ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Постанова № 85617543

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 910/14740/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кролевець О.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Суліма В.В., Дідиченко М.А., Смірнової Л.Г.,

від 16.09.2019

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. ОСОБА_3 , 2. Аселон Інвестментс Лімітед (Республіка Кіпр), 3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації", 4. ОСОБА_4 , 5. ОСОБА_5 , 6. ОСОБА_6

про визнання правочину недійсним та скасування реєстраційних записів,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до господарського суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідачка) про:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу №28-09/18/КП/1 корпоративних прав (часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" (далі - Товариство, Третя особа-3)) від 28.09.2018 (далі - Договір);

- скасування реєстраційних записів №10741070013071436, №10741070014071436, №10741050015071436, здійснених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо відомостей про Товариство, відповідно, 28 і 29 вересня 2018 року приватним нотаріусом Змисловською Тетяною Василівною, 30 жовтня 2018 року ОСОБА_7 (Філія №1 Комунального підприємства "Реєстраційний-центр").

Хід розгляду справи

2. 5 листопада 2018 року Позивач подав заяву про забезпечення позову (далі - Заява-1), в якій просив:

- заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України проводити реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр), у тому числі нотаріусам, іншим акредитованим особам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії або проводити зміни в будь-який інших спосіб в Реєстрі відносно Товариства, у тому числі щодо зміни складу учасників, керівника, уповноважених осіб, місцезнаходження юридичної особи, зокрема внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, проводити передачу реєстраційної справи Товариства, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Реєстрі, та заборонити реєстрацію будь-яких змін інших відомостей;

- накласти арешт на частку в статутному капіталі Товариства в розмірі 284100,00 грн., що складає 100% статутного капіталу Товариства.

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 відмовлено в задоволенні Заяви-1.

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 ухвала суду першої інстанції скасована частково, Заява-1 задоволена частково, до вирішення спору по суті заборонено суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", вчиняти реєстраційні дії щодо Товариства, а саме щодо зміни складу учасників, кінцевих бенефіціарних власників та розміру статутного капіталу Товариства. В іншій частині ухвала суду першої інстанції залишена без змін.

5. 12 березня 2019 року ОСОБА_6 (далі - Третя особа-6) подав заяву про скасування заходів забезпечення позову, вжитих на підставі постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 (далі - Заява-2).

6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2019 відмовлено в задоволенні Заяви-2.

7. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 у задоволенні позову відмовлено повністю.

8. 31 травня 2019 року Третя особа-3 подала апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2019 (далі - Апеляційна скарга).

9. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 відмовлено Третій особі-3 у задоволенні клопотання про відновлення строку для подання апеляційної скарги, апеляційна скарга залишена без руху. Водночас заявникові роз`яснено, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали він має право усунути зазначені в ухвалі недоліки, а саме подати клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, вказавши інші підстави для такого поновлення (зокрема, щодо пропуску строку в період з 27.05.2019 до 31.05.2019) та надати суду апеляційної інстанції належні докази надсилання апеляційної скарги з додатками на адресу Третьої особи-2.

10. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 провадження у справі за Апеляційною скаргою зупинено до завершення розгляду Верховним Судом касаційної скарги Третьої особи-3 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 у даній справі та повернення матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

11. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за Апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, Апеляційна скарга разом з додатними до неї матеріалами надіслана скаржнику.

12. Ухвала мотивована тим, що строк на усунення недоліків Апеляційної скарги закінчився 11 липня 2019 року, але у встановлений судом строк відповідні недоліки не були усунені.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

13. Третя особа-3 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2019 та направити справу на новий розгляд до суду.

14. Касаційна скарга мотивована посиланням на порушення судом апеляційної інстанції вимог статей 117, 230 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до постановлення неправомірної ухвали, яка суперечить чинному законодавству.

15. Третя особа-3 зазначає про подання нею відповідної заяви про усунення недоліків Апеляційної скарги 20 вересня 2019 року. При цьому Третя особа-3 заперечує проти висновку щодо закінчення встановленого судом строку на усунення недоліків Апеляційної скарги 11 липня 2019 року, зважаючи на положення статті 117 Господарського процесуального кодексу України та зазначає про відсутність поновлення судом апеляційної інстанції провадження у справі за Апеляційною скаргою.

16. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

17. Відзив мотивований посиланням на законність висновків суду апеляційної інстанції щодо відмови у відкритті апеляційного провадження за Апеляційною скаргою з огляду на очевидне недотримання Третьою особою-3 строку на усунення недоліків Апеляційної скарги. Також Позивач зазначає про обґрунтованість ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні Заяви, а також про відсутність правових підстав для скасування відповідних заходів забезпечення позову.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

18. Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України)

Стаття 113. Види процесуальних строків

1. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Стаття 115. Обчислення процесуальних строків

1. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. …

Стаття 116. Початок і закінчення процесуальних строків

1. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. …

Стаття 117. Зупинення процесуальних строків

1. Зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків.

2. З дня відновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується.

Стаття 118. Наслідки пропуску процесуальних строків

1. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

2. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Стаття 230. Поновлення провадження у справі

1. Провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

2. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.

3. Провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинено.

Стаття 256. Строк на апеляційне оскарження

1. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. …

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: …

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

3. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Стаття 260. Залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги

… 3. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

4. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу. …

Стаття 261. Відмова у відкритті апеляційного провадження

1. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: …

4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. …

3. Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

4. Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Стаття 310. Підстави для повного або часткового скасування рішень і передачі справи повністю або частково на новий розгляд або для продовження розгляду

… 6. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Розділ XI

ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

17.10) у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6- 8, 10, 12- 14, 17- 1, 31- 33 частини першої статті 255 цього Кодексу, чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються усі матеріали.

В інших випадках - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності суд апеляційної або касаційної інстанції може витребувати також копії інших матеріалів справи; …

17.12) суд зобов`язаний зупинити провадження у справі до перегляду ухвали у справі в порядку апеляційного чи касаційного провадження, якщо відповідно до підпункту 17.10 цього підпункту до суду апеляційної чи касаційної інстанції направляються всі матеріали справи; …

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

19. Суд виходить з того, що згідно з частиною 3 статті 260 ГПК України, якщо зазначені скаржником підстави для поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги визнані неповажними, він має право протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції та вказати інші підстави для поновлення строку.

20. Суд враховує, що відповідно до положень статей 113, 115, 116 ГПК України згадане право скаржника може бути реалізовано ним протягом встановленого законом процесуального строку, який починається з наступного дня після настання відповідної події - вручення йому ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, та триває до 24 години останнього дня строку.

21. Водночас Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 117 ГПК України перебіг процесуальних строків зупиняється в разі зупинення провадження у справі. Продовження перебігу процесуальних строків відбувається з дня відновлення провадження.

22. При цьому зупинення провадження у справі за своєю суттю є тимчасовим припиненням всіх процесуальних дій у справі, викликане настанням передбачених процесуальним законом причин, що перешкоджають подальшому розгляду.

23. Не вдаючись до оцінки обґрунтованості зупинення судом апеляційної інстанції провадження за Апеляційною скаргою, поданою на ухвалу суду першої інстанції про відмову в скасуванні заходів забезпечення позову та залишеною без руху, адже відповідна ухвала про зупинення провадження наразі не є предметом касаційного перегляду, Суд бере до уваги наслідки винесення зазначеної ухвали.

24. Зважаючи на вчинення судом апеляційної інстанції 24 червня 2019 року наведеної процесуальної дії щодо зупинення провадження саме за Апеляційною скаргою, Суд вважає слушними доводи Третьої особи-3 про зупинення, зокрема, перебігу процесуального строку, встановленого судом апеляційної інстанції для усунення недоліків Апеляційної скарги.

25. Оскільки зазначене провадження не було поновлено шляхом постановлення відповідної ухвали на підставі статті 230 ГПК України, у суду апеляційної інстанції були відсутні законні підстави як для висновку про закінчення строку на усунення недоліків Апеляційної скарги 11 липня 2019 року, так і для постановлення оскаржуваної ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження від 16.09.2019.

26. Водночас Суд не бере до уваги викладені у відзиві на касаційну скаргу доводи Позивача про обґрунтованість ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні Заяви-2 та відсутність правових підстав для скасування відповідних заходів забезпечення позову, адже ухвала суду першої інстанції наразі не є предметом касаційного перегляду. Також Суд не надає правової оцінки доводам Третьої особи-3 щодо поважності пропуску ним строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, наведеним у згадуваній ним заяві про усунення недоліків Апеляційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. Суд дійшов висновку про скасування ухвали суду апеляційної інстанції, а також направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

28. Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судові витрати

29. Оскільки в даному випадку справа направляється для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Судом не здійснюється.

Висновки про правильне застосування норм права

30. Відповідно до статті 117 ГПК України перебіг процесуальних строків зупиняється в разі зупинення провадження у справі. Продовження перебігу процесуальних строків відбувається з дня відновлення провадження. При цьому зупинення провадження у справі за своєю суттю є тимчасовим припиненням всіх процесуальних дій у справі, викликане настанням передбачених процесуальним законом причин, що перешкоджають подальшому розгляду.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" задовольнити.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2019 у справі №910/14740/18 скасувати.

3. Справу №910/14740/18 направити для продовження розгляду до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді Н. Губенко

О. Кролевець

Ухвала № 80269520

Vollansicht öffnen

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]

УХВАЛА

м. Київ

04.03.2019

Справа № 910/14740/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І. при секретарі судового засідання Яценко Я.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №910/14740/18

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) ОСОБА_3

2) Аселон Інвестментс Лімітед (Республіка Кіпр)

3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації"

4) ОСОБА_5

5) ОСОБА_6

про визнання правочину недійсним та скасування реєстраційних записів

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_7 ;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи 1: ОСОБА_8 ;

від третьої особи 2: не з'явився;

від третьої особи 3: Білоцька А. В., ;

від третьої особи 4: ОСОБА_7 ;

від третьої особи 5: не з'явився;

вільний слухач: ОСОБА_10 ;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі - продажу корпоративних прав (часток у статутному капіталі) ТОВ "Український науковий інститут сертифікації" №28-09/18/КП/1 від 28.09.2018 та скасування реєстраційних записів щодо відомостей вказаного товариства.

Позовні вимоги, обґрунтовані тим, що з матеріалів реєстраційної справи ТОВ "Український науковий інститут сертифікації" вбачається, що належна позивачу частка в статутному капіталі товариства була відчужена ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 на підставі договору управління корпоративними правами та здійснення представництва інтересів від 14.04.2017, якого за твердженнями позивача ніколи не існувало та позивачу невідомо про особу ОСОБА_6, та, відповідно, позивач ніколи не мав волі вчиняти будь-які правочини з ОСОБА_6 В свою чергу ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу корпоративних прав від 29.09.2018 продала належну позивачу частку Аселон Інвестментс Лімітед, однак, позивач жодних дій щодо відчуження спірної частки на користь ОСОБА_2 не здійснював, а отже, означена частка вибула з володіння позивача за відсутності його волі.

05.11.2018 представником ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову

Ухвалою 06.11.2018 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 у справі №910/14740/18 задоволено частково. До вирішення спору по суті у справі №910/14740/18 заборонено суб'єктам державної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", вчиняти реєстраційні дії щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" , а саме, щодо зміни складу учасників, кінцевих бенефіціарних власників та розміру статутного капіталу товариства.

28.02.2019 представником ОСОБА_1 повторно подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить:

- накласти арешт на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" в розмірі 20 184,00 грн., що складає 24% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації";

Частиною 1 ст. 140 ГПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Так, відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.3 ст.138 ГПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходами забезпечення позову є тимчасове обмеження прав особи тією мірою та таким чином, як це необхідно для збереження в період розгляду справи можливості безперешкодного виконання рішення суду в разі задоволенню позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Подана заява про забезпечення позову мотивована тим, що частка позивача у статутному капіталі товариства неодноразово відчужувалась, також вчинялись дії щодо зміни розміру часток статутного капіталу товариства, а отже, на думку заявника, є всі підстави вважати, що протягом розгляду судом даної справи, особи які набули частку у статутному капіталі товариства на підставі правочину, дійсність якого оскаржується в рамках позову, що підлягає забезпеченню, будуть вживати подальші дії щодо зміни розміру часток у статутному капіталі або відчуження часток на користь інших осіб, що призведе до внесення нових реєстраційних дій, внаслідок чого призведе до неповоротного порушення законних прав та обов'язків позивача.

Як стверджує заявник, ОСОБА_1 є власником частки 24% в статутному капіталі ТОВ «Уні-Серт». Вказаний факт підтверджується рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Уні-Серт», оформленим протоколом №11 від 01.06.2018, статутом товариства в редакції від 01.06.2018, а також відповідними договорами купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ «Уні-серт» від 17.10.2016 та 01.06.2018.

Станом на 05.11.2018 року (дату подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову у справі № 910/14740/18 до Господарського суду міста Києва) загальний розмір статутного капіталу Товариства складав 84 100 грн. 00 коп.

У подальшому, за невідомих ОСОБА_1 обставин фактично відбулось незаконне захоплення належних Позивачу корпоративних прав в Товаристві.

Так, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було виключено зі складу учасників ТОВ «Уні- Серт», статутний капітал Товариства було декілька разів перерозподілено, а склад учасників неодноразово змінювався.

Крім того, у жовтні 2018 року Загальними Зборами ТОВ «Уні-Серт» із новим складом учасників начебто було затверджено збільшення статутного капіталу Товариства шляхом внесення додаткових вкладів його учасниками (Аселон Інвестментс Лімітед вклад не було внесено, в той час як ОСОБА_3 начебто вніс 200 000 грн.). Таким чином, відповідно до рішення Загальних Зборів Товариства від 30.10.2018 року та станом на дату подання позовної заяви разом із заявою про забезпечення позову, статутний капітал Товариства вже становив 284 100 грн. 00 коп.

Проте, під час розгляду даної справи, третьою особою-1 та третьою особою-2 і досі продовжують вчинятися дії, спрямовані на управління ТОВ «Уні-Серт» без відповідних на те правових підстав.

08.11.2018 державним реєстратором Філії №1 Комунального підприємства «Реєстраційний-центр» Кудіним Олександром Миколайовичем було вчинено запис № 10741050016071436, яким відображено наступні події:

- виключення Аселон Інвестментс Лімітед зі складу учасників ТОВ «Уні-Серт»

(копія заяви про державну реєстрацію додається);

-зменшення статутного капіталу Товариства на 40 368 грн. 00 коп., що відповідало вартості частки Аселон Інвестментс Лімітед.

Крім того, станом на 27.02.2018 було також внесено зміни до ЄДРПОУ щодо розміру статутного капіталу товариства та зміну складу засновників, зареєстровано нову редакцію статуту товариства.

Як визначено статтею 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.

За приписами пункту 4 частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Частинами 10, 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства; не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Аналізуючи вказане, заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. При цьому, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, а при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Тобто вжиття заходу забезпечення пов'язуються з ефективним захистом або поновленням порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, реальним виконанням судового рішення, а також із наявністю обставин, що достеменно свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Разом з тим, оскільки у даній справі позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 р. у справі № 910/1040/18.

При здійсненні судочинства суди мають застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. № ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Так, за приписами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

За змістом ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 р. у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 р. у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 р.) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів заяви позивачем було надано витяги з ЄДРПОУ, які, є належними та достатніми доказами на підтвердження викладених позивачем у заяві про забезпечення позову обставин, щодо вчинення відповідачем та третіми особами дій з відчуження частки у статутному капіталі товариства, зміни розміру статутного капіталу, складу учасників та кінцевих бенефіціарних власників товариства, а також реєстрації інших змін до відомостей про юридичну особу, у тому числі, під час розгляду справи № 910/14740/18 та після звернення позивача з даним позовом до суду.

З огляду на предмет заявленого позову, суд дійшов висновку, що належним та допустимим заходом забезпечення позову є накладення арешту на спірну частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" в розмірі 24 % статутного капіталу, яка відповідає внеску позивача станом на 01.06.2018 р. у розмірі 20 184,00 грн. статутного капіталу, що прямо стосується предмету спору у даній справі, відповідає вимогам розумності, обґрунтованості і адекватності щодо забезпечення позову, забезпечує справедливий баланс інтересів учасників справи, а також гарантуватиме ефективний захист прав позивача, у випадку задоволення позовних вимог у даній справі.

Аналогічно правова позиція викладена у постанові від 24.01.2019 Північного апеляційного суду господарського суду у справі № 910/14811/18.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених корпоративних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, подавши позов у цій справі, оскільки подальше відчуження спірної частки, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, який не зможе захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

За таких обставин, суд вважає заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтованою та такою, що підтверджена належними та допустимими засобами доказування, у зв'язку з чим вказана заява підлягає задоволенню.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Уні-серт" про зустрічне забезпечення позову, суд зазначає наступне.

В обґрунтування вказаної заяви про зустрічне забезпечення позову третя особа 3 посилається на те, що для належного функціонування ТОВ «Уні-серт» є необхідність для залучення інвестицій з боку учасників товариства шляхом внесення останніми додаткових вкладів до статутного капіталу товариства. На думку заявника, ОСОБА_1 необхідно зобов'язати здійснити зустрічне забезпечення шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі 20 184,00 грн, що є еквівалентом частки ОСОБА_1, яка була предметом купівлі-продажу згідно оскаржуваного договору. Відповідачем у справі - ОСОБА_2 буде понесено збитки у розмірі 20 184,00 грн, оскільки останнім відповідно до умов оспорюваного договору було здійснено оплату корпоративних прав, що належали ОСОБА_1 та були відчужені за вказаним договором.

Відповідно до ст. 141 Господарського процесуального кодексу України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення. Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення. Ухвала про зустрічне забезпечення може бути оскаржена разом із ухвалою про забезпечення позову або окремо.

Отже, з наведеного вбачається, що зустрічне забезпечення є гарантією відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів.

Відтак, в контексті вказаних положень закону, особа, звертаючись до суду із заявою про зустрічне забезпечення, повинна аргументувати та довести відповідними доказами в порядку статей 73, 76-79 Господарського процесуального кодексу України наявність можливості заподіяння збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у справі.

Водночас, суд зазначає, що в засідання суду представник відповідача не з'являється, про забезпечення позову не заперечує, вказані третьою особою 3 у заяві про зустрічне забезпечення обставини жодним чином не обґрунтовують та не доводять можливі понесення збитків відповідачем які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Отже, за відсутності відповідного обґрунтування та за браком доказів на день розгляду заяви третьої особи3 про зустрічне забезпечення позову, у суду відсутні підстави стверджувати про можливі збитки відповідача, які будуть понесені у майбутньому.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Уні-серт" про зустрічне забезпечення позову, з огляду на його необґрунтованість.

Керуючись ст.ст. 133-135, 136, 137, 138-140, 141 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

2. До вирішення спору по суті у справі №910/14740/18 вжити заходів забезпечення позову, а саме: накласти арешт на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" (04053, м.Київ, вул.Кудрявський узвіз, буд.7, оф.320, код ЄДРПОУ 37038642) в розмірі 20 184,00 грн., що складає 24% статутного капіталу Товариство з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" (04053, м.Київ, вул.Кудрявський узвіз, буд.7, оф.320, код ЄДРПОУ 37038642).

3. Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 04.03.2021.

4. Стягувачем за даною ухвалою є: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

5. Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" (04053, м.Київ, вул.Кудрявський узвіз, буд.7, оф.320, код ЄДРПОУ 37038642).

6. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Український науковий інститут сертифікації" про зустрічне забезпечення позову у справі № 910/14740/18 відмовити.

7.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в установленому законом порядку. Оскарження даної ухвали не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено 05.03.2019.

Суддя Н.І. Ягічева