RUEDJ

Registre unifié
des décisions de justice

Ухвала № 85646750

Lecture à voix haute momentanément indisponible

Ухвала

12 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 596/63/17

провадження № 61-18483зно19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,

розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В., Воробйової І. А., Лідовця Р. А. у справі за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Львівській області, Дрогобицької місцевої прокуратури, прокуратури Львівської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 30 вересня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою на рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 30 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 26 вересня 2017 року

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно із статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Постановою Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовлено, касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 30 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 26 вересня 2017 року залишено без змін.

У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 30 вересня 2019 року. У зазначеній заяві ОСОБА_1 просить скасувати рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 30 червня 2017 року, ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 26 вересня 2017 року та постанову Верховного Суду від 30 вересня 2019 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Також у листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В., Воробйової І. А., Лідовця Р. А., яка обґрунтована тим, що заява про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 30 вересня 2019 року передана для розгляду тому самому складу суду, який розглядав його касаційну скаргу. ОСОБА_1 вважає, що колегія суддів розглянула його касаційну скаргу упереджено. Зазначені підстави викликають сумніви у неупередженості суддів Черняк Ю. В., Воробйової І. А., Лідовця Р. А.

Згідно із частиною першою статті 427 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді або колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Положеннями частини тринадцятої статті 33 ЦПК України передбачено, що розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті.

У відповідності до статті 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Зміст заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів не свідчить про наявність підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України, для відводу суддів.

Обставини та мотиви, викладені у заяві ОСОБА_1 , вказують на його незгоду із процесуальними діями та постановами колегії суддів, які, однак, самі по собі не можуть констатувати упередженість чи необ`єктивність суддів, а є реалізацією суддями своїх процесуальних повноважень, передбачених нормами ЦПК України.

Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 . відводу колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В., Воробйової І. А., Лідовця Р. А., то у відповідності до частини третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід суддів підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В., Воробйової І. А., Лідовця Р. А. у справі за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Львівській області, Дрогобицької місцевої прокуратури, прокуратури Львівської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 30 вересня 2019 року визнати необґрунтованою.

Передати вирішення питання про відвід колегії суддів у порядку, встановленому частиною першої статті 33 ЦПК України, іншому судді.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець

Ухвала № 91262685

Ouvrir la consultation complète

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 596/63/17

Головуючий у 1-й інстанції Митражик Е.М.

Провадження № 22-ц/817/715/20

Доповідач - Дикун С.І.

Категорія -

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

01 вересня 2020 року м. Тернопіль

Cуд апеляційної інстанції Тернопільської області в складі:

головуючого - Дикун С.І.

суддів - Парандюк Т. С., Храпак Н. М.,

при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Гусятинського районного суду Тернопільської області від 26 червня 2020 року про відмову у перегляді рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 30 червня 2017 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Львівській області, Дрогобицької місцевої прокуратури, прокуратури Львівської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Гусятинського районного суду від 26 червня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 30 червня 2017 року у цивільній справі за №596/63/17 за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Львівській області, Дрогобицької місцевої прокуратури, прокуратури Львівської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди залишено в силі.

06 липня 2020 року ОСОБА_1 подав на вказану ухвалу апеляційну скаргу. У скарзі ОСОБА_1 зазначив, що він звільнений від сплати судового збору відповідно до п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір».

Однак, такі доводи не прийняті апеляційним судом.

За змістом статті 258 ЦПК України судові рішення викладаються у таких формах: ухвали, рішення, постанови, судові накази.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою оплачується судовий збір у розмірі 0.2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом України «Про судовий збір» справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Одночасно частиною другою статті 3 Закону України «Про судовий збір» не передбачено звільнення від сплати судового збору за звернення з апеляційною чи касаційною скаргою на ухвалу суду.

Крім того, статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено пільги зі справляння судового збору для певних осіб за визначеними категоріями справ чи процесуальних дій.

З матеріалів справи не вбачається, що апелянт відноситься до категорії осіб, які визначені статтею 5 Закону України «Про судовий збір».

Отже, за подання до суду апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду особою, яка не належить до категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору або стосовно яких законодавцем встановлені пільги щодо сплати судового збору, судовий збір сплачується у розмірі, передбаченому підпунктом 9 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Такі висновки викладені й у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц, від 29 травня 2018 року у справі № 915/955/15, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі №752/7347/16-ц.

Таким чином, безпідставними є доводи апелянта про те, що за оскарження ухвали Гусятинського районного суду Тернопільської області від 26 червня 2020 року він звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір».

Колегія суддів звертає увагу на те, що за подання апеляційної скарги на ухвали суду законом чітко встановлено для скаржника обов`язок сплачувати судовий збір.

При цьому предмет судового розгляду суду першої інстанції не може впливати на обов`язковість сплати або несплати судового збору за подання апеляційної скарги в разі незгоди з ухвалою суду, незалежно від того, чи передбачено Законом України «Про судовий збір» справляння судового збору за подання тих позовних заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 10 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Гусятинського районного суду Тернопільської області від 26 червня 2020 року залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме - оплати судового збору в розмірі 420 грн. 40 коп. або подання доказів звільнення від сплати судового збору.

13 липня 2020 року вказану ухвалу суду у відповідності до вимог чинного законодавства було надіслано апелянту рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 10 липня 2020 року апелянту вручено 15 липня 2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштових відправлення (трек-номер 4600115150458).

Відповідно до пункту 12 розділу І Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України доповнено пунктом 3 наступного змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».

Відповідно до прикінцевих положень Закону України від 18 червня 2020 року №731-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Так, строк на усунення недоліків закінчився 25 липня 2020 року, однак, вищевказаними Законами строк був продовжений та сплинув 06 серпня 2020 року.

Однак, ні у встановлений законом строк, ні станом на 01 вересня 2020 року вимоги ухвали апеляційного суду від 10 липня 2020 року не були виконані, недоліки апеляційної скарги не були усунуті.

Із клопотанням про продовження строку відповідно до частини другої ст. 127 ЦПК України, п. 3 розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України для усунення недоліків апеляційної скарги ОСОБА_1 до апеляційного суду не звертався.

Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Враховуючи те, що вимоги ухвали апеляційного суду не виконані та недоліки апеляційної скарги не усунуті, відповідно до вимог ст. 185, 357 ЦПК України апеляційну скаргу необхідно визнати неподаною та повернути ОСОБА_1 .

Слід врахувати, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

Відповідно до частини 7 статті 185 ЦПК України, повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.

Таким чином, повернення апеляційної скарги не є перешкодою в реалізації права апеляційного оскарження рішення суду, передбаченого статею 17 ЦПК України та пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України.

Суд роз`яснює, що повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права на повторне звернення до суду із апеляційної скаргою.

Керуючись ч.3 ст.185, 357 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Гусятинського районного суду Тернопільської області від 26 червня 2020 року вважати неподаною та повернути апелянту.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи в порядку, визначеному статтею 272 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий Дикун С.І.

Судді: Парандюк Т.С.

Храпак Н.М.