У Х В А Л А
11 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 916/2086/19
Провадження № 12-196гс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Кібенко О. Р.,
суддів: Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 916/2086/19
за касаційною скаргоюОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24 липня 2019 року
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17 вересня 2019 року,
у справі за позовом ОСОБА_1
дорелігійної організації Православний Прихід Свято-Покровської Церкви смт Сарата Української Православної Церкви (далі - Релігійна організація)
про визнання недійсним рішення загальних зборів,
У С Т А Н О В И Л А:
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Релігійної організації та просив визнати недійсними рішення загальних/парафіяльних зборів відповідача від 26 січня 2019 року, оформлені протоколом № 1.
В обґрунтування подання позовної заяви до суду господарської юрисдикції позивач посилався на положення пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та стверджував, що:
- оскаржуване рішення про зміну підлеглості релігійної громади прийнято особами, які не є членами релігійної громади;
- ані членів, ані засновників Релігійної громади не повідомлено про проведення зборів та не ознайомлено з порядком денним;
- з питання другого порядку денного взагалі не проводилося обговорювання;
- відкривав збори та ставив питання на голосування голова селищної ради;
- за результатами ухвалення оспорюваного рішення відбулося рейдерське захоплення культової споруди та здійснюється намагання захопити юридичну особу, шляхом внесення змін до статуту.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 24 липня 2019 року, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17 вересня 2019 року, відмовив у відкритті провадження у справі.
Судові рішення мотивовані тим, що спір виник не з господарських відносин та не є корпоративним спором; натомість він виник з цивільних відносин та, з огляду на суб`єктний склад учасників, підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
В жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Скаржник посилається на порушення судами правил суб`єктної юрисдикції та вважає, що спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, оскільки він є корпоративним.
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 01 листопада 2019 року відкрила касаційне провадженнята на підставі частини шостої статті 302 ГПК України передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки судові рішення оскаржуються з підстав порушення правил суб`єктної юрисдикції.
Згідно із частиною шостою статті 302 ГПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо:
1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції;
2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;
3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.
Про те, що вказаний спір підлягає розгляду господарським судом з посиланням на норми статті 20 ГПК України, позивач заявляв у позовній заяві та апеляційній скарзі.
Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01 листопада 2019 року, обґрунтованими та приймає справу до розгляду.
Відповідно до частин першої та п`ятої статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанції (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За вимогами частини тринадцятої статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ураховуючи, що предметом перевірки у даному випадку є судові рішення, якими розгляд справи не закінчено, прийняті на стадії, коли розгляд справи ще не розпочато, та з метою забезпечення додержання розумних строків розгляду цього процесуального питання, справу може бути розглянуто без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Враховуючи викладене, справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників.
Керуючись статтями 233-235, 301, 302, 303 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду
У Х В А Л И Л А:
1. Прийняти до розгляду справу № 916/2086/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24 липня 2019 року та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17 вересня 2019 року.
2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників на 18 грудня 2019 року у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
3. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. Р. Кібенко
Судді: Н. О. Антонюк О. С. Золотніков
Т. О. Анцупова В. С. Князєв
С. В. Бакуліна Л. М. Лобойко
В. В. Британчук Н. П. Лященко
Ю. Л. Власов О. Б. Прокопенко
М. І. Гриців В. В. Пророк
Д. А. Гудима Л. І. Рогач
В. І. Данішевська О. М. Ситнік
Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук
О. Г. Яновська
Ухвала № 83219874
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: [email protected]
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________УХВАЛА
про повернення позовної заяви
"24" липня 2019 р.
м. Одеса
Суддя Господарського суду Одеської області Демешин О. А., розглянувши матеріали позовної заяви вх.суду № 2140/19 від 22.07.2019 року,
за позовом Громадянина України ОСОБА_1
до відповідача Релігійної організації Православний Прихід Свято-Покровської Церкви смт. Сарата Української Православної Церкви
про визнання недійсним рішення загальних зборів
В С Т А Н О В И В:
22.07.2019 року громадянин України ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Релігійної організації Православний Прихід Свято-Покровської Церкви смт. Сарата Української Православної Церкви, яким просить суд визнати недійсними рішення Загальних/Парафіяльних зборів Релігійної громади Православний Прихід Свято-Покровської Церкви смтСарата Української Православної Церкви (код ЄДРПОУ 25044493) від 26 січня 2019 року оформлене Протоколом №1 Загальних/Парафіяльних зборів релігійної громади Православний Прихід Свято-Покровської Церкви смт. Сарата Української Православної Церкви (код ЄДРПОУ 25044493) від 26 січня 2019 року.
Мотивуючи звернення з цим позовом саме до Господарського суду Одеської області позивач вказує, що спір за цим позовом - є спором з корпоративних відносин і відноситься до компетенції Господарського суду Одеської області, оскільки позивач ( ОСОБА_1 ) - є членом Релігійної організації Православний Прихід Свято-Покровської Церкви смт. Сарата Української Православної Церкви.
Згідно ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів визначені ст. 20 ГПК України.
Так, згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України - господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
справи у спорах, що виникаютьз корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Отже, до юрисдикції господарських судів відносяться, крім інших, справи за позовом фізичних осіб, які не є підприємцями, у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин.
При визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії необхідно керуватися поняттям корпоративних прав та корпоративних відносин, визначених частиною 1 статті 167 ГК України.
Так, згідно ч. 1, 3 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні)господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 55 ГК України господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюютьгосподарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
Частиною 1 статті 3 ГК України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
З огляду вищевказані норми чинного законодавства, підвідомчим господарським судам України є спір з приводу відносин сторони цього спору - фізичної особи, яка є засновником, учасником або членом юридичної особи (господарської організації), створеної відповідно до ЦК України, яка здійснює діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (господарська діяльність) у разі, якщо ці спори пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи.
При цьому, така фізична особа має володіти корпоративними правами у вигляді, визначеної частки у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
У випадку, якщо фізична особа не володіє вищевказаними корпоративними правами, то у неї не існує корпоративних відносин з господарською організацією.
Відповідно, спір між такою особою і господарською організацією - не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Позивач у позовній заяві стверджує, що він є членом Релігійної організації „Православний Прихід Свято-Покровської Церкви смт. Сарата Української Православної Церкви".
Однак, членство у вказаній релігійній організації, в даному випадку, не свідчить про існування між позивачем та відповідачем корпоративних відносин, в розумінні частини 3 статті 167 ГК України, через відсутність у ОСОБА_1 відповідних корпоративних прав, визначених частиною 1 вказаної статті ГК України.
Тобто, позивач, навіть якщо він дійсно є членом Релігійної організації „Православний Прихід Свято-Покровської Церкви смт. Сарата Української Православної Церкви" - не є носієм корпоративних прав. Відповідно, заявлений позов не стосується корпоративних відносин, а тому не відноситься до юрисдикції господарських судів, згідно ст. 20 ГПК України.
Крім того, відповідно до ст. 8 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації" релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Тобто, членство в релігійній організації на має на меті отримання прибутку у вигляді дивідендів.
Пунктом 1 частини ч. 1 статті 175 ГПК України встановлено, що cуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Відповідно до частин 2, 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
З огляду на те, що спір у даній справі не є корпоративним, а позивачем по ньому є фізична особа, яка не є підприємцем, то суб`єктний склад учасників даного спору відповідає положенням частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає, що у відкритті провадження у справі слід відмовити, з роз`ясненням ОСОБА_1 того, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції загальних судів та має здійснюватись в порядку цивільного судочинства.
Крім того, до позовної заяви позивачем надано заяву про забезпечення позову. Оскільки суд відмовляє у відкритті провадження у справі, то вказана заява разом з іншими матеріалами, повертається позивачу, у т.ч. з огляду на те, що рішення господарським судом за вищевказаним позовом ухвалюватись не буде, бо права позивача не підлягають захисту в господарських судах України.
Керуючись п.п. 1 ч.5 ст.174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Громадянина України ОСОБА_1 до Релегійної організації Православний Прихід Свято-Покровської Церкви смт. Сарата Української Православної Церкви про визнання недійсним рішення загальних зборів.
Додаток позивачу: позовна заява з дод. згідно опису.
Ухвала набрала законної сили 24.07.2019р.
та може бути оскаржена в порядку ст.253-259 ГПК України.
Суддя О.А. Демешин