визнано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД» про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя - Смірнова Л.Г., судді: Сулім В.В., Коротун О.М. у справі №910/15489/18 необґрунтованою. Передано справу №910/15489/18 для вирішення питання про відвід суддів у порядку, встановленому ст. 32 ГПК України. Зупинено апеляційне провадження у справі №910/15489/18 до вирішення питання про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя - Смірнова Л.Г., судді: Сулім В.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2019р. колегією суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Доманська М.Л. у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД» про відвід суддів: Смірнової Л.Г., Суліма В.В., Коротун О.М. від розгляду справи №910/15489/18 відмовлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2019р. поновлено апеляційне провадження у справі №910/15489/18, розгляд справи призначено на 24.06.2019р.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку з відпусткою судді Коротун О.М., сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/15489/18 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Смірнова Л.Г. судді: Руденко М.А., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2019р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2019р. у справі №910/15489/18 до провадження вказаною колегією суддів, розгляд справи призначено на 08.07.2019р.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Смірнової Л.Г. на лікарняному, судове засідання, призначене на 08.07.2019р., не відбулося.

Після виходу головуючого судді Смірнової Л.Г. з лікарняного ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2019р. розгляд справи №910/15489/18 призначено на 01.08.2019р.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду у зв`язку з перебуванням судді Руденко М.А. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/15489/18 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Смірнова Л.Г. судді - Сулім В.В., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2019р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2019 у справі №910/15489/18 до провадження вказаною колегією суддів, розгляд справи призначено на 05.09.2019р.

У судовому засіданні 05.09.2019р. представником позивача подано заяву про відвід головуючого судді Смірнової Л.Г. у справі №910/15489/18 у порядку, передбаченому п. 1, 3 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2019р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД» про відвід судді Смірнової Л.Г. у справі №910/15489/18 визнано необґрунтованою.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019р. у складі колегії суддів: головуючий суддя Пономаренко Є.Ю., судді Руденко М.А., Дідиченко М.А., відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД» про відвід судді Смірнової Л.Г. від розгляду справи №910/15489/18.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019р. повідомлено учасників справи про те, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 30.09.2019р.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду у зв`язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/15489/18 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Смірнова Л.Г. судді - Кропивна Л.В., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2019р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2019 у справі №910/15489/18 прийнято до провадження вказаною колегією суддів.

30.09.2019р. представником позивача заявлено відвід суддям Смірновій Л.Г. та судді Суліму В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2019р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД» про відвід суддів Смірнової Л.Г. та Суліма В.В. залишено без розгляду.

30.09.2019р. в судовому засіданні оголошено перерву.

21.10.2019р. у судовому засідання представником Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД» заявлено відвід судді Кропивній Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2019р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД» про відвід судді Кропивній Л.В. залишено без розгляду.

07.11.2019р. Товариством з обмеженою відповідальністю «БМС БУД» заявлено відвід колегії суддів у складі: Смірнова Л.Г., Сулім В.В., Кропивна Л.В.

Відвід мотивовано тим, що, на думку заявника, суд апеляційної інстанції діє упереджено та не об`єктивно, оскільки своєю ухвалою від 21.10.2019р. залишив без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД» про відвід судді Кропивної Л.В., тим самим апеляційний суд не надав оцінки поясненням позивача з приводу втручання в автоматизовану систему розподілу справи.

Заявник посилається на те, що 21.10.2019р. колегія суддів безпідставно із власної ініціативи оголосила перерву у справі.

Також заявник зазначає, що на його клопотання щодо отримання запису аудіо запису судового засідання йому було відмовлено.

Представники відповідачів та прокуратури заперечили проти заявленого відводу.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ст. 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

За приписами ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Доказів наявності виняткового випадку заявник не навів та не довів, отже відвід заявлено після встановленого чинним законодавством строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 ГПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» («Wettstein v. Switzerland»), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» («Ferrantelli and Santangelo v. Italy»), від 7 серпня 1996 року, п. 58).

ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах «Piersac vs Belgium», «Grieves vs UK»). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі «Le Comte, Van Leuveni De Meyere vs Belgium», суд має бути неупередженим і безстороннім.

У справі «П`єрсак проти Бельгії» («Piersac vs Belgium») ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.

У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Товариством з обмеженою відповідальністю «БМС БУД» не наведено належними та допустимими доказами наявності упередженості та необ`єктивності даної колегії суддів.

Колегія суддів апеляційного суду знову звертає увагу позивача на те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Компанія «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А.» проти Іспанії»).

Враховуючи пропуск встановленого приписами ГПК України строку для відводу колегії суддів, відвід заявлено в п`ятий раз, що свідчить про зловживання процесуальними правами позивачем, апеляційний суд дійшов висновку про залишення без розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД» про відвід суддів Смірнової Л.Г., Суліма В.В., Кропивної Л.В.

Керуючись ст. 32, 35, 38, 39, 43, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД» про відвід суддів Смірнової Л.Г., Суліма В.В., Кропивної Л.В. залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді В.В. Сулім

Л.В. Кропивна

Ухвала № 98105297

Відкрити повний перегляд

УХВАЛА

06 липня 2021 року

м. Київ

cправа № 910/15489/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевича В. Ю.- головуючого, Мачульського Г. М., Краснова Є. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства оборони України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БМС БУД»

до Міністерства оборони України,

за участю Військової прокуратури Центрального регіону України,

про визнання недійсним договору від 02.08.2018 № 303/21/105/2988,

ВСТАНОВИВ:

18.06.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Міністерство оборони України (далі - МОУ, скаржник) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 (повний текст складений 28.05.2021) та рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у цій справі. Касаційна скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 30.06.2021.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 30.06.2021 касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Уркевич В. Ю. - головуючий (суддя-доповідач), Мачульський Г. М., Краснов Є. В.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Згідно з цією процесуальною нормою суд касаційної інстанції у кожному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine) від 03.04.2008, № 3236/03, § 41)).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду ухвалена 25.05.2021, повний текст якої складено 28.05.2021, отже останнім днем строку, встановленого для касаційного оскарження цієї постанови, є 17.06.2021.

Скаржник касаційну скаргу подав у відділення АТ «Укрпошта» 18.06.2021. Скарга надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 30.06.2021 про що свідчить відбиток календарного штампу про одержання вх. № 6264/2021 від 30.06.2021 на першому аркуші цієї скарги.

Крім цього, до касаційної скарги додано копію конверту суду апеляційної інстанції зі штриховим кодовим ідентифікатором № 0411634827811

За інформацією, розміщеною на веб-сайті АТ «Укрпошта» по штриховому кодовому ідентифікатору № 0411634827811, оскаржувану постанову було вручено 03.06.2021.

Таким чином, скаржник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, тобто останнім днем строку, встановленого частиною другою статтею 288 Господарського процесуального кодексу України, є 23.06.2021 включно, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.

Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

З урахуванням зазначеного, скаржнику потрібно звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Звідси скаржник має вказати яку саме конкретно визначену норму матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частину тощо якої статті та якого нормативно-правового акта) неправильно застосовано або порушено судами попередніх інстанцій, в чому саме полягає неправильне застосування або порушення даної норми права.

Більше того, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити: пункт 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах; пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення; пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (п. 4.6. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19).

Абзацом 1 пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Відповідно до абзацу 2 пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Скаржник у касаційній скарзі хоча і зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, наводить постанови Верховного Суду, в яких викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, проте не вказує підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги МОУ без руху як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України та подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі № 910/15489/18 залишити без руху.

2. Встановити Міністерству оборони України строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали суду касаційної інстанції.

3. Роз`яснити Міністерству оборони України, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Г. М. Мачульський

Є. В. Краснов